Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?

ukr-pol
Коли оприлюднено результати виборів до ЄП, стало відомо, що серед польських представників у Брюсселі не буде людей, які досі активно займалися справами України

Головна партія польського уряду, Громадянська платформа, стала переможцем виборів до Європарламенту. Друге місце посіла найбільша опозиційна партія – Право і справедливість, яка здобула ненабагато меншу підтримку. Ці два угруповання були головними учасниками змагань за європейські мандати – кожне з них матиме 19 депутатів. Третє місце зайняв Союз лівих демократів, у нього буде 5 євродепутатів, четверте – Нова правиця – яку представлятимуть 4 євродепутати і п’яте – Польська селянська партія – також 4 євродепутати.

До Брюсселя не повернеться частина депутатів з попереднього скликання Європарламенту. Зокрема, політики, які займалися справами України на її шляху до зближення з Європейською Спільнотою. Передусім, слід назвати таких людей, як Павел Залєвський, Павел Коваль, Марек Сівєц. Проте, це не означає, що Польща на форумі Євросоюзу перестане відстоювати інтереси України – каже Лукаш Полінцеуш експерт Фонду імені Казімєжа Пуласького.

Лукаш Полінцеуш: Передусім, варто наголосити, що тематика пов’язана з Україною не зійде з перших шпальт газет і, без сумніву, ще не раз повертатиметься, також у контактах між Європейським Союзом і самою Україною. Я думаю, серед людей, які стануть новими євродепутатами, – чимало фахівців у галузі міжнародної політики. Як хоча б, серед представників Громадянської платформи, Яцек Саріуш-Вольський, екс-голова Європарламенту професор Єжи Бузек, перша польська комісар в Європейському Союзі Данута Гібнер. Але також серед депутатів партії Право і справедливість є, наприклад, колишня міністр закордонних справ Анна Фотиґа, колишній міністр культури Казімєж Уяздовський. Отже, не варто перебільшувати значення факту, що між депутатами Європарламенту вже немає, зокрема, Павела Коваля. Хоч, зрозуміло, це втрата, адже в цього політика чималі знання і він був дуже активним у європейській політиці у справах контактів зі Сходом. Тому жаль, що його і Павела Залєвського у Брюсселі не буде.

Найбільш неочікуваним у цих євровиборах став результат Нової правиці, яка здобула 4 мандати в Брюсселі. Проте, від політиків, які ставлять під сумнів основні цілі Європейського Союзу, не можна сподіватися продовження діяльності польських депутатів на європейсько-українському форумі – вважає експерт.

Лукаш Полінцеуш: Я б не очікував, що ця формація може займатися іншими справами, ніж польські. Зрештою, це випливає з програми, яку пропонує Януш Корвін-Мікке зі своїм штабом. Вони зосереджені на внутрішньодержавних питаннях Польщі і не думаю, що їх може цікавити інтерес інших країн. Зрештою, серед їх представників я не бачу нікого, кому знайома ця проблематика. Набагато більші можливості вбачаю в представників Союзу лівих демократів – серед них – колишній віце-міністр оборони Януш Земке, колишня міністр освіти Кристина Либацька – яка може бути активною у сфері освітнього обміну України і Польщі, бо колись вона цим займалася. Але й у Польській селянській партії є такі люди, як Ярослав Каліновський та Чеслав Сєкєрський – їм також не чужа проблематика співробітництва зі Сходом. Отже, думаю, і в цій формації будуть голоси про співпрацю з Україною.

У цих виборах привертають увагу несподівано позитивні результати євроскептиків, наприклад, у Франції, Греції та Данії. Їхній успіх ускладнить роботу Європейського Парламенту – передбачають експерти. Піотр Вавжик з Варшавського університету пояснює, що вплинули на це переконання мешканців, нібито Європейський Союз винен у появі економічної кризи, а вихід з кризи відбувається за рахунок громадян. Це нагадує 30-ті роки минулого століття, коли економічна криза збіглася з міжнародним конфліктом – у цьому випадку російсько-українським. Партії повинні зробити висновки, щоб запобігти укріпленню крайніх угруповань – вважає експерт.

Піотр Вавжик: Прийняти таку стратегію виходження з кризи, передусім у галузі безробіття, щоб позбавити крайні партії частини електорату. Тобто довести до зменшення безробіття, передусім серед молоді, і дуже швидко – протягом одного–двох років.

Традиційні партії можуть розраховувати, що на рівні Брюсселя євроскептичні угруповання виявляться неефективними і почнуть втрачати прихильників – вважає експерт.

На думку соціолога Роберта Роґовського з Державної вищої професійної школи у Новому Санчі, результати виборів до Європарламенту не дивують. Поляки, які підтримали Нову правицю, захотіли змін на політичній сцені.

Роберт Роґовський: Досить довго була і надалі є при владі одна партія – Громадянська платформа. Можливо, виборці від цього втомилися і тому хочуть дати шанс новій владі. Цікаво, якими будуть зміни у перспективі наступних виборів, чи партія влади почне втрачати підтримку, чи це одноразовий момент.

Незначна різниця між найбільшими гравцями польської політичної сцени – партіями Громадянська платформа та Право і справедливість – це, на думку Роберта Роґовського, результат активності уряду у справах України, порушення питань державної безпеки.

З погляду Польщі результати виборів до Європарламенту є нейтральними і не вплинуть на фінансування, яке Варшава отримує з Брюсселя – вважає Ярослав Янецький, головний економіст банку Societe Generale.

Ярослав Янецький: Фінансова, бюджетна перспектива на найближчі роки вже, практично, схвалена, розподіл фінансів – також. Під цим оглядом не можна очікувати зміни.

Євроскептикам сприяє довготривала економічна криза, але в них недостатньо сили, щоб змінити економічну політику Брюсселя – додає Пшемислав Квєцєнь, головний економіст X-Trade Brokers.

Пшемислав Квєцєнь: Про бюджет, напевне, говоритимуть багато, євросоюзний бюджет – це завжди чутлива тема, коли одна країна виділяє внески, а користь має інша. Цю тему можна експлуатувати, але, мабуть, це не буде фахова дискусія.

Вибори до Європарламенту тривали чотири дні. Польща матиме у Брюсселі 51 депутата. Занепокоєння викликає невелике зацікавлення громадян – у цілому ЄС голосували 43 відсотків повноважених, у Польщі – майже 24 відсотки. Найнижчою була відвідуваність у Словаччині, Чехії і Словенії.

Джерело:
http://www.polradio.pl/5/132/Artykul/172127,%D0%A5%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%B2-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96
27.05.2014, 16:16
Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.