Чому реінтеґрація Донбасу — суїцид для України

160228_O_Motyl
Олександр МОТИЛЬ

Якщо Ви застановитесь над питанням, чому Мінський мирний процес не призводить до миру, подивіться лиш на нещодавнє інтерв’ю з Владіславом Інозємцевим, вельми шанованим російським економістом і директором московського Центру дослідження постіндустріального суспільства. Його висновок — оце несподіванка! — Владімір Путін не хоче миру. Він хоче перетворити Україну в перманентно стагнуючу залежну від Кремля державу.

Як? Змушуючи Київ реінтеґрувати в Україну нині окупований, політично отруєний, і економічно знищений Донбас, знаючи дуже добре, що цей реґіон, нині назавше скалічений за вказівкою Путіна, прирече Україну бути постійно банкрутом-маріонеткою сусідньої мафійної держави. Це було б суїцидом. Хоча багато впливових українських політиків розуміють, що Україні абсолютно безсенсовно заражати себе цим раком, влада української патріотичної риторики — “Донбас є навічно українською землею!” — в трагічний спосіб  може завершитись обтяженням країни настільки важким тягарем, що він розчавить її суверенітет та її демократію, якнайпевніше відсуне її ген далеко від Європи і світу, успішно досягнувши, натомість, того, що не зміг Віктор Янукович: перетворення України на відсталу провінцію відсталої імперіалістичної петро-держави.

Чи Москва планує захопити сепаратистський Донбаський анклав? Цитую Іноземцева:

Не збирається. …Може бути, в Кремлі і думали про це в момент початку збурень в квітні-травні 2014 року. Але після війни, коли ми бачимо величезні руйнування, непрацюючу систему, а реґіон, фактично, перетворився на економічну пустелю, то, звичайно, Росія не буде їх приєднувати… Там багато зруйновано, багато вкрадено, вивезено в Росію і перепродано. В цілому, на мою думку, цей реґіон особливої ​​економічної користі не несе. Більше того, якщо подивитися на те, що там було раніше, то це вугільна промисловість і металургія. Металургія збереглася в Маріуполі, який зараз, слава Богу, під українським контролем, а вугільна промисловість є дуже збиткова. Україна багато років дотувала Донбас через бюджет… Росія розуміє, що ця галузь збиткова, і не збирається підтримувати схід України…”

Значить, Москва хоче повернути так звані ДНР і ЛНР до складу України?

Вся політика Росії, навіть не путінська, а в цілому після розпаду Радянського Союзу, полягала в тому, щоб де-небудь напаскудити і лишити в такому стані. Було, наприклад, Придністров’я, яким хотіли зруйнувати молдавську державність. Придністров’я виявилося непотрібним Росії, але і возз’єднати з Молдовою вони також не хотіли, оскільки це полегшило б шлях Кишинева в Європу. Та ж ситуація була в Грузії. Зараз настала черга України. Москві не потрібен Донбас, їй не потрібна сильна Україна. Кремль зацікавлений в тому, щоб забезпечити Києву постійні проблеми. Щоб через свій територіальний конфлікт Україна не могла піти в ЄС і НАТО. Щоб так звані ДНР і ЛНР проводили лінію Москви у Верховній Раді тощо. Це гачок, на якому має сидіти Україна.”

Економіст Андерс Аслунд має цілковиту рацію, стверджуючи, що не Україна має платити за Донбас:

  “Хто повинен заплатити за відновлення Донбасу? Відповідь очевидна — агресор, Росія. В справедливому світі Україна додала б до Мінських переговорів вимогу в приблизно $20 млрд воєнних компенсацій від Росії для Донбасу. В дійсності, однак, тільки ті, хто програв платять військові компенсації.

    В осяжному майбутньому нереалістично очікувати, що Україна буде в змозі фінансувати відновлення Донбасу. І при цьому вже й так переобтяжена країна не може позичити гроші, щоб це зробити. Це змусило б лишити велику частину урбанізованих територій Донбасу промисловими пустками, що вкрай ускладнить реінтеґрацію населення.”

Я цілком погоджуюся зі наступною стратегічною рекомендацією Ослунда, але не можу припустити, що це може статися найближчим часом:

Єдиним розумним рішенням для Європейського Союзу і Сполучених Штатів є суттєво підняти ґрантову допомогу Україні для відновлення і реінтеґрації Донбасу. Для стабілізації розореної недавньою війною зони в Європі $20 мільярдів не є великою сумою. Просто порівняйте її з $300 мільярдами, які Європейський Союз витратив на грецьку фінансову кризу.”

Якщо Росія і Захід не заплатять за злочинне спустошення Росією контрольованих ДНР-ЛНР територій, то Україна буде змушена платити за чужими рахунками. І це вб’є будь-яку надію, що Україна стане життєздатною і сучасною демократичною державою.

Київ мусить мати мужність відмовитися від самогубчого варіанту, оголосити анклав Донбасу російською окупованою територією і умити руки від цього паскудства.

І ще одна причина позбутися цієї ракової пухлини. Недавно отримав я такого мейла від якогось “Андрєя Полєтаєва”. Заголовок теми мейла звучав: Огидний український нацист. Ось те, що він написав:

Ви — огидний жалюгідний український правий пропагандист і екстреміст. Ви поняття не маєте, про що Ви говорите, їдьте в Донецьк або Луганськ і говоріть з людьми, і ви будете бачити, наскільки вони зневажають ваш український режим бандерівських вбивць. У мене є багато друзів в Новоросії, і я не маю [в ориґіналі: “and i don’t”] жодної особи, яка підтримує фашистську київську хунту. Пам’ятайте мої слова, рано чи пізно, Донецьк, Луганськ [в ориґіналі: Luganks] і вся Новоросія буде вільною. І Ви, брудний апологет бандерівських нацистів, будете горіти в пеклі.

Я не сумніваюся, що друзі “Андрєя Полєтаєва” є точно такими, як він їх описує. Але що мають вибрати українці? Горіти в пеклі або дихати тою самою атмосферою, якою дихає він і його друзі в ДНР-ЛНР?

Джерело:
http://zbruc.eu/node/48222
28.02.2016
Чому реінтеґрація Донбасу — суїцид для України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.