Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

161124_mace_james
Джеймс Мейс (1952-2004)
Історик, дослідник Голодомору

17 листопада 2016 року Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” та видавництво “КЛІО” презентували книгу Джеймса МейсаУкраїна: матеріалізація привидів“. До книги увійшли статті історика, що публікуються вперше, та найвагоміші праці, які побачили світ на шпальтах періодичних видань України та у книгах, виданих газетою “День”.
161124_j_mace_article3
З люб’язного дозволу Наталії Дзюбенко-Мейс, “Історична правда” публікує виступ Джеймса Мейса, який був виголошений 7 листопада 2002 року у Києві, на конференції “Три Голодомори в Україні у ХХ столітті: погляд із сьогодення”. Деякі із тверджень звучать пророчо, деякі – як постановка домашнього завдання для українського суспільства. Через 14 років після написання цього тексту частину цих завдань українське суспільство виконало.

Продовжувати читання Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

Валерій Марченко. Скарали на смерть за протидію русифікації

161124_v_marchenko1

Він відкрито виступав проти русифікації, писав про Голодомор і висміював соціалістичний реалізм у літературі. Киянин-журналіст, схожий на французького актора Бельмондо, перекладач-філософ, учасник Української Гельсінської групи – це все про Валерія Марченка. Його з хворими нирками, за «нахабність», як сказав один зі слідчих, ув’язнили у табір суворого режиму на Уралі. Фактично прирікши на смерть.

Свій 26-й день народження київський журналіст і перекладач Валерій Марченко відзначив у камері під час слідства. Це був вересень 1973-го. Заарештували його ще влітку, а засудили в грудні на 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму і 2 років заслання. Чому? Не бачив сенсу в радянській літературі 70-х, де прославлялась «комуністична ортодоксія», не праця вільної людини, як-от описував Робінзона Крузо Даніель Дефо, а «рабський труд уярмленого бидла на зграю політиканів, які погрузли в пияцтві і розпусті».
Продовжувати читання Валерій Марченко. Скарали на смерть за протидію русифікації

Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

161120_s_karavanskyi1

Він відмовився доносити – його посадили. За ґратами він записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. Своє довголіття пояснює тим, що від тривалих голодувань, коли «вже лишалися шкіра і кістки, у нього наростало нове тіло». Святослав Караванський є найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову. Він пише блоги, у яких застерігає світ.

Мовознавець Святослав Караванський зростав у російськомовній Одесі. Однак, слухаючи своїх батьків, Караванський рано зрозумів, що рідною їхньою мовою була українська. У хвилини нервового напруження батьки вживали українські вислови, за що сусіди часом називали їх «петлюрівцями».

«Очевидно, попервах батьки воліли спілкуватись українською. І згодом, уже у 20-ті роки, батько не раз говорив до мами по-українськи, та й у розмовах з іншими закидав українські слова. І все ж моєю рідною мовою треба вважати російську – з поправкою на «гекання» та ряд українізмів. Змалку я чув українські приказки, пісні, жарти – переважно від матері. А ще – в таких «російських» родинах, як-от наша, були незмінно присутні українські книжки, зокрема «Кобзар» Шевченка», – розповів Караванський в інтерв’ю поетесі Люцині Хворост.
Продовжувати читання Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

Генерал Григоренко, який розповів Рейгану про «імперію зла»

161116_p_hryhorenko1
Генерал-майор Червоної армії, який командував дивізією на фронтах Другої світової війни, належить до тієї когорти людей, хто рухав історію, для кого Людина була у центрі Всесвіту. А це за радянської дійсності могло вартувати не лише посад і привілеїв, а й і свободи, і життя.

Петро Григоренко народився на півдні України у селі Борисівка Запорізької області, навчався у Харкові і Москві, закінчив Військово-технічну академію та Академію генерального штабу СРСР.

Григоренко пройшов шлях від командира дивізії, генерала Червоної армії, викладача Військової академії імені Фрунзе й засновника кафедри військової кібернетики – до в’язня радянської каральної психіатрії, якого примусово вигнали з СРСР.
Продовжувати читання Генерал Григоренко, який розповів Рейгану про «імперію зла»

Трампу захотілося позмагатися з кремлівським карликом у тому, хто далі плюне

161116_trump1

Жителям Готема набрид Бетмен, їм захотілося злого клоуна Джокера. Світ перетворюється на цирк, панове!

Бутерброд як завжди падає маслом донизу. Якщо неприємність може трапитися, вона обов’язково трапляється.

Не варто тішити себе надіями, що після виборів у США все залишиться, як було. Що Трамп – це глюк у системі, і в нас залишилося чимало друзів і в сенаті, й у конгресі. Трамп – це не заслуга Манафорта, це не підступи Путіна. Це – нова реальність, яка буде разюче відрізнятися від колишньої. Жителям Готема набрид Бетмен, їм захотілося злого клоуна Джокера. Який нехтує усіма можливими моральними заборонами, здатен розбудити найпотаємніші інстинкти та вбити почуття жалості й альтруїзму. Трамп візьме на себе всю моральну відповідальність за «нехристиянську» жорстокість до бідняків, мігрантів і кольорових, за нові в’язниці Гуантанамо, за зраду друзів Америки і угодовство з її ворогом. Він відтягне на себе все погане, і, коли років через 10 Америка повернеться до епохи милосердя, його засудять і забудуть, як страшний сон.
Продовжувати читання Трампу захотілося позмагатися з кремлівським карликом у тому, хто далі плюне

Чи був Сатана в Сатанові?

161031_sataniv1
Історичний центр Сатанова. Внизу видно верхівку міської брами, на горі – оборонна синагога (як брама, так і синагога зведені в XVI столітті)

Останніми роками (чи вже десятиліттями?) набуло в нас популярності – а надто серед молоді – “їхнє” екзотичне свято Гелловін. Поборники вітчизняних традицій і традиційної моралі з цього приводу схильні понарікати: мовляв, то заледве не “сатанізм”, бо там перебираються на чортів і відьом, а ревним християнам того робити не випадає… Та й не наше воно. Наше – це гаївки, Купала, Андрія, Святий Миколай, Маланка та вертеп із колядками. Хоча – заради справедливості – ревнителі вітчизняних традицій і моральності мали би пригадати, що серед провідних персонажів українського вертепу є… чорт і смерть.

Якщо ж добре подлубатися в історії, то виявиться що Гелловін десь таки наш, а що вже правдиві галичани, то ті взагалі мають його святкувати, як стій.
Продовжувати читання Чи був Сатана в Сатанові?

Шантаж, якого не було

161030_nederland1

20 жовтня президент України, Петро Порошенко, відвідав саміт Європейської Народної Партії, що пройшов в Маастрихті.

Відповідаючи на запитання журналісту голландської інформаційної агенції NOS, президент прокоментував прогрес з ратифікацією Нідерландами Угоди про асоціацію України та ЄС:
“Ми ефективно співпрацюємо з Нідерландами. Починаючи з розслідування терористичної атаки на МН17. І це було моє рішення, коли я довірив голландським слідчим провідну роль у розслідуванні, оскільки Нідерланди найбільше постраждали через цю катастрофу. І закінчуючи безвізовим режимом та іншими європейськими програмами співпраці. В цій ситуації, якщо ратифікація не відбудеться, я думаю, це буде дуже небезпечним прецедентом. І ми віримо у Нідерланди, ми абсолютно впевнені, що все буде добре.”

Того ж дня на вечірній прес-конференції, присвяченій результатам першого дня засідань Європейської Ради в Брюсселі, голландський прем’єр-міністр Марк Рютте отримав питання, яке стосувалось заяви українського Президента.
Продовжувати читання Шантаж, якого не було

Рішення доведеться ухвалювати усім українським суспільством…

161027_luhan-don1

Цілком можливо, що Україні не дадуть затягувати «мінський процес»

У Росії та Німеччини-Франції є сильне спільне бажання якнайшвидше закінчити війну на Донбасі

Україні потрібно тягнути час.

Цю нехитру тезу можна вважати своєрідним узагальненим висновком, який робить абсолютна більшість українських експертів та політичних журналістів з ситуації, що склалася з виконанням «мінських угод» після зустрічі лідерів «нормандського формату» у Берліні.

Козирів у нас багато, але далеко не всі і навіть не найстарші

Що ж, теза хоч і нехитра, але цілком відбиває реальні інтереси України в «мінському процесі», а тому в цьому плані нема сенсу з нею сперечатися.
Продовжувати читання Рішення доведеться ухвалювати усім українським суспільством…

«За себя и за того парня», або Путін – Гітлер нашого часу

161021_ptn-war1

Путін «довойовує» Другу світову проти демократичного Заходу, яку тоталітарний СРСР розпочав на боці тоталітарної Німеччини

Суть нової Холодної війни є, на перший погляд, очевидною: демократичний світ – проти агресора – Володимира Путіна та його режиму. Але не все так просто. Це – сутичка світоглядів, яка запалила пожежу Другої світової. Путін – це Гітлер нашого часу, з нацистом №1, його поєднує абсолютно зневага до демократії, такою якою вона склалася. І ще. Путін ніби «довойовує» ту війну проти Світу демократії, яку тоталітарний СРСР розпочав на боці тоталітарної Німеччини, а потім просто був змушений перейти до табору послідовних противників тоталітаризму. Хочеться вірити, що політики на Заході, нарешті, якщо це не зрозуміли, то відчули.   

Як «былничем» став усім і тому нікому цього не забуде і не вибачить

Тут важливо згадати, звідки Путін взявся «на голову світові». Тут паралелі з Адольфом Алоізовичем також однозначні: комплекси, комплекси і ще раз – комплекси.
Продовжувати читання «За себя и за того парня», або Путін – Гітлер нашого часу

Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

161019_stop_aggression1

Мінський процес виглядає приреченим. Останні заяви українських очільників та політиків нагадують підготовку до його похорону.

Це знаходить розуміння та підтримку всередині країни, та водночас є викликом для дипломатії.

Що Київ може запропонувати західним партнерам, які вклали в Мінськ купу зусиль та сподівалися на його успішність?

Спочатку – передача кордону під контроль ОБСЄ, потім – під контроль України; відведення важкої техніки та артилерії; безперешкодний доступ інспекторів ОБСЄ до всієї території“, – такі умови проведення на окупованих територіях Донбасу виборів, амністії та передбаченої мінськими угодами зміни Конституції України оголосив минулої суботи президент Порошенко.
Продовжувати читання Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

Тексти для нетривіального читання





Каталог сайтів

Flag Counter

InterNetri.Net