2014_15 червня

***
0615old
Всесвітній день поширення інформації щодо зловживань стосовно літніх людей. Проголошений резолюцією ГА ООН 19 грудня 2011 року.
***

15 червня відбулося:

***
0615Hram_Kyryla_ta_Afanasia

0615Vrubel_M

130 років тому (1884) за рекомендацією відомого російського живописця й педагога Павла Петровича Чистякова для виконання реставраційних робіт у Кирилівській церкві, до Києва був запрошений професором Адріяном Вікторовичем Праховим російський художник Михайло Врубель. За кілька місяців – з травня до осені 1884 року він виконав значний обсяг робіт. Зокрема, були реставровані частково пошкоджені фрески і заново написані ті, що повністю зруйнувалися.

0615Vrubel_Madonna_Kiev

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Кращі роботи Врубеля того часу: «Зішестя святого духу», розписи на хорах і «Оплакування» – в ніші на паперті. Про Врубеля ходили чутки, перекази, небилиці, легенди. Побутує повір’я, що Врубель вперше побачив Демона в Кирилівській церкві в образі божевільного, котрий прорік його майбутнє. Він застерігав художника не виїздити з Києва, не одружуватися на артистці, не малювати Демона. Мовляв, то заборонена тема, Бог поклав на неї табу, смертній людині вона не під силу… Врубель засміявся і тут же, на стіні, вуглиною наніс легкі контури Демона.
0615Vrubel_demon
Коли художник спустився з хорів, на яких працював, слід божевільного пропав. Він його шукав у лікарні, розпитував про нього людей, але ніхто нічого не знав і не відав. Саме відтоді й почалися з Врубелем різні дивацтва. Він став тихим і задумливим, мало з ким спілкувався, десь подовгу пропадав. То його бачили на Лисій горі в товаристві циган, то десь на Житньому чи Сінному базарі з останніми п’яницями (художник і до цього страждав від частих і тяжких запоїв), то на Подолі з босяками та жебраками.

Якось він прийшов на гостину до Прахових із вимащеним у зелену фарбу носом. Коли йому зробили зауваження, Врубель сказав: «Тепер така мода. Жінки фарбують губи, щоб подобатися чоловікам, а чоловіки будуть фарбувати носи, щоб подобатися жінкам»…
***

***
0615Bandera_rozshuk
80 років тому (1934) членом ОУН Григорієм Мацейком у Варшаві було вбито міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, одного з організаторів і керівників сумнозвісної «пацифікації» у Галичині, та в 1931–1932 рр. репресивних акцій проти українського населення на Волині та Поліссі. Польський уряд використав загибель міністра як привід для створення концентраційного табору для політичних в’язнів в Берези-Картузькій. В організації замаху на Пєрацького були звинувачені і на Варшавському процесі 1936 року засуджені до смертної кари та тривалих строків ув’язнення С. Бандера, М. Лебідь, та багато інших членів ОУН. Самого ж Мацейка після здійснення замаху було переправлено членами ОУН спочатку до Чехословаччини, а згодом і в Аргентину, де він і помер у серпні 1966 року.
***

***
0611_UHVR_2
70 років тому (1944) в районі Самбора завершились (розпочались 11 червня) збори представників незалежницьких українських політичних сил, на яких була утворена Українська головна визвольна рада (УГВР).  Було також ухвалено тимчасовий устрій УГВР, політичну платформу і декларацію принципів (Універсал), затверджено текст присяги вояка УПА та обрано бюро ради у складі: Кирило Осьмак (голова), Василь Мудрий, отець Іван Гриньох, Іван Вовчук (заступник голови), Ярослав Біленький, Роман Шухевич, Микола Лебідь, Ростислав Волошин. Генеральний секретаріат ради вважався підпільним урядом України.
***

***
0615mihai-eminescu
125 років із дня смерті Міхая Емінеску (1850–1889), національного поета Румунії та Молдови, одного з найяскравіших представників пізнього європейського романтизму. Навчався в гімназії в Чернівцях, потім у Віденському й Берлінському університетах. У 33 роки тяжко захворів і лікувався в різних клініках і санаторіях, зокрема у 1885 році в Одесі. Найвизначнішим твором Емінеску є лірико-філософська поема «Лучафер». Майстер художнього слова, блискучий знавець фольклору, Емінеску збагатив ритміку й образні засоби поетичної мови. Його творчість мала великий вплив на розвиток румунської  і молдавської поезії. Помер у Бухаресті на 49 році життя.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/tsey_den_v_istoriii_15_chervnya_1946673
15.06.2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.