2015_28 – 30 березня

28 березня

150328_EarthHour
Міжнародна акція «Година Землі». Проводиться з 2007 року в останню суботу березня Всесвітнім фондом дикої природи. Цього дня мільйони людей у всьому світі одночасно вимикають світло на знак бережливого ставлення до природи.

28 березня відбулося:

***
150328_hidroavion
105 років тому (1910) французький інженер Анрі Фабр здійснив перший у світі успішний зліт з води на гідролітаку власної конструкції. Сталося це на Середземному морі неподалік Марселя. Гідролітак, або як його тоді називали «гідроплан», мав шасі на поплавках. У подальшому з’явилися летючі човни, які сідали на воду всім корпусом, а поплавки, для більшої стійкості судна, знаходились на кінцях високорозташованих крил. Летючі човни здійснювали регулярні перельоти через Атлантичний океан; під час Другої світової війни непогано зарекомендували себе американські бойові літаючі човни «Каталіна». Тим не менш, гідроавіація не набула широкого поширення.
***

***
150328_ukryttia
15 років тому (2000) у Славутичі Чернігівської області розпочала роботу Асамблея фінансових донорів Чорнобильського фонду «Укриття», в якій взяли участь представники 29 країн (28 – 29 березня).
***
Читати далі 2015_28 – 30 березня

Український Пікассо – Олександр Богомазов

200px-Bogomazov_Avtoportret_1911

Наше сьогодення позначене докорінною переоцінкою цінностей у різних сферах життя: заново, об’єктивніше прочитуються події національної історії, справжня художність, а не заангажованість та конформізм, визначають істинний характер творчості, відроджуються із забуття і повертають у лоно рідної культури славні імена, які свого часу визначали мистецьку атмосферу не лише України, але й Європи та США. О. Архипенко, К. Малевич, М. Бойчук, І. Падалка, Д. Бурлюк, А. Петрицький, В. Єрмилов, О. Екстер, О. Грищенко, К. Редько, В. Пальмов, Я. Музика – ці видатні постаті української образотворчості, поряд із багатьма талановитими літераторами, поетами, драматургами, режисерами, в різні роки були дискредитовані, зганьблені І незаслужено забуті.

До цієї плеяди діячів української культури відносимо також Олександра Богомазова (1880-1930). Більшість знає це прізвище із “Словника художників України” (Київ, 1973) та з “історії українського мистецтва” (Київ, 1967, 1970). Подекуди воно згадується в окремих публікаціях – вельми значним був масштаб творчої індивідуальності митця. Однак постать Богомазова завжди подавалася другим планом, в антуражі імен художників, що визначали магістральну лінію розвитку соцреалізму.
Читати далі Український Пікассо – Олександр Богомазов

2015_26 – 27 березня

26 березня

150326_Bangladesh
Національне свято Народної Республіки Бангладеш – День Незалежності (1971).

26 березня відбулося:

***
150326_HY_logo
375 років тому (1640) був заснований Гельсінський університет – найстаріший і найбільший університет Фінляндії.
150326_Helsingin_build
***
Читати далі 2015_26 – 27 березня

«Ми вже 200 років спостерігаємо за драмою Росії, ще Чаадаєв питав, чи можлива інша Росія?»

150326_Z_Naider
Здзіслав Найдер: Диктатор, як і сапер, помиляється тільки раз

Один з найвідоміших діячів польської антикомуністичної опозиції поділився з УСПР своїм поглядом на ситуацію в Росії та Україні

У Європі та США Здзіслава Найдера знають як одного з найліпших знавців творчості Джозефа Конрада, у Польщі ж він більше відомий як один з лідерів антикомуністичної опозиції. У 70-ті він заснував Польське порозуміння за незалежність, яке стало центром тодішнього демократичного руху.

У 80-і Найдер був призначений директором польської секції Радіо Вільна Європа (сьогодні – Радіо Свобода), за що в ПНР його визнали американським шпигуном і засудили до смерті. Після трансформації в Польщі Найдер отримав посаду радника президента Валенси, у 90-і був одним з промоторів ідеї вступу Польщі до ЄС.
Читати далі «Ми вже 200 років спостерігаємо за драмою Росії, ще Чаадаєв питав, чи можлива інша Росія?»

2015_23 – 25 березня

23 березня

150323_Pakistan-Day
Національне свято Ісламської Республіки Пакистан – День Пакистану (1956).

23 березня відбулося:

***
150323_A_Vasiutynskyi
140 років від дня народження Анатолія Георгійовича Васютинського (1875-1946), українського офтальмолога. З 1929 року і до кінця життя – професор Київського інституту удосконалення лікарів. Відомий як творець першого в колишньому СРСР велетенського магніту для видалення сторонніх внутрішньоочних тіл. Розробив і вдосконалив операції з екстракції катаракти, пересадки рогівки, застосування регіональної анестезії при очних операціях. Разом зі своїми учнями написав підручник з оперативної офтальмології ока для лікарів і студентів (1933).
***
Читати далі 2015_23 – 25 березня

Червоно-коричневе «вікно в Європу»

150325_nazi3

Неформальні назви дуже часто виявляються більш точними за офіційні. Ось, наприклад, в Росії День народної єдності 4 листопада, встановлений десятиліття тому, поговір майже одразу обізвав Днем фашиста. І не помилилися. З того часу марші крайніх правих – постійна прикмета цього “свята”. Приблизно та ж історія і з “Міжнародним російським консервативним форумом“,  що пройшов 22 березня в Санкт-Петербурзі.

У ЗМІ і соцмережах його назвали коротко і ясно: “Форум неофашистів” або “Форум неонацистів”. У найкращому випадку – “Форум радикальних націоналістів”. Чи були для цього підстави? Безумовно! Чого вартують лише європейські партії і їх представники, що брали участь в “Форумі”.

Наприклад, головний гість – депутат Європарламенту від Націонал-демократичної партії Німеччини, колишній її лідер Удо Фойгт.
Читати далі Червоно-коричневе «вікно в Європу»

2015_20 – 22 березня

20 березня

150320_happiness3
Міжнародний день щастя. Проголошений ГА ООН 25 червня 2012 року. У резолюції  наголошується, що «прагнення щастя є однією з засадничих цілей людини».

150320_francophone2
Міжнародний день франкофонії (відзначається з 1988 р.). 20 березня 1970 року в м. Ніамей (Нігер) була створена перша міждержавна організація франкомовних країн (на сьогодні об’єднує 56 держав).
150320_francophone1

Читати далі 2015_20 – 22 березня

«Кант – лох» і «велика російська культура»

150323_Kanthausen_ruine_1
Виявляється, під оглядом надбань і цінностей великої російської культури Майдан 2013-14 років виглядав вельми паскудно і не мав нічого спільного зі свободою. Виявляється, «саме Майдан отруїв нашу країну». Виявляється, зараз головна проблема інтелектуалів України в тому, щоб «відійти від Майдану». І просто жити «з чистого листа», не звертаючи на минуле увагу.

Про це я прочитав у статті одного досить відомого київського філософа, надрукованій, ясна річ, у московському філософському журналі. Й одразу після цього «надихаючого» читання потрапила мені на око інформація на сайті московської ж інформагенції. Якраз про «велику російську культуру», тільки не в ефемерній уяві київського філософа, а в її реальному бутті.
Читати далі «Кант – лох» і «велика російська культура»

2015_17 – 19 березня

17 березня

150317_StPatrick
Національне свято Ірландії – День святого Патріка, засновника і першого єпископа Ірландської християнської церкви, покровителя «зеленого острова», який, згідно з легендою, вигнав з нього всіх зміїв та комарів. Цього дня в Ірландії та в інших країнах, де є ірландська колонія (наприклад у США, Австралії, Великобританії), проводяться традиційні святкові фестивалі та карнавали.

17 березня відбулося:

35 років тому (1980) британський парламент проголосував за бойкот Московської олімпіади.

20 років тому (1995) Верховна Рада України скасувала Конституцію Автономної Республіки Крим, яка суперечила Основному Законові нашої держави, ліквідувала посаду президента півострова та призупинила фінансування органів державної влади, які були створені і діяли всупереч українському законодавству. Ухвалено Закон «Про Автономну Республіку Крим».
Читати далі 2015_17 – 19 березня

Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

150319_EU

І на початок справа Криму, в контексті роковин його анексії, а це питання коментуватиме для нас гість Польського радіо – Януш Онишкєвич, який двічі займав посаду міністра національної оборони Польщі в урядах Ганни Сухоцької та Єжи Бузека.

Чи поведінку Євросоюзу щодо анексії Криму можна визнати послідовною?

Януш Онишкєвич: Здавалося б, що так. Євросоюз не погоджується визнавати цю анексію, виступає проти порушення основних засад міжнародного співіснування, під якими Росія ставила свої підписи. Проте, щиро кажучи, складається враження, що в Євросоюзі починають забувати про справу Криму, позаяк нині, на першому плані маємо те, що відбувається в Донбасі та Луганську.

Що зумовлює таку ситуацію, чи те, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії, чи може загальне переконання, що Крим втрачений, і тут нічого зробити вже не можна?
Читати далі Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією