2015_30 – 31 січня

30 січня відбулося:

***
150130_V_Kukolnyk
250 років від дня народження Василя Григоровича Кукольника (1765-1821), українського педагога, літературознавця. Народився в м. Мукачеве Закарпатської обл. Займався різноаспектною науково-літературною діяльністю. У 1820 році став першим директором Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, де свого часу навчались такі видатні діячі, як Микола Гоголь, Петро Редькін, Євген Гребінка.
***

***
150130_O_Meshko_2
110 років від дня народження Оксани Яківни Мешко (1905–1991), відомої української правозахисниці, учасниці національного відродження 60-х; засновниці Української Гельсінської групи. «Вона була рухливим нервом нашого національного життя, супутником і вірним помічником тих, що берегли честь українського імені в роки ганьби й духовного занепаду. За мірою винесених ударів, за надлюдською витривалістю вона – людина виняткова навіть на дорогах української Голгофи». (Євген Сверстюк про Оксану Яківну Мешко).
***
Читати далі 2015_30 – 31 січня

Козацька Матір (до 110-річчя від дня народження Оксани Яківни Мешко)

150130_O_Meshko

Минає 110 років від народження Оксани Яківни Мешко – українки, родина якої пройшла горнило нищення українського народу в ХХ столітті. Від самозахисту, від оборони сина вона перейшла до правозахисної діяльности в Українській Гельсінкській Групі, брала на себе вищу відповідальність за долю нації. У поважному віці вдруге пережила всі труднощі ув’язнення і заслання, але й удостоїлася в Бога радості відродження України.

Народилася Оксана Мешко 30 січня 1905 року в селі Старі Санжари на Полтавщині в багатодітній родині малоземельних селян із козаків, які ніколи не були кріпаками, а тому зберегли козацький дух.

Сорокарічний батько Оксани без будь-якої особистої вини перед більшовицькою владою в 1920 році разом з іншими заложниками був розстріляний за невиконання волостю продподатку. Хата конфіскована. Убитий 17-річний брат Євген, активіст «Просвіти». Сестра Віра і брат Іван розбрелися по світу.
Читати далі Козацька Матір (до 110-річчя від дня народження Оксани Яківни Мешко)

«Як умру, то і псевдонім розкриють, і біографію напишуть» – Панас Мирний

150128_P_Myrnyi

Минуло 95 років з дня смерті українського письменника, борця за справедливість Панаса Яковича Рудченка. Для нас він відомий як Панас Мирний, автор роману “Хіба ревуть волі, як ясла повні?”. Для друзів дитинства він був Ахванасієм, так його нарекли за церковним календарем. Для товаришів по службі – Панасом Рудченком.

На походження його відомого прізвища, можливо, вплинуло місто, де народився письменник, – Миргород. У його метриці було написано відразу два прізвища: Мирний і в дужках Рудченко, але практично до самої смерті, крім близьких йому людей, ніхто не знав про те, що Рудченко і Мирний – це одна людина.

Немила професія.

Ще з юних років Панас дивував домашніх своїм не дитячим спокоєм і замкнутістю. Його сестра Олександра писала: “Пам’ятається мені його 6 років. Він завжди любив усамітнення, вічно сам грав … Один раз був у нас страшний переполох: чи не стало нашого Афанасика. Скрізь шукали … Як пішли в сад – і чують: співає десь у бур’янах. Виявилося, що він якось впав у канаву і там розгулює і співає. Афанасій був дуже мирний, сварок не зносив: враз тікає “.
Читати далі «Як умру, то і псевдонім розкриють, і біографію напишуть» – Панас Мирний

2015_27 – 29 січня

27 січня

150127_Auschvitz
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Співавторами цього документу стали 100 держав. У Німеччині цей день відзначається як Національний день пам’яті жертв німецького нацизму (проголошений президентом ФРН Романом Херцогом 3 січня 1996 року). 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів гітлерівського концтабору Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. На час звільнення у таборі перебувало близько 7 тис. в’язнів. Люди були вкрай виснажені, багато хто з них знаходився на межі смерті. В період з 1941 по 1945 роки у концентраційному таборі Аушвіц було знищено близько 1 400 000 людей (з них 1 100 000 євреї).

27 січня відбулося:

***
150127_Schelling
240 років від дня народження Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга (1775–1854), німецького філософа, представника німецького класичного ідеалізму.
***

***
150127_P_Gulak-Artemovsky
225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (справж. прізвище Артемовський, 1790–1865), українського перекладача, поета і культурно–освітнього діяча. З 1841 по 1849 рр. був ректором Харківського університету. Літературну діяльність почав у 1817 році. Байка «Пан та Собака» була, по суті, першою віршовою байкою нової української літератури. В останні роки написав ряд ліричних медитацій в яскравому народнопісенному дусі «Текла річка невеличка», «Не виглядай, матусенько…» та ін.
***
Читати далі 2015_27 – 29 січня

БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ

150128_magazine1
Українські «товсті» журнали. У контексті «гібридної війни»

Якими б не були зміни в інформаційних потоках, якими б новими носіями інформації не користувалася молодь і люди середнього віку, які би зміни у світосприйнятті не відбувалися, суспільна потреба в читанні та публічному обговоренні серйозних текстів завжди існуватиме. Йдеться і про наукові (особливо про соціогуманітаристику), і про науково-популярні, і про публіцистичні, і про найрізноманітніші художні тексти. Крім книжок (паперових та електронних), найоптимальнішим, напрацьованим упродовж століть засобом акумуляції та поширення таких текстів є «товсті» журнали. Як достатньо універсальні, так і спеціалізовані, більшою чи меншою мірами. Майже всі ці журнали в останні два десятиліття почали робити свої Інтернет-версії, які можуть бути більш розлогими, ніж паперові, а можуть точно їх відтворювати.

Так чи інакше, формат «товстого» журналу не щез і не щезне у світі ще щонайменше кілька десятків років, хоча число їхніх читачів у деяких країнах відчутно зменшилося, а в деяких (Китай, Індія, Південна Корея) зросло. А от на пострадянських теренах ситуація з цими журналами — у порівнянні з тим, що було ще 20—25 років тому — сьогодні з різних причин майже катастрофічна. І чи не передусім це стосується (якщо брати до уваги європейську частину екс-СРСР) України. Ба більше: сьогодні українська ситуація з цими журналами відчутно гірша, ніж навіть у кризові 1990-ті.
Читати далі БРАК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОНТРНАСТУПУ

2015_24 – 26 січня

24 січня відбулося:

***
150124_Borchgrevink
120 років тому (1895) норвезький мандрівник Карстен Борхгревінк першим в історії антарктичних досліджень ступив на землю Антарктиди (біля мису Адер). У 1899 році екіпаж корабля «Південний хрест» на чолі з К. Борхгревінком здійснив тут першу зимівлю.

150124_Borchgrevink2
***

***
150124_Dobzhansky
115 років від дня народження Теодосія (Феодосія) Григоровича Добжанського (Добржанський; 1900–1975), визначного американського біолога, генетика, зоолога, еволюціоніста українського походження, якого колеги-науковці називали новим Дарвіном. Професор Колумбійського університету, автор понад 500 наукових праць.

Один із засновників синтетичної теорії еволюції. У своїй праці «Генетика і походження видів» (1937) на основі численних досліджень дійшов висновку, що еволюція – це не лише природний добір, а й зміни у генофонді певної живої істоти. Поштовхом до створення нових видів стає генетичне різноманіття, яке постачає матеріал для природної селекції. Отже, замість розглядати мутації та природний добір окремо, учений почав розглядати їх у синтезі.

Народився Феодосій Добжанський у Немирові, походив з польсько-українського роду. Його дід володів чималими маєтностями під Києвом, але після участі в польському антиросійському повстанні 1863 року царат землі відібрав, а діда заслав до Сибіру. Батько майбутнього вченого викладав у гімназії Немирова математику, мати була родичкою російського письменника Федора Достоєвського (учений неабияк пишався цим фактом). Сім’я жила доволі скромно, у 1910 році переїхала в Київ. Феодосій після закінчення київської гімназії навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Київського університету (1917-1921); з 1921 по 1924 – аспірант кафедри зоології Української академії наук. Саме в цей «київський період» Добжанський знайомиться з Володимиром Вернадським та Григорієм Андрійовичем Левитським (відомий український цитолог і генетик, майбутній сподвижник Вавилова), що й визначило подальше наукове спрямування його долі. До того ж, у Києві він знайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталею Петрівною Сіверцевою – ученицею академіка Івана Шмальгаузена.
Читати далі 2015_24 – 26 січня

Коментар: Кремль втратив символічне право бути наступником переможців нацизму

150124_Osvencim

Політолог Іван Преображенський у спеціальному коментарі для DW про те, чому президента Путіна не покликали в Польщу на 70-річчя звільнення концтабору Освенцім радянськими військами.

Володимир Путін не приїде до Польщі 27 січня на відзначення ювілею звільнення радянськими солдатами в’язнів концтабору Освенцім. За офіційною російською версією, президент дуже зацікавлений у будь-яких ювілейних пам’ятних заходах у рік 70-ліття перемоги над нацизмом, але не отримав запрошення від польської сторони. Щоправда, персональні запрошення цього року отримали лише колишні в’язні табору смерті, які дожили до наших днів.

Глави держав і урядів, що вважали за доцільне прибути до Польщі в пам’ятний день звільнення Освенціма, самі просили в уряду цієї країни згоди на участь у ювілеї. Кремль, судячи з усього, вважав що вирішальна роль СРСР у Другій світовій війні в цілому, а також у звільненні концтабору, заслуговує на персональне запрошення. Навіть російські опозиціонери, такі як Борис Нємцов, хоч і не схвалили рішення організаторів пам’ятного свята, але наголосили: Путін повинен був не гайнувати символічний російський капітал, а будь що їхати в Освенцім.
Читати далі Коментар: Кремль втратив символічне право бути наступником переможців нацизму

2015_22 – 23 січня

22 січня відбулося:

150122_Sofiivska1919
День Соборності України. 21 січня 1919 року у Києві відбулося перше зібрання представників урядів Східної і Західної частин України. Наступного дня, 22 січня, на Софійській площі відбулись збори, на яких представники від галицької Української національної ради та від Директорії УНР засвідчили взаємне бажання обох частин України об’єднатися в єдину державу.

***
110 років тому 9 (22) січня (1905) розстрілом царськими військами мирної демонстрації робітників у Петербурзі почалась перша російська революція («Кривава неділя»).
***

***
150122_Nicolas_Lancret
325 років від дня народження Нікола Ланкре (1690-1743), французького живописця, представника мистецтва рококо. На творчості Ланкре позначився вплив Антуана Ватто. Серед найвідоміших творів – «Танцівниця Камарго», «Концерт у парку», «Урок музики», пейзажі, портрети. Полотна Ланкре зберігаються в провідних музеях світу.
150122_Nicolas_Lancret_pict
***
Читати далі 2015_22 – 23 січня

«Це означає, що всі ті, хто у ФБ випромінював невдоволення перемир’ям, мають можливість стати до лав…»

150122_Ukraine_is_You

Закінчилася низка новорічних свят, канікули, які ми для себе влаштували, намагаючись відвернутися від трагічних буднів. Не вийшло. Ні Дід Мороз, ні Санта Клаус, ні Святий Микола не принесли нам дива. Якщо ми його хочемо, нам треба напружитися самим

Колись давно прочитав роман Вацлава Білінського про польського очкарика, якого забрали до армії в серпні 1939 року. Викладач німецької літератури, він ненавидів польську армію, не вірив, що німецька нація, яка зростила великих письменників, може напасти на Польщу. Не вірив німецьким перебіжчикам, що розповідали страшні речі про гітлерівський режим. Стоячи на посту поблизу самого кордону, він продовжував у думках вигадувати недописану монографію про Ернста Гофмана. Коли гітлерівці перетнули кордон, підняв руки, радіючи, що службі кінець і скоро настане мир. Але перший же німецький офіцер поставив його до стінки й розстріляв… Роман називався «Кінець канікулам».
Читати далі «Це означає, що всі ті, хто у ФБ випромінював невдоволення перемир’ям, мають можливість стати до лав…»

Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство

150121_george-orwell-bbc-1942

65 років тому, 21 січня 1950 року, відійшов у Вічність англійський письменник і публіцист Джордж Орвелл (1903-1950) – один з небагатьох інтелектуалів ХХ століття, який вчасно розгледів «принади» тоталітаризмів всіх кольорових відтінків.

Більше того – його передбачення майбутнього вже багато раз підтвердилися і знаходять підтвердження в наші дні…

На жаль… Але це не його вина.

***

Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство

«В марте или апреле, утверждают любители пророчеств, по Англии будет нанесен сокрушительный удар… Трудно сказать, каким способом Гитлер намерен его нанести. Его ослабленные и распыленные военные части в настоящее время, по-видимому, не намного превосходят силы итальянцев, перед тем как их проверили делом в Греции и в Африке».

«Воздушное могущество немцев почти иссякло. Их авиация не отвечает современному уровню, а лучшие летчики либо погибли, либо вымотались и утратили боевой дух».

«В 1914 году за Гогенцоллернами была лучшая армия в мире. А за этим крикливым берлинским пигмеем нет ничего, с нею сопоставимого… И все равно наши военные «эксперты» твердят об ожидаемом наступлении, хотя это только фантом. Им грезится, будто немецкие войска великолепно оснащены и безупречно выучены. То нам говорят, что будет осуществлен решающий «удар» через Испанию и Северную Африку, то рассуждают о броске через Балканы, о наступлении от Дуная к Анкаре и дальше — на Персию, на Индию, — то об «уничтожении» России, то о «лавине», которая обрушится на Италию через перевал Бреннер. Проходит неделя за неделей, а фантом все остается фантомом, и ни одно из этих предсказаний не сбывается — по очень простой причине. А причина та, что ничего этого немцы осуществить не могут. Их пушки, их снаряжение слишком несовершенны, да и то, что у них было, большей частью бессмысленно потеряно из-за глупых попыток Гитлера вторгнуться на Британские острова. А вся их примитивная выучка наспех идет прахом, едва появилось понимание, что блицкриг провалился и что война — дело долгое».

Приведенные цитаты заимствованы не из кавалерийского журнала, а из серии газетных статей Герберта Уэллса, написанных в начале этого года, а теперь изданных книгой под заглавием «Путеводитель по новому миру». С тех пор как они были напечатаны, немецкая армия оккупировала Балканы и снова заняла Киренаику, она может, как только сочтет это целесообразным, двинуться и через Турцию, и через Испанию, она вторглась в Россию. Чем закончится эта последняя ее кампания, сказать не берусь, но все-таки замечу, что германский Генеральный штаб, чьи расчеты следует принимать всерьез, не начал бы операцию без твердой уверенности, что ее можно успешно завершить месяца за три. Вот так обстоит дело с немецкой армией, которой всего лишь пугают, не сообразив, как плохо она оснащена, как ослабела боевым духом и пр.
Читати далі Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство