У сучасній світовій політиці існує глобальна «проблема Путіна»

151210_ptn

Хибні цінності за неповаги реальності, або Передінфарктний стан Росії

Путінська історія підходить до кінця. Страх тільки перед тим, як буде розвалюватися Росія, яким способом Путіна відсторонять від влади

«Феномен Путіна» аж ніяк не загадка. Виявляється, все, що відбувається в Кремлі, можна пояснити та зрозуміти. Нинішній політичний режим у Росії може існувати тільки за умови генерування (аж до висмоктування «з пальця») загроз, винаходячи нові причини ескалації конфліктів, пошуку ворогів. А потім, мобілізуючи народ на боротьбу з ворогами. Яких письменник Купрін називав «зовнішніми і внутрішніми», тобто «з французами, німцями, атальянцями, турками, івропейцями», а також «бунтівниками, конокрадами, жидами і поляками». Ось, мабуть, і вся політична філософія, яка в Росії не змінюється століттями.

Як відомо, головне – тримати народ в тонусі! Тримати в стані патріотичної екзальтації, «пристрасті до вимірювання черепів», щенячого захвату, лояльного мракобісся лише за однієї умови – коли фортеця в облозі. Це зовсім не винахід путінського Кремля. Але якщо Путін повірив у те, що він знайшов цю політичну «чашу Грааля», то консолідований Захід плюс Туреччина відкрили для себе простий спосіб зруйнувати путінську «імперію зла».

Збитий у Туреччині російський літак Су-24 більше зруйнував російську економіку, ніж усі, разом узяті, економічні санкції Заходу. Парадокс, але сьогодні реальні політичні цінності Кремля полягають у тому, щоб позбавити країну торгівлі, союзників, інвестицій, плодити ворогів, руйнувати кордони. Навіть недруг України Гліб Павловський в одному зі своїх інтерв’ю нещодавно заявив: «Відкрився простий спосіб зруйнувати Росію – створювати ситуації, через які влада накидається на свою країну, доламуючи те, що залишилося від російської економіки». Ось і міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв каже, що «з економікою все погано, у Росії глибока криза».

У сучасній світовій політиці існує глобальна «проблема Путіна»

Радянський Союз, а сьогодні путінська Росія жили ідеологією, хоча на нинішньому сленгу це називається PR-забезпеченням влади. Коли від російських міністрів чуєш, що вони всі проблеми економічних санкцій вирішили імпортозаміщенням, то згадуєш шикарний «Мерседес» на московській дорозі, на якому великими літерами написано: «На Берлін!». Тобто машину зроблено в Німеччині, але все одно воювати будемо з німцями, з «Берліном!».

151210_ptn1
Водночас ніхто не заперечуватиме очевидного – у сучасній світовій політиці є глобальна «проблема Путіна». Не в сенсі «біологічної особини», яка харчується кров’ю людей і салатами з квітів кульбаби, а як народженої в Росії форми авторитаризму, політичної поведінки, стратегії втримання скіпетра світського самодержавства, войовничої зовнішньої політики, руйнування традиції цивілізованого співіснування країн і народів.

Путінське мислення – це цвинтар симулякрів, в якому відрізнити справжнє від мороку, примар, політичного гонору, неможливо

«Усе прогресивне людство» боїться не стільки ядерної зброї путінської «країни снігів і криги», скільки непередбачуваності Путіна і, як казала канцлер ФРН Ангела Меркель, «віртуального світу, в якому живе» ця людина. Путінське мислення – це цвинтар симулякрів, в якому відрізнити справжнє від мороку, примар, політичного гонору, неможливо. Європейські опоненти кремлівського дракули не можуть зрозуміти те, чого раніше просто не могли навіть уявити.

Якщо чесно, то, як на мене, здається, що два-три роки тому на лавці біля Патріарших ставків у Москві з’явився якийсь «Воланд», що підмінив людину, якій Борис Єльцин заповідав «берегти Росію». Ось погляньте, адже на роль Азазелло, Коров’єва-Фагота, Кота Бегемота і Гелли цілком «тягнуть» люди з найближчого оточення Путіна – Шойгу, Медведєв, гебешник Бортніков і «наша» Валя Матвієнко. Такі забіякуваті чаклуни, палії «ресторанів» і фахівці з організації «балу Сатани» із запрошенням на нього отруйників, серійних убивць, фальшивомонетників.

Загалом «опівнічна пора наближалася, треба було поспішати». Не будемо стверджувати, що «російський обвал» стався раптово. Але сьогодні тільки сліпий не бачить, що політичний авторитаризм став у Росії реальністю. Починаючи від фрази чиновника «Росія – це і є Путін» до відторгнення реальності політичного буття.

«Дай їм волю – країну розвалять!» – головне політичне гасло кремлівського істеблішменту

Путін недарма довго очолював Російське географічне товариство. Сьогодні найкраща пісня росіян: «Сирія – сестра моя». Упевнений, що 99 відсотків жителів цієї країни ніколи не знали, на якому материку ця Сирія, яка стала «родичкою» Путіна та його зграї. А державна мудрість, між іншим, полягає в тому, щоб підтримувати порядок, а не влаштовувати хаос. Зовнішня політика забезпечує процвітання і стійкість держави. Про це знають навіть школярі. Водночас як Кремль усе робить рівно навпаки.

Важливо й те, що місце «внутрішніх ворогів» путінської Росії посів увесь народ, населення країни, точніше, натовп, який «усе схаває». «Дай їм волю – країну розвалять!» – головне політичне гасло кремлівського істеблішменту. До слова, одна з найшанованіших мною книжок – це «Совість проти насильства» Стефана Цвейга. У середині 16 століття такий собі священик Жан Кальвін (звідси «кальвінізм») «завоював» процвітаюче місто Женеву без єдиного пострілу. Без війська зумів провести жахливий експеримент, напевно, перший в історії людства. Зміг у центрі Європи «уніфікувати цілий народ». Він нещадно навчав людей жити правильно, відповідно до «божих рекомендацій», позбавив їх особистої свободи, приватного життя, щоб жили «регламентованим релігією життям». Цвейг не приховує жаху, який він відчуває при думці, що режим Кальвіна міг поширитися й на інші країни, залишивши Європу «без музики, без живопису, без театру, без танцю, без розкішної архітектури, без витонченої еротики, без вишуканого спілкування». Цікаво й те, що ця книжка написана 1936 року, коли Гітлер прийшов до влади, панувало нацистське насильство та ідеологічний деспотизм.

«Ми присутні на останньому акті Марлезонського балету путінської політичної системи»

Інтелектуали Росії, чесні й порядні патріоти своєї країни пророкують. Наприклад, Дмитро Биков вважає, що дні Путіна полічені й «ми присутні на останньому акті Марлезонського балету путінської політичної системи», яка в’їхала «в передінфарктний, передфінальний стан». Путінська історія добігає кінця. Страх лише перед тим, як розвалюватиметься Росія, в який спосіб Путіна відсторонять від влади, чи вистачить «Титаніків», щоб вивести путінську еліту з країни.

Можна провести ще одну паралель. Нинішнє путінське керівництво країною докладно описано в оповіданні Теда Качинського «Корабель дурнів». «Колись давним-давно капітан і його помічники на одному кораблі впали в таке самовдоволення, захоплюючись своїм мистецтвом мореплавання, так переповнилися пихою, що з’їхали з глузду від усього цього. Вони взяли курс на північ і пливли доти, доки не натрапили на айсберги. Але вони продовжували плисти далі на північ, де плавання ставало дедалі ризикованішим». Почався бунт на кораблі, і всі загинули.

151210_ptn2
Є популярна фраза про те, що війна – надто серйозна справа, щоб нею керували генерали. Адже правду кажуть, що «диявол криється в дрібницях». Головна помилка Єльцина в тому, що він знайшов собі заміну в табуні, зграї колишнього КДБ, який прославився лише таборами, в’язницями, тортурами, терором, убивствами ні в чому не винних людей. Щоб управляти Росією, необхідно отримати навички та знання не у Вищій школі КДБ (це сучасний кальвінізм), а навчатися й закінчити філософський і фізико-математичний факультет будь-якого хорошого університету.

А так все просто, як господарське мило. Якщо людям стало жити трохи краще, якщо вони знайшли роботу, а вранці діти ходять до школи, то створіть загрозу війни. Дайте людям відчути небезпеку і згуртуватися навколо «лідера нації». Вимагайте поставити, наприклад, Туреччину або Україну на коліна. Ось і вся таємниця Кремля. Це і є хибні цінності за неповаги реальності.

Іван Воротинський, Москва

Джерело:
http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/1928383-hibni-tsinnosti-za-nepovagi-realnosti-abo-peredinfarktniy-stan-rosiji.html
10.12.2015
Хибні цінності за неповаги реальності, або Передінфарктний стан Росії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.