2015_15 – 16 квітня

15 квітня

150415_Culture_Day
Всесвітній день культури. 15 квітня 1935 року у Вашингтоні підписаний Договір про захист художніх і наукових закладів та історичних пам’яток (Пакт Реріха) – перший в історії міжнародний договір, який проголошував захист культурних цінностей. Відзначається з 1999 року у багатьох країнах світу.

150415_DPRK_Sun_Day_1
Національне свято Корейської Народно-Демократичної Республіки – День Сонця (День народження Кім Ір Сена (1912-1994), засновника соціалістичної Кореї). Відзначається з 1997 року за новим «чучхейським літочисленням». Цього дня в КНДР традиційно проводиться міжнародний фестиваль мистецтв «Квітнева весна».
150415_DPRK_Sun_Day_2

15 квітня відбулося:

***
150415_Roerich_Pact_1935
80 років тому (1935) у Вашингтоні підписаний Договір про міжнародні норми охорони культурних цінностей (Пакт Реріха) – перший в історії міжнародний договір, який проголошував захист художніх і наукових установ та історичних пам’ятників.

150415_Roerich_Pact
***

***
150415_Auschwitz
75 років тому (1940) за наказом рейхсфюрера СС Гіммлера був побудований концентраційний табір Аушвіц (Освенцім), в якому, за різними даними, у роки Другої світової війни було вбито від 2 до 4 мільйонів осіб, переважно євреїв. У січні 1945 року в’язнів Освенціма звільнили радянські війська.
***

***
65 років тому (1950) був виданий наказ Міністерства внутрішніх справ СРСР, згідно з яким виселенці-оунівці залишалися навічно у спецпоселеннях.
***

***
150415_james-clark-ross
215 років від дня народження Джеймса Кларка Росса (1800-1862), англійського військового моряка, полярного дослідника. Учасник шести арктичних експедицій, що мали на меті відкрити Північно-Західний прохід. У 1831 році відкрив Північний магнітний полюс. У 1840-1843 рр. здійснив три плавання до берегів Антарктиди; відкрив море і шельфовий льодовик, названі його ім’ям.
***

***
130 років від дня народження Миколи Федоровича Даденкова (1885-1955), українського педагога, вченого. Автор праць з історії педагогіки, естетичного виховання, зокрема «Історії педагогіки».
***

***
150415_G_Verves
95 років від дня народження Григорія Давидовича Вервеса (1920-2001), українського вченого-славіста, літературознавця. Член-кореспондент, академік НАН України. Учасник Великої Вітчизняної війни. Голова Українського комітету з вивчення і поширення слов’янських культур, член бюро Міжнародної асоціації по вивченню і поширенню слов’янських культур при ЮНЕСКО. Автор праць, присвячених історії української і польської літератур, проблемам міжслов’янських літературних зв’язків. Нагороджений медаллю ПНР «За заслуги перед польською культурою».
***

***
150415_Lomonosov
250 років з дня смерті Михайла Васильовича Ломоносова (1711-1765), російського вченого-природодослідника, енциклопедиста, поета, одного із зачинателів нової російської літератури, реформатора російської літературної мови. «Не токмо у стола знатных господ или у каких земных владетелей дураком быть не хочу, но ниже у самого Господа Бога, который мне дал смысл, пока разве отнимет», – писав у знаменитому листі до І.І. Шувалова російський учений у січні 1761 року. Варто зауважити, що це йому вдалося. До Ломоносова становище людей вчених при російському дворі й дійсно було досить принизливим, часом прирівняним до рівня блазнів. Про поетичне натхнення великий росіянин слушно зауважив: «Музы не такие девки, которых всегда изнасильничать можно».
***

***
150415_Lincoln
150 років тому в результаті здійсненого на нього замаху помер Авраам Лінкольн (1809-1865), американський державний діяч, 16-й президент США (1861-1865), один із засновників республіканської партії США (1854).
***

16 квітня

150416_MargretheII
Національне свято Королівства Данії – День народження Королеви. 75 років тому (1940) народилася Королева Данії Маргрете ІІ, представниця однієї з найдавніших монархій Європи. Данці обожнюють свою королеву, яка впродовж останніх 40 років є одним із головних символів Данської держави. За останніми соціологічними опитуваннями 82% данців підтримують монархію і лише 12% заявили про республіканські уподобання. Такі високі результати свідчать, що данська монархія – одна з найпопулярніших у Європі. Не варто забувати, що королева Данії, на відміну від більшості європейських монархів, не декоративна постать, а діючий управлінець, справжній лідер нації. Жоден закон не набирає чинності без її підпису, і жодна офіційна промова не пишеться референтами.

Маргрете ІІ народилася в сім’ї короля Фредеріка ІХ і королеви Інгрід, уродженої Принцеси Шведської. Народження спадкоємиці престолу супроводжувалося доволі драматичними подіями. За тиждень до її появи на світ, Копенгаген був окупований гітлерівськими військами. Дитинство Маргрете було щасливе, але позбавлене королівського розкошу. «Я виросла в доволі суворі повоєнні роки і звикла завжди гасити за собою світло, і не вмикати опалення, якщо відкрите вікно… Ми економили на всьому. Нинішня актуальна тема енергозбереження не є для мене новою…», – зауважила королева в одному з інтерв’ю.

Її Величність була старшою дитиною в королівській родині, де крім неї згодом народились ще дві дівчинки. Спадкоємця не було, тому довелося переписувати законодавство про престолонаслідування, аби старша донька успадкувала престол, хоча за часів раннього середньовіччя у данців була вже королева з подібним ім’ям – Маргрете І.

Освіту майбутня королева здобувала приватно, а також у престижних європейських вишах де вивчала гуманітарні науки: філософію, археологію, соціологію. У 1967 році вона взяла шлюб з французьким дипломатом. Після смерті батька у 1972 році посіла данський престол. Маргрете ІІ – життєлюбка і оптимістка. Вона любить театр, мистецтво, танці, з дитинства серйозно займається живописом, працює майже в усіх його галузях (малюнок, гравюра, текстиль, декупаж, вишивка, сценографія, книжкова ілюстрація). Вона ілюструвала данське видання «Володаря Перснів» Джона Толкіна, створила чимало ескізів для театральних постановок (зокрема, за мотивами Андерсена). Крім рідної мови Її Величність чудово володіє шведською, французькою, німецькою й англійською мовами. Вона перекладала книги французьких авторів на данську (зокрема й декілька праць Симони де Бовуар).

Серед монархів Європи Маргрете ІІ має репутацію однієї з найвитонченіших і елегантних осіб, хоча інколи може дозволити собі якісь ексцентричні витівки, але, безумовно, тільки в межах припустимого і у відповідних ситуаціях. Співвітчизники бачили її то в кумедному вбранні на Хеловін, то активно й надзвичайно виразно жестикулюючою на спортивних змаганнях, то на дитячій театральній виставі – зворушливою й смішною. До того ж усі данці знають про те, що їхня королева є затятим курцем. Не зважаючи на антитютюнову кампанію й попри поважний вік вона не може відмовити собі в задоволенні викурити сигарету.

Співробітники королівської резиденції відгукуються про Маргрете ІІ як про надзвичайно строгого і вимогливого керівника – вона прискіплива як до себе, так і до інших. Королева не висловлює відкрито власних політичних уподобань, але інколи, як глава держави, вона змушена реагувати на виклики життя й виступати з того, чи іншого приводу. Напередодні власного ювілею Її Величність дала розлоге ексклюзивне інтерв’ю одній із найстаріших і найвпливовіших данських газет Berlingske Tidende, у якому було зроблено чимало відвертих політичних заяв. Зокрема, вона закликала іммігрантів поважати данські цінності, зауваживши, що мусульмани, які обрали Данію в якості постійного місця проживання, повинні «забути про своє попереднє місце проживання» і вести себе згідно з прийнятими у данському суспільстві нормами. «Абсолютно ясно, що коли суспільство приймає велику кількість людей з-за кордону, необхідно вимагати, аби ці люди розуміли, куди вони потрапили», – зазначила королева Данії. Інтерв’ю було дане через два місяці після нападів ісламістів на синагогу й на учасників семінару з питань релігії та свободи слова у Копенгагені, в результаті яких загинули дві людини. Варто зауважити, що Маргрете ІІ неодноразово виступала на захист біженців, підкреслюючи, що «Данія є старим суспільством, яке піклується про власних громадян і надає прихисток тим, хто його потребує».

16 квітня відбулося:

***
150416_rekvizitsia
95 років тому (1920) був опублікований Декрет РНК радянської Росії про реквізиції і конфіскації у населення продовольства, господарчо-виробничих предметів і речей домашнього вжитку – «в случаях особо острой общественной нужды». Почалось масове насильницьке вилучення власності громадян. Що стосується коштовностей, то кожному громадянину країни дозволили залишити собі лише «золотые и серебрянные изделия, а равно и драгоценные камни не свыше одного предмета каждого рода вещей на одно лицо». Дійшло до того, що відбирали нагороди у солдатів і вчених. Так, у видатного вченого Івана Павлова реквізували п’ять золотих медалей, якими він був нагороджений за наукові досягнення, включно з Нобелівською. Для повернення нагород знадобилась спеціальна постанова Ради народних комісарів.
***

***
150416_CallingCodesEurope
20 років тому (1995) почав діяти прямий телефонний міжнародний код «380», який Україна отримала першою серед країн колишнього СРСР.
***

***
150416_Sir_Hans_Sloane
355 років від дня народження сера Ганса Слоуна (1660-1753), британського лікаря і натураліста. Зібрана ним колекція манускриптів і книг склала основу Бібліотеки Британського музею.
***

***
195 років від дня народження Келестина Скоморовського (1820-1866), українського поета і священика.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/15_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2043080
15.04.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/16_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2043519
16.04.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.