«За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації

160318_refer1

6 квітня у Нідерландах відбудеться національний консультативний референдум. Питання порядку денного – чи підтримують голландці Угоду про асоціацію України з ЄС. Перед виборцями поставлять питання: «Чи підтримуєте Ви, чи Ви проти ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС ?». Попри консультативний статус волевиявлення, воно може мати для України серйозні репутаційні, а також, можливо, юридичні наслідки. Врешті його близькість Україна вже частково відчула на собі: неофіційно референдум став причиною затримки розгляду надання безвізового режиму для України, хоча, переконують юристи, жодного юридично впливу на нього голосування не може мати.

Чому голландці голосують?

Квітневий референдум стане першим у Нідерландах на виконання закону, який вступив у силу першого липня 2015 року. Особливість цього закону, Акту про консультативний коригуючий референдум, у тому, що він дозволяє громадянам ініціювати референдум і питати думку народу щодо більшості законів і договорів вже після того як їх затвердили обидві палати парламенту Нідерландів.

За збігом обставин перше питання, яке винесуть на такий референдум буде українським: процедуру ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною Парламент Нідерландів завершив 7 липня минулого року, незадовго після початку дії закону. Одразу після цього і стартувала кампанія за перегляд ратифікації на референдумі.

Її ініціаторами є голландці Яан Роос і Тьєррі Боде із  руху GeenPeil, який відомий своєю критикою Євросоюзу. Голоси на проведення збирали на голландському сатиричному сайті  http://www.geenstijl.nl, близькому до руху. Під ініціативою підписались трохи більше 450 тис громадян Нідерландів при необхідній кількості у 300 тис голосів. Тож у влади не було іншого вибору, як призначити день голосування. Обійдеться проведення такого референдуму європейській країні у 30 млн євро.

Проти Європи, і з міфами про Україну

Експерти давно охрестили референдум не антиукраїнським, а антиєвропейським. За словами почесного консула Нідерландів у Львові Богдана Панкевича, якщо голландці голосуватимуть проти, це не означає, що вони будуть голосувати проти України.

«Цей референдум – це нагода для голландців передусім виказати своє невдоволення власним урядом, накричати на нього і додатково на Брюссель. Тим більше, треба враховувати, що Німеччина платить у скарбницю ЄС найбільшу суму, але Голландія платить найбільше від одного мешканця. Тому багато кроків Брюсселя там є непопулярними», – пояснив у коментарі polukr.net Богдан Панкевич.

160318_refer2
Власне сама передвиборча кампанія розпочалась два тижні тому і наразі триває. Найбільшого піку активності очікують за тиждень-два перед самим референдумом.

За словами співзасновника Українського кризового медіацентру Василя Мірошниченка, на передвиборчі кампанії нідерландський уряд виділив 1,8 млн євро. Аби не образити нікого, гроші поділили на три рівні частини, і отримати їх мали можливість ті, хто агітує «за» Угоду, «проти» Угоди і ті, хто веде так звану нейтральну кампанію – здебільшого організовують круглі столи та експерті обговорення. На кожну з кампаній було передбачено по 600 тисяч євро, при цьому організації мали шанс отримати по 50 тис євро для реалізації своїх ідей, а приватні особи – по 5 тис євро.

Попри те, що наразі усі лише «розкачуються», можна припустити, що кампанія буде гучною і сторони не гребуватимуть і епатажними акціями. Зокрема, вже зараз відомо, що 47 973 євро від нідерландського уряду підуть на «виробництво, транспортування та розповсюдження туалетного паперу з аргументами проти прийняття України до ЄС і поясненням недоліків подібного кроку». Щоправда, як саме виглядатиме цей папір, якого, до слова, мають надрукувати 100 тисяч рулонів, наразі невідомо.

«Кампанія «Ні» здебільшого зосереджена навколо сайту який ініціював референдум, – розповів polukr.net Василь Мірошниченко. – У табору «Ні» є кілька найпопулярніших месиджів. Перший – маніпуляція, що нібито на референдумі йдеться про підтримку членства України в ЄС. Другий – буцімто Україна сама не хоче інтегруватись у Європу. Третій – те, що подальша інтеграція ЄС з Україною означатиме конфлікт з Росією. У контексті цієї теми говорять про біженців, апелюючи, що Європа вже має більше мільйона біженців з Сирії, і може мати ще з України. Четвертий аргумент, який зрештою і є головною причиною референдуму, – це антиєвропейські настрої в Нідерландах. Це голосування проти рішення ЄС, яке прийняли, не порадившись з ними. І це все також наклалось на протестні настрої проти чинної влади. Проблема у тому, що багато людей, які люблять і підтримують Україну, будуть голосувати проти. У їхньому розумінні це голос не проти України».

160318_refer3
Основну підтримку України нині у Нідерландах організовує українська діаспора, а також демократична партія Democrats’66.

«Ті, хто агітує за «Так», передусім, пояснюють, що це референдум не про членство України в ЄС. По-друге, доносять думку, що Угода про асоціацію не означає виділення для України додаткових грошей, за що дуже переживають голландці. По-третє, пояснюють, що асоціація вигідна нідерландському бізнесу і це полегшить його роботу в Україні. Четвертий аргумент – що асоціація покращить ситуацію з правами людини, а також допоможе Україні трансформуватись і змінитись. І як ще один «плюс» асоціації говорять про підвищення безпеки у Європі», – коментує Василь Мірошниченко.

Хто перемагає?

Аби референдум вважали чинним проголосувати на ньому мають не менше 30% громадян. За словами Богдана Панькевича, останні соціологічні дослідження свідчать, що проти Угоди готові проголосувати приблизно 55%, а «за» – 45% відповідно.

Василь Мірошниченко стверджує – наразі це найбільш оптимістичні цифри. За результатами інших опитувань, 60% населення готові проголосувати «проти» і лише 40% – «за».

«Добре, що за останні кілька місяців є позитивна для нас динаміка. Але прогнозувати результати дуже складно. У Нідерландах є велика різниця між тими, хто бере участь в опитуваннях, і хто реально йде голосувати. Тому ми хіба можемо відштовхуватись від того, що зараз ми програємо. Мій прогноз, що так і може бути», – відзначає експерт.

From people to people

«Думаю, ми не маємо шансів переконати голландців раціональними аргументами і краще діяти ірраціонально», – продовжує Василь Мірошниченко, і зазначає, що йдеться про емоційний зв’язок та особистий контакт.

Тож не дивно, що за останні тижні в Україні стартували одразу декілька кампаній, які мають на меті розказати голландцям, чому для українців важлива асоціація.

Одна із них – лист від знакових українців, під яким підписалась 31 особа, зокрема, письменники, історики та журналісти, до Короля Нідерландів, прем’єр-міністра, президента та інших високопосадовців.

«Просимо Вас і весь голландський народ врахувати те, що головним завданням українців є побудова цивілізованої демократичної України. Цю мету ми можемо досягнути лише при зближенні України та ЄС, оскільки історія всіх успішних східно-європейських країн не знає інакших прикладів реалізації таких завдань», – йдеться у листі.

Підписи небайдужих українців під цим листом також збирають на сторінці ініціативи у ФБ (https://www.facebook.com/referendum.nederland/). За словами Богдана Панкевича, який є одним з ініціаторів написання листа, відсилаючи його, обов’язково вкажуть про підписи у соціальній мережі.

Іншу акцію – #takisja – започаткував львів’янин та директор «Львівського медіафоруму» Остап Процик разом з колегами. Її суть у тому, аби зібрати 5 тисяч відеозвернень від простих українців, які простими словами пояснять, для чого їм асоціація.

«У нас є голландські друзі, які вже близько 10 років реалізують в Україні проекти по покращенню системи навчання, місцевого самоврядування тощо. Ми не раз обговорювали, що потрібно активніше пояснювати в Нідерландах, чому Угода про асоціацію важлива для України. Вирішили спробувати зробити прямий діалог між українцями та голландцями. Маємо надію, матиме ефект те, що голландці побачать, що асоціація важлива не для уряду чи транснаціональних компаній, а для пересічних українців, які зараз борються за свою країну», – розповідає Остап Процик.

Далі ці відео вже в Нідерландах активісти будуть поширювати через інтернет мережі – здебільшого через Твітер та Фейсбук.

Експерти відзначають, аудиторія проти вже максимально активізована. Тому зараз головне завдання прихильників України працювати на те, аби спонукати проголосувати тих, хто може підтримати Україну

«Вибори в Нідерландах відбуваються в середу. Тобто людина мусить проголосувати йдучи на роботу, з роботи, або скориставшись обідньою перервою. Це традиція – робити голосування у середу. Насправді голландців треба розворушити. Вони дуже волелюбні, вони люблять допомагати тим, кому погано. Обидва майдани у Нідерландах були дуже популярні. Коли голландці побачать схожих на себе людей, які розповідають про Україну, це зможе змінити ситуацію», – переконаний Богдан Панкевич.

Життя після референдуму

Квітневий референдум має лише рекомендаційний характер. Однак це зовсім не означає, що він не матиме юридичних, а головне, репутаційних наслідків.

«Про юридичні наслідки, наразі говорити дуже складно. Але треба пам’ятати, що вже після референдуму, ще два з половиною місяці на рівні парламенту триватимуть політичні дебати. Аудиторія звузиться до 150 депутатів і у нас буде ще багато можливостей. Тому сьогодні дуже важливо працювати на результат. Ціль не лише у тому, щоб виграти референдум, а й у тому, щоб, у випадку програшу, розрив між «так» і «ні» був мінімальний. Якщо, наприклад буде результат 52% на 48%, це доволі не суттєво, і легше буде переконати парламентарів ратифікувати Угоду, ніж коли розрив буде 60% на 40%», – пояснює Василь Мірошниченко.

Чіткої відповіді на питання, що буде, якщо парламент Нідерландів не підтвердить ратифікацію, не дають ні юристи, ні політики. Щобільше, голландський уряд заявив, що говоритиме про можливі юридичні наслідки лише після референдуму.

Насправді ж квітневий референдум є серйозним викликом не лише для України, але і для усього ЄС. Угода про асоціацію – те, що стосується зовнішньої політики Європейського Союзу. Досі не було прецедентів, коли такі питання вирішувала одна нація. Врешті це суперечить духу і закону ЄС, за яким питання зовнішньої політики вирішують спільно 28 країн.

«Я бачу небезпеки цього референдуму для Європейського Союзу. Йдеться про те, що громадяни Нідерландів голосуватимуть за те, що не повинна вирішувати лише одна нація. Думаю, що це неможливо, аби референдум в одній країні зупинив процес впровадження Угоди про асоціацію ЄС з третьою країною, бо це означатиме драму і для України, і для Європейського Союзу», – зазначила в інтерв’ю polukr.net депутатка Європарламенту Ребекка Гармс.

Мирослава Іваник

Джерело:
http://www.polukr.net/uk/blog/2016/03/niderlandtskyj-verdykt/
«За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації
15 March 2016

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *