Патріарх вітчизняного краєзнавства

150712_P_Tronko1

До 100-річчя від дня народження академіка Петра Тронька

12 липня 2015 року виповнюється 100 років з дня народження Героя України, видатного українського вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, уродженця Слобожанщини Петра Тимофійовича Тронька.

Перелік справ, посад та “регалій” знаменитого подвижника української культури Петра Тронька зайняв би не одну сторінку… Ось найголовніші з них:

Тронько Петро Тимофійович (12 липня 1915, c. Заброди на Харківщині — 12 вересня 2011) — доктор історичних наук, професор, академік НАНУ, завідувач відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАНУ (з 1980). Голова правління Національної спілки краєзнавців України (1990—2011 рр.). Голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996—2011). Заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Києва, віце-президент Асоціації історичних міст України. Головний редактор журналу «Краєзнавство». Голова редколегій 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» та багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Почесний головний редактор журналу «Пам’ятки України».

Трохи спогадів про головні дітища академіка Петра Тронька:

***
6 лютого 1969 року був заснований Національний музей народної архітектури та побуту. Зусиллями славетного Петра ТРОНЬКА, який вірив: саме у хатинках дідусів і бабусь криється уся велич та унікальність українців
150712_P_Tronko2
Другим своїм дітищем (після 26-томної “Історії міст і сіл…”) я вважаю Музей народної архітектури та побуту України. Історія його виникнення така.

Клопотання про створення музею неодноразово ставилося перед тодішнім урядом багатьма представниками науки і культури. Згадуються імена Бориса Патона, Миколи Сиваченка, Федора Шевченка, Григорія Логвина, Костянтина Гуслистого, Олександра Касименка, Михайла Брайчевського, письменників Максима Рильського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Павла Загребельного, Івана Ле, Ванди Василевської, архітекторів – Олеся Силина, Юрія Хохла та інших.

Якось мені довелося побувати в Румунії, відвідати тамтешній музей просто неба, про який у нас далі розмов справа не йшла. Розповів про це Петру Шелесту. Він зацікавлено вислухав мої міркування. Каже: давайте ухвалимо рішення про створення свого, українського музею архітектури та побуту.

В лютому 1969 року Рада Міністрів таке рішення ухвалила. Йому передувала значна робота, насамперед по вибору місця розташування музею. Разом з заступником голови Київського облвиконкому Людмилою Хорозовою ми об’їздили немало ландшафтних територій, які могли б бути основою для створення музею. Спершу вибір припадав на місцину, де нині міститься Меморіальний комплекс “Музей історії Великої Вітчизняної війни”. Однак майданчик виявився замалим для багатопланової експозиції. Відвідали кілька сіл Димерського району Київської області. Не підійшли, бо лежали далеко від Києва. Навідалися в район села Пирогів. Гориста, мальовнича місцевість припала нам до смаку. На цьому й зупинили свій вибір.

Петро ТРОНЬКО,
13 грудня 1998

***
Щире і непідробне вболівання за рідну мову, культуру, багатовікові народні традиції не полишали П.Т. Тронька і на високій посаді заступника голови Уряду України, яку він обіймав протягом 1961 -1978 рр. Це з його ініціативи, за його безпосередньою участю народилося ряд важливих починань, які знайшли широкий резонанс у колах української інтелігенції…

Усілякі перипетії супроводжували П.Т. Тронька в процесі створення унікального Музею народної архітектури та побуту України, який його співробітники і досі любовно називають “Троньківкою”. Комісія за комісією, що перевіряли Музей, знаходили в його роботі й “суттєві організаційні та ідейно-політичні прорахунки”, і “замилування патріархальною старовиною”, й “притуплення політичної пильності”. Вдало маневруючи між різноманітними політичними рифами, приймаючи компромісні рішення, П.Т. Тронько зумів-таки реалізувати саму ідею створення національного музею, який став важливим фактором збереження самобутності українського народу, формування самосвідомості сучасних поколінь.

12 липня 2005
Директор Інституту історії України НАН України,
академік Валерій СМОЛІЙ

***
Музей народної архітектури та побуту в Пирогові, Михайлівський Золотоверхий монастир, Музей Великої Вітчизняної війни, Успенський собор Києво–Печерської лаври, Золоті ворота – це традиційно найбільш відвідувані туристами місця в Києві. Та мало хто знає, що ці скарби історії існують зараз завдяки лише одній людині — Петру Тимофійовичу Троньку.

«За цю «рухлядь» ще спасибі скажете»

Герой України Петро Тронько був воістину героєм своєї нації, хранителем духовності. Він, виходець із маленького села Заброди, що на Харківщині, все життя поклав на збереження історичної спадщини українців, на розбудову отаких–от маленьких містечок і сіл. Адже вважав, що саме у хатинках дідусів і бабусь криється уся велич та унікальність українців. Це саме завдяки старанням Петра Тимофійовича було створено «Троньківку» — так знаючі люди називають Музей народної архітектури та побуту в Пирогові. Як пізніше зізнавався, ідею такого музею він підгледів під час закордонних поїздок. У 1969 році її затвердили, виділили землю під Києвом — і почався пошук експонатів — хат, церков, вітряків. «Були «доброзичливці», які катали на мене доноси, мовляв, націоналіст Тронько звозить у Пирогів вітряки, — згадував Петро Тимофійович в своїх інтерв’ю. — Тоді в мене відбулася розмова з Володимиром Щербицьким: «Петре Тимофійовичу, ти що там рухлядь всяку звозиш?» А я йому спокійно відповів: «Ви мені за цю рухлядь ще спасибі скажете». Коли здавали музей у 1976 році, я запросив Щербицького в Пирогів за кілька днів до відкриття.

150712_P_Tronko3s

Майстри запустили вітряний млин, і сам Щербицький допомагав їм молоти борошно! Гуляв музеєм чотири години, а потім написав у гостьовій книзі: «Дякую за музей». А мені сказав: «Не ображайся, Петре, буває…». Сам Тронько говорив: «Знаряддя праці — найкращі свідчення про мудрість і практичність українського народу». Цю мудрість він і продемонстрував своєю «Троньківкою».

Як згадують колеги та друзі академіка, це була людина невичерпної енергії. Він ніколи не сидів на місці, постійно подорожував Україною, відвідував пам’ятки історії та культури, за його ініціативою встановлювали пам’ятники воїнам–визволителям по всій країні, реконструювали церкви, відновлювали музейні комплекси. Сьогодні важко навіть виділити найбільш значущі справи цієї людини. Завдяки Троньку було відтворено первісний вигляд Золотих воріт у Києві, створено Меморіальний комплекс «Музей Великої Вітчизняної війни», музеї «Козацькі могили» під Берестечком та українського козацтва на острові Хортиця, а також відновлено ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві й Успенського собору Києво–Печерської лаври. І хоча сам Тронько вважав себе атеїстом, та узяв на себе обов’язок залишити наступним поколінням історію України та її духовну спадщину.
150712_P_Tronko5
…До останніх днів свого життя він був сповнений задумів: намагався віднайти бібліотеку Ярослава Мудрого, хотів створити Звід усіх пам’яток українського народу, до останнього подиху опікувався збереженням автентичності Києва. Найбільшим його страхом була думка про загибель невеликих населених пунктів України. Як слушно зауважила генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Олена Сердюк, сьогодні немає другого Тронька, але є його учні, які не полишать справу великого академіка.

Віта КОВАЛЬЧУК
“Україна молода” 18 вересня 2013

За матеріалами сайтів:
http://petro-tronko.blogspot.com/2014/02/45-6-1969.html
http://www.umoloda.kiev.ua/regions/0/265/0/83030/

***

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського підготувала книжкову виставку до 100-річчя з дня народження Петра Тронька:

12 липня 2015 року виповнюється 100 років з дня народження Героя України, видатного українського вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, лауреата Державної премії СРСР, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту української книги НБУВ (1992-2011) Петра Тимофійовича Тронька.  На вшанування пам’яті славного сина українського народу, ученого-патріота, що своєю діяльністю з вивчення та збереження культурно-історичної спадщини української нації здобув високе звання Патріарха вітчизняного краєзнавства, у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського розгорнуто книжкову виставку.

Основу експозиції складають численні наукові праці, що відображають широку сферу наукових та суспільних інтересів й репрезентують плідну діяльність Петра Тронька (автор та співавтор понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій) – ученого-історика, академіка НАН України, голови Національної спілки краєзнавців України (1990–2011 рр.), голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996—2011), голови редколегії багатотомної науково-документальної серії книжок «Реабілітовані історією».
150712_P_Tronko4
Центральне місце в експозиції займають випуски унікального за своїм масштабом та значимістю видання  – «Історія міст і сіл Української РСР» у 26-ти томах – аналогів якому і донині не існує в світі. Це найбільш повний літопис населених пунктів республіки, що висвітлює їх історію з найдавніших часів; колективна праця вітчизняних вчених, що стала цінним скарбом української науки, науковою біографією міст і сіл України. Петро Тронько, якого з повним правом вважають «батьком» видання, був удостоєний Державної премії СРСР в галузі науки.

Широко представлено на виставці плідний доробок Петра Тимофійовича на краєзнавчій і пам’яткознавчій ниві останніх десятиліть його життя, зокрема: «Краєзнавство у відродженні духовності та культури», «Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття», «Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень», «Українське краєзнавство в ХХ столітті. До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Краєзнавство України: здобутки і проблеми. До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Національна спілка краєзнавців України: сторінки історії» та ін.

Дослідників історії книги та культури України зацікавлять видання, що висвітлюють наукову діяльність очолюваного П.Т. Троньком у 1992–2011 рр. Інституту української книги Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, що зосереджував увагу на розробленні теоретичних, методологічних та організаційних аспектів національної бібліографії України. В експозиції представлено збірники наукових праць, книгознавчих розвідок, посібники українського бібліографічного репертуару, з-поміж яких – випуски покажчиків «Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. 1798-1916», підготовлені колективом Інституту в рамках проекту НДР під науковим керівництвом академіка Петра Тронька (термін вик.1996–1998 рр.) і видані в серії «Національна бібліографія України».

Окрім цього, на виставці демонструються також видання,  підготовлені на пошану Петра Тимофійовича. Збірники документів, статей колег та учнів, фотодокументів, а також біобібліографічний покажчик  «Петро Тимофійович Тронько», виданий НБУВ 2005 р. в серії «Біобібліографія вчених України», висвітлюють масштаби та напрями його наукової й громадської діяльності, розкривають найважливіші віхи життєвого шляху та творчої праці.

Ознайомитися з виставкою можна на другому поверсі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро «Деміївська») до 1 вересня цього року, згідно з режимом роботи НБУВ.

http://www.nbuv.gov.ua/node/2309
Книжкова виставка до 100-річчя з дня народження Патріарха вітчизняного краєзнавства – Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011)
10 Липень 2015

Інші статті до ювілею:
http://www.golos.com.ua/article/256895
11.07.2015
Життя, присвячене краєзнавству…
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2679/188/93974/
Номер 092 за 10.07.2015
Нове вино в старі міхи Пирогова
Один із найвідоміших скансенів України намагається відродити минулу славу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.