Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

150601_V_Skurativsky1

Україна отримала незалежність ще в 1991 році, але тільки зараз на законодавчому рівні ми відмовляємося від радянської символіки та всього, що притаманно тій ідеології. Дехто з українців сприйняли це з полегшенням: «Нарешті!». Дехто, переважно люди старшого покоління, з певною образою, адже ця символіка супроводжувала їх все життя. Мистецтвознавці і художники заговорили про естетичну та художню цінність тих чи інших об’єктів радянської доби. А деякі міжнародні організації навіть заявили про загрозу обмеження свободи слова. Про те, чому треба на законодавчому рівні дистанціюватися від символіки радянської доби Укрінформу розповів культуролог і філософ Вадим Скуратівський.

ВОГНИК ЗА ТЮРЕМНИМИ ГРАТАМИ

– Як ви вважаєте, чи існує і де вона та межа, перетнувши яку, можна зруйнувати те, що має естетичну чи моральну цінність?

– Одверто кажучи, я не знаю де та межа, і ніхто, ні в цій країні, ні в усьому світі не знає де ця межа. Десь на початку XVI століття людство вирішило перетворити свою соціальну долю і імплікувати до свого існування абсолютну справедливість. На це витратили своє життя найкращі мислителі. А закінчилося все посередині XX століття величезним скандалом. Письменник Набоков примусив одного із своїх героїв замислитися над тим, що ж трапилося, що оцей самий вогник, який манив все людство, перетворився на світло лампи за гратами, де сидить тюремний наглядач. Це геніальна метафора. Прагнення до справедливості  закінчилося грандіозним скандалом, радянським скандалом з 1918 до 1987 року, тому що потім вже дуже швидко вибудовувалася нова система. Річ у тім, що оця сама ідея абсолютної справедливості, на превеликий жаль, скінчилася побудовою велетенського так званого тоталітарного монстра. Зрештою оцей газетний образ нам нічого не скаже, але все це закінчилося неймовірною несвободою, неймовірною несправедливістю.
Читати далі Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

2015_30 – 31 травня

30 травня

150530_book
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25 травня 1999 року), в останню суботу травня. Це свято встановлено враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства.

Перша друкована європейська книга – Біблія – побачила світ у 1452 році у місті Майнц (Німеччина) в друкарні Йоганна Гутенберга. Однією з перших друкованих книг на українських землях став «Апостол», виданий Іваном Федоровим у 1574 році. У тому ж році він видав «Буквар» – навчальний посібник з граматики старослов’янської мови.

Наразі, за даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 5734 суб’єкти видавничої справи, з них 1737 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 686 – виготовленням видавничої продукції; 390 – розповсюдженням видавничої продукції.

150530_Croatia_flag
Національне свято Республіки Хорватія – День державності (1990).

30 травня відбулося:

***
150530_Peter_Paul_Rubens_Self-Portrait
375 років з дня смерті Пітера Пауля Рубенса (1577-1640), фламандського живописця. Автор творів на біблійні, міфологічні та алегоричні сюжети («Зняття з хреста», «Вакханалія», «Персей і Андромеда», «Бог річки Шельди, Кібела і богиня Антверпена»), портретів (Марії Медічі, Єлени Фоурмен з дітьми (одна з кращих робіт, вражаюча схожість з Ренуаром)), пейзажів («Пейзаж з веселкою», «Повернення женців»). Читати далі 2015_30 – 31 травня

Facebook чи FSBook? або «Умиротворитель» Цукерберг проти «екстреміста» Черчілля

150601_fcbook1

Уже кілька тижнів український сегмент Інтернету лихоманить. Бо проти тих активних блогерів, хто мав нещастя створити акаунт у всесвітньо відомій соціальній мережі «Фейсбук» (ФБ, Facebook) і мати чималу кількість інтернет-друзів та читачів, розгорнули справжню війну. Їх цілеспрямовано один за одним блокують і вилучають із «Фейсбуку». Станом на середину травня було забанено на різний термін — від доби до півроку — сотні українських юзерів, зараз це число, ймовірно, вже налічує кілька тисяч.

Знаний український художник і громадський активіст Олександр Ройтбурд став однією з жертв блокування свого акаунту й різко на це відповів у Google+ (зберігаю специфіку тексту оригіналу): «…Из Цукерберга Путин, кажется, уже сделал «полезного идиота», как Сталин из Ромена Роллана, Лиона Фейхтвангера или Герберта Уэллса. Почему же забанили меня и Andrij Bondar? Мы оба опубликовали скриншоты переписки с журналисткой из «Лайфньюс», она пригрозила пожаловаться на нас модератору российского «Фейсбука» Скоробогатовой (хотя Цукерберг утверждает, что такой позиции в администрации «Фейсбука» нет). После чего сами скриншоты не удалили (какой смысл палиться?), но нас забанили за якобы не отвечающие нормам «Фейсбука» прошлые, совершенно нейтральные посты (особенно это касается поста Бондаря). Не исключено, что на эти посты были организованы атаки российских ботов, что привело к автоматическому бану. В любом случае, ситуация, когда людей, которых читают тысячи подписчиков, вышибают из «Фейсбука» по отмашке российских пропагандонов, считаю унизительной. Тем более что синхронно с нами были забанены многие топовые украинские и оппозиционные российские блогеры».
Читати далі Facebook чи FSBook? або «Умиротворитель» Цукерберг проти «екстреміста» Черчілля