2015_7 – 8 травня

7 травня

150507_Lietuva_book
День відродження преси, мови і книги в Литві. 111 років тому (7 травня 1904 року) царський уряд скасував заборону друкувати і розповсюджувати в Литві і губерніях європейської частини Російської імперії литовські книги латиницею.

7 травня відбулося:

***
150507_Reims_Signature
70 років тому (1945) о 02:41 у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року крім Суслопарова підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт (майбутній шеф ЦРУ), від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині документ зберігається в Національному архіві США.
150507_Reims_Signature_7_mai_1945
***

***
40 років тому (1980) на Краматорському заводі «Енергомашспецсталь» завершено монтаж найпотужнішого на той час в країні гідравлічного кувального преса, здатного розвивати зусилля до 15 тис. т. Унікальний прес-велетень, який за висотою перевищував дев’ятиповерховий будинок, був призначений для виготовлення з особливою точністю валів та інших деталей для «Атоммашу».
***

***
150507_20th_anniversary_of_Victory
50 років тому (1965) заснована ювілейна медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»перша післявоєнна ювілейна медаль, якою були нагороджені майже 15 млн. людей.
***

***
50 років тому (1965) у м. Ванкувер (Канада) на славістичному факультеті університету Ванкувер введено предмет «українська мова та література».
***

***
75 років тому (1940) Указом Президії Верховної Ради СРСР для вищого командного складу Червоної Армії і ВМФ були введені генеральські та адміральські звання.
***

***
150507_Kyiv_funikuler-1905_1
110 років тому (1905) у Києві було відкрито перший в Російській імперії фунікулер. Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер А. А. Абрагамсон. Проект розробили інженери М. К. П’ятницький та М. І. Баришников. Спорудження фунікулера тривало протягом 1902–1905 років. Під час його будівництва київські майстри використовували швейцарське обладнання. Довжина траси складає 220 метрів, перепад висоти – 75 метрів. За час експлуатації реконструювався в 1928, 1958 і 1984 роках. Щодня його послугами користуються від 10 до 15 тис. чоловік.
150507_Kyiv_funikuler-1905_2
150507_Kyiv_funikuler-1905_3
***

***
150507_I_Hushchak
85 років від дня народження Івана Васильовича Гущака (1930-2011), українського поета. Автор поетичних збірок «Під крилом неба», «Вічний вогонь», «Дума землі», «Веснянки», «Під знаком добра».
***

***
150507_F_Dudko
135 років від дня народження Федора Дудка (1885-1962), українського письменника, журналіста, громадського та культурного діяча. Автор історичної трилогії «В заграві» («Чорторий», «Квіти і кров», «На згарищах») – про події революції і громадянської війни в Україні, історичних романів «Прірва» і «Великий гетьман»; декількох збірок оповідань. Писав історичні оповідання і повісті для дітей. З 1949 року – у США.
***

***
150507_O_Bernshtein
145 років від дня народження Олександра Миколайовича (Натановича) Бернштейна (1870-1922), вітчизняного психіатра. Народився в Одесі. Син фізіолога Натана Бернштейна, брат видатного математика Сергія Бернштейна. Відомий як дослідник клінічної та експериментальної психопатології, методології та діагностики в психіатрії. Проводив клінічну та наукову роботу. Один із засновників журналу «Сучасна психіатрія».
***

***
150507_M_Hrushevskyi
150 років від дня народження Марка Федоровича Грушевського (1865-1938), українського церковного діяча (єпископ УАПЦ), педагога, етнографа, краєзнавця. Народився на Черкащині. Досліджував історію роду Грушевських. Зібрав цінний матеріал з історії фольклористики та етнографії на Черкащині.
***

***
150507_M_Kashchenko
160 років від дня народження Миколи Феофановича Кащенка (1855-1935), українського ембріолога, зоолога, селекціонера, академіка НАН України. Організатор і директор Зоологічного музею АН УРСР; засновник (1913) акліматизаційного розсадника культурних рослин у Києві, яким керував до 1935 року. Автор низки праць, присвячених фауні Сибіру. Основоположник сибірського садівництва. Створив нові сорти яблунь, винограду, персиків, абрикосів.
***

***
150507_P_Chaikovskyi
175 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського (1840-1893), видатного російського композитора. «Є одне місце в Південній Росії, яке я не проміняю на жодне інше в світі, – це містечко Кам’янка, де живе моя люба сестра Саша», – писав в одному зі своїх листів Петро Чайковський. У жилах російського композитора текла і українська кров. Серед предків Петра Ілліча були козацький сотник Миргородського полку Федір Чайка і випускник Києво-Могилянської академії, полковий лікар Петро Федорович Чайковський. Уперше композитор приїхав до Кам’янки у 1865 році. Відтоді протягом тривалого часу садиба Давидових була для нього місцем, без якого він не уявляв свого життя. «На довгі роки, – згадував його брат Модест Чайковський, – сім’я сестри, а з нею і вся Кам’янка, стали для нього осяйним пунктом, де найохочіше він любив ховатися від хвилювань і тягаря свого існування».

З 1864 року Чайковський майже щороку по кілька місяців жив в Україні – в маєтку Низи (тепер смт Сумської обл.), у м. Кам’янці (тепер Черкаської обл.), с. Браїлові (тепер смт Вінницької обл.), с. Копилові (тепер Київської обл.). В Україні композитор написав (частково або повністю) 30 творів. Серед них – 2 і 3-я симфонії; 1 і 2-й концерти для фортепіано з оркестром; опери «Опричник», «Коваль Вакула» (2-га редакція – «Черевички»), «Євгеній Онєгін», «Мазепа», балет «Лебедине озеро», пісня-романс «Вечір» («Садок вишневий коло хати») та ін. Композитор бував у Києві, Одесі, Харкові, виступав як диригент, брав участь у прем’єрах своїх опер.
***

***
T UMAX     Power Look 2000  V1.7
190 років з дня смерті Антоніо Сальєрі (1750-1825), видатного італійського композитора, диригента і педагога. Народився неподалік Верони, з 16 років жив у Відні. У 24 роки він вже був автором 10 опер і служив імператорсько-королівським камерним композитором та диригентом італійської оперної трупи у Відні. Сальєрі був також першим директором Віденської консерваторії (1817). У нього брав уроки вокальної композиції Людвіг Бетховен; його учнями були Франц Шуберт, Ференц Ліст, П. Вінтер, Ф. Франкетті та багато інших відомих і менш відомих музикантів та співаків. Помер Антоніо Сальєрі на 75 році життя у Відні.

Легенда, що буцімто Сальєрі отруїв Моцарта, не має під собою жодного підґрунтя. Упродовж тривалого часу стосунки між композиторами і дійсно були досить напруженими – кожен вбачав у іншому передусім конкурента (до того ж, підстав до заздрощів було більше у Моцарта – з точки зору «успішності» Сальєрі випереджав свого молодшого колегу), та й характери і темпераменти у митців були різні. За рік до смерті Моцарта взаємини між музикантами налагодились. В класичній біографії Моцарта сказано, що Сальєрі був «людиною добродушною, доброзичливою і завжди готовою до благочинності».
***

8 травня

150508_Memory_8_May
В Україні – День пам’яті та примирення. Свято згідно з Указом Президента 169/2015 від 24 березня 2015 року встановлене для «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих». Вшановувати у цей день будуть воїнів, «жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни».

8-9 травня – Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року.

150508_RC_day
Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. За рішенням Міжнародної конференції Червоного Хреста відзначається з 1953 року в день народження Анрі Дюнана (1828 – 1910), швейцарського громадського діяча, ініціатора заснування (в лютому 1863 року) Міжнародної організації Червоного Хреста.

День визволення Чехії та Словаччини від нацистських загарбників (1945). В Чехії і Словаччині річниця Великої перемоги під час Другої світової війни є державним святом.

День визволення в Норвегії. 8 травня 1945 року відбулась капітуляція гітлерівських військ у Норвегії.

8 травня відбулося:

***
50 років тому (1965) Президія Верховної Ради СРСР видала указ про заснування Положення про вищий ступінь відзнаки – звання «Місто-герой», яке було присвоєно таким українським містам як Київ, Одеса, Севастополь. У 1973 році звання «Місто-герой» було присвоєно Керчі.
***

***
150508_karlshorst_1945_1
70 років тому (1945) у Карлсхорсті (передмістя Берліна) відбулось підписання Акту про беззастережну капітуляцію німецьких військ. У країнах-союзниках по антигітлерівській коаліції цей день відзначається як День Перемоги над нацизмом.
150508_karlshorst_1945_2
***

***
150508_karlshorst_1945_banket
70 років тому (1945) у ніч з 8 на 9 травня після підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини в їдальні військово-інженерного училища в Карлсхорсті відбувся грандіозний банкет, досить яскраво описаний улюбленцем маршала Жукова, коміком і танцюристом Борисом Січкиним, котрий згодом блискуче зіграє роль Буби Касторського в фільмі «Невловимі месники». «Генерал Телегин плясал «русскую» с платочком в руке. Маршал Жуков покорил всех присутствующих огненным русским танцем, это было на высшем уровне. Генерал Чуйков напоминал огромного обаятельного медведя. Он снял китель, оставшись в матросской тельняшке, и неожиданно сделал переднее сальто. Очень сложное движение! Тем более на скользком паркетном полу, плюс после двух литров выпитой водки. Но генерал сделал смертельный трюк безукоризненно и вызвал бурю аплодисментов», – згадував Січкін.
***

***
150508_O_Dovhanych
85 років від дня народження Омеляна Дмитровича Довганича (1930-2009), українського історика, журналіста, краєзнавця.
***

***
150508_Y_Berezanskyi
90 років від дня народження Юрія Макаровича Березанського (1925), українського математика. Всесвітньо відомий учений широкого спектра математичних напрямів дослідження. Один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Академік НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М.М. Крилова (1980) і М.М. Боголюбова (1997). Засновник і головний редактор англомовного журналу «Methods of Functional Analysis and Topology».
***

***
125 років від дня народження Мойсея Єлійовича Альтмана (1890-1981), єврейського поета і письменника України (жив у Чернівцях). Автор збірок оповідань: «Міраж», «Коріння», романів «Мідраш Пінхас», «Метелики», п’єси «Десята заповідь» та ін., в яких відобразив тяжке життя трудящих, зокрема єврейського населення Північної Буковини.
***

***
150508_Mareev
10 років з дня смерті Віталія Григоровича Мареєва (1909-2005), вітчизняного льотчика-випробувача 1-го класу, полковник. Під час Другої світової війни проводив випробування І-2біс, У-2 (По-2), І-5, І-15, Р-5, Р-Z, ХАІ-1; брав участь у заводських випробуваннях перших радянських вертольотів Г-3, Г-4, Мі-1. У 1965-1997 рр. – на льотно-випробувальній роботі на київському заводі «Авіант». 26 серпня 2004 року 95-річний льотчик здійснив самостійний політ на Ан-2, ставши таким чином найстарішою у світі людиною, яка сіла за штурвал літака.
***

***
150508_G_Flaubert
135 років з дня смерті Гюстава Флобера (1821-1880), видатного французького письменника. Автор «Мадам Боварі», «Саламбо», «Спокуси святого Антонія», «Виховання почуттів». Сучасник Еміля Золя, Шарля Бодлера, Жорж Занд, Івана Тургенєва; літературний наставник та вчитель Гі де Мопассана. В історію світової літератури Флобер увійшов як блискучий стиліст.

Це видно з його прекрасних текстів; про це він неодноразово наголошував, зокрема і в листуванні. «Як поволі я просуваюсь! Чи зрозуміють колись, скільки складних комбінацій зажадала від мене ця проста книга («Мадам Боварі»)? Який насправді складний механізм приховує у собі ця простота, і як багато потрібно докласти усіляких хитрощів, аби бути переконливим!..» (до Луїзи Коле, 6 квітня 1853 року). «Гонкур дуже щасливий, коли підхопить на вулиці слівце, яке може вклеїти в книгу, а я задоволений лише тоді, коли напишу сторінку без асонансів і повторів… Одним словом, аби гарно писати, я намагаюсь добряче думати…» (до Жорж Санд, грудень 1875 року). «Нехай краще загинуть Сполучені Штати, аніж хоча б один принцип! Я волію здихати, як собака, аніж на одну секунду скоротити фразу, яка ще не визріла»; «Не треба думати, що почуття – це все. В мистецтві вони ніщо, коли немає форми» (до Луїзи Коле, 12 серпня 1846 року). Серед шанувальників творчості французького письменника був і Володимир Набоков – теж неперевершений стиліст.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/7_travnya_tsey_den_v_istoriii_2050434
07.05.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/8_travnya_tsey_den_v_istoriii_2050832
08.05.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.