Марія Приймаченко. 2. Ой, чий то кінь зі скрипкою

Завершуємо розповідь, у рамках проекту “КАЛИНОВИЙ К@ТЯГ”, до 110-річчя від дня народження художниці Марії Приймаченко

Прийшла Перемога, а з нею розпука: вдова Марія Приймаченко (Примаченко) із малим сином Федором жила у батьків і про фантастичних звірів не дбала. Насамперед слід було позбутися болю – фізичного, а особливо – душевного. Антивоєнними картинами вона, певен, лікувалася – незграбно, наскільки мала сил. Відгомін страждань із років воєнного лихоліття й досі блукає в тих роботах, де замість квітів – “Солдатські могилки”, “Загроза війни”, “Будь проклята війна, замість квіток ростуть бомби”, “Зорі дарю жінкам, що залишились одні. Пусть вони не забувають годи молодиє, що їх покрала війна. Будь проклята вона”, “Квіти – Перемозі. Засвітило сонце заплаканим матерям, які побачили своїх синів”, “Букет нашій армії” та інших.

Що згорьована вдова мала вдіяти, аби вона, а за нею й ціла родина, звелася на ноги? Довоєнні успіхи молодої колгоспної художниці із сонячно-радісної України Марусі Приймаченко зблякнули, а вона, залишаючись у селі, опинилася повністю поза сучасним художнім життям: ні виставок, ні замовлень, ні рядка в газеті. Читати далі Марія Приймаченко. 2. Ой, чий то кінь зі скрипкою

Марія Приймаченко. 1. Якби Ной умів малювати

До 110-річчя від дня народження художниці Марії Приймаченко, у рамках мультимедійного проекту “КАЛИНОВИЙ К@ТЯГ”

У навколишньому світі було незатишно, тож до сільської жінки почала приходити у снах та із благанням в очах зазирати у паперові шибки всіляка звірина. Власними незграбними та наївними картинами Марія Приймаченко (Примаченко) приручала всіх, хто шукав добра та ласки, любові та розуміння: левів, тигрів, ведмедів, биків, мавп, птахів, квіти й дерева. Усі Божі створіння потребують, аби від них не відмахнулися, а бодай вислухали. Читати далі Марія Приймаченко. 1. Якби Ной умів малювати

Скупа хроніка 1933-го: грудень

1933 рік. Грудень

9 грудня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про закупівлю робочих коней для України

9 грудня 1933 р. Постанова РНК СРСР про зменшення плану здачі на експорт хлібопродуктів у IV кварталі 1933 року

9 грудня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про переселення колгоспників у межах УСРР та з інших областей СРСР

Читати далі Скупа хроніка 1933-го: грудень

Скупа хроніка 1933-го: листопад

“На невиданный уровень поднята в этом году сила и могущество колхозного строя. Скреплена обороноспособность страны. Нанесен серьезнейший удар по остаткам паразитических классов и особенно кулачества, ликвидированного как класс.”
/Приказ Государственного Политического Управления УССР № 536 от 5 ноября 1933 года/

1933 рік. Листопад

2 листопада 1933 р. Повідомлення німецького консула у Києві Андора Генке в Посольство Німеччини в СРСР про становище в Україні

3 листопада 1933 р. Наказ ДПУ УСРР “Про заборону проведення арештів спеціалістів без санкції ДПУ УСРР” Читати далі Скупа хроніка 1933-го: листопад

Орест Дейчаківський: Резолюція Сенату США по Голодомору документує злочини Росії 1930-х років

Затверджена минулого тижня Сенатом США резолюція, що визнає Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу, є не поодиноким актом, який класифікував цю трагедію саме в такий категоричний спосіб. Адже ще на початку 1980-х років українська громада в США добилася офіційного розслідування цих подій, висновками якого стало пряме визнання: Йосип Сталін чинив геноцид проти українців. З того часу формулювання зі словом “геноцид” зустрічало різний політичний опір у Конгресі й адміністрації Сполучених Штатів, втім саме зараз було офіційно підтверджено резолюцією Сенату. Про те, які зусилля докладалися в боротьбі за визнання правди, в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Орест Дейчаківський, який має 35-річний досвід роботи в Гельсінській комісії при американському Конгресі. Читати далі Орест Дейчаківський: Резолюція Сенату США по Голодомору документує злочини Росії 1930-х років

Резолюція Сенату США щодо Голодомору в Україні. ТЕКСТ

Сенат визнає висновки Комісії про Український Голодомор, поданої до Конгресу 22 квітня 1988 року, в тому числі у частині “Йосип Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців у 1932-1933 роках”.

Публікуємо повний переклад Резолюції Сенату США щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Читати далі Резолюція Сенату США щодо Голодомору в Україні. ТЕКСТ

У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»

Масовий голод, що охопив у 1932–1933 роках всю територію Української РСР у межах, що існували на той період, став однією з жахливих трагедій ХХ століття. Станом на 2018 рік Голодомор визнаний геноцидом українського народу в 24 країнах світу.

Але Росії серед них нема. У цій країні теми Голодомору взагалі воліють не торкатися, розцінюючи навіть згадку про цю сталінську політику знищення як ворожий випад. У сучасній Росії зараз тенденція «своїх не здавати», не звертаючи увагу на те, що ці «свої» – кати, каже доктор історичних наук Андрій Зубов. Читати далі У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»

Малоросійський демарш на «Русском соборе» Або Про виступ «своего в Москве и Петербурге» Петра Толочка в Кремлі

Збіговисько російських шовіністів під назвою «Всемирный русский народный собор», яке відбулося минулого тижня в Кремлі, не обійшлося без пишномовного виступу малороса.

Я не хочу нікого образити — цей персонаж сам вважає себе належним до племені малоросів, відданих «великій Росії». А разом із тим він фігурував на цьому збіговиську як академік Національної академії наук України, почесний директор Інституту археології НАНУ і виступав начебто від імені мільйонів однодумців із України. Йдеться про Петра Толочка, в минулому знаного археолога, а водночас — одного з гонителів визначного українського ученого Михайла Брайчевського.

Ось деякі ключові положення виступу Толочка мовою оригіналу. Читати далі Малоросійський демарш на «Русском соборе» Або Про виступ «своего в Москве и Петербурге» Петра Толочка в Кремлі

Скупа хроніка 1933-го: жовтень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

6/X-33 г.
Посев производют все колгоспы и Индувидуальные хозяйства но озим неважная потому что осень сухая да кроме того какая может быть сейба как пашеш и сееш.
20/X
Все время мыши скрозь ив поле ив доме такая сила что и кошка уже не хочет душить, мышеловкой по 50 штук за ночь ловить.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Жовтень

Жовтень, 1 1933 (неділя) – Постанова Всесоюзного переселенського комітету при РНК СРСР «Про переселення 20 000 господарств в Україну». Зобов’язала органи влади Західної області РСФРР завербувати 7500 господарств, Білорусії – 4500, ЦЧО – 4500, Івановської області – 4500, Горьковського краю – 2500 та переселити їх в Донецьку область – 3500, Одеську – 6600, Дніпропетровську – 6500, Харківську – 3500. На Раднарком та Наркомзем УСРР покладено завдання про підготовку протягом жовтня 20 тис. хат Читати далі Скупа хроніка 1933-го: жовтень

Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

Меморіал у Долині Загиблих

Іспанія завершує період “амнезії минулого”. Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої “історичної амнезії”. Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

У серпні Мадрид розпочав монументальні зміни головного місцевого “Леніна” – Меморіалу в “Долині полеглих” з могилою диктатора (ісп. Valle de los Caidos). Меморіал будували каторжани-республіканці, яких Франко переміг у війні. Читати далі Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

Тексти для нетривіального читання





Каталог сайтів

Flag Counter