2015_7 – 8 квітня

7 квітня відбулося:

***
150407_ms1
220 років тому (1795) у Франції був прийнятий декрет про введення так званої метричної системи мір. Розроблена ця система була ще за часів Великої французької революції. Саме вчені цієї країни й запропонували взяти за одиницю довжини один метр. Але використовуватися іншими країнами ця одиниця почала лише з 1875 року, коли 17 держав (у тому числі й Російська імперія) підписали так звану Метричну конвенцію.
***

***
80 років тому (1935) ЦВК і РНК СРСР «з метою боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх» прийняли постанову «Про заходи боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх». Ця постанова знизила вік кримінальної відповідальності до 12 років і включала усі заходи кримінального покарання у тому числі і розстріл. Постанова діяла до 1941 року, коли вік повної відповідальності був підвищений до 14 років (зараз – до 18 років).
***

***
150407_R_Sudkovskyi
165 років від дня народження Руфіна Гавриловича Судковського (1850-1885), українського живописця-мариніста. Навчався в Одеській рисувальній школі та Петербурзькій академії мистецтв (з 1882 р. – її академік). Найвідоміші роботи: «Очаківська пристань», «Тиша на морі», «Дар’яльська ущелина», «Штиль». Картини митця зберігаються в Державній Третьяковській галереї (Москва) та інших музеях Росії та України.
***

***
150407_O_Bogomazov
135 років від дня народження Олександра Костянтиновича Богомазова (1880-1930), українського живописця і графіка. В історію українського мистецтва увійшов як співзасновник (разом з Олександрою Екстер) мистецького об’єднання «Кільце» (1924) та керівник оформлення революційних свят у Києві. У своїй творчості пройшов кілька творчих періодів. Найбільш відомі з них – кубофутуризм та спектралізм.
***

***
130 років від дня народження Володимира Ілліча Бошка (1885-1949), українського юриста. Займався вивченням питань теорії держави і права, історії політичних учень, цивільного та сімейного права.
***

***
125 років від дня народження Олександра Андріановича Аленича (1890-1923), українського фізика і астронома. Відомий учений, який присвятив свою наукову діяльність вивченню метеоритів.
***

***
150407_M_Chastiy
110 років від дня народження Миколи Андрійовича Частія (1905-1962), українського співака (бас), народного артиста УРСР. Соліст Харківського (1927-1935), Тбіліського (1941-1944) та Київського (1935-1941; 1944-1958) театрів опери та балету. Лауреат Державної премії СРСР (1950).
***

***
150407_V_Holoborodko
70 років від дня народження Василя Івановича Голобородька (1945), визначного українського поета, майстра верлібру. Родом з Луганщини. Автор поетичних збірок «Зелен день», «Ікар на металевих крилах», «Калина об Різдві», «Летюче віконце» та ін. Лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1994), премій Василя Симоненка, Миколи Трублаїні. Вірші поета перекладені на півтора десятка європейських мов. Був одним із улюблених поетів Василя Стуса. Михайлина Коцюбинська зауважувала, що віршам Василя Голобородька притаманна «геніальна дитяча наївність». Протягом останніх 20 років Василь Голобородько вивчає казки, видав у Луганську та Алчевську дві «казкознавчі» книжки «Соловейку, сватку, сватку» і «Ой, вінку, мій вінку». Після окупації Луганщини проросійськими сепаратистами мешкає в Києві.
Мушлею йому споконвіку
хотілося ліпитися до дна корабля
Він ставав мушлею і ліпився дуже щільно
що вже й не відірвеш було
І ніхто йому не сказав що він не мушля
а корабель у цьому морі.
(«Мушлею йому споконвіку…»)
***

***
150407_Tikhon_Bellavin2
90 років з дня успіння Тихона (Бєллавін Василь Іванович; 1865-1925), патріарха Московського і Всієї Русі (з 1917). В листопаді 1917 року був обраний Всеросійським Помісним Собором Російської православної церкви на патріарший престол. Йому випав нелегкий жереб посісти його в роки жорстоких гонінь на церкву. Під час Громадянської війни закликав до припинення кровопролиття. У посланні до Ради Народних Комісарів писав: «Ви розділили весь народ на ворогуючі між собою стани і кинули його в небувале за жорстокістю братовбивство». На Тихона було скоєно декілька замахів. Нова влада піддавала його арештам, тюремному ув’язненню. Тринадцять місяців в’язниці підірвали його здоров’я. Патріарха хоронили понад сто тисяч вірних християн з усієї Росії. Похований в Малому соборі Донського монастиря. Канонізований Російською православною церквою. Цього дня вшановують його пам’ять.
***

8 квітня

150408_romy_flag
Міжнародний день циган (ромів). Встановлений згідно з рішенням І конгресу Міжнародного союзу циган, що відбувся 8-12 квітня 1971 року в Лондоні.

150408_romy

150408_romy2

150408_romy3
8 квітня відбулося:

***
150408_Zemlia1
85 років тому (1930) у розпал сталінської колективізації на екрани кінотеатрів вийшов легендарний фільм Олександра Довженка «Земля» (сценарій Довженка, оператор Данило Демуцький). Серед українських кінокартин, що демонструвалися за кордоном, ця стрічка викликала найбільше захоплення. Лише в Берліні після прем’єри фільму відразу з’явилося 48 статей.
150408_Zemlia2
«Вона сильна й життєва, – писала англійська газета «Манчестер Гардіан», – від першого кадру, де працюють трактори, до кінцевої сцени». Національний комітет США включив «Землю» в п’ятірку кращих іноземних фільмів 1930 року. Великим успіхом користувалася картина і на фестивалі 1932 року у Венеції.
150408_Zemlia3
Довженківська кінопоема давно входить до золотого фонду світового кіномистецтва. На Міжнародній виставці 1958 року в Брюсселі «Землю» було визнано одним із кращих фільмів усіх часів. І лише після цього табу на «Землю» в СРСР було знято.

А до того кінострічку (та й самого кінорежисера) піддавали нищівній критиці, а часом і брутальній лайці. Ось що про це пише сам Довженко в «Автобіографії»:
«Фильм «Земля» я делал на Киевской кинофабрике. Радость творческого успеха была жестоко подавлена чудовищным двухподвальным фельетоном Демьяна Бедного под названием «Философы» в газете «Известия». Я был так потрясен этим фельетоном, мне было так стыдно ходить по улицам Москвы, что я буквально поседел и постарел за несколько дней. Это была подлинная психическая травма. Вначале я хотел умереть. Но через несколько дней мне пришлось стоять в почетном карауле в крематории у гроба Маяковского, с которым я всегда был в очень хороших отношениях. Впереди меня в карауле стоял Бедный. Я смотрел на его жирную голову и страстно думал – умри! Но он был непроницаем. Так мы и вышли из крематория живыми и невредимыми… На Украине в ЦК мне было заявлено, что я своей работой и поведением в Москве осрамил украинскую культуру, и я был призван к порядку. От меня требовали покаяний, но я уехал за границу, где и пробыл около четырех с половиной месяцев» («Автобіографія», 1939).
150408_Zemlia4
Звісно, що фейлетон сталінського борзописця Дєм’яна Бєдного в «Известиях» не міг вийти без «благословіння» самого Сталіна. «Батько народів» люто ненавидів українське селянство і довженківська «Земля» – жива, дихаюча, соковита (і це попри чорно-білу плівку!), відверто його дратувала. Бєдний похабно і по-графоманськи висловив те, що думав Сталін:
«Земля» – кулацкая кинокартина.
На ней показана нам Украина
Кулацко-румяная,
Сытая, пьяная,
Дебелая, прочная,
Нарядная, сочная,
Буйной плотью бунтующая,
Сладострастно «жартующая». <…>
Вековой уклад, старина –
Вот ее подоплека.
Трактор в ней – новизна –
Как у дядьки киевского бузина:
Сбоку припека.
А вернее: прием мастерства
Для маскировки ее существа,
Советской цензуре подачка,
Вот глядите, мол, трактор! Не тачка!

У кінці фейлетону Бєдний пропонував давати фільми пропагандистського і виховного характеру «на проверку старым марксистам», із закликом протистояти «слюнявому смакованию половых – «философских»! – проблем!!»

Утім, Довженко свято вірив у «доброго товариша Сталіна» й просив у нього захисту і допомоги. В Україні він зняв ще «Івана» (листопад 1932, за якого кінорежисера звинувачували у фашизмі), а після того залишив Україну, назавжди оселившись у Москві – таке собі заслання «під крилом» у тирана.
150408_Zemlia5
Що сталося вже не з довженківською – з українською землею і українцями у 1932-1933 роках – відомо.
***

***
150408_V_Raievskyi_1
220 років від дня народження Володимира Федосійовича Раєвського (1795-1872), російського поета, публіциста, декабриста. Член «Союзу благоденства» і Південного товариства декабристів. У 1822 році був ув’язнений за революційну агітацію у військах. У 1827 засланий на поселення в Сибір, де й прожив 40 років свого життя. В кінці 10-х – на початку 20-х років ХІХ ст. жив в Україні – в Тульчині, Кам’янці-Подільському. Автор віршів («Сміюся і плачу», «Сатира на звичаї», «Співець у в’язниці» та ін.) і публіцистичних творів, пройнятих громадянським пафосом.

150408_V_Raievskyi_2
***

***
120 років від дня народження Максима Калениковича Куренського (1895–1940), українського математика
***

***
150408_Ferenc_Rakoczi_II
280 років з дня смерті Ференца ІІ Ракоці (1676-1735), керівника антигабсбургзької визвольної війни угорського народу (1703-1711). З 1704 року – князь Трансільванії. У 1705 проголошений главою угорської конфедерації. Прагнучи здобути допомогу інших держав у боротьбі проти Габсбургів, встановив дипломатичні зв’язки з Росією, Польщею, Францією та іншими країнами (деякий час вів переговори про допомогу з представниками цих держав в Ужгороді). Створив регулярну армію. В 1709 році, прагнучи поліпшити становище в своїй армії, ухвалив закон про звільнення від кріпацтва селян – учасників повстання.

Розглядаючи Закарпаття як базу визвольної війни, Ференц Ракоці укріплював фортеці, намагався зменшити суперечності між угорським і українським населенням, які розпалювали Габсбурги (зокрема, з допомогою київського митрополита Льва Залеського у 1706 році призначив мукачівським єпископом свого прихильника). Після поразки у 1711 році визвольного руху емігрував спочатку до Росії, потім до Франції та Османської імперії. В 1906 році останки Ференца ІІ Ракоці перевезли до Угорщини.
***

***
150408_W.v.Humboldt
180 років з дня смерті Вільгельма Гумбольдта (1767-1835), німецького філолога, філософа, державного діяча, дипломата. Здійснив реформу гімназійної освіти в Пруссії, в 1809 році заснував Берлінський університет (нині має його ім’я). Один із найвизначніших представників німецького класичного гуманізму, товариш Гете і Шіллера.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/7_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2040461
07.04.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/8_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2040829
08.04.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.