Варшавський саміт. Як НАТО укріплюватиме східний фланг

160708_NATO-Ukraine

На саміті у Варшаві НАТО прагне дати РФ зрозуміти, що збільшення військової присутності у Східній Європі є вимушеним заходом для запобігання російським провокаціям

Україна братиме участь у роботі історичного саміту НАТО 8-9 липня 2016 року, який відбудеться в польській столиці на Стадіоні Народовому. На саміт НАТО до Варшави прибудуть 28 делегацій країн-членів альянсу, 26 делегацій країн-партнерів, представники ЄС, ООН, Світового банку. Одне з найважливіших засідань відбудеться в залі президентського палацу,  де  1955-го року СРСР та країни соцтабору підписали Варшавський договір на противагу Північноатлантичній угоді, яка відкрила шлях до створення НАТО. Досить символічний підхід організаторів заходу, оскільки на поточний момент відносини НАТО та Росії досить схожі на міжблокове протистояння часів «холодної війни».

За повідомленнями польських медіа, таких як ПАП, Wprost, Gazeta wyborcza, TVN24, а також за заявами чинних європейських високопосадовців, головною метою Саміту НАТО у Варшаві є прийняття поворотних рішень у справі зміцнення східного флангу НАТО шляхом розміщення на ротаційній основі військових підрозділів країн-членів у Польщі та Балтійських країнах, складів з озброєнням, а також бригади США на території Польщі. Також йтиметься про посилення безпеки південного флангу євроатлантичної безпеки, протидію поширенню загроз у кіберпросторі та тероризму. І що найголовніше для нас – про розширення підтримки країн-партнерів альянсу України, Грузії та Молдови.

«Саміт НАТО в Польщі розпочне адаптацію Союзу до нової міжнародної ситуації. Сьогодні треба розпочинати цю роботу. Це відповідь на російські акти агресії. Росія перебудовує армію, збільшує видатки на озброєння, доправляє нові підрозділи до Калінінграда. Маємо нарешті відповісти на ці агресивні, імперські дії Росії», – Вітольд Ващиковський, міністр закордонних справ Польщі.

Варшавський саміт: демонстрація рішучості

У відповідь на згоду Польщі розмістити на власній території елементи ПРО НАТО, президент РФ Володимир Путін посилив інформаційний тиск на західного сусіда України, висловлюючи недвозначні погрози. Польські чиновники наполягають на присутності військових контингентів НАТО у своїй країні для посилення власної безпеки та запобіганню російським провокаціям.

Відмова Росії повернути Україні анексований Крим. Постійні провокації та обстріли сепаратистами українських позицій на Донбасі. Цілеспрямоване ухилення Москви від виконання Мінських домовленостей. Усе це змушує Польщу та Північноатлантичний альянс шукати більш жорсткі засоби стримування агресивної політики РФ біля східних кордонів НАТО.

«Пан Володимир Володимирович Путін нещодавно заявив, що Польща в нього на прицілі. Це погрози, про які, можливо, хтось скаже, що їх взято зі словника Жириновського, але які промовив президент Російської Федерації. Подібно до провокацій, що відбуваються мало не кожного дня, до прикладу, розміщення ракет Іскандер, дальність дії яких загрожує не лише Польщі – маємо трактувати це відповідально й серйозно, бо мусимо відповідати за безпеку наших народів. Ми не можемо дозволити, щоб Польщу шантажувала сила, яка вже окупувала значну частину території нашого сусіда й союзника», – Антоній Мацеревич, міністр оборони Польщі.

На саміті у Варшаві НАТО прагне дати РФ зрозуміти, що укріплення військової присутності у Східній Європі є вимушеним заходом для запобігання російським провокаціям. НАТО демонструє Росії свою готовність до військового протистояння в разі розширення її агресії на Сході та порушення безпеки сусідніх з Україною країн-членів альянсу.

«Варшавський саміт відбудеться у критичний момент. Ми бачимо дедалі агресивнішу Росію, яка залякує сусідів і силою змінює кордони. Моя позиція проста. НАТО не прагне до конфронтації з Росією. Ми не хочемо нової холодної війни й нової гонки озброєнь. Росія є нашим найбільшим сусідом, є членом Організації Об’єднаних Націй і може відігравати конструктивну роль у діалозі. Ми мали пояснити Росії, що їй краще співпрацювати з НАТО, ніж створювати протистояння. Після Варшавського саміту в Польщі буде більше військ НАТО, аби надіслати чіткий сигнал кожному потенційному агресорові, що атака на Польщу буде сприйнята як атака на весь Союз», – Йенс Столтенберг, генеральний секретар НАТО.

Мета України на саміті НАТО

Скептично налаштовані кола, включаючи екс-президента Польщі Олександра Квасьневського, вважають, що Україна не вступить до НАТО в найближчий перспективі. Проте Брюссель не відмовляє Банковій у допомозі іншого характеру.

«НАТО надає Україні підтримку, у тому числі – політичну. Це питання буде одним із ключових на нашому саміті у Варшаві, оскільки в нас будуть зустрічі з українською комісією та з президентом Порошенком, присвячені тому, як НАТО може посилити цю допомогу», – Йенс Столтенберг, генеральний секретар НАТО.

На Варшавському саміті Україна прагне домовитися з НАТО про допомогу в частині реалізації затвердженого в РНБО Стратегічного оборонного бюлетеня – плану дій проведення реформ власного сектору оборони та безпеки за стандартами НАТО. За цим планом дій передбачається до 2020 р. здійснити наступні заходи з реформування ЗСУ:

– Відійти від системи побудови та управління, яка існувала в радянській армії.

– Розвивати потенціал оборонних підприємств з метою виробництва сучасного озброєння та військової техніки. Це альтернатива ідеї надання Україні летальної зброї країнами-членами НАТО, розрахована на забезпечення вітчизняних промислових підприємств стабільними державними замовленнями.

– Створити на принципах та стандартах країн-членів НАТО мобільних, оснащених якісним озброєнням, військовою спецтехнікою сил оборони та безпеки.

На Варшавському саміті Україна та НАТО домовляться про пакет допомоги, включаючи консультації, можливість брати участь у різних трастових фондах, які забезпечують фінансування діяльності в сфері оборони країнам, які не є членами НАТО. Із 2015-го року Україна співпрацює з трастовими фондами НАТО в галузі інформаційної, кібернетичної безпеки, зв’язку та лікування й реабілітації поранених українських військових.

Сильне українське військо на кордоні з Росією вигідне НАТО як додатковий аргумент до посилення безпеки держав Центрально-Східної Європи, включаючи Польщу, та уникнення російських провокацій. Однак без повноцінної військової реформи Україна не зможе бути східним форпостом НАТО. Досвід військового протистояння з російсько-терористичними військами на Донбасі став справжнім випробуванням для ЗСУ, оголив певні недоліки українського війська в умовах гібридної війни.

Участь України в саміті НАТО у Варшаві не є символічною (жертва агресії РФ), і це не лише вияв солідарності з Польщею. Україна дбає про можливість реформувати військо за стандартами НАТО.

Український уряд не випадково вирішив перевести відносини з НАТО в царину військової реформи. Військові стандарти НАТО – це досвід у розбудові власних армій найбільш впливових країн-членів – США, Британії та Франції, підкріплений участю в десятках військових конфліктів. І цей досвід ніщо не заважає використовувати будь-якій країні.

Не обов’язково бути членом НАТО для того, щоби укріпити власний рівень безпеки та оборони. Про це свідчить досвід успішних військових реформ за стандартами армій країн-членів НАТО в Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Аргентині, Ізраїлі (союзники США поза НАТО).

В Азербайджані військова реформа за стандартами НАТО включала три етапи:

–  Модернізація системи управління збройними силами, включаючи міністерство оборони, генштаб та інші штаби. Міністерство оборони виконує виключно політичні функції та опікується постачанням армії, а бойову підготовку та військову діяльність здійснює генштаб.

–  Законодавча реформа в галузі оборони, яка передбачає зміну чинних статутів, військових доктрин та концепцій національної безпеки за зразком документів у державах-членах НАТО.

–  Оснащення збройних сил Азербайджану озброєнням та військовою технікою, вироблених за стандартами НАТО.

Навіть Казахстан, який формально є членом Організації Договору Колективної Безпеки та Шанхайської організації співробітництва (де домінують Росія та Китай), які розглядають НАТО як умовного супротивника, із 2002-го року є учасником плану реформування збройних сил за стандартами НАТО (Індивідуальний план партнерства). Як і в ЗСУ, в казахстанській армії також існують рештки радянської системи управління. За допомогою НАТО Казахстан здійснює тактичну підготовку своїх бійців і офіцерів, вивчає сучасні західні зразки військової техніки.

У кращому разі, Україна після саміту у Варшаві зможе скористатися фінансовою підтримкою трастових фондів, інформаційною та організаційною підтримкою країн-членів НАТО, у тому числі Польщі, у реформуванні власного сектору оборони й безпеки. Але не можна сприймати співпрацю з НАТО як ключ до розв’язання конфлікту на Донбасі або розраховувати на членство в організації в разі успішної військової реформи. Брюссель не обіцяє взяти Україну до лав НАТО в найближчій перспективі. В умовах військового конфлікту на Донбасі нема сенсу очікувати членства в альянсі. За принципом колективної безпеки, коли одна країна-член організації надає допомогу іншій у разі зовнішньої агресії, НАТО буде вимушено фінансувати антитерористичні заходи України й навіть доправляти свої військові підрозділи до зони АТО на Донбасі. Це просто буде невигідно платникам податків у країнах-членах альянсу. Відмова Заходу надати Україні летальну зброю підтверджує неготовність НАТО взяти участь у конфлікті на Донбасі. Висновок один: Україна має розраховувати виключно на себе в убезпеченні національного суверенітету та протидії російській агресії.

Cаміт НАТО в окремих цифрах, фактах і висловлюваннях

Бюджет саміту – близько 160 мільйонів злотих (приблизно 50 мільйонів доларів). Гостей та учасників саміту обслуговуватимуть понад 700 автомобілів та майже 1500 водіїв. Кейтеринговим компаніям доведеться нагодувати близько 7 тис. людей. Здебільшого пропонуватимуть страви польської кухні, але делегатам залишать право вибору.

Посилення системи протиповітряної оборони передбачає цілодобове чергування тактичної авіації (F-16 та МіГ-29), гелікоптерів, радіоелектронних систем. На час саміту польоти в деяких районах буде обмежено або заборонено, для спостереження за повітряним рухом буде задіяно систему розвідки й раннього попередження АВАКС. Крім того, Міністерство оборони планує використати систему розвідувальних  безпілотних літальних апаратів. У п’ятикілометровій зоні довкола Стадіону Народового буде діяти система спостереження, яка дасть можливість завчасно виявляти можливі небезпеки та запобігати виникненню «нештатних» ситуацій.

Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник, магістр політичних наук, для «Главкому»

Джерело:
http://glavcom.ua/publications/varshavskiy-samit-yak-nato-ukriplyuvatime-shidniy-flang-360220.html
Варшавський саміт. Як НАТО укріплюватиме східний фланг
06.07.2016, 13:35

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *