2015_5 – 7 липня

5 липня

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Відзначається згідно з Указом Президента України № 331/2015 від 12 червня 2015 року. Уперше День ВМС України був святково відзначений у Севастополі 1 серпня 1997 року. Підставою став Указ Президента України Леоніда Кучми № 708 від 17 серпня 1996 року, в якому зазначалося: «Враховуючи значення Військово-Морських Сил як невід’ємної частини Збройних Сил України у захисті незалежності, територіальної цілісності України, постановляю: Установити в Україні свято – День Військово-Морських Сил, яке відзначати щорічно 1 серпня». Святкування дня ВМС стало всенародним оглядом бойової готовності українського флоту і визначенням його авторитету як у Севастополі, так і в Україні в цілому. Крім того, воно засвідчило перемогу не лише військових моряків, а всього українського народу у виснажливій боротьбі за флот, за право України бути морською державою. Згодом, згідно з Указом Президента Віктора Ющенка (№ 259/2006 від 24 березня 2006 року) День Військово-морських Сил Збройних Сил України відзначався щорічно в першу неділю липня. З 2012 року, за президентства Януковича святкування перенесли на останню неділю липня (поєднавши зі святкуванням дня ВМФ Росії). І ось, цьогоріч ми знову відзначаємо День Військово-Морських Сил Збройних Сил України в першу неділю липня. Нині, у зв’язку з російською окупацією Криму, штаб ВМС України знаходиться в Одесі.

День працівників морського та річкового флоту. Відзначається згідно з Указом Президента України № 332/2015.

150705_Armenia
День Конституції у Вірменії. 20 років тому (1995) відбувся референдум по новій Конституції республіки.

150705_cabo-verde-flag
Національне свято Республіки Кабо-Верде – День Незалежності (1975). До 6 лютого 1986 року – Республіка Острови Зеленого Мису. В минулому (з ХV ст.) – колонія Португалії.

150705_Venesuela
Національне свято Боліваріанської Республіки Венесуела – День проголошення незалежності (1811).

150705_Cyr_a_Met_hora_Radhost
У Чехії та Словаччині відзначають державно-церковне свято – День слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.
150705_Cyr_a_Met

5 липня відбулося:

***
150705_Kalush1
50 років тому (1965) у тодішній хімічній столиці Прикарпаття м. Калуш (Івано-Франківська область) став до ладу хімічно-металургійний комбінат. Нині від колишнього промислового гіганта залишилась одна руїна та чималий полігон небезпечних відходів – гексахлорбензолу, з яким пов’язана не одна фінансова афера. У 2010 році місце було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, на утилізацію небезпечних відходів виділялися з бюджету чималі кошти, які досить швидко розкрадалися.
150705_Kalush2
***

***
150705_Sloviansk2014-07-06
Рік тому (2015) сили АТО витіснили проросійських сепаратистів зі Слов’янська та Краматорська й відновили контроль над цими містами.
***

***
150705_Rankine_William_photo
195 років від дня народження Вільяма Джона Макуорна Ранкіна (1820-1872), шотландського інженера і фізика, одного з основоположників технічної термодинаміки і теорії парових машин, творця енергетики як науки про закони енергії.
***

***
150705_V_Magar
115 років від дня народження Володимира Герасимовича Магара (1900-1965), українського актора і театрального режисера, народного артиста СРСР. Відомий як керівник Українського музично-драматичного театру ім. М. Щорса у Запоріжжі. Виступав режисером таких вистав, як «Устим Кармалюк» В. Суходольського (1937), «Макар Діброва» О. Корнійчука (1948), «Украдене щастя» І. Франка (1941) та ін. У більшості своїх постановок брав участь як актор.
***

***
150705_S_Grygoriev
105 років від дня народження Сергія Олексійовича Григор’єва (1910-1988), українського живописця, графіка. Народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту. Лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951). Яскравий представник соцреалізму (портрети П. Панча, М. Бажана; пейзажі).
***

***
150705_P_Virskyi
40 років з дня смерті Павла Павловича Вірського (1905-1975), українського балетмейстера. Славетний майстер танцю, який на основі автентичного танцю створив новий виконавський жанр – народної сценічної хореографії. Організатор Ансамблю народного танцю України (1937; з 1955 р. – керівник). Народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1950, 1970), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1965).
***

***
150705_Volodymyr_Sabodan1
Торік відійшов у вічність Володимир (Сабодан; 1935–2014), Предстоятель Української Православної Церкви (МП), Митрополит Київський і всієї України.

150705_Volodymyr_Sabodan2   150705_Volodymyr_Sabodan3
***

6 липня

150706_Jan_Hus
День пам’яті Яна Гуса у Чехії. Ян Гус, чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, видатний  діяч Реформації, 6 липня 1415 року був засуджений церковним собором як «єретик» і спалений.

150706_Jan_Hus2

Щороку цього дня по всій  Чехії запалюють багаття в знак пам’яті про свого співвітчизника. Ян Гус був проповідником у Віфлеємській каплиці у Празі,  згодом ректором Празького університету. Боровся проти Риму та німецького засилля. Намагався створити незалежну національну церкву. Його примушували зректися свого вчення, на що він відповів: «Ніколи! Спасіння стількох душ народу для  мене вартує більше, ніж моє тіло». Смерть Гуса призвела до тривалих гуситських воєн. У Чехії з 1989 року (після «оксамитової  революції») цей день є вихідним.

150706_Mindaugas

День Держави у Литві. 6 липня 1253 року відбулась коронація Міндаугаса, першого і єдиного в історії Литви короля, який  об’єднав литовські землі, створивши Литовську державу.
150706_Mindaugo_vainikavimas

150706_Comors
Національне свято Союзу Коморських Островів – День проголошення незалежності (1975).

150706_Astana
День столиці в Казахстані. 6 липня 1994 року парламент країни ухвалив рішення про перенесення столиці республіки з  Алма-Ати в Астану. Встановлений указом президента країни 10 червня 1998 року, коли відбулась міжнародна презентація  м. Астани – нової столиці Казахстану, перенесеної із Алма-Ати у грудні 1997 року (заснована у 1830 році).

150706_san-fermin1
Свято Сан-Фермін (Санфермінес) в Іспанії – найпопулярніша в країні фієста (триває з 6 по 14 липня), яка приваблює до  столиці Наварри – м. Памплони – чимало туристів. Однією з головних подій цього свята є «енсьєрро» – ризиковані перегони  добровольців (переважно іноземців) вузькою вулицею попереду бичків, яких рано-вранці гонять на Пласа де Торос.  Проводиться щорічно понад вісім століть. Ернест Гемінґвей, надихнувшись атмосферою цього народного свята, увічнив  фієсту в романі «І сходить сонце» (1926).

Revellers hold up their red scarves during the start of the San Fermin Festival in Pamplona July 6, 2010. The annual festival, best known for its daily running of the bulls, kicked off on Tuesday with the traditional "Chupinazo" rocket launch and will run until July 14. REUTERS/Susana Vera (SPAIN - Tags: TRAVEL SOCIETY)

150706_san-fermin3

150706_san-fermin4

6 липня відбулося:

***
230 років тому (1785) Конгрес США затвердив слово «долар» як назву національної валюти. Знак долара вигадав бізнесмен з Нью-Орлеана Олівер Поллок, взявши за зразок знак іспанської песети.
***

***
150706_Lui-Paster
130 років тому (1885) французький учений Луї Пастер успішно зробив перше запобіжне щеплення людині від сказу.
***

***
150706_srebrenica_funerals
20 років тому (1995) розпочався штурм боснійськими сербами Сребрениці, яка була захоплена 11 липня. Це була остання успішна воєнна операція боснійських сербів. Утім перемога обернулася для них політичною катастрофою. Також трагедія Сребрениці стала найганебнішою і найтрагічнішою сторінкою в історії миротворчих місій ООН. 11 липня 1995 року командування голландського миротворчого батальйону в цьому мусульманському анклаві, оточеному територією невизнаної Республіки Сербської в Боснії та Герцеговині, відвело свої сили з міста, непокоячись за життя своїх військовослужбовців. Це було зроблено на вимогу сербських сил, які після цього захопили Сребреницю і влаштували різанину мусульман, жертвами якої стали декілька тисяч хлопчиків і чоловіків-боснійців. У відповідь НАТО нанесла авіаудари по території Республіки Сербської. Крапку у цьому кривавому міжетнічному конфлікті поставила Дейтонська угода, підписана у грудні 1995 року. Прикметно, що до війни в Сребрениці мешкало близько 27 тисяч боснійців, що складало близько 75 % населення міста. На сьогодні в місто повернулося лише близько тисячі боснійців. У січні 2007 року Гаазький трибунал виніс рішення, у якому різанину в Сребрениці кваліфіковано як акт геноциду.
***

***
150706_Jan_Greim
155 років від дня народження Яна (Івана) Михайловича Грейма (1860-1886), українського живописця і графіка. Народився в Кам’янці-Подільському. Навчався в академіях мистецтв Петербурга та Мюнхена. Є автором композицій на історичні, міфологічні та біблійні теми: «Голгофа», «Мойсей», «Атаман Кільце», «Дедал та Ікар»; картин «Вид замку над морем», «Два вершники в бою» та ін. Митець жив і працював у Кам’янці-Подільському. У 1879 році здобув срібну медаль за серію малюнків, присвячених рідному місту.
***

***
150706_P_Glebka
110 років від дня народження Петра Федоровича Глєбки (1905-1969), білоруського поета і драматурга, академіка АН БРСР. Автор збірки ліричних віршів «Шипшина», поем «Над Березою-рікою», «Світло зі Сходу» та ін. Перекладав твори Тараса Шевченка та Миколи Бажана.
***

***
150706_DalaiLama
80 років від дня народження Далай-лами XIV (Тензін Г’ятсо; 1935), духовного лідера тибетських буддистів, лауреата  Нобелівської премії миру (1989). День народження Далай-лами – єдине буддистське свято, яке відзначають за європейським  календарем. Буддисти світу вважають Далай-ламу (в перекладі – «Океан-учитель») втіленням Авалокітешвари – Будди  співчуття. Далай-лама XIV (Лхамо Дхондруп, згодом Тензін Г’ятсо) народився 6 червня 1935 року в невеличкому селі Такцер на  північному сході Тибету. З 1937 року він був визнаний реінкарнацією свого попередника – Далай-лами XIII, а в 1940 році –  посів престол. Після того, як Тибет було приєднано до Китаю (1950), Далай-лама XIV у 1959 році переїхав до Індії, де разом із  «тибетським урядом у вигнанні» знайшов притулок у місті Дхарамсала. За просвітницьку діяльність і різноманітні миротворчі  зусилля Далай-лама удостоєний у 1989 році Нобелівської премії миру. На жаль, Далай-лама досить обмежений у пересуванні  – кожен візит духовного лідера Тибету до інших країн супроводжується нотами протесту з боку Китаю. Навіть після того, як  весною 2011 року Далай-лама склав із себе політичні повноваження голови «тибетського уряду у вигнанні», Пекін звинувачує  його у сепаратизмі та прагненні відокремити Тибет від КНР.
***

***
150622_T_More
480 років тому було страчено Томаса Мора (1478-1535), англійського гуманіста, державного діяча, канцлера Англії у 1529-1532 роках, одного з основоположників утопічного соціалізму. Великий гуманіст загинув на пласі. Він відмовився визнати Генріха VІІІ главою новоствореної англіканської церкви і за свою норовливість був звинувачений у державній зраді. Мору вдалося зробити гарну політичну кар’єру, хоча він мріяв присвятити своє життя церкві (хотів стати ченцем). Він мав гарне почуття гумору та самоіронії. Підійшовши до ешафоту, він попросив коменданта: «Прошу, допоможіть мені піднятися вгору, а зійти я спробую як-небудь і сам». Катові  Мор сказав: «Шия у мене надто куца, цілься гарненько, аби не зганьбитися». А коли поклав голову на колоду, додав: «Зачекай трохи, дай мені прибрати бороду, адже вона не скоїла ніякої зради». Мору було 57 років. З приводу своєї «Утопії» (на яку Еразм Роттердамський, друг Т. Мора, одразу ж зреагував «Похвалою Глупоті» («глупота» грецькою – moria) Томас Мор якось сумно зауважив: «Я радше прагну цього, аніж очікую». У 1935 році Католицька церква канонізувала Томаса Мора; у 2002 році – проголосила його «верховним покровителем» усіх політиків і державних діячів світу.
***

7 липня

150707_Ioan
Православне свято – Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Християни сьогодні згадують того, хто тисячі людей підготував до зустрічі з Богом, до сприйняття Слова Нового Заповіту. Це свято є одним із найдавніших у церковному календарі. Крім Різдва Предтечі, тобто дня його народження, існує ще один день особливого вшанування пророка – 11 вересня – день усікновіння його глави. Крім цього, відзначають день його зачаття, віднайдення глави та перенесення мощей.

Життя Іоанна Предтечі – просте, коротке й трагічне водночас. Його батьки – Захарія і Єлисавета досить довго не мали дітей, а це серед іудеїв було ганебним знаком. Вони були вже у досить поважному віці, коли архангел Гавриїл сповістив їм про чудесне зачаття і народження сина. Батько не повірив, і за це архангел «запечатав» йому вуста  аж до народження дитини. Хлопчик не довго тішив старих батьків – досить рано він залишив домівку й оселився в пустелі. Годувався «акридами й диким медом», ходив у грубому одязі з верблюжої шерсті. Приблизно у тридцять років розпочав проповідь, яка тривала майже п’ять років. Її можна охарактеризувати одним єдиним словом: «Покайтеся» (єврейською «покайтеся» означає «поверніться»). Над тими, хто сприймав цей заклик, Іоанн здійснював у річці Йордан обряд хрещення (грецькою «занурення»). У нього з’явилися учні й послідовники, які утворили общину, де панував строгий аскетизм.

Одного разу до Іоанна прийшов тоді ще не відомий народу Ісус Христос, аби прийняти разом з іншими хрещення. «Йому треба рости, мені ж маліти», – сказав Іоанн. Хоча, до того мав сумнів, й запитував Христа через своїх учнів, чи Він той, хто повинен прийти, чи мають чекати на іншого? Пророк дратував своїми проповідями фарисеїв та можновладців. Особливо ж його ненавиділа Іродіада, дружина Ірода Антипи, тетрарха (правителя) Галілеї, котрий одружився з нею за життя колишнього чоловіка, тим самим грубо порушуючи іудейські звичаї. Іоанн Предтеча безстрашно викривав розпусту й бездумні розкоші правителя та його оточення. Зрештою Ірод Антипа кинув Іоанна Хрестителя до в’язниці, а невдовзі, на догоду Іродіаді наказав відтяти пророкові голову. У християнській традиції Іоанн Хреститель відіграє більш помітну роль, аніж у католицькій. Він є (поряд із Дівою Марією) одним із найнаближеніших до Христа. Якщо католицька традиція сприймає Іоанна Хрестителя передусім як пророка, правдивого свідка пришестя Христа і безстрашного викривальника зверхників, то православна, не заперечуючи цього, підкреслює в ньому риси ідеального аскета, пустельника і постника, ідеального монаха, який є представником «ангельского чину». Саме тому, на багатьох стародавніх православних іконах Іоанн Предтеча зображений з широкими ангельськими крилами. Цей іконографічний тип так і називався – «Іоанн Хреститель – ангел пустелі».

Свято Різдва Іоанна Хрестителя співпадає з язичницьким святом Купайла (цього дня кожен мусив скупатися у водоймі, тобто очиститися водою – звідси й назва), яке відзначали у ніч з 6 на 7 липня. Пізніше християнство об’єднало давній обряд з ім’ям пророка Іоанна Хрестителя і в народі закріпилася назва Івана Купайла.

День працівника природно-заповідної справи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 629/2009 від 18 серпня 2009 року щорічно 7 липня.

150707_solomon_islands
Національне свято Соломонових Островів – День незалежності (1978).

150707_chocolate_day
Загальноєвропейський день шоколаду. Відзначається в країнах Європейського Союзу. 7 липня 1550 року до Іспанії з Америки привезли першу партію шоколаду.

7 липня відбулося:

***
150707_Y_Smolych
115 років від дня народження Юрія Корнелійовича (Корнійовича) Смолича (1900-1976), українського прозаїка, драматурга, публіциста. Автор історичних, пригодницьких і публіцистичних творів – «Вони не пройшли», «Фальшива Мельпомена», «Світанок над морем», «Мир хатам, війна палацам», «Реве та стогне Дніпр широкий». На відверту агітку роман «Мир хатам, війна палацам», якийсь дотепник відгукнувся епіграмою: «На машинці він наклацав «Мир хатам, війна палацам». / Взяв у Кончі добрий плац — / Й збудував собі палац!» Олесь Гончар у своїх «Щоденниках» досить різко характеризував Смолича, називаючи того старим провокатором та Іудушкою. Смолич вимагав виключити Ліну Костенко зі Спілки письменників. Багато хто здогадувався, що робить те він не з власної волі, а виконуючи наказ КДБ. Згодом таки вияснилось, що Юрій Смолич ще до війни почав співпрацю з чекістами. Зокрема, писав доноси і на Олександра Довженка. Подвійне життя дорого йому коштувало: письменник важко хворів, й помер від третього інфаркту. Гончар писав: «Бував Смолич усяким, та все ж була в ньому інтелігентність, культура. І ще було щось дитинне, беззахисне…»
***

***
150707_S_Tetelbaum
105 років від дня народження Семена Ісаковича Тетельбаума (1910-1958), українського вченого у галузі радіотехніки, члена-кореспондента АН УРСР. Спеціаліст у галузі радіолокації і телебачення, безпроводового передавання енергії на значну віддаль. Автор понад 150 наукових праць.
***

***
25 років з дня смерті Костянтина Федоровича Дупленка (1899-1990), українського ученого-медика, доктора медичних наук, професора. Фахівець з соціальної гігієни, охорони здоров’я, історії медицини, організації науки. Під його керівництвом проведено дослідження з історії терапії, наукових шкіл, вищої медичної освіти, створено фундаментальну бібліографію з історії охорони здоров’я і медичної науки (понад 10 тис. назв). Організатор і перший голова Українського історико-медичного товариства.
***

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/5_lipnya_tsey_den_v_istoriii_2070896
05.07.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/6_lipnya_tsey_den_v_istoriii_2071324
06.07.2015
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/7_lipnya_tsey_den_v_istoriii_2071628
07.07.2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.