2015_11 – 13 березня

11 березня

150311_Madrid2004
Європейський день пам’яті жертв тероризму. Відзначається з ініціативи депутатів Європарламенту в пам’ять жертв теракту в Мадриді 11 березня 2004 року. Цього дня в результаті серії наймасштабніших в історії Іспанії терористичних актів загинула 191 особа, понад 1800 людей отримали поранення.

150311_Lietuva
День відновлення незалежності в Литовській Республіці. 25 років тому (1990) Верховна Рада Литовської Республіки прийняла Акт про відновлення незалежної Литовської держави і виходу зі складу СРСР.

11 березня відбулося:

***
150311_Gorbachev_Pravda
30 років тому (1985) на позачерговому пленумі ЦК КПРС Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.С. Горбачова (березень 1985 – серпень 1991).

150311_Gorbachev1985
***

***
150311_Lietuva1990
25 років тому (1990) Верховна Рада Литовської Республіки проголосила Акт про відновлення незалежності Литви.
***

***
150311_Augusto-Pinochet
25 років тому (1990) в Чилі закінчився період диктаторського правління Аугусто Піночета, одного з керівників державного військового перевороту 11 вересня 1973 року, в ході якого був повалений уряд Народної єдності на чолі з президентом Сальвадором Альєнде.
***

***
150311_USSR_1990
25 років тому (12-15 березня 1990) в Москві відбувся ІІІ З’їзд народних депутатів СРСР, на якому було ухвалено рішення про скасування статті 6 Конституції СРСР, у якій декларувалась керівна роль КПРС. 14 березня був прийнятий Закон «Об учреждении поста Президента СССР». Першим президентом СРСР був обраний М.С. Горбачов, головою Верховної Ради СРСР – А.І. Лук’янов.
***

***
150311_V_Vaschenko
110 років від дня народження Василя Семеновича Ващенка (1905-1993), українського ученого-лінгвіста. Займався дослідженнями в галузі української діалектології, лексикографії, лінгвостилістики, історії мови. Автор підручників із сучасної української літературної мови. Вивчав питання шевченкознавства, зокрема проблеми лексики, фразеології та стилістики мови поета.
***

***
110 років від дня народження Василя Гнатовича Лапокниша (1905-1974), українського кінорежисера. З 1930 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів. Поставив фільми «Запорожець за Дунаєм», «Лимерівна», «Кінець Чирви-Козиря», «Наймичка» та ін.
***

***
150311_Alexander-Fleming-penicillin
55 років з дня смерті сера Александра Флемінга (1881-1955), британського бактеріолога і фармаколога. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріальний фермент, що виробляється людським організмом) і виділенню з плісняви Penicillium notatum пеніциліну – першого відомого антибіотика. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1945, спільно з Говардом Флорі та Ернстом Борисом Чейном, які розробили методи очистки пеніциліну). Масове виробництво пеніциліну було налагоджено під час Другої світової війни. Відтоді, як можливості даного препарату були оцінені належним чином, пеніцилін став невід’ємною складовою будь-якого лікування бактеріальних інфекцій. До середини ХХ століття почав здійснюватись штучний синтез пеніциліну, що допомогло впоратись з такими захворюваннями як сифіліс, гангрена і туберкульоз. Це відкриття змінило світ сучасної медицини, дозволивши створити ряд життєво необхідних антибіотиків. Пеніцилін рятував й до сьогодні рятує  мільйони людей у всьому світі. Лабораторія в шпиталі Святої Марії в Лондоні, де Флемінг відкрив пеніцилін, тепер став музеєм Флемінга.
***

***
150311_H_Kalchenko
40 років з дня смерті Галини Никифорівни Кальченко (1926-1975), українського скульптора, народного художника УРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974). Автор пам’ятників В. Порику у Франції, С. Гулаку-Артемовському в м. Городищі Черкаської обл., М. Заньковецькій, Лесі Українці та І. Котляревському в Києві.
***

12 березня відбулося:

***
150312_Universitat_Vienna_emblem
650 років тому (1365) Дьюком Рудольфом був заснований Віденський університет (Alma Mater Rudolphina) – найстаріший учбовий заклад Австрії.
150312_Universitat_Vienna
***

***
150312_Gandhi_spinning
85 років тому (1930) в період англійського колоніального панування в Індії розпочалась кампанія ненасильницької боротьби за незалежність (так звана сатьяграха – затятість в істині), натхненником якої був Махатма Ганді.
150312_Gandhi_people
***

***
75 років тому (1940) між СРСР і Фінляндією був підписаний мирний договір, яким завершилася радянсько-фінляндська війна 1939-1940 рр.
***

***
150312_palace-Ukraine
45 років тому (1970) у Києві здано в експлуатацію Палац культури «Україна».  Урочисте відкриття відбулось 18 квітня.
***

***
150312_K_Mitiukov
130 років з дня смерті Каленика Андрійовича Митюкова (1823-1885), українського юриста, історика права. Походив з родини киян Митюків. З 1851 року – професор римського права Київського університету, 1863–1865  та 1867–1871 рр. – проректор, в 1865 – ректор КУ. Фахівець з римського права. Один із засновників Київського юридичного товариства.
***

***
150312_Sun_Yatsen
90 років з дня смерті Сунь Ятсена (1866-1925), китайського політичного та громадського діяча, революціонера. Керівник Сіньхайської революції 1911–1913 рр., перший тимчасовий президент Китайської республіки (1912). Заснував гоміндан (букв. – нац. партія). На початку 20-х рр. очолював революційний уряд Південного Китаю.
150312_gomindan
***

13 березня відбулося:

***
150313_O-I_Bochkovskyi
130 років від дня народження Ольгерда-Іполита Бочковського (за ст. ст. 1 березня; 1885-1939), чесько-українського соціолога, політолога і етнолога, одного з провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагога, публіциста і громадського діяча. В часи УНР був секретарем української дипломатичної місії у Празі (1918–1923). Після поразки УНР працював професором Української господарської академії (УГА) в Подєбрадах; викладав соціологію та націологію в Українському вільному університеті в Празі.
***

***
150313_SEFERIS
120 років від дня народження Йоргоса Сеферіса (1900-1971), грецького поета, дипломата, лауреата Нобелівської премії з літератури (1963) за «піднесені ліричні твори, викликані до життя глибоким сприйняттям світу давньогрецької літератури». Служив консулом, послом в Албанії, Великобританії, Туреччині, Лівані. Під час Другої світової війни разом з грецьким урядом перебував в еміграції. Автор ліричних збірок: «Поворот», «Книга дослідів», «Вахтовий журнал», «Три таємні поеми».

Його називали грецьким Валері, або грецьким Еліотом (досить втішні порівняння для будь-якого поета). Першу збірку видав у 1931 році. Слава прийшла до нього вже після війни, коли трагедія, в якій жили його вірші, стала реальністю для багатьох. Вірші Сеферіса позбавлені звичних поетичних прикрас, його поетичний голос за визначенням одного з критиків «…глухий, він йде на глибину, рівний голос; голос, що стирає предмет, аби визволити дійсність; голос без єдиної власницької нотки, як мандри від одного грецького острова до іншого, як григоріанський наспів». Про себе поет говорив наступне: «Я нічий голос. Хіба що власний. Дехто вміє відчувати себе голосом країни, народу – дай їм Господи! Втім, я цього не розумію… У тебе є лише твій голос, твій, а не той, який ти любиш…» На питання «Ваш світогляд», стримано відповідав: «Я пишу без світогляду. Який світогляд був у Гомера?» У 1967-1968 роках поет виступав з лекціями у США. В Греції тим часом стався переворот «чорних полковників». Від Сеферіса чекали коментарів, але він мовчав, вважаючи, що критикувати режим, перебуваючи у закордонній безпеці дуже легко. Подібного він просто не міг собі дозволити, але повернувшись на батьківщину, дав розлоге інтерв’ю британському радіо, де гранично ясно була висловлена позиція поета щодо подій у Греції. За режиму хунти так учинити мало б хто наважився, боячись не лише за власне благополуччя, але й, передусім, за власне життя. У Сеферіса вистачило мужності висловити неприємні суспільству істини – щоправда, посадити поета до в’язниці влада не наважилася, зробивши вигляд, що не почула того, що почув увесь світ. Коли Сеферіс помер, то похорони цього поета – елітарного з елітарних – стали багатотисячною демонстрацією. «Раніше його називали «Сеферіс», – писав один відомий грецький критик, – після Нобелівської премії його почали називати «поет», а в ці останні роки його називали «наш поет»».

«Был пасмурный день. Никто ничего не решал.
Дул ветерок. «Это не грего, это сирокко», – сказал кто-то.
Худые кипарисы, распятые на склоне, и там за ними
серое море с лужами света.
Заморосило. Солдаты взяли к ноге.
«Это не грего, это сирокко», – и больше ни о чем ни слова.
Но мы знали: на рассвете нас не будет.
Ничего: ни женщины, пьющей сон возле нас,
ни памяти, что мы были когда-то мужчинами.
Завтра – ничего.
«Этот ветер напомнил весну, – сказала подруга,
шедшая рядом и глядя вдаль, – весну,
средь зимы налетевшую в закрытое море.
Так внезапно. Прошло столько лет. Но как мы умрем?»
Похоронный марш заплетался под мелким дождем.
Как умереть мужчине? Странно: никто не думал.
А кто думал, те словно вспоминали летописи
крестовых походов или битвы при Саламине.
И все-таки смерть: как умереть мужчине?
И все-таки каждому своя смерть, своя и больше ничья:
это игра в жизнь.
Гас пасмурный день; никто ничего не решал.
На рассвете у нас ничего не будет: все предано, даже наши руки,
и женщины наши – рабыни у колодцев, и дети –
в каменоломнях.
Подруга шла рядом, напевая бессвязно:
«весною… летом… рабы…»
Старые учители оставили нас сиротами.
Мимо прошла пара, было слышно:
«Уж темно, я устала, пошли домой,
пошли домой, включим свет»

(«Останній день»; вірш, написаний за півроку до початку Другої світової війни і за рік до вторгнення; заборонений цензурою).
***

***
150313_I_Buhrimova
105 років від дня народження Ірини Миколаївни Бугрімової (1910-2001), української артистки цирку, народної артистки СРСР. Народилася в Харкові. Відома як перша в Україні жінка-дресирувальниця хижаків. Видресирувала 80 левів (цій справі присвятила 30 років життя). Захоплюючі номери «Крісло смерті», «Лев у повітрі», «Лев на мотоциклі», «Стрибки через вогняне кільце», «Лев на дроті» на той час не мали аналогів у світі. Її ім’ям у Харкові названа площа перед новим цирком; найближчим часом планується відкриття скульптурної композиції.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/11_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2030653
11.03.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/12_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2031066
12.03.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/13_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2031588
13.03.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.