Страх перед миром, що не наступив

151011_notwar

Не ми обирали цю війну, а вона нас. А ось мир обирати нам

Нам страшно від цих «мінських угод». Не будемо брехати, що не страшно.

Яка різниця, план це Мореля, Меркель, Олланда або Путіна. Він ламає ту усталену картину світу, яку ми вимучили в свій душі за два роки Майдану і війни. Навесні минулого року нам важко було собі уявити Україну без Донбасу. Сьогодні важко уявити з ним.

Нам би радіти, що на фронті перестали стріляти. Що неміцний, невигідний – але мир. А ми чи не сумуємо за війною – коли все було ясно і зрозуміло: ворог – це ворог, його треба вбити; друг – це той, з ким підеш у розвідку. Ми чіпляємося за війну, бо мир поліваріантний. Тому що війну обирали не ми, а вона нас. А мир маємо обирати ми.
Читати далі Страх перед миром, що не наступив

Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

151011_syria1

Росія зобов’язалася припинити саботаж мінських домовленостей і залишити «своїх сучих синів» наодинці з Києвом

Коли Барак Обама закінчував виступ на сесії Генеральної асамблеї ООН, неможливо було повірити в те, що через два дні його знову назвуть «слабаком» і «невдахою», а Путіну повернуть почесне звання «Всіх Переграв». 28 вересня американського президента слухали всі, але далеко не всі почули. І збувається над ними пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…

151011_obama
Втім, Стіва Джобса теж мали за одержимого дивака, а тепер убиваються в чергах за свіжим «айфоном». Живе втілення концепції soft power («м’яка сила») Барак Хусейн Обама – такий же філософ і новатор, як і творець Apple. Недарма книжка, що забезпечила йому обрання на перший термін, називалася The Audacity of Hope. Офіційна назва російського перекладу – «Дерзость надежды» («Зухвальство надії»; як виглядає, в українському перекладі книжка не виходила – ред.). Хоча ідеальна назва для неї – третє прокляте російське питання: «Ты чё такой дерзкий?»
Читати далі Зухвальство Обами. Принижений Путін має виконати зобов’язання щодо України

Абсурдність і реакційність політики «умиротворення»

151011_merkel-olland1

Не встиг у Парижі завершитися саміт «нормандської четвірки», як міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хаммонд в інтерв’ю газеті Daily Telegraph попередив, що його держава може вийти з Євросоюзу, якщо той не зміниться, якщо не проведе «надійних, суттєвих і незворотних» реформ і якщо роль Британії в ЄС не зросте. І це, зазначив урядовець, зовсім не блеф.

Звісно, це, найшвидше, просто збіг обставин – поява такого інтерв’ю в унісон із самітом «нормандської четвірки». А, можливо, і не зовсім збіг. Бо позиція уряду Великобританії щодо російської агресії в Україні відчутно рішучіша за позиції деяких її партнерів. «Ми будемо продовжувати працювати з партнерами по ЄС задля чинення тиску на Росію за допомогою санкцій, поки вона не виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами і не піде з Криму… Російська відверта агресія і дестабілізація України – один із найбільших викликів безпеці в Європі з кінця «холодної війни»… Ми продовжуватимемо допомагати модернізації Збройних Сил України», – так заявив Хаммонд минулого місяця, перед цим закликавши Росію припинити постачання зброї бойовикам на Донбасі та вивести з України свої війська. Що ж, у Лондоні, мабуть, значно краще, ніж у деяких інших столицях держав ЄС пам’ятають, чим закінчувалися в минулому намагання умиротворити агресорів…
Читати далі Абсурдність і реакційність політики «умиротворення»