2015_27 – 28 квітня

27 квітня

150427_s_afrika-freedom-day
Національне свято Південно-Африканської Республіки – День Свободи. 27 квітня 1994 року після ліквідації режиму апартеїду в Південній Африці вперше відбулись загальні демократичні вибори.

150427_Sierra-Leone_flag
Національне свято Республіки Сьєрра-Леоне – День Незалежності (1961).
150427_sierra_leone_emblem

Читати далі 2015_27 – 28 квітня

«Не історію скасували ми нашим законом, а усього лише спіонерений у царизму і прищеплений на підщепу комунізму міф»

150429_1939-1945_never
…Є одна історія про сенегальських дітей, які вважали своїми предками французьких галлів і захоплювалися французькими королями…

В їх свідомості Карл Великий заснував школи, Людовик XIV споруджував незвичайні сади і палаци. У тому просторі, який охоплювала їхня пам’ять про минуле, не було місця ні рідній країні, ні Африці в цілому. Минуле їхнього народу здавалося нецікавим і бідним на події.

Дітей не дивувало ні те, що події відбувалися на іншому континенті, ні відмінності у релігії, ні різниця в кольорі шкіри між ними та їх європейськими монархами. Причиною була французька освітня програма, що культивується на території колоній. Ні, нічому поганому дітей не навчали, це була типова програма з метрополії. Але довго потім, навіть після здобуття Сенегалом незалежності, у свідомості корінного населення саме такою і була їхня історія.
Читати далі «Не історію скасували ми нашим законом, а усього лише спіонерений у царизму і прищеплений на підщепу комунізму міф»

2015_25 – 26 квітня

25 квітня відбулося:

***
150425_sov-pol_war1920p
95 років тому (1920) наступом польських військ на Київ розпочалась Радянсько-польська війна 1920 року.
150425_sov-pol_war1920p2

150425_sov-pol_war1920s

***
Читати далі 2015_25 – 26 квітня

Над прірвою війни

150427_ptn
В інтересах Росії і світу, щоб «путінський терористичний Карфаген» було зруйновано

Руйнація системи європейської і глобальної безпеки оцінюється експертним середовищем як трагічне і небезпечне для людства явище. Серед мотивів загрозливої тенденції актуальною залишається теорія про те, що в умовах світової фінансово-економічної рецесії, росту безробіття та зубожіння значної маси населення планети уряди та олігархічний військово-промисловий комплекс провідних країн прагнуть відволікти свої народи від внутрішніх проблем шляхом розширення сфер впливу, опанування потужними світовими природними ресурсами та інтелектуальним потенціалом людства. Проголошуючи пріоритетність власних цінностей і способу життя, цинічно визначається внутрішній і зовнішній ворог, який начебто стоїть на заваді процвітання суспільства та потребує нейтралізації чи знищення у силовий спосіб. У діях окремих режимів усе активніше домінує постколоніальний синдром, спрямований на відтворення імперської величі за рахунок колишніх підвладних територій, що вже тривалий час є суверенними державами. Тобто світ укотре «має шанс» стати заручником глобальних збройних розборок, оскільки не виніс належних уроків із попередніх апокаліптичних протистоянь.
Читати далі Над прірвою війни

2015_24 квітня

24 квітня

150424_arm_gen_100_1
День пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії 1915 року. У листопаді 1988 року Верховна Рада Вірменської РСР ухвалила закон про засудження геноциду вірмен 1915 р. Відзначається з 1989 року. День 24 квітня оголошено у Вірменії вихідним днем.

Саме сто років тому, цього дня зі Стамбула було депортовано (згодом убито) вірменську еліту, що поклало початок масовій депортації і масовим убивствам вірмен. Після початку Першої світової війни влада Османської імперії (а це були младотурки), яка виступала на боці Німеччини та її союзників, звинуватила вірменське населення в нелояльності та співчутливих настроях до одного з супротивників Туреччини – Росії й розгорнула кампанію масових депортацій і убивств. До кінця літа 1915 року була вбита (вирізана, розстріляна, закатована) значна частина вірменського населення Османської імперії. Вірмени, які служили в турецькій армії, були роззброєні й страчені. Багато хто загинув від голоду, хвороб (особливо діти, люди похилого віку).
150424_arm_gen_100_2
За оцінками вірменських істориків, під час Першої світової війни в результаті систематичних убивств загинуло 1,5 млн вірмен (це при тому, що вірменське населення Османської імперії на ту пору складало 2,5 млн). Туреччина вважає цю цифру завищеною, називаючи натомість іншу – 300 тисяч, й пояснює загибель вірмен реаліями воєнного часу. Згідно з висновками Міжнародної асоціації дослідників геноциду (IAGS), загинуло понад мільйон людей. У 1927 році за офіційною статистикою в Туреччині мешкало лише 77,4 тисячі вірмен. Сотні тисяч людей змушені були шукати прихистку в непридатних для життя місцях (наприклад таких як Сирійська пустеля), або інших країнах.

Геноцид вірмен на офіційному рівні визнали понад 20 країн – зокрема Франція, Бельгія, Італія, Канада, Росія, Польща, Литва, а також Європарламент і Рада Європи. Визнання геноциду вірмен офіційно не є обов’язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС, але дехто вважає, що країні все ж таки доведеться піти на цей крок, аби стати членом європейського співтовариства. Минулого року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган уперше попросив вибачення у нащадків вірмен, що загинули на території Османської імперії під час Першої світової війни. Але каменем спотикання для турків є сам термін «геноцид», хоча американський юрист Рафаель Лемкін, запропонувавши у 1944 році цей термін, посилався саме на масову загибель вірмен в Османській імперії. Не можна не згадати і заяви папи Франциска, який 12 квітня, під час вірменської літургії у соборі Святого Павла у Римі назвав масове вбивство вірмен в Османській імперії «першим геноцидом ХХ сторіччя», за яким слідували Голокост і сталінські злочини. Це викликало бурхливу реакцію Анкари, яка відкликала посла у Ватикані, а також гнівний протест президента Ердогана.
150424_arm_gen_100_3
Для турків тема «Вірменської різанини» є надзвичайно болючою – жодних дискусій у країні з цього приводу не ведеться, а поодинокі випадки публічного висловлення когось із відомих людей одразу ж наштовхуються на агресивне несприйняття більшості суспільства. Влада використовує статтю 301-у кримінального кодексу про «образу турецької нації», за якою вже притягувались до відповідальності декілька письменників і журналістів, які мали сміливість задати вголос «незручні» питання як собі, так і своїм співвітчизникам щодо не такого вже й далекого історичного минулого. Серед них – Нобелівський лауреат з літератури Орхан Памук, а також колишній редактор двомовної турецько-вірменської газети Грант Дінк, убитий у 2007 році підлітком-націоналістом.

Сьогодні у Вірменії відбудуться масштабні траурні заходи, присвячені вшануванню пам’яті жертв «Великого злодіяння» (так у країні називають цю трагедію). У Єревані чекають на президентів Франції та Росії, високопосадовців з ЄС та США. Будуть присутні і знаменитості – Джордж Клуні та Кім Кардашян. 15 квітня 2015 року Європарламент оголосив 24 квітня європейським Днем пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії. Прикметно, що саме на сьогодні в Туреччині заплановані власні урочистості в Чанаккале з нагоди 100-річчя Галліполійської битви, які зазвичай відзначалися 18 березня, або 25 квітня.
Читати далі 2015_24 квітня

2015_23 квітня

23 квітня

150423_bookday
Всесвітній день книги і авторського права. Проголошений на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1995) на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616; перуанський історик, мешкав в Іспанії). 23 квітня народились також відомі письменники: Моріс Дрюон, Гальдоур Лакснесс, Володимир Набоков; з українських – Григорій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кухта, Андрій Курков. Ідея проведення свята виникла в Каталонії, де 23 квітня, в День святого Жорді, чоловіки традиційно дарують дамам троянди, а жінки у відповідь дарують їм книги; троянда є подарунком до кожної проданої книги. В Іспанії в м. Алкала де Енарес, на батьківщині автора «Дон Кіхота», цього дня відбувається церемонія вручення Премії Сервантеса, яку вважають найпочеснішою для літераторів, котрі пишуть іспанською мовою («Нобелівська премія для іспаномовних авторів»). Всесвітній день книги і авторського права святкують у 190 країнах світу. В Україні ситуацію пов’язану з книгами можна назвати вкрай тривожною. Кількість спеціалізованих книжкових магазинів катастрофічно зменшується не лише в регіонах, але й у столиці. На сьогодні в країні функціонує близько 500 спеціалізованих книжкових магазинів (для порівняння: в одній лише столиці сусідньої Польщі їх більше). Фактично одна книгарня припадає на 96 тисяч мешканців, у той час як у Франції – на 20 тисяч, а у Росії – на 75 тисяч.
Читати далі 2015_23 квітня

Україну схиляють до капітуляції

150425_lavrov-reuters

22 квітня, у День Землі, українців змушували перейматися не самими тільки екологічними проблемами. Спершу глава МЗС РФ Сергій Лавров розповів в ефірі кількох російських радіостанцій, що повинна (саме повинна!) робити Україна. По-перше, вона мусить бути «дружньою» і по відношенню до Росії, і по відношенню до Європи. По-друге, потрібно «зберегти Україну нейтральною, насамперед, нейтральною у військово-політичному сенсі». По-третє, заявив Лавров, Українську державу слід федералізувати: «Україна може існувати тільки як держава, яка визнає різноманіття регіонів та культур, що її складають… Для цього треба відмовитися від впертості щодо обов’язкового збереження унітарної України, про що знову заявляють і президент Порошенко, і міністри уряду України. Відмовитися від того, що вони називають українізацією».
Читати далі Україну схиляють до капітуляції

2015_22 квітня

22 квітня

150422_EarthDay
Всесвітній день Матері-Землі. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 квітня 2009 року.

22 квітня відбулося:

***
150422_Pedro_Alvares_Cabral
515 років тому (1500) португальський мореплавець Педро Алваріш Кабрал відкрив Бразилію. Нову землю Кабрал назвав «островом Вєра-Круш» (Істинного хреста). Неподалік від берега виднілася «висока, кругла гора, а на південь – інші, нижчі гори і рівнина, вкрита велетенськими деревами». День був пасхальний, і Кабрал назвав високу гору Паскуал («Пасхальна», 536 м). 1 травня Кабрал послав до Лісабона на малому кораблі капітана Гашпара Лемуша зі звітом Мануелю І про хід експедиції та відкриття «острова Вєра-Круш». До звіту він додав декількох велетенських папуг. Ці екзотичні птахи справили надзвичайне враження і на самого короля і на весь його почет, а  за «островом» на довгі десятиліття закріпилась назва «країна папуг».
150422_Nau_de_Pedro_Alvares_Cabral
150422_Cabral_voyage_1500
***
Читати далі 2015_22 квітня

Андрій Бондар: Казус Бузини, або Усвідомлення війни

150424_ruswar

“На другому році російсько-української війни раптом з’ясувалося, що в центрі воюючої країни люди живуть в ізольованій реальності. А десь там далеко відбувається “не їхня” війна”, – Андрій Бондар, спеціально для DW.

У котрійсь із галузей соціальної психології колись обов’язково винайдуть нове поняття і дадуть йому назву “казус Бузини”.

Смерть медійного персонажа

Ні, я не збираюся писати нічого про загиблого – ні доброго, ні поганого. Так само одразу зафіксую одну важливу, як на мене, річ: жодної зловтіхи, радості чи полегшення з приводу його загибелі я не відчув і відчути не міг. Наші світи ніколи не перетинались, а погляди ніколи не конфліктували з простої причини: 23 останні роки, рівно до початку подій на Майдані, а потім війни на Сході, дозволяли мирне співіснування різних світоглядних і політичних концепцій у межах однієї країни.
Читати далі Андрій Бондар: Казус Бузини, або Усвідомлення війни

2015_19 – 21 квітня

19 квітня відбулося:

***
150419_Lexington_Detail
240 років тому (1775) поблизу Конкорда і Лексингтона (штат Массачусетс) відбулося перше збройне зіткнення загонів американських колоністів з англійськими регулярними військами, що стало початком війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783). Англійці мали на меті роззброїти колоністів і арештувати їхніх керівників. Підтримувані місцевим населенням добровольці завдали поразки англійським військам. Підкріплення, яке прибуло з Бостона на допомогу англійському загону, становища не змінило. В результаті бою англійці втратили близько 300 чоловік, американці – близько 100. Ці події були сигналом до загального збройного повстання.
150419_Lexington_Washington_at_Cambridge_1925
***

***
150419_Bolivar1
205 років тому (1810) розпочалась Війна за незалежність іспанських  колоній в Америці 1810-1826 рр.
150419_batalla-de-carabobo
***
Читати далі 2015_19 – 21 квітня