Навіщо читати ще одну книжку про Голодомор?

Головна теза Епплбом: для Сталіна, “українське питання” було одночасно загрозою як планам колективізації на селі, так і загрозою реваншу націоналізму в місті. Ішлося про тотальну війну на знищення проти внутрішніх і зовнішніх капіталістичних ворогів, як всередині Союзу та навіть партії, так і за межами. Епплбом бачить пряме продовження більшовицької політики від 1917 року й навіть як продовження ще царистської лінії боротьби з українським націоналізмом до 1933-го, де українізація була лише тактикою.

Український переклад книжки Енн Епплбом “Червоний голод” став однією з очікуваних новинок “Книжкового Арсеналу”. Це історичне дослідження було написане для широкої західної аудиторії, й авторка презентувала його як в університетах, так і в популярних телепрограмах у США, де про Голодомор мало знають поза кафедрами історії і українською діаспорою. Читати далі Навіщо читати ще одну книжку про Голодомор?

Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Титульна сторінка «Граматики малоросійського наріччя», авторства Олексія Павловського, що була видана у 1818 році

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

– Перша українська граматика вийшла у 1818 році у Санкт-Петербурзі і називалася «Грамматика малороссийского наречия или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Зазначено також, що «сочинитель Алексей Павловский» і є присвячення: «Любителям соотечествеников и словесности». Читати далі Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Малгожата Госєвська: “У наших планах – розширення доповіді про злочини Росії на Донбасі й у Криму”

Цими днями у Варшаві відбулася прем’єра двох документальних фільмів: «Дружба в тіні Кремля. Cьогодні Грузія» та «Дружба в тіні Кремля. Завтра Україна», в яких розповідається про російську війну в Грузії в 2008 році та агресію Росії в Україні в 2014 році. Головним героєм фільму про Україну є депутат Сейму від правлячої у Польщі партії “Право і Справедливість” (PiS) Малгожата Госєвська. У ньому, зокрема, розповідається про роботу польських та українських волонтерів на чолі з Госєвською над доповіддю “Російські воєнні злочини в Україні в 2014 році” та власне самі свідчення безпосередніх героїв цієї доповіді.

Після варшавської презентації фільму депутат Госєвська в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу розповіла про фільм, роботу над доповіддю, її подальші перспективи в Гаазі, а також те, як світ сьогодні повинен будувати свої відносини з Росією. Читати далі Малгожата Госєвська: “У наших планах – розширення доповіді про злочини Росії на Донбасі й у Криму”

Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Складна історія, на жаль, продовжує гальмувати розвиток українсько-польських відносин. Упродовж останнього року символом історичних непорозумінь у відносинах між двома країнами стало руйнування (у польській версії – демонтаж) українського місця пам’яті на кладовищі в Грушовичах у квітні 2017 року.

Нещодавно на місці пам’ятника проведено пошукові роботи, які мали відповісти на питання: чи є там останки вояків УПА? Від цього залежало, чи буде відновлено зруйнований пам’ятник або буде встановлений новий, а також можливе відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні. За результатами розкопок, до яких запрошено представників України, польська сторона офіційно повідомила, що в цьому місці немає останків упівців. Із цим рішення не згодна українська сторона. “Сухої нитки” на розкопках у Грушовичах не залишив також польський історик українського походження Євген Місило, який спеціалізується в українсько-польській історії першої половини XX століття й неодноразово брав участь у такого роду розкопках. Читати далі Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Українські квіслінги

Немає ніякої точки компромісу з цими людьми…

«З точки зору того, що людина (Олег Сенцов – прим.ред.) готувала підпали та вибухи, для частини населення він є терористом. Для націоналістичної частини він, напевно, є героєм. Час розставить на свої місця, хто правий, хто не правий».

Це сказав український нардеп Євген Мураєв. Якщо ви не знали, як виглядає дно, то приблизно ось так і виглядає. Читати далі Українські квіслінги

Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Серед зовнішніх факторів, що протидіють отриманню православними українцями Томосу від Константинопольського патріарха, домінує російський чинник. Він складається із релігійної та світської складових (поділ на які, правда, в нинішній Росії є умовним).

На зовнішній арені Москва продовжує протистояти визнанню української автокефалії, активно залучаючи не тільки кліриків Російської ПЦ, а й свій дипломатичний корпус. Особливо це помітно у країнах, де є православні автокефальні церкви. Йдеться про спроби переконати місцевий релігійний і світський (передусім – політичний) істеблішмент у недоцільності та майбутніх загрозах такого розвитку подій. Різними способами стимулюються посадові особи, в т.ч. й авторитетні церковні ієрархи, для впливу на процес з метою не допущення визнання української православної автокефалії. Читати далі Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Скупа хроніка 1933-го: червень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

4/VI-33 г.
Дожди идут все время и очень холодно все заросло бурьянами так что надо полоть но дожди не дают. Цены на хлеб печеный кило стоит 8 – 10 рублей, пшена стакан чайный 3 руб. масло коровье 18 – 20 рублей фунт молока литра 2 руб. 50 коп. и 3 рубля.
10/VI-33 г.
Люди умерают голодной смертью как-то по станциях жел. дор. в Харькове на поле и некто не убирает. На пример Костенко Николай умер около Таганки уже целый месяц и некто не убрал трупа а каждый день мимо ездят командиры Красной армии. И нет дела некому что труп уже разложился что нельзя мимо идти.
28/VI-33 г.
Дожди все время идут очень большие день и ночь, так что все остается невыполоно а люди знай мрут голодной смертью.
29/VI
только из этого дня встановилась погода.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Червень

1 червня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про відпуск муки Дніпропетровській області

1 червня 1933 р. Постанова ЦК КП(б)У про надання продовольчої допомоги безпритульним дітям Читати далі Скупа хроніка 1933-го: червень

УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛІЯ І РОСІЙСЬКА СВІДОМІСТЬ

Митрополит Олександр Драбинко

Російська церковна свідомість не готова прийняти автокефалію Української Церкви. Демонструючи готовність йти у цьому питанні «до кінця» — аж до переривання молитовного спілкування з Константинополем. «Страшно навіть уявити, що може статися, якщо сценарій надання автокефалії українським розкольникам буде реалізований на практиці. (…) Розкол у світовому православ’ї, який стане неминучим наслідком цього невірного кроку, можна порівняти тільки з розділенням між Сходом і Заходом 1054 року. Якщо таке трапиться, православну єдність буде поховано». Ні, ці слова належать не протоієрею Всеволоду Чапліну — лідеру російських православних фундаменталістів. Це цитата з виступу «міністра закордонних справ» РПЦ митрополита Іларіона (Алфеєва). Одного з найвідоміших інтелектуалів у Російській Церкві, автора багатьох книг, які свідчать про їх автора як про талановитого богослова та історика Церкви. Читати далі УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛІЯ І РОСІЙСЬКА СВІДОМІСТЬ

Україна від Сяну до Дону: унікальна карта поширення української мови 1871 року

В Інституті української мови НАН України зберігається унікальна мапа, датована XIX ст., яка вказує на те, що українці зі своєю рідною мовою займали території, значно більші за сучасні державні кордони. Яка цінність цих даних, про мову, як інструмент політичних спекуляцій та територіальних зазіхань, про «мовний закон Колесніченка-Ківалова» «Вголос» поспілкувався з директором інституту, мовознавцем, професором Павлом Гриценком.

Павле Юхимовичу, розкажіть, що це за така карта, яка демонструє, що україномовне населення насправді займало значно ширшу територію, аніж сучасна Україна? Читати далі Україна від Сяну до Дону: унікальна карта поширення української мови 1871 року

Генадь Побережний: “Є три речі, які відрізняють концепцію Лемкіна від Конвенції ООН про геноцид…”

З Конвенції ООН було викреслено питання про геноцид як колоніальний злочин

Професор Генадь Побережний про дві важливі речі: про геноцид в європейському і не лише європейському суспільстві у ХХ столітті та про трансформацію авторитарних режимів у режими демократичні

“Геноцид” – це термін, який дуже часто використовується в нашій мові, причому доречно і недоречно. Очевидно, ми говоримо про Голодомор як геноцид, і дуже багато країн визнають Голодомор геноцидом. Про геноцид говорять, коли наводять приклади Холокосту або винищення вірмен. Кримські татари називають геноцидом трагедію їхнього виселення, коли більша половина народу загинула. А часом геноцидом називають і зовсім інші явища в суспільстві, особливо політики-популісти, які люблять говорити або про тарифний геноцид, або ж про ще якісь геноциди. Читати далі Генадь Побережний: “Є три речі, які відрізняють концепцію Лемкіна від Конвенції ООН про геноцид…”

Тексти для нетривіального читання





Каталог сайтів

Flag Counter