2014_28 – 31 жовтня

28 жовтня відбулося:

***
День визволення України від фашистських загарбників. 28 жовтня 1944 року радянські війська визволили Закарпаття від гітлерівських військ. Відзначається щорічно 28 жовтня згідно з Указом Президента №836/2009 від 20 жовтня 2009 року.
***

***
90 років тому (1924) за даними Наркомосу УСРР, в УСРР налічувалося 2 млн. 227 тис. неписьменних. За 1923-1924 рік навчено грамоті 229 тис. 329 осіб. Найкраще боротьба з неписьменністю провадилася в Одеській губернії, найгірше – у Катеринославській і Полтавській. По всій Україні налічувалося 7 тис. 841 школа для неписьменних і 417 шкіл для малописьменних. Забезпеченість учнів підручниками становила у містах 80 %, а на селі – 40-45 %. Товариства допомоги ліквідації неписьменності працювали кволо. Кошти на боротьбу з неписьменністю формувались із дотацій державного і місцевого бюджетів, відрахувань профспілок, сільбудів та випадкових надходжень, але їх не вистачало.
***

***
85 років тому (1939) Народні збори Західної України ухвалили Декларації про державну владу в Західній Україні; про входження Західної України до складу УРСР; про конфіскацію поміщицьких земель; про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України.
***

***
1028_mova-25
25 років тому (1989) прийнятий Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» надав українській мові статус державної мови. Разом з тим закон визнав суспільну цінність усіх національних мов і гарантував громадянам України національно-культурні та мовні права. Російська мова визнавалась мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР. Відзначалось, що вибір мови міжособового спілкування громадян УРСР є невід’ємним правом самих громадян.
***

***
1028_Erasmus
545 років від дня народження Еразма Роттердамського (за ін. даними 1465, 1466, 1467-1536), нідерландського філософа-гуманіста епохи Відродження, філолога, письменника, богослова.

***

***
1028_Bacon
105 років з дня народження Френсіса Бекона (1909–1992), англійського художника-експресіоніста, майстра фігуративного живопису, одного з найвідоміших художників ХХ століття. Френсіса Бекона марно намагаються віднести до найрізноманітніших художніх напрямів ХХ століття – він випадає з їх рамок. Його називають одним із засновників мистецької течії «нова фігурація», представники якої на противагу абстракціонізму послуговуються фігуративним малярством, і водночас найтрадиційнішим англійським живописом. Сам він вважав себе реалістом, пояснюючи свої пошуки тим, що реалістичний живопис мусить зазирати у глиб об’єктів і явищ, відколи функцію зовнішнього відтворення перебрала на себе фотографія. «Мистецтво повинно шокувати, – стверджував художник, додаючи: – красою… Мої полотна – це внутрішня краса радості, болю, жаху, розпачу, руху. Адже я наївний оптиміст. Тобто оптиміст лише через те, що існую». Традиційний для англійців Бекон для нашого сприйняття зовсім нетрадиційний, незвичний і нелегкий. Розглядаючи його картини, не зайве зважити на літературні ремінісценції його творів, зокрема на давньогрецькі трагедії про подолання людиною страждань або на поетичні рядки Томаса Стернза Еліота, улюбленого художника поета, рядки якого розкривають світобачення митця. «Я відтворюю реальність, – зазначає Бекон, – художніми образами, бо саме так бачу і мислю». Роботи митця (зазвичай це триптихи) знаходяться в провідних музеях світу і приватних колекціях (зокрема, в приватних колекціях шейха Катару, російського олігарха Романа Абрамовича).
***

***
1028_Locke
310 років з дня смерті Джона Локка (1632–1704), англійського філософа, творця ідейно-політичної доктрини лібералізму.
***

***
1028_Ohonovsky
120 років з дня смерті Омеляна Михайловича Огоновського (1833–1894), українського мовознавця, письменника і громадського діяча. Народився на Опіллі (нині Івано-Франківська область). У 1857 році закінчив Львівську духовну семінарію. Навчався на філософському факультеті Львівського університету, водночас викладав українську мову в академічній гімназії. З 1870 року – професор Львівського університету.  О. Огоновський був активним членом «Руського товариства педагогічного», «Рідної школи», одним із засновників «Просвіти», очолював філологічну секцію Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Справою життя вченого стали дослідження на теренах української лінгвістики та літературознавства. Він автор численних праць про історію говірки української мови, частина яких, написаних польською та німецькою мовами, прислужилася європейським мовознавцям. Праці О. Огоновського були особливо актуальними з огляду на гостру боротьбу проти москвофільства та спроби запровадження «язичія». В 1876 році у Львові вийшов друком один із перших перекладів «Слова о полку Ігоревім» українською мовою з примітками О. Огоновського. Перу вченого належать також посібники та популярні книжки з граматики української мови. Він організував повне двотомне видання «Кобзаря» Т. Шевченка, яке І. Франко вважав найкращим з виданих у Галичині. Учений залишив велику епістолярну спадщину. Його науковий доробок високо оцінили І. Франко, М. Павлик, Д. Мордовцев, М. Драгоманов.
***

***
105 років з дня народження Івана Терентійовича Семиволоса (1909–1943), українського поета. У 1937 році був репресований.
***

29 жовтня відбулося:

***
105 років тому (1909) після двох невдалих спроб вступити до Віденської академії мистецтв Адольф Гітлер, якому виповнилося на той час 20 років, залишається ні з чим. У нього закінчилися гроші, і він таємно залишив квартиру, не заплативши за житло. Почався період важких іспитів – найважчий і найкритичніший період в житті майбутнього фюрера. Він ночував на лавах і в нічліжках, а до грудня став справжнім волоцюгою і проводив ночі у притулку, який існував на кошти філантропічного товариства захисту безпритульних. 30-літній Сталін у цей період відбував заслання у провінційному архангельському містечку Сольвичегодськ. Можна вважати, що час проводив він не так вже й погано – принаймні, з користю для здоров’я: у 1923 році місто стало досить відомим грязьовим курортом.
***

***
105 років тому (1909) 38-річна Леся Українка, яка на той час разом з чоловіком Климентом Квіткою мешкала в грузинському Телаві, пише до Надії Кибальчич: «…Що я справді збираюся в Єгипет, то се, властиве, не новина, і не знаю, чому саме тепер схотілося «Раді» про се писати – певно, не стало заміток для заповнення білого місця в газеті, у всякому разі я з тої звістки не винна, бо ненавиджу подібні personalia, приятелів вони лякають, а чужим зовсім не цікаві. Взагалі я волію, щоб моє приватне життя, як життя взорової римської матрони, було «світові» невідоме, і справді здебільшого так воно й є. Що ж знов до моїх зборів у Єгипет, то нігде правди діти, що вони на добрий стан здоров’я не показують – хвороба моя весь час прогресує помалу, але повним кроком… Вся штука в тому, що маю претенсію не тільки рипіти, а ще й жити, «розвиваючи діяльність», от тому і хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано – певне ж воно і силу має колосальну, і що ж таке якась мікроскопічна бацила проти його маєстат?.
***

***
1029_great_depression
85 років тому (1929) на Нью-Йоркській фондовій біржі було зареєстровано різке падіння цін («чорний вівторок»), що стало початком світової економічної кризи 1929–1933 років.

1029_great_depression2
***

***
1029_Eliseusz_Pletenecki
390 років з дня смерті Єлисея Михайловича Плетенецького (1550–1624), видатного українського церковного, культурного і громадського діяча.  Архімандрит Києво-Печерської лаври (з 1599); повернув лаврі земельні володіння, відібрані в неї польською владою. Відкрив Києво-Печерську друкарню, заснував у Радомишлі паперову фабрику, допомагав братським школам, поліпшував життя ченців. Сприяв перетворенню Києва на політичний і культурний центр України. За оцінкою З. Копистенського – сподвижника і наступника Є. Плетенецького – він був «батьком не тільки для Лаври, але й усього українського народу».
***

***
1029_Chernyshevsky
125 років з дня смерті Миколи Гавриловича Чернишевського (1828–1889), російського письменника, філософа, літературного критика, кумира молоді Російської імперії кінця ХІХ ст. Один із засновників народництва. Автор відомого у свій час роману «Що робити?». Багато років поспіль провів на каторзі. Чернишевський про українців: «Якщо є племена, які можуть до себе привертати симпатію більше, ніж інші племена, то саме малоросси – одно з племен найбільш симпатичних. Чарівне поєднання наївності і тонкості розуму, лагідність нравів у родинному житті, поетична мрійність характеру, непохитно настійливого, краса, витонченість смаку, поетичні звичаї – все поєднується у цьому народі, щоб очаровувати вас, так що іноплеменець стає малоруським патріотом, якщо хоч трохи поживе в Малоросії».
***

30 жовтня відбулося:

***
90 років тому (1924) у Катеринославській (нині Дніпропетровська обл.) губернії закінчилася кампанія боротьби з самогоноварінням. До відповідальності було притягнуто 13 тис. самогонників. Виробництво самогону в губернії зменшилося.
***

***
1030_Lviv_Franko
50 років тому (1964) у Львові відкрито пам’ятник Івану Франку.
***

***
1030_Sisley
175 років від дня народження Альфреда Сіслея (1839-1899), французького живописця, представника імпресіонізму, автора переважно пейзажів («Село на березі Сени», «Повідь у Марлі»). Сіслей був англійцем народженим у Франції. Товаришував з Моне і Ренуаром. Останній любив Сіслея за «незмінно гарний настрій». Сіслей був надзвичайно скромною, мовчазною людиною, що перебувала у світі своїх фантазій і жила лише живописом. Він не любив галасливих зібрань колег-художників у паризьких кав’ярнях і надавав перевагу вузькому товариству у сімейному колі та найближчих друзів. В останній рік свого життя він багато працював на повітрі, тяжко застудився і захворів на рак горла. Його обличчя було паралізоване, від чого він страждав морально і фізично. Це не могло не позначитися на його характері – художник став надзвичайно підозрілим і дратівливим, перестав спілкуватися навіть із найближчими друзями. Перед самою смертю він все ж таки покликав Моне і той провів товариша в останню путь. Через рік картини Альфреда Сіслея почали продаватися за неймовірними цінами. Наприклад, у 1900 році за його картину «Повідь у Марлі» було заплачено 43 тисячі франків. Свого часу художник одержав за неї лише 180 франків.
1030_Sisley_pict
***

***
160 років від дня народження Віталія Гавриловича Боровика (справж. – Боровиков; 1864–1937), українського публіциста, поета, перекладача. Один з ініціаторів створення української державної бібліотеки в Одесі. Переклав першу частину поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай». Займався фольклористикою, збирав матеріали для тлумачного словника української мови. Підтримував дружні стосунки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Василем Стефаником. Автор спогадів про М. Коцюбинського.
***

***
1030_Homoliaka
100 років від дня народження Вадима Борисовича Гомоляки (1914–1980), українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР, лауреата Державної премії СРСР. (Серед творів балети «Запорожці», «Сорочинський ярмарок», «Чорне золото» та ін.)
***

***
1030_Claude_Levi_Strauss
5 років з дня смерті Клода Леві-Строса (1908-2009), французького антрополога, етнографа і соціолога бельгійського походження, одного з головних представників структуралізму.
***

31 жовтня

Міжнародний день Чорного моря. Оголошений у рамках стратегічного плану дій, підписаного в 1996 році у Стамбулі представниками шести причорноморських країн (Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія, Україна).

Національний день Реформації у Словенії. Відзначається в останній день жовтня на знак визнання ролі руху Реформації у розвитку культури словенського народу. У 1551 році протестантський священик Примож Трубар написав і опублікував Катехізис, який став першою книгою словенською мовою.

31 жовтня відбулося:

***
1031_Ukraine_2004
10 років тому (2004) в Україні пройшли вибори президента. Оскільки ніхто з 24 кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, було призначено другий тур голосування, в який пройшли Віктор Ющенко і Віктор Янукович.
***

***
1031_Bashkirtseva
130 років з дня смерті Марії Костянтинівни Башкирцевої (1858–1884), української художниці, письменниці. Померла у молодому віці від сухот. Похована у самому центрі Парижа на цвинтарі Пассі, поблизу Ейфелевої вежі. Дівчинка з диканського хутора Гавронці була геніально обдарована: володіла шістьма іноземними мовами, гарно співала (їй пророкували кар’єру оперної співачки), прекрасно малювала і мала літературний хист. Її картини знаходяться в Луврі, в музеї Орсе в Парижі, в Третяковській галереї, в музеях Ніцци та Амстердама. Було видано, хоча й з купюрами, «Щоденник» Башкирцевої. Картинам художниці високу оцінку давав Ілля Рєпін; Цвєтаєва присвятила їй «Вечірній альбом».
***

***
1031_Harmatiy
90 років з дня смерті Луки Васильовича Гарматія (1866–1924), українського фольклориста, етнографа, культурного діяча. Був членом етнографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка. Підтримував дружні стосунки з І. Франком, М. Коцюбинським, Г. Хоткевичем, В. Гнатюком, В. Шухевичем. Зібрані ним гуцульські мистецькі вироби і речі побуту зберігаються в музеях Петербурга, Львова, Коломиї. Написав спогади про М. Коцюбинського, якому, зокрема, допоміг у збиранні етнографічного матеріалу для повісті «Тіні забутих предків».
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/28_govtnya_tsey_den_v_istoriii_1985503
28.10.2014
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/29_govtnya_tsey_den_v_istoriii_1985983
29.10.2014
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/30_govtnya_tsey_den_v_istoriii_1986269
30.10.2014
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/31_govtnya_tsey_den_v_istoriii_1986696
31.10.2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.