2014_8 – 10 вересня

8 вересня

***
0908_unesco
День солідарності міст Всесвітньої спадщини. Відзначається з 1995 року в день створення Організації міст Всесвітньої спадщини (1993) – міжнародної недержавної некомерційної організації, головним завданням якої є сприяння виконанню Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та Хартії про охорону історичних міст. Організація налічує понад 200 міст, на території яких розміщені пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
***

8 вересня відбулося:

***
0908_osoboye1919_1
95 років тому (1919) у Києві почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої нарадиОсобое совещание») при головнокомандувачі А. Денікіні. Головна мета агітаційної роботи – боротьба з «українством». Методи – видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.
***

***
0908_pakt
75 років тому (1939) газета «Правда» надрукувала промову німецького канцлера Адольфа Гітлера у рейхстазі.
***

***
0908_Rukh
25 років тому (1989) у Києві розпочався (тривав до 10 вересня) Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову. 1109 делегатів представляли близько 280 тис. членів. Головною метою своєї діяльності Рух визначив «відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки». Головою Руху обрано Івана Драча. Організації НРУ існували в усіх областях України. На виборах до рад всіх ступенів НРУ виступив найбільш серйозною опозицією до Компартії України.
***

***
100 років від дня народження Павла Юхимовича Ключини (1914–1972), українського поета-байкаря. Автор збірок «Кропива», «Лев, Осел та Заєць», «Нові байки», «Солов’ї та жаби», «Муха на пасіці» та ін. Майстер байки-мініатюри.
***

***
0908_Nesterov
100 років з дня смерті Петра Миколайовича Нестерова (1887–1914), російського військового льотчика, штабс-капітана. Засновник вищого пілотажу. У серпні 1913 року на Київському летовищі вперше в світі зробив на літаку замкнену петлю (петля Нестерова). У 1913–1914 рр. взяв участь у першому в історії авіації груповому польоті за маршрутом Київ – Остер – Ніжин – Київ, здійснив рекордні перельоти Київ – Одеса – Севастополь і Київ – Гатчина. Під час 1-ї світової війни воював на Південно-Західному фронті, зробив 7 бойових вильотів. Загинув у бою, вперше застосувавши повітряний таран і знищивши австрійський літак. Похований у Києві.
***

9 вересня відбулося:

***
0909_pogrom
95 років тому (1919) військовий губернатор Києва генерал М. Бредов видав наказ про анулювання радянських грошей. У Фастові цього дня відбувся страшний кривавий єврейський погром, організований білогвардійцями.
***

***
85 років тому (1929) президія ВЦРПС обговорила питання про епідемію черевного тифу у Донбасі. Констатувалося різке зростання кількості хворих, причини такого стану: житлова криза, погане і неякісне водопостачання, неякісне громадське харчування, проблеми з медичним обслуговуванням тощо. Повідомлялося про виділення урядом 1 млн. руб. на боротьбу з епідемією.
***

***
70 років тому (1944) між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення підписано угоду «Про евакуацію українського населення з території Польщі та поляків з території України» (ця угода – а особливо її реалізація – стали «прелюдією» до сумнозвісної операції «Вісла» 1947 року).
***

***
0909_Kotliarevsky
245 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (за ст. ст. 29 серпня 1769 – 1838), українського письменника, театрального і громадського діяча, першого класика нової української літератури. Автор безсмертних творів: «Енеїда», «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».
«Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!»
(Тарас Шевченко, «На вічну пам’ять Котляревському»).
***

***
0909_I_Kolessa
150 років від дня народження Івана Михайловича Колесси (1864–1898), українського фольклориста, військового лікаря. Брат Олександра Колесси та Філарета Колесси (видатні діячі української культури). Опублікував збірники «Народження, хрещення, весілля, похорони руського народу в с. Ходовичі Стрийського повіту», «Галицько-руські народні пісні з мелодіями», де подав українські колядки, щедрівки, обжинкові, ліричні, жовнірські пісні, балади, коломийки тощо. Про це видання схвально відгукувався Іван Франко.
***

***
0909_Apanovych
95 років від дня народження Олени Михайлівни Апанович (1919–2000), українського історика, архівіста, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Працювала в Інституті історії України НАН УРСР, старшим науковим співробітником Центральної наукової бібліотеки НАН України. Наукові праці присвячено історії України ХVІ–ХVІІІ ст., книгознавству, історії науки. Досліджувала творчість В.І. Вернадського. Автор багатьох наукових публікацій. Зазнала утисків під час чергової кампанії (1972) проти «інакомислячих».
***

10 вересня відбулося:

***
95 років тому (1919) у Сен-Жермен-ан-Ле, поблизу Парижа, був підписаний мирний договір між країнами – переможницями в Першій світовій війні і Австрією. Оформлення розпаду Австро-Угорської монархії. За цим договором було визнано право Румунії на Буковину і Чехословаччини на Закарпаття, яке отримувало крайовий автономний статус із власним сеймом. Антанта визнавалася сувереном Галичини.
***

***
0910_Olvio_kvartal
75 років тому (1939) Інститут археології АН УРСР повідомив про хід розкопок в Ольвії – грекоскіфського міста. Виявлено будинок-споруду 6 ст. до н.е., близько 3 тис. стародавніх предметів. Усі знахідки передано до Історичного музею в Київ. У Приріченському районі знайдено залишки кріпосної стіни з баштою, що захищала Ольвію.
0910_Olvio1
***

***
0910_Ivan_Tereschenko
160 років від дня народження Івана Миколайовича Терещенка (1854–1903), українського підприємця, мецената, громадського діяча, сина Миколи Артемійовича Терещенка. Батько хотів, аби син займався сімейним бізнесом, але душа Івана прагла мистецтва. Він закінчив юридичний факультет Київського університету (кандидат права), після чого служив у війську.
0910_Ivan_Tereschenko_mil
У 26 років залишив службу і присвятив все своє подальше життя меценатству, збиранню художньої колекції, громадській діяльності, зокрема підтримував малювальну школу Миколи Мурашка. За прикладом батька й дядька Ф. А. Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував із багатьма з них дружні стосунки. Досить часто Іван Терещенко конкурував із російським підприємцем і меценатом Павлом Третьяковим, який про свого молодшого колегу казав: «Если Терещенко увидит что-то в небе, то будет торговаться до слез – и все же купит!».
***

***
0910_O_Dovzhenko
120 років від дня народження (за старим стилем – 29 серпня, хрестили 30, тому і в біографії Довженко пише, що 30-го) Олександра Петровича Довженка (1894–1956), українського кінорежисера і письменника, одного з засновників радянської кінематографії, класика світового кіно. Його фільм «Земля» (1930) на Всесвітній виставці в Брюсселі 1958 року визнаний одним з найкращих фільмів усіх часів і народів. Чарлі Чаплін, який був досить непогано обізнаний з творчістю українського митця, зауважив: «Слов’янство поки що дало світовій кінематографії тільки одного митця-мислителя і поета – Олександра Довженка».

Минулого (2013) року у харківському видавництві «Фоліо», завдяки співпраці Федерального архівного агентства Російської Федерації, Російського державного архіву літератури та мистецтва з Державною архівною службою України та Центральним державним архівом-музеєм літератури та мистецтва України вийшла друком перша повна наукова публікація щоденникових записів Олександра Петровича Довженка за період з 1939 по 1956 рік (наклад 2000 примірників (на дві країни)). Ось декілька цитат класика.

«– То, що ви нас не любите, це ми почуваємо вину душею, це нас не лякає. Ви думаєте, що ми націоналісти, буржуї, шпики, не знаємо марксизму і т.д. – сказав мені був якось у Львові один громадянин. – А скажіть нам, чому ви так не любите і не поважаєте один одного. Ми це бачимо, і це нас лякає найбільше. Ми більш шануємо один одного, які б ми не були. А вас ми боїмося. Ми боїмося вашої гордості, пихи, фальші, ми боїмося вашої брехливості, очковтирательства і грубості. Нас лякає те, що ви не хазяїни свого слова, у вас немає почуття гідності і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе. Ми боїмося вашої роздвоєності і вашої звички до умовної правди. Скажіть мені, чому у соціалістичній країні Рад ви так не шануєте один одного? Ми ж це бачимо». Ці слова я чомусь часто згадую дивлячись навколо останніми часами».
(запис від 13 липня 1942 року).

«Мине ще рік війни. Самий страшний, самий кривавий і голодний. Загине німецький фашизм, завоювавши всю Європу і нас аж до Кавказу. Світ буде здивований нашою силою і міццю, і героїзмом. І самі ми забудемо свою страшну стидну й огидну нерозбериху, і невміння, і свої зайві бездарні втрати через дурість, темноту, сатрапію і підлабузництво лукаве, і вип’ятивши груди на кістках мільйонів погублених наших людей, будемо вірити і хвастатись, і підводити під все вигідну діалектичну причинну базу, і буде все у нас по-старому, бо ми ж самі є давно вже не нові. Інерція висить на нас, як хвіст у крокодила, і двоєдушність, і брехолюбіє, і величезна відсутність смаку і підлабузництво потворне.
(Запис від 14 серпня 1942 року).
***

***
0910_Alemdar_Karamanov
80 років від дня народження Алемдара Сабітовича Караманова (1934–2007), кримського композитора, одного з найяскравіших представників сучасного музичного авангарду, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Його ім’я – поруч з іменами Шнітке, Денісова, Губайдуліної. Народився в Сімферополі. Вищу музичну освіту здобув у Московській консерваторії. Після закінчення аспірантури пережив глибоку внутрішню кризу, залишив Москву, повернувся до рідного Сімферополя, прийняв хрещення. Композитор почав писати симфонічні, вокально-симфонічні твори, провідною темою яких стала (за словами самого митця) «музична релігія». Інтерес до творчого спадку Алемдара Караманова росте з кожним роком, його музика лунає у найпрестижніших залах світу. Він є автором 24 симфоній, камерних і вокальних творів, присвячених, зокрема, релігійній християнській тематиці, музики гімну Автономної Республіки Крим.
***

***
0910_S_Liudkevych
35 років з дня смерті Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, одного з основоположників сучасної української музики. Був одним з організаторів Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. З 1939 року – професор Львівської консерваторії, одночасно у 1939–1951 рр. – старший науковий співробітник Львівського філіалу Інституту фольклору АН УРСР. У доробку композитора чільне місце посідають монументальні вокально-симфонічні твори на вірші Т. Шевченка (кантата-симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт») та І. Франка. С.П. Людкевич є також автором симфонічних творів («Прикарпатська симфонія», «Галицька рапсодія», «Наше море», «Чакона»), опери «Довбуш», обробок народних пісень, солоспівів.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/8_veresnya_tsey_den_v_istoriii_1970047
08.09.2014
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/9_veresnya_tsey_den_v_istoriii_1970748
09.09.2014
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/10_veresnya_tsey_den_v_istoriii_1971027
10.09.2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.