«Українська Атлантида»

150828_ZelenyiKlyn1
Наші земляки на берегах Тихого океану: хроніка трагедії

Закінчення Другої світової війни принесло народам планети довгоочікувані мир та спокій. Але не всім і не всюди. Й одним із тих народів, для яких ця знаменна подія поєднувала в собі й радість, і трагедію, були українці.

Не буду переповідати всім відомі факти «наведення посталінського порядку» на Західній Україні, примусових переселень українців у Польщі, репресій проти української інтелігенції. Сьогодні мова піде те, як пішла в історичне небуття «українська Атлантида» у Тихоокеанському регіоні, а саме — поселення українців у Маньчжурії.
Читати далі «Українська Атлантида»

Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?

150828_const1
На засіданні Конституційної комісії України: спікер Володимир Гройман (л), президент Петро Порошенко (ц) та прем’єр Арсеній Яценюк (п)

Які повноваження отримають громади, яку роль відіграватимуть префекти і як функціонуватиме місцеве самоврядування в разі прийняття змін до Конституції України? DW шукала відповіді на ці запитання.

У Верховній Раді мають намір скористатися останнім можливим днем для того, щоб зміни до Конституції України були внесені ще восени цього року. 31 серпня для ухвалення проекту закону в першому читанні знадобиться 226 голосів. Президент України Петро Порошенко і голова Верховної Ради Володимир Гройсман докладають всіх зусиль, аби переконати депутатів у необхідності підтримати конституційний проект. Один із їхніх головних аргументів – те, що завдяки децентралізації, яку передбачатиме оновлена Конституція, повноваження та бюджетні ресурси мають опинитися передусім у руках громад.

Утім, запропонований президентською командою варіант викликає багато критики. Так, проти нього виступають дві фракції коаліції (“Самопоміч” та “Радикальна партія Олега Ляшка”), майже 100 громадських діячів та експертів підписали звернення проти внесення змін до Конституції “в умовах воєнного стану”. Більше того, навіть низка членів Конституційної комісії критикує запропонований проект. І не тільки в тому, що стосується статусу окремих районів Донбасу.
Читати далі Зміни до Конституції: децентралізація чи посилення президентської вертикалі?

Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

150827_Belarus1
Микола Статкевич

Опозиційний політик Микола Статкевич, звільнений 22 серпня за президентським рішенням про помилування, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні президентських виборів.

Опозиційний білоруський політик Микола Статкевич, якого звільнили 22 серпня разом із іще п’ятьма політв’язнями за рішенням президента, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні виборів глави держави. На думку Статкевича, влада випустила опозиціонерів на свободу виключно сподіваючись на західне фінансування.
Читати далі Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

Прапори під Райхстаґом

150821_BRD-ptn1

Здається, ми до певної міри перебільшуємо патологічну русофілію німців. Принаймні Ґуґл дає нам деякі підстави цього сподіватися. Днями я звернувся до нього із запитом, в якому перше слово було «russische». Щойно я його дописав, як здогадливий Ґуґл викинув мені чотири найуживаніші варіанти:

russische schweine
russische disko music
russische tastatur
russische disco musik

Друге й четверте поняття означають, ясна річ, те саме і за сумою запитів (я не перевіряв), напевно, лідирують. Тобто якби «російська музика диско» писалась єдиним уніфікованим способом, то на першому місці була б, можливо, саме вона. Але і в цьому випадку «російські свині» були б серед лідерів і явно випереджували б «російську клавіатуру». Таким чином, наважуся припустити, що німецькомовний сегмент Інтернету кишить образами на адресу росіян і навряд чи за цим стоїть тільки наша, українців, підривна діяльність.
Читати далі Прапори під Райхстаґом

Від моря до моря: головна проблема, перед якою стоять країни Балто-Чорноморської дуги, пов’язана з пошуком формату співпраці

150819_BBSU_3
Агресивна політика Російської Федерації стосовно суміжних держав, передусім України, підштовхнула країни Центрально-Східної Європи до політичної та військової консолідації. Спільна загроза не тільки відкрила шлях до зближення України з країнами Балтії й Польщею, але й створила передумови для ревіталізації стосунків з Румунією. З легкої руки нового президента Речі Посполитої Анджея Дуди експерти знову заговорили про Балто-Чорноморський блок держав – або, вживаючи класичної формули, про військово-політичну організацію простору «od morza do morza». «Гал-інфо» дослідило перспективи такої військово-політичної спілки в осяжній перспективі.

Оборонний союз на кшталт NORDEFKO

Розвиваючи взаємодію з країнами балто-чорноморської дуги – передусім Польщею та Румунією – Україна насамперед має акцентувати на безпековій політиці, вважає керівник львівського Центру дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва Володимир Гулима.

За його словами, існуючі системи колективної безпеки, в тому числі НАТО, не повною мірою відповідають сподіванням, які на них покладалися. Крім того, Україна не зможе долучитися до альянсу найближчим часом, відтак, стоїть перед завданням вибудувати новий – регіональний – оборонний союз.
Читати далі Від моря до моря: головна проблема, перед якою стоять країни Балто-Чорноморської дуги, пов’язана з пошуком формату співпраці

Балто-Чорноморське Міжмор’я: між проектом та реальністю

150819_BBSU_2

Фрагмент інтерв’ю новообраного президента Польщі Анджея Дуди Польській пресовій агенції (PAP), яке було опубліковано 5 серпня 2015 р., де він стверджував, що Польща повинна «провадити активну політику в Центрально-Східній Європі» і що «я є прихильником посилення співпраці держав цього регіону – від Балтійського моря до Чорного моря. Вони мають спільний досвід другої половини ХХ століття і часто спільні проблеми сьогодні. Я думаю тут не лише про справи безпеки, але й про економічну ситуацію», викликав в українських ЗМІ ефект «міні-сенсації».

Втім, людей які хоча б поверхово знайомі з польською політикою він не повинен був би здивувати. Адже передвиборча кампанія Дуди багато в чому базувалася на використанні невдоволення значної частини польського суспільства дотеперішньою зовнішньополітичною лінією колишніх керівників Польщі і чільних представників партії «Громадянська платформа» Дональда Туска та Броніслава Коморовського, яка від початку епохи правління цієї партії в Польщі була спрямована на стабілізацію та поліпшення стосунків з Брюсселем (фактично – Берліном) та Москвою (нагадаю, попередники Туска та Коморовського, лідери партії «Право і справедливість», брати Качиньські – вели різко конфронтаційну політику на німецькому та російському напрямку).
Читати далі Балто-Чорноморське Міжмор’я: між проектом та реальністю

INTERMARIUM. Балто-Чорноморський Союз може стати надійним щитом європейської і євроатлантичної цивілізації

150818_BBSU_1
Перед обличчям російської агресії, країни Центральної та Східної Європи повинні згуртуватися у міцному геополітичному союзі. Ідея Юзефа Пілсудського, навіть через 100 років, залишається актуальною

В академічних колах побутує думка, що геополітика є лженаукою. Це правда. Але правдою є також і те, що в Москві геополітика виконує функції військово-політичної стратегії. І ця стратегія визначає формування російської зовнішньої політики. Її наслідком стала низка кривавих війн вздовж російських кордонів. Керуючись геополітичним світоглядом, Кремль намагається за будь-яку ціну відродити Євразійську імперію. І ця політика становить серйозну загрозу для усієї Центрально-Східної Європи. З огляду на це варто звернути увагу на питання геополітики у контексті європейської і глобальної безпеки.
Читати далі INTERMARIUM. Балто-Чорноморський Союз може стати надійним щитом європейської і євроатлантичної цивілізації

Чудо над Віслою, під Львовом і Замостям

150816_Lviv_battle1_300

За григоріанським календарем на 15 серпня припадає Успіння Пресвятої Богородиці. У Польщі цього дня ще від часів ІІ Речі Посполитої (з перервою в добу ПНР) відзначають як Свято польського війська, пов’язане з черговою річницею (цього року вже з 95-ю) “Чуда над Віслою“.

У серпні 1920 року під Варшавою польське військо зупинило наступ совєцького Західного фронту і завдало його арміям нищівної поразки. На підваршавських полях зазнав краху червоний похід на Берлін і Париж, було остаточно поховано кремлівські мрії про світову революцію.

Полякам вдалось тоді зупинити більшовицьку навалу, але здобули вони цю перемогу частково коштом свого союзника – армії УНР. Ще влітку 1919 року, коли поляки отримали санкцію Антанти на окупацію всієї Галичини, Головний отаман війська Української Народної Республіки Симон Петлюра мусив вибирати, кого з тодішніх ворогів української держави мати за свого союзника. З більшовиками та Денікіним не можна було домовитись. А поляки погодились на перемир’я, щоправда коштом окупації Галичини та Західної Волині. Більше вони тоді втримати не могли, а об’єднані армії УНР і УГА ставали заслоною перед більшовиками.
Читати далі Чудо над Віслою, під Львовом і Замостям

Битва, яка врятувала континент від «Європейського Союзу Совєтів»

150815_Warsaw_battle1
1920-ий рік, після битви – польські солдати з хоругвами більшовиків.

15 серпня – День Війська польського та 95 річниця Варшавської битви.

Перемога у Варшавській битві 1920-го року забезпечила Польщі незалежність і захистила Європу від більшовицької навали

Літо 1920-го. Червона армія на півночі Польщі веде Варшавську операцію, у результаті якої більшовики відкинули поляків від Німану аж до Варшави. Для поляків ситуація була катастрофічною. Як відкинути росіян, коли вони окупували схід твоєї держави і стоять в кількох кілометрах від твоєї столиці і як врятувати Європу – про це нижче.

Ішлося не про конфлікт, а про існування держави

Ніщо в Польщі так не описується в категоріях альтернативної історії, як Варшавська битва. «А що було б, якби?» – питають найчастіше про неї. У середині серпня 1920 року на околиці Варшави розігралася вирішальна битва польсько-більшовицької війни. Вона увійшла в канон польської історії під іменем «чудо над Віслою». Вважається, що це вісімнадцята вирішальна для історії людства битва. Завдяки перемозі в ній Польща зберегла крихку, щойно відновлену незалежність і врятувала цілу Європу від більшовизму.

150815_Warsaw_battle2
Польський пропагандистський плакат, 1920 рік
Читати далі Битва, яка врятувала континент від «Європейського Союзу Совєтів»

Декомунізація чи пародія на неї?

150815_total1

Існування деяких медіа — як відверте знущання над українцями

Денацифікація у Західній Німеччині не в останню чергу стала можливою тому, що після 1945 року в «дракона пропаганди» було рішуче видерто його «зуби» — нацистські і пронацистські газети (включно з квазіліберальним тижневиком Das Reich), журнали, книжкові видавництва, радіостанції, кіностудії та телецентри. І в подальшому силу закону було спрямовано на недопущення відродження щонайменших проявів нацистської пропаганди у мас-медіа. Проте не обійшлося без крайнощів — часом об’єктами громадського осуду та судових переслідувань ставали дослідники нацистського минулого, які намагалися об’єктивно висвітлити, чого ж на загал раціоналістичні та висококультурні німці пішли за Гітлером. Але так чи так, головне було зроблено правильно: «дракона» позбавили «зубів».
Читати далі Декомунізація чи пародія на неї?