Одна з мільйонів історій про Голодомор

Історію країни можна краще зрозуміти за історією родин. Я живу на Заході, де Голодомор вважали геноцидом задовго до законодавчого визнання на державному рівні. Я живу на Заході, де Голодомору не було. Схід досі страждає від наслідків винищення своїх кращих – господарів, підприємців, письменників, науковців – українців. Але мої спогади про Голодомор стосуються Центру.

В тридцятих роках минулого сторіччя мій прадід по маминій лінії очолював один із районів Чернігівської області. В сімейних переповідках він рідко герой – суворий, байдужий, завжди зайнятий. Він не надто любить малих; без нього не можна розпочинати вечері, навіть якщо на годиннику північ; він вийшов із глибокого села і назавжди порвав зі своєю родиною. Його фото – усі паспортного формату, зі штампами, у посвідченнях і у формі. Прадід Сергій, начальник, який нікого сильно не любив.

Ми не були знайомі, він помер за років п’ятнадцять до мого народження. Дідусь, його син і повний антипод – ласкавий, надміру добрий і життєлюбний ніколи не зачіпав зі мною серйозних тем далекого минулого. Але звідкись я знала, що прадід сидів у тюрмі. Де, коли і – головне – чому я не з’ясувала за життя мого діда і все могло б і лишитися таємницею чи моторошними сумнівами, якби не одна стара шкіряна папка. Читати далі Одна з мільйонів історій про Голодомор

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 3)

(закінчення)

20 листопада 1932 р. Постанова РНК УСРР “Про хлібозаготівлі в господарствах родин червоноармійців та комскладу РСЧА”

20 листопада 1932 р. Постанова РНК УСРР “Про заходи до посилення хлібозаготівель

20 листопада 1932 р. Телеграма В. Молотова до керівників Чубарівського району Дніпропетровської області, до голови Дніпропетровського облвиконкому про партійне керівництво хлібозаготівлями в районі

20 листопада 1932 р. Телеграма В. Молотова до Й. Сталіна про роботу в зв’язку з хлібозаготівлями в Україні

20 листопада 1932 р. Телеграма С. Косіора до секретарів обкомів партії про встановлення остаточних планів хлібозаготівель для кожного району Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 3)

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 2)

(продовження)

16 листопада 1932 р. Постанова бюро Шосткинського райкому КП/б/У про покарання партійних та радянських працівників району, занесених на “чорну дошку” сел Івот, Чуйківка, Шатрище, Прокопівка, Каліївка, Ображіївка за незадовільний стан хлібозаготівлі

16 листопада 1932 р. Витяг з протоколу № 50/11 засідання бюро Новоайдарського РПК

16 листопада 1932 р. Резолюція бюро Конотопського райкому КП/б/У про занесення на “чорну дошку” сел Бочечки , Козацьке, Малий Самбір, Хижки Конотопського району Чернігівської області та посилення роботи по виконанню хлібозаготівлі Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 2)

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 1)

1 листопада 1932 р. З протоколу засідання Раднаркому УСРР про знижений план хлібозаготівлі по Україні у розмірі 282 млн. пуд

1 листопада 1932 р. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про поліпшення матеріально-побутових умов керівних районних працівників

2 листопада 1932 р. Рішення бюро Донецького обкому КП (б) України щодо заходів з посилення хлібозаготівель

3 листопада 1932 р. Доповідна записка Вінницької облпрокуратури ВУЦВК про результати перевірки колективної скарги жителів с Горчичне Дунаєвецького району щодо самоуправства сільських властей Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 1)

Велика російська контрреволюція

Після більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року демократичний уряд Керенського розігнали, а за місяць почалася агресія проти УНР

У ніч із 7 на 8 листопада 1917 року — за григоріанським календарем — у Петрограді, тодішній столиці Російської республіки, стався державний переворот. Спираючись на багнети частини солдатів столичного гарнізону, на моряків Балтійського флоту та на групи озброєних робітників, до влади, скинувши тимчасовий уряд Керенського, прийшов інший тимчасовий уряд — Леніна й Троцького. Головним завданням для себе новий уряд поставив початок мирних переговорів країн Антанти з Центральними державами задля якнайшвидшого закінчення світової війни та скликання Всеросійських Установчих зборів, які мали бути обрані в тому-таки листопаді за партійними списками — для ухвалення Конституції, проведення земельної реформи та створення демократичної владної системи федеративної Російської держави.

Читати далі Велика російська контрреволюція

Третій Універсал Центральної Ради: помилка гірша за злочин

Проголошення Третього Універсалу на Софійській площі в Києві. У центрі – Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко. 1917 р.

Рівно сто років тому Українська революція мала можливість піти іншим шляхом, але…

Разом із «круглою» річницею Жовтневої революції не забути б відзначити ще одну дату: рівно 100 років тому в українському контексті сталася подія, що мала надихнути мільйони людей, але її не було реалізовано. 7 листопада 1917-го Центральна Рада проголосила свій Третій Універсал. Втім, це за старим стилем, Універсал і прихід більшовиків до влади в Петрограді, розділяє 13 днів: за юліанським календарем переворот стався 25 жовтня. Тобто документ, прийнятий у відповідь на нього, за новим, тобто нині чинним григоріанським календарем, було оприлюднено вже 20 листопада. Але не випадково, що вони все ж таки зійшлися у свідомості саме сьогодні. Почнемо з того, що військові називають диспозицією. Читати далі Третій Універсал Центральної Ради: помилка гірша за злочин

“Ожилі рептилії”. Як Центральна Рада Жовтневий переворот рятувала

Українські керівники визнали Тимчасовий уряд контрреволюційним і відмовили йому у підтримці

В ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1917-го, після тривалого і бурхливого обговорення новин з Петрограду, Мала Рада ухвалила рішення вважати “недопустимим перехід всієї влади до рук рад робітницьких та солдатських депутатів” та висловилась “проти повстання”. Але явного осуду перевороту не пролунало. Днем раніше, при створенні Комітету захисту революції, як незабаром і у постановах ІІІ Всеукраїнського військового з’їзду, йшлося про те, що українці не допустять відправлення військ із Києва на допомогу Тимчасовому уряду. Такі дії українців допомогли більшовикам зберегти щойно захоплену владу.

Після досягнутого на початку липня компромісу між УЦР та Тимчасовим урядом їхні подальші відносини не складалися, адже взяті на себе зобов’язання у Петрограді виконувати не збиралися. Ухвалену у серпні 1917-го дискримінаційну “Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні” Центральна Рада ані прийняла, ані відкинула. Незадоволення українців нехтуванням досягнутих раніше домовленостей було незаперечним, але на спротив вони не наважилися. Конфлікт поглиблювався. Читати далі “Ожилі рептилії”. Як Центральна Рада Жовтневий переворот рятувала

Містика і лють. Як у Центральній Раді про суверенність України сперечались

Сто років тому запеклі суперечки точились навколо того, чи може Україна сама вирішувати свою долю

Першого листопада (19 жовтня) втретє за останні десять днів у Центральній Раді стояло руба питання: чи стануть майбутні Українські Установчі Збори суверенними, тобто чи матимуть право визначати долю України, чи постануть лише як один із багатьох краєвих представницьких органів Росії? Інакше кажучи, чи Україна стане суб’єктом федерації чи лише її об’єктом? Дискусії між українськими та неукраїнськими (Бунд, російські есери та меншовики) фракціями УЦР були гарячими, у газетах йшлося про небезпеку “розколоти демократію України”. І лише на розпочатому 1 листопада (19 жовтня) засіданні Малої Ради вдалося досягти згоди.

Читати далі Містика і лють. Як у Центральній Раді про суверенність України сперечались

Польська окупація: факти проти фікцій

Польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський вірний собі. У Львові він розвернувся на порозі музею «Тюрма на Лонцького» і пішов геть, бо, бачте, там, крім іншого, йдеться про часи польської окупації Західної України. А повернувшись до Варшави, Ващиковський зробив заяви про те, що в Українській державі історією займаються не так і не ті.

Але політики й політикани — то окрема стаття. Не лише вони формують громадську думку — до цього не меншою мірою залучені й інтелектуали, члени експертного середовища. Тож звернімо увагу на твердження Пьотра Косьцінського, експерта, який прокоментував «Дню» ситуацію, що склалася під час поїздки міністра до Львова, і не тільки її. Читати далі Польська окупація: факти проти фікцій

Як Джордж Оруелл повернувся на Бі-бі-сі 70 років потому

Вчора, 7 листопада 2017, в британській столиці відбулася без перебільшення видатна і знакова подія: біля штаб-квартири Бі-Бі-Сі відкрили пам’ятник Джорджу Орвеллу – письменнику і публіцисту, голос якого став найчутнішим для справді совісної і прогресивної частини людства проти всіх видів тоталітаризму.

Особлива заслуга Джорджа Орвелла полягала в тому, що він одним з перших розгледів і приклав всіх зусиль для розвінчання саме т.зв. “комуністичного”, сталінського тоталітаризму. Як відомо, тодішня “ліва інтелігенція” дуже толерувала “досягнення” першої країни “реального соціалізму” і дуже неохоче відкривала очі на те, що творилося за “залізною завісою”…

Саме тому, видається дуже знаковим те, що відкриття пам’ятника відбулося в день 100-х роковин “октябрьського” перевороту в Петрограді.

Пропонуємо репортаж про це (переклад – schozavtra): Читати далі Як Джордж Оруелл повернувся на Бі-бі-сі 70 років потому

Тексти для нетривіального читання





Каталог сайтів

Flag Counter