2015_23 – 25 березня

23 березня

150323_Pakistan-Day
Національне свято Ісламської Республіки Пакистан – День Пакистану (1956).

23 березня відбулося:

***
150323_A_Vasiutynskyi
140 років від дня народження Анатолія Георгійовича Васютинського (1875-1946), українського офтальмолога. З 1929 року і до кінця життя – професор Київського інституту удосконалення лікарів. Відомий як творець першого в колишньому СРСР велетенського магніту для видалення сторонніх внутрішньоочних тіл. Розробив і вдосконалив операції з екстракції катаракти, пересадки рогівки, застосування регіональної анестезії при очних операціях. Разом зі своїми учнями написав підручник з оперативної офтальмології ока для лікарів і студентів (1933).
***

***
115 років від дня народження Остапа Яковича Демчука (1900-1945), українського письменника. Автор збірок оповідань і нарисів «Комнезамчики», «Верболози», «Очі», «Пригоди на маневрах», роману «Чорнозем».
***

***
150323_akira_kurosawa
110 років від дня народження Акіри Куросави (1910-1998), видатного японського кінорежисера, сценариста, продюсера, класика світового кіно. Поставив фільми: «Расьомон», «Ідіот», «Сім самураїв», «Двійник», «Тінь воїна», «Дерсу Узала», «Червона борода», «Ран». «Слово «гігант» вживається надто часто стосовно багатьох і абсолютно різних художників. Але з Акірой Куросавою саме той рідкісний випадок, коли слово й дійсно співпадає з масштабом особистості», – сказав після смерті видатного японця Мартін Скрсезе. Спілберг назвав Куросаву «Шекспіром нашого часу». Його фільмами надихалися Френсіс Форд Коппола, Браян Де Палма, Джордж Лукас. Так сталося, що кінематографічна манера Куросави значною мірою вплинула не на японських, а на європейських і американських кінематографістів. Він був найкосмополітичнішим з усіх японських кінорежисерів. На заході знято понад 20 рімейків по Куросаві і найкращі з них – вестерни («Прекрасна сімка» Джона Стерджеса, «За декілька зайвих доларів» Серджо Леоне та ін.).
***

***
150323_I_Gulyi
85 років від дня народження Івана Степановича Гулого (1930-2004), українського ученого-аграрія, доктора технічних наук, професора, академіка УААН. У 1974-2003 рр. – ректор Київського технологічного інституту харчових технологій. Створив новий напрям – технологію харчових продуктів оздоровчого і профілактичного призначення з нетрадиційної сировини. Ініціатор впровадження нових технологій харчових продуктів на основі використання кріогенної техніки, мембранної та екструзивної технологій. Автор понад 570 публікацій, в т.ч. 12 монографій, 76 авторських свідоцтв, 35 патентів. Підготував 10 докторів наук. Заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України (1994, 2001).
***

24 березня

150324_tubday
Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я. 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох повідомив про відкриття збудника туберкульозу (в 1905 р. вчений був відзначений Нобелівською премією з фізіології і медицини).

24 березня відбулося:

***
150324_Kharkiv_Shevchenko1
80 років тому (1935) у Харкові відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку.
150324_Kharkiv_Shevchenko1935
***

***
150324_kyrgyz
10 років тому (2005) в Киргизії почалися масштабні акції протесту опозиції, яка вимагала скасування результатів лютневих виборів («революція тюльпанів»). 24 березня опозиція захопила Будинок уряду. Президент країни Аскар Акаєв залишив країну.
***

***
130 років від дня народження Марії Іванівни Закревської (справж. –  Манцер-Закревська, 1885-1950), української співачки. У 1905-1926 роках працювала в оперних театрах Одеси, Харкова, Києва. Виконувала партії сопрано в таких спектаклях, як «Сорочинський ярмарок» М.П. Мусоргського (Парася), «Князь Ігор» О.П. Бородіна (Ярославна), «Євгеній Онєгін» П.І. Чайковського (Тетяна) та ін.
***

***
150324_O_Navrotskyi
125 років від дня народження Осипа Навроцького (1890-1972), українського правника, військового й громадського діяча (Канада).
***

***
150324_L_Teplytskyi
125 років від дня народження Леопольда Яковича Теплицького (1890-1965), українського композитора, диригента. Один із засновників та головний диригент симфонічного оркестру Карелії, оркестру Державного ансамблю пісні і танцю Карелії «Кантеле». Багатий діапазон творчості митця охоплює сюїти для симфонічного оркестру, марші для духовного оркестру, обробки народних пісень.
***

***
150324_I_Kozlovskyi
115 років від дня народження Івана Семеновича Козловського (1900-1993), видатного вітчизняного співака (тенор), народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР (1941, 1949). Був солістом Харківського оперного театру і московського Великого театру. В репертуарі співака було понад 50 оперних партій.

Іван Гончар у своєму «Щоденнику» так згадує Івана Козловського: «Приїхав сюди, в Айвазовське, Іван Семенович Козловський. Їздив перед цим по Чернігівщині, в селі Заньках був – на батьківщині Заньковецької, в Сосновці перед пам’ятником Довженку при світлі вечірнього багаття співав «Чуєш, брате мій». В Новгород-Сіверському відвідав могилу Кирила Розумовського. Багато цікавого розповів – цілий день блукали тут із ним, понад морем. Як у громадянську війну взимку їхав з артистами з Полтави в Диканьку давати концерт, як вовки напали і оркестрант відбивався від них литаврами… І як Сталін на прийомі підійшов і, за лацкан взявши, запитав: «Ну що ви скажете про одинадцять?» Думка гарячково працює, що за цифра 11? Поки батько вусатий сам не пояснив. «11 мільйонів братів ваших і сестер повернулися в лоно України… Це ж здорово?» Розмова відбувалась одразу після возз’єднання українських земель в 1939 році. І ще Іван Семенович розповів, як руйнували Михайлівський собор у часи Постишева і що доручено це було татарам, бо ніхто інший братися не хотів. І що гетьман Дорошенко похований за 120 км від Москви по Можайськім шосе, поряд із маєтком Гончарової-Пушкіної… І розповів ще жахливу історію з батьком. Подарував син йому перед смертю гарний костюм, і батька поховали в тому костюмі. А через якийсь час могилу розрили, похованого роздягли… Гучна була історія. Втрутився Петровський, злодіїв зловили (прізвище одного з Василькова називає). А тепер серед дітей музшколи зустрічає хлопчика з тим же прізвищем. Виявляється нащадок!»
***

***
150324_I_Bilozir
60 років від дня народження Ігоря Йосиповича Білозіра (1955-2000), українського естрадного композитора і виконавця. Лідер ансамблю «Ватра», в репертуарі якого були авторські україномовні пісні та сучасні обробки українських народних пісень. Писав пісні для своєї дружини Оксани Білозір, а також музику до кінофільмів та театральних вистав.
***

***
160 років з дня смерті Василя Федоровича Федорова (1802-1855), українського астронома. З 1837 року – професор Київського університету (1843-1847 – ректор); засновник і перший директор Київської астрономічної обсерваторії. У 1842 і 1851 рр. брав участь у спостеріганні повних сонячних затемнень.
***

***
150324_P_Brouka
35 років з дня смерті Пятруся (Петро Устинович) Бровки (1905-1980), народного поета Білорусії, Героя Соціалістичної Праці. Автор збірок «Дорога життя», «Пахне чебрець», «А дні ідуть…», «Серед червоних горобин» та ін.
***

25 березня

150325_25march_slavery
Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі. Проголошений рішенням 62-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 2007 року. В 1807 р. англійський парламент ухвалив закон, що забороняв работоргівлю в Британській імперії.
Y
150325_independencedayofgreec
Національне свято Грецької Республіки – День незалежності (1821).

150325_deport1
В країнах БалтіїДень пам’яті жертв депортації 1949 року.
150325_deport

25 березня відбулося:

***
150325_G_Baranovskyi_1892
155 років від дня народження Гаврила Васильовича Барановського (1860-1920), вітчизняного архітектора. Народився в Одесі. Відомий автор багатьох споруд у Москві та Петербурзі, серед яких торгові та житлові будинки Г.Г. Єлисеєва, гімназія А.Б. Мещерського, Будинок російського географічного товариства, каплиця-усипальниця Д.А. Поливанова, будівлі майстерень при Балтійському суднобудівельному заводі та ін. Організатор видання та редактор семитомної «Архітектурної енциклопедії другої половини ХІХ століття» (1902-1908), до якої ввійшли кращі на той час зразки художньо-архітектурної творчості майстрів з усього світу.
***

***
150325_M_Diachenko_Boyeslav
105 років від дня народження Марка Боєслава (справж. ім’я – Дяченко Михайло; 1910-1952), українського поета, журналіста. Народився на Галичині. Відомий як редактор підпільної газети «Шлях перемоги». Пропагував ідеї ОУН-УПА. Автор поетичних збірок «Іскри», «Юні дні», «Село» та ін.
***

***
150325_S_Ivchenko
90 років від дня народження Сергія Івановича Івченка (1925-1984), українського ботаніка і письменника. Відомий письменник та ботанік, який спрямував творчі та наукові ресурси в сферу науково-популярної літератури. Автор праць «Цікава дендрологія» (1964), «Дерева-пам’ятники», «Цікаво про ботаніку» і «Сад над Дніпром».
***

***
150325_F_O_Connor
90 років від дня народження Фланнері О’Коннор (1925-1964), американської письменниці, визначного майстра новели. Автор збірки новел «Гарну людину знайти не легко», романів «Голос крові», «Царство небесне силою береться». Посмертно за нею закріпилась репутація «молодшого класика» американської літератури. Її твори часто порівнювали з творами Франца Кафки, але творчість австрійського письменника їй не подобалась, про що вона неодноразово заявляла. Про себе казала, що родом з ХІІІ століття, а власну творчість вважала продовженням лінії Натаніеля Готорна. Насправді Фланнері О’Коннор можна назвати по-справжньому духовним письменником. В її новелах немає ані моралізаторства, ані громадянського пафосу. Вона гранично ясна й смілива. Померла письменниця рано – у 39 років. Помирала дуже мужньо. До того довго й важко хворіла. Якось зауважила: «хвороба – більш пізнавальна річ, аніж подорож по Європі». Часом їй дорікали за жорстокість, якою насичені її оповідки. «Гадаю, – відповідала вона, – що в моїх оповіданнях жорстокість повертає героїв до реальності. У них такі тверді голови, що жодних інших засобів не залишається. А реальність – це та річ, до якої необхідно повернутися – за будь-яку ціну». Коли їй сказали, що декілька з її оповідань хочуть екранізувати, вона відповіла: «Єдине, чого я боюся, – це те, аби з моїх колоритних ідіотів не зробили героїв».
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/23_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2034754
23.03.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/24_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2035555
24.03.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/25_bereznya_tsey_den_v_istoriii_2036016
25.03.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.