В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.

Тож якщо Київ не спроможеться провести ці зміни, ціна може виявитись надто високою. Невиконання Україною пункту конституційної реформи щодо особливостей місцевого самоврядування на Донбасі може погіршити відносити між Заходом і Києвом, каже Стюарт: “Адже західна сторона – Німеччина, Франція та США – очікує, що конституційна реформа буде проведена саме в тому вигляді, в якому вона є зараз“. За словами експертки, на Заході є готовність “чекати до кінця поточного року”. “Але я думаю, що загалом на Заході будуть виходити з зобов’язання Києва завершити цю реформу”, – каже вона.

Небезпека “косметичних” реформ

Небезпеку для відносин між Україною та західними урядами Стюарт бачить також у потенційному зростанні невдоволення українського населення владою, яке в перспективі може призвести до більш масових протестів у країні. Але не лише це є небезпечним для цієї політичної зв’язки, зазначає екcпертка: “Якщо буде видно, що реформи затягуються або проводяться лише косметично, то це, звісно, може призвести до того, що підтримка України з боку Заходу послабиться“.

Та провину в розвиткові подій навколо конституційних змін в Україні Стюарт вбачає не лише на боці українських політиків. До того, що дебати щодо децентралізації в політичному й медійному дискурсі в Україні були, по суті, звужені до питання статусу окремих районів Донбасу, на думку експертки, доклалися й самі західні лідери. “Я бачу велику проблему в тому, що Захід так сильно наполягає на тому, щоб Київ щось робив, без того, щоб Росія щось робила для виконання мінських домовленостей“, – зазначає Стюарт. При цьому вона має на увазі тиск, який Берлін, Париж та Вашингтон очевидно чинили на Київ під час підготовки тексту конституційних змін.

“І це при тому, що Захід так само має бути зацікавлений у здійсненні в Україні і решти конституційної реформи“, – каже експертка. Втім, вона зазначає, що глибинна проблема відсутності рівноваги полягає в самому тексті Мінська-2: ці домовленості “містять конкретні зобов’язання України, але не містять жодних конкретних зобов’язань Росії“, адже вона так і не визнана стороною конфлікту на Донбасі.

Небезневинний Захід

З іще більш різкою критикою у бік риторики Заходу щодо конституційної реформи виступає аналітик Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер. Чинити тиск на українське державне керівництво, на його думку, “нерозумно” саме через небезпеку посилення вже видимих внутрішньополітичних протиріч в Україні. “Це може навіть призвести до того, що замість Порошенка буде обраний хтось інший, і передусім до послаблення позицій його політичної сили на регіональних та місцевих виборах, – застерігає експерт. – І тоді постане питання, яка сила, хто прийде до влади. Це може бути людина набагато більш радикальних поглядів, з якою буде набагато складніше просувати реформи”.

У те, що конституційна реформа в Україні сприятиме деескалації конфлікту на Донбасі, експерт також не вірить. “Вона не вирішує головну проблему – з Росією. Адже Росія має проблему не лише з Україною, вона має проблему з роллю Заходу на всьому пострадянському просторі”, – зазначає Майстер. Тому, за його словами, Москва “й надалі використовуватиме Східну Україну, аби чинити тиск на Захід, у тому числі й на ЄС”. Майстер вважає, що для вирішення української кризи потрібні “перемовини на зовсім іншому рівні, учасником яких були б у тому числі й США”. “Аби говорити про майбутнє системи безпеки в Європі, майбутні економічні та енергетичні відносини з Росією. Адже це якраз і є питання, які ставить Москва”, – каже експерт.

“Жодного плану Б”

Утім, Майстер визнає, що наразі Захід немає “жодного плану “Б” замість Мінська-2. І попри власну критику такого стану речей експерт зазначає: “Те, що має відбуватися децентралізація України, належить до вимог мінських угод“. А вони, за його ж словами, “будуть працювати лише в тому разі, якщо Донецьк та Луганськ – обидва сепаратистські регіони – отримають спеціальний статус в межах України“. І в рамках наявних правил, працюватимуть вони у підсумку чи ні, “це є центральним елементом для вирішення усієї кризи”.

Джерело:
http://dw.com/p/1GPfG
02.09.2015
Яку небезпеку ховає в собі провал конституційної реформи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.