2015_22 – 24 червня

22 червня

150622_Kyiv22-06-1941
День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 1245/2000, від 17 листопада 2000 року). 74 роки тому, попри таємні угоди, співпрацю та палкі завіряння у дружбі, нацистська Німеччина та її сателіти – Угорщина і Румунія атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря; перші німецькі бомби цього дня впали і на Київ. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Другої світової війни.

Український напрям, за планом «Барбаросса», був одним з найголовніших. Попри героїзм і мужність військових, на початок грудня 1941 року війська вермахту окупували практично всю територію України. Дехто з українських націоналістів наївно сподівався, що «звільнившись з-під московсько-більшовицької окупації… Україна увійде до складу нової Європи як великий і вільний народ…» (так писала газета «Українське слово» у вересні 1941 року), але досить скоро стало зрозуміло, що це не входить у плани Гітлера. Німці зовсім не збиралися організовувати не тільки формально незалежну (як то було у 1918 році), а навіть скільки-небудь автономну Україну. Метою нацистського режиму були підкорення та колонізація України, винищення її людності (українців, згідно з «расовою теорією» вважали «неповноцінним народом», який не може мати власної держави, натомість мусить працювати на інших).

Майже одразу територія тодішньої УРСР була поділена й вкрилася мережею таборів смерті. Десятки тисяч людей різних національностей було розстріляно в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Рівному та ін. Страшною трагедією часів окупації стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Києві, де тільки за перші п’ять днів починаючи з 29 вересня 1941 року розстріляли 150-160 тис. мирного населення, в основному євреїв. А всього там за роки окупації загинуло понад 220 тис. чоловік різних національностей, у тому числі – військовополонених. Усього за роки окупації в Україні загинуло 3,9 млн цивільних людей. До Німеччини з нашої держави було вивезено близько 2,4 млн чоловік. Сотні тисяч з них загинули. Протягом Другої світової війни бойові дії двічі прокотилися усією територією України. Харків, одне з найбільших міст України, переходило з рук у руки чотири рази. Про втрати, яких завдали Україні загарбники, можна судити з того, що лише прямі збитки становили близько 285 млрд крб., або 42 % загальних втрат республіки від окупації. На території України було зруйновано й спалено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 1916 залізничних станцій, 27 725 колгоспів, 1227 МТС, 873 радгоспи, 18 тисяч лікувальних закладів, 32 930 шкіл, технікумів, вишів і науково-дослідних інститутів, 19 200 бібліотек. Понад 10 млн чоловік лишилися без житла. Втрати сільського господарства становили до третини загальної суми втрат республіки. Україна була перетворена на суцільне попелище. У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів як серед військових, так і серед цивільного населення. Таким наслідком виявилось зіткнення двох тоталітарних режимів.

150622_T_More
Католицька церква цього дня вшановує пам’ять святих Томаса Мора і Джона Фішера, лорда світського і лорда церковного, страчених королем Генріхом VІ Англійським у 1535 році за відмову визнати його верховним главою Церкви.
150622_J_Fisher

22 червня відбулося:

***
105 років тому (1910) була відкрита перша у Європі пасажирська авіатраса Фрідріхсхафен-Дюссельдорф (Німеччина), по якій літав дирижабль.
***

***
150622_G_Mazzini
210 років від дня народження Джузеппе Мадзіні (1805-1872), італійського революціонера, вождя республікансько-демократичного крила національно-визвольного руху (Рисорджименто), засновник таємної організації «Молода Італія».
***

***
150622_Y_Rudakevych
105 років від дня народження Ярослава Пінота-Рудакевича (1910), українського театрального актора (США).
***

***
150622_K_Zuse1
105 років від дня народження Конрада Цузе (1910-1995), німецького інженера, творця першого в Німеччині і одного з перших у світі програмно-керованих комп’ютерів (1941) і першої мови програмування високого рівня (1945). У 1985 році став першим почесним членом німецького Товариства інформатики, яке в 1987 р. заснувало «Медаль Конрада Цузе» – одну з найвідоміших німецьких нагород в царині інформатики.
150622_K_Zuse2
***

***
150622_Zdenek_Mlynar
85 років від дня народження Зденека Млинаржа (1930-1997), чеського політичного діяча, активного учасника Празької весни 1968 р. Колишній секретар ЦК КПЧ, один з авторів памфлету «Хартія-77», професор Інсбрукського університету.
***

***
150622_A_Bilyk-Poshyvailo
85 років від дня народження Анастасії Савівни Білик-Пошивайло (1930-2010), відомої української майстрині художньої кераміки. Народилася в Опішні. Працювала на опішнянському заводі «Художній керамік». Найвідоміші твори: іграшки-свищики «Олень», «Вершник»; скульптури малих форм – «Парубок», «Чорти-музики», «Партизани».
***

***
150622_O_Strok
40 років з дня смерті Оскара Давидовича Строка (1893-1975), відомого латвійського композитора, ще за життя прозваного «королем танго».
***

***
150622_I_Frank
25 років від дня смерті Іллі Михайловича Франка (1908-1990), російського фізика, академіка АН СРСР, лауреата Нобелівської премії з фізики (1958; разом з І. Таммом і П. Черенковим). Засновник наукової школи, організатор і перший директор Лабораторії нейтронної фізики Об’єднаного інституту ядерних досліджень. Один з авторів класичної теорії випромінювання Черенкова–Вавілова, теоретичних і експериментальних досліджень з фізики нейтронів. Учасник створення імпульсних реакторів на швидких нейтронах ІБР-1 та ІБР-2.
***

***
150622_L_Derbeniov
20 років з дня смерті Леоніда Петровича Дербеньова (1931-1995), російського поета-пісняра. Автор пісень до кінофільмів: «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика», «Діамантова рука», «Дванадцять стільців», «Командир щасливої «Щуки»», «Іван Васильович змінює професію», «31 червня», «Жінка, яка співає», «Ах, водевіль, водевіль…», «Чародії».
***

23 червня

День Державної служби. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента України (№ 291/2003, від 4 квітня 2003 року), щорічно у День державної служби Організації Об’єднаних Націй. Професійне  свято державних службовців України встановлено, враховуючи роль державної служби у процесі становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН. Апарат державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні наразі становить понад 380 тисяч осіб, серед яких посадовців органів місцевого самоврядування – близько 85 тисяч осіб, а держслужбовців – близько 296 тисяч. Найбільше службовців вказаних категорій зосереджено, зрозуміло, у столиці – близько 50 тисяч осіб. Жінок, які перебувають на державній службі втричі більше, ніж чоловіків. Цьогоріч кількість держслужбовців в Україні скоротиться на 20 % задля підвищення зарплат і боротьби з корупцією.

День державної служби Організації Об’єднаних Націй. Проголошений на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН згідно з резолюцією 57/277 від 20 грудня 2002 року на відзнаку внеску державної служби у процес розвитку. Як наголошує Генеральний Секретар ООН, щорічне проведення Дня державної служби ООН є свідченням неоціненного внеску державних службовців і керівних працівників у зусилля, що спрямовані на поліпшення умов життя всіх людей. ООН закликає держави-члени організовувати цього дня спеціальні заходи, які висвітлюють важливість і перевагу державної служби, проводити нагородження державних службовців, а також орієнтувати  молодь обирати кар’єру державного службовця. ООН заснувала свою власну Премію за внесок у розвиток державної служби, яка присуджується з 2003 року за творчі досягнення і вклад державних установ у формування найефективнішої та найоперативнішої системи державного управління у країнах в усьому світі. Цього року Форум державної служби ООН та церемонія вручення найпрестижнішої міжнародної Премії ООН за внесок у розвиток державної служби відбудеться у Медельїні (Республіка Колумбія) 23-26 червня  під гаслом «Інновації громадських послуг з реалізації Порядку денного у галузі розвитку після 2015 року».

150623_vdova
Міжнародний день вдів. Відзначається з 2011 року за рішенням 65/189 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року. Встановлений з метою привернення уваги світової спільноти до важкого становища овдовівших жінок та їх дітей, які після втрати годувальника часто потерпають від голоду, холоду, хвороб, відсутності доступу до спадщини та взагалі до будь-яких засобів до існування. По ним не ведеться статистика, їх не помічають дослідники, ними не опікується державна і місцева влада, їх обходять увагою організації громадського суспільства – становище вдів залишається практично малопомітним. Разом з тим, жорстоке поводження з вдовами та їх дітьми є одним із найгрубіших порушень прав людини. Мільйони вдів у всьому світі (особливо в країнах Азії та Африки) змушені жити у цілковитих злиднях, з підірваним здоров’ям, без даху над головою, щоденно піддаючись насиллю та остракізму місцевих громад. В Індії, наприклад, 40 млн вдів, з яких 15 тисяч опиняються на вулиці після смерті чоловіка. Безліч жінок стають вдовами у результаті збройних конфліктів. У багатьох країнах світу соціальний статус жінки невід’ємно пов’язаний зі статусом чоловіка, отже, в разі його смерті жінка чи не автоматично позбавляється місця в суспільстві. Для багатьох втрата чоловіка стає лише першим ударом у низці випробувань. Навіть у тих країнах, де правовий захист досить широко практикується, вдови можуть піддаватися соціальній маргіналізації.

Для України, враховуючи воєнні дії на сході країни, Міжнародний день вдів віднедавна теж є надзвичайно актуальним, адже чимало молодих українських жінок стало вдовами, втративши чоловіків, годувальників, батьків власних дітей, залишившись сам на сам з власним горем і самотністю. Пам’ятаймо про них і всіляко допомагаймо, адже, як казали наші пращури, «Вдовіти – горе терпіти, а хто вдову минає, той щастя не має».

Національне свято Великого Герцогства Люксембург – День народження Великого Герцога (1921).

В Естонії – День перемоги естонських військ над кайзерівським ополченням (1919). Відзначався з 1934 року у роки довоєнної республіки; святкування поновлено у 1991 році.

150623_jani
У Латвії відзначається популярне і стародавнє свято – Янів день (у Фінляндії в перші вихідні після літнього сонцестояння – день святого Йоганнуса). Українцям це свято відоме під назвою Івана Купала (Купайла), яке відзначається у ніч з 6 на 7 липня.

23 червня відбулося:

***
150623_O_Yura-Yurskyi
120 років від дня народження Олександра Петровича Юра-Юрського (1895-1968), українського актора.
***

***
150623_O_Antropov
220 років з дня смерті Олексія Петровича Антропова (1716-1795), одного з перших російських портретистів. Автор монументальних розписів, головний живописець Святійшого Синоду. Декілька років поспіль жив і працював у Києві, брав участь у розпису Андріївської церкви. Автор портретів (зокрема, Петра І, 1770).
***

***
150623_D_Mordovtsev
110 років з дня смерті Данила Лукича Мордовцева (1830-1905), вітчизняного письменника, історика. Автор романів «Великий розкол», «За чиї гріхи?», історичних робіт «Самозванцы и понизовая вольница», «Гайдамаччина».
***

***
150623_S_Duka
55 років з дня смерті Степана Харитоновича Дуки (1907-1960), відомого українського вченого у галузі селекції, генетики, плодових та ягідних рослин. Директор Українського науково-дослідного інституту садівництва (1949-1960). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Вивів нові сорти суниць (Київська рання 2, 5 і 9), вишні (Уманська скороспілка), яблуні (Ранет київський) та ін.
***

***
90 років від дня народження Євгена Васильовича Дущенка (1925–2011), українського диригента.
***

***
150623_Jonas_Salk
20 років з дня смерті Джонаса Едвардса Солка (1914–1995), американського мікробіолога, творця вакцини проти поліомієліту (дитячого паралічу). Радник з вірусних захворювань ВООЗ. Засновник Інституту біологічних досліджень у Каліфорнії.
***

***
150623_US_Flag_on_Okinawa
70 років тому (1945) війська США завершили операцію по захопленню японського острова Окінава. Битва за Окінаву стала останньою операцією з висадки морського десанту на Тихоокеанському театрі воєнних дій.
***

***
55 років тому (1960) набрав чинності Договір про взаємне співробітництво і гарантії безпеки (або Договір безпеки), підписаний США і Японією 19 січня 1960 року.
***

***
45 років тому (1970) Донецький обчислювальний центр АН УРСР (1965) було перейменовано в Інститут прикладної математики і механіки АН УРСР. Зараз –  Інститут прикладної математики і механіки НАН України. У складних умовах сьогодення Інститут продовжує плідно працювати, переїхавши з Донецька до Слов’янська, на територію, яку контролює українська влада. Очолює заклад член-кореспондент НАН України, професор Гутлянський Володимир Якович.
****

***
25 років тому (1990) у Кримській області представниками кримськотатарського народу, що поверталися на історичну батьківщину, було заселено перше село. Повернення раніш депортованих кримських татар з вигнання фактично розпочалося у 1988-1989 роках. За даними ГУ МВС України в Криму, протягом 1988-1991 років до Криму прибуло 134,6 тис. осіб, у 1992-1993 роках – 58,6 тисяч. Сьогодні у Криму проживають понад 230 тисяч кримських татар.
***

24 червня

150624_Quebec1
У Канаді – День Жана-Батиста (Іоанна Хрестителя), якого вважають небесним покровителем франкоканадців. Головне свято давнього канадського міста Квебек – колиски французької цивілізації на північноамериканському континенті, столиці однойменної канадської провінції.

150624_Quebec5

Квебек був заснований французькими переселенцями у 1608 році на чолі з мандрівником і гідрографом Самюелем де Шампленом, який стане згодом першим губернатором Нової Франції (так тоді називали Канаду). У 1665 році у місті було лише 70 будинків і мешкало 550 чоловік, переважно представників різних релігійних груп. Нині у місті живе понад 500 тисяч мешканців, переважно франкомовних (тільки 1,5 % жителів розмовляють англійською мовою). Квебек є одним із найбільш економічно успішних міст Канади після Калгарі, Едмонтона і Саскатуна, у ньому найнижчий рівень безробіття і найнижчий рівень злочинності по всій країні, а ще його по праву називають «Містом театрів». День Жана-Батиста є національним святом і офіційним вихідним днем у Квебеку. Це свято, яке радше можна назвати фестивалем франко-канадської культури, відзначають і в інших провінціях Канади, а також у США. Відзначається з 1636 року.
150624_Quebec2
150624_Quebec3
150624_Quebec4

24 червня відбулося:

***
150624_I_Hrynevetskyi
165 років від дня народження Івана Миколайовича Гриневецького (1850-1889), українського актора і режисера. Працював у Руському народному театрі у Львові (з 1882 року – директор спільно з І. Біберовичем). Серед кращих ролей: Микола («Наталка Полтавка» Котляревського), Бичок («Глитай, або ж Павук» Кропивницького), Тихін («Гроза» Островського), Городничий («Ревізор» Гоголя). Водночас був режисером цих вистав.
***

***
150624_J_Stanislawski
155 років від дня народження Яна Станіславського (1860-1907), польського живописця, педагога. Викладав в академії красних мистецтв у Кракові. Серед його учнів були українські художники М. Бурачек, О. Новаківський, І. Труш. Жив у Польщі, часто приїздив в Україну, якій присвятив чимало творів: «Український козак», «Соняшники», «Дніпро під Києвом», «Біла Церква», «Дерева» та ін.
150624_Jan_Stanislawski
150624_J_Stanislawski_ule
150624_J_Stanislawski_Mikhaylovsky_Monastery
150624_J_Stanislawski-Dniepr
***

***
150624_Th_Yanovskyi
155 років від дня народження Феофіла Гавриловича Яновського (1860-1928), українського терапевта. Закінчив медичний факультет Київського університету (1883) і був залишений при ньому. У 1886 році вдосконалювався за кордоном у Л. Пастера та Р. Коха з бактеріологічної діагностики, після повернення до Києва організував при Олександрівській лікарні бактеріологічну лабораторію. У 1904-1905 роках – професор Новоросійського університету в Одесі. Наукові праці вченого присвячено клініці та імунології туберкульозу, хворобам нирок, фізіології та патології травлення, клінічній бактеріології. Описав низку нових клінічних симптомів захворювань легень та плеври. Автор перших вітчизняних посібників «Туберкульоз легень» та «Діагностика захворювань нирок у зв’язку з їхньою патологією». Один з організаторів Київського туберкульозного інституту (у 1928 році інституту присвоєно його ім’я, тепер – Державна установа «Національний Інститут фтизіатрії і пульмонології НАМН України ім. Ф.Г.Яновського»). Брав участь у налагодженні санаторної справи. Засновник терапевтичної школи.
***

***
150624_J_Tokarzewski-Karasiewicz
130 років від дня народження Яна Токаржевського-Карашевича (1885-1954), українського громадського діяча, дипломата, фахівця у галузі геральдики (Велика Британія).
***

***
150624_B_Kurtz
130 років від дня народження Бориса Григоровича Курца (1885-1937), українського історика-сходознавця та джерелознавця. Репресований радянськими каральними органами у 1937 році.
***

***
150624_C_Gardel
80 років з дня смерті Карлоса Гарделя (1890-1935), аргентинського співака, композитора і актора, визнаного «короля танго». Уявити аргентинське танго без Карлоса Гарделя так само важко, як і без Астора П’яццолли. До Гарделя танго сприймалось виключно як танцювальна музика без тексту. Гардель надзвичайно популяризував цей жанр (завдяки власному шарму, а також завдяки радіо і кіно) і вивів його не лише за межі Аргентини, але й за межі Латинської Америки. У фільмі «Запах жінки» Аль Пачіно танцює танго з Ґабріель Анвар під гарделівську мелодію «Por una cabeza». Цей 3-хвилинний епізод, який репетирували 2 місяці, є одним із найяскравіших моментів фільму. Щороку, 11 грудня, у день народження Карлоса Гарделя відзначається Міжнародний день танго. Артист загинув у авіакатастрофі над Колумбією. Йому було лише 44 роки.
***

***
150624_I_Shmeliov
65 років від дня смерті Івана Сергійовича Шмельова (1873-1950), російського письменника за кордоном. Перед від’їздом у 1922 році до Франції жив в Алушті. Автор біографічної повісті «Літо Господнє».
***

***
150624_Y_Isaievych
5 років з дня смерті Ярослава Дмитровича Ісаєвича (1936-2010), відомого українського історика культури, книгознавця, академіка НАН України, директора Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України (Львів), президента Міжнародної асоціації україністів. Досліджував пам’ятки середньовічної писемності в контексті розвитку української культури.
***

***
150624_Victory_Parade_1945_1
70 років тому (1945) у Москві на Червоній площі відбувся історичний Парад Перемоги.
150624_Victory_Parade_1945_2
150624_Victory_Parade_1945_3
150624_Victory_Parade_1945_4
150624_Victory_Parade_1945_5
150624_Victory_Parade_1945_6
150624_Victory_Parade_1945_7
150624_Victory_Parade_1945_8
150624_Victory_Parade_1945_9
150624_Victory_Parade_1945_10
***

***
20 років тому (1995) на дипломатичній конференції у Римі (7-24 червня) прийнята Конвенція УНІДРУА (міжнародна інституція з уніфікації приватного права) щодо викрадених або незаконно вивезених культурних цінностей. Конвенція УНІДРУА була прийнята у зв’язку з почастішанням випадків незаконного перевезення й торгівлі культурними цінностями, непоправними збитками від таких дій і направлена на реституцію (повернення) викрадених культурних цінностей. Закони про заборону вивезення будь-яких предметів мистецтва без санкції держави першими ухвалили Греція (1932) та Італія (1939). Щодо міжнародних документів, то загалом у другій половині ХХ століття, крім Конвенції УНІДРУА була укладена низка міжнародних договорів, які регулюють реституційні проблеми, а саме Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку військового конфлікту (14 травня 1954 р.), Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (16 листопада 1972 р.), Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (14 листопада 1970 р.). Україна не є підписантом даної Конвенції (так само як і не є членом цієї міжнародної неурядової організації), хоча питання щодо запобігання вивезенню за межі України предметів національного культурного надбання стоїть для неї надзвичайно гостро.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/22_chervnya_tsey_den_v_istoriii_2065958
22.06.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/23_chervnya_tsey_den_v_istoriii_2066616
23.06.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/24_chervnya_tsey_den_v_istoriii_2067093
24.06.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.