«…відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна»

160717_pol-ukr1
Директор Фонду Європейської Культури і Мистецтва ARS LONGA Ян Павліцький

Ян Павліцький: відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна

Польського архітектора Яна Павліцького з Кракова українці знають як керівника проекту реставрації срібних Царських врат головного іконостасу Софійського собору в Києві. Але, пан Павліцький ще й поет, сценограф, організатор різноманітних культурних заходів, зокрема спектаклю «Записки з Майдану».

У директора Фонду Європейської Культури і Мистецтва ARS LONGA Яна Павліцького я лише хотів запитати про видання польською мовою книжки Сергія Лойка про кіборгів, які захищали Донецький аеропорт від російських терористів, але розмова вийшла дещо розлогою, адже Янові Павліцькому є про що розказати Польському Радіо:

– Ми вже віддавна працюємо в Україні, робимо великі проекти. Я сам багато років тому здійснив проект реставрації київського Софійського собору. Після реконструкції у Кракові я привіз до Києва відновлені Царські ворота головного іконостасу Софійського собору. Раніше більшовики його знищили, перетопили на срібло і продали на Захід. Тобто, залишилися лише частини срібних врат і одна-єдина архівна світлина. Після здобуття Незалежності Україна протягом 15 років ніяк не могла відновити ці ворота – цього не могли зробити ні в Україні, ні в Росії, ні в Німеччині.

А я, пам’ятаю, приїхав тоді до Києва оформляти одну цікаву виставку, а генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська”, пані Нелі Куковальська каже, що є проблема з Царськими воротами. Я поїхав до Польщі, порозмовляв у Кракові з колегами і через два тижні я вже знав, що є виконавець, який може зробити таку унікальну роботу, – каже Ян Павліцький.

«Коли через два роки пані Куковальська прибула до Кракова і побачила Царські ворота, то вона ледь не знепритомніла – так красиво виглядала відновлена брама» – каже співрозмовник:

– Після того, як ворота були привезені в Україну, їх було поставлено на відповідне місце у храмі, прибув сам Вселенський Патріарх Варфоломій I і освятив Царські Ворота Святої Софії, які ми реконструювали з кількох фрагментів у Польщі. Українські реставратори були захоплені навіть тим, що усі церковні тексти, реконструйовані в Польщі, були так чітко оновлені, що їх можна легко читати. Це тому, що у нашій команді працював македонець, а Кирило і Мефодій, які створили староцерковнослов’янську мову, походили з Македонії, тому він і допильнував, щоб оті церковні тексти можна було добре читати, – каже Ян Павліцький.

Окрім відновлення і відкриття Царських Воріт у Софіївському Соборі, що 2008 року збіглося з 1020 річницею Хрещення Київської Руси Ян Павліцький наголосив ще на одній важливій події:

– Потім був незвичайний проект незвичайної виставки Вітражів Адама Сталони-Добжанського “Сотворіння світла”, яка була відкрита у Софії Київській 2011 року на честь польського головування в Європейському Союзі. Це незвичайний митець, мама якого була українкою і старообрядницею і народила його в Мені під Черніговом, а батько, – поляком і римо-католиком. Тобто, це подружжя не тільки змішане – польсько-українське, а й католицько-старообрядне.

Чудовий митець, у ньому зосередилася спадщина і латинських і візантійських культурних традицій. Він створив абсолютно новий тип ікони в вітражі. Раніше на Сході, вітраж не був відомий. А він міг так опрацювати вітраж, що фахівці сприймають ці роботи як твори православної ікони, – каже Ян Павліцький.

Роботи вітражів Адама Сталони-Добжанського вже побачили у кількох містах України, не тільки у Києві, а й у Івано-Франківську, Одесі, Львові, Бердичеві, Кам’янець-Подільському, Вінниці, Чернівцях, а також у Стольовій Волі та Парижі.

Але, сьогодні Ян Павліцький втілює у життя ще один, цього разу видавничий, проект:

«Аеропорт» Сергія Лойка, – це теж дивна історія, як і поперередні, тобто росіянин, який їде в Україну, стоїть на фронті поруч з українськими кіборгами і є голосом волаючого в пустелі. Бо так насправді, він не лише для українців, він написав цю книжку для росіян. Але, вони – на свою погибель – не хочуть її читати, вони відкидають те, що цей росіянин – справжній пророк свого часу, – їм пише. Ми видали цю книжку у специфічний спосіб, оскільки автор одночасно з нашою редакторсько-перекладницькою роботою, ще дописував наступні фрагменти книжки. Адже, він її видав дуже швидко і ще не все продумав. Тож, наше, польськомовне, видання набагато обширніше, ніж російський і український варіанти, автор дещо дописав, а від дечого відмовився. На окладинці Ви, зокрема, бачите символічний пісочний годинник. Ми маємо надію, що це видання стане черговою ниточкою поєднання між українським і польським народами, – каже Ян Павліцький.

160717_pol-ukr2
Книжка Аеропорт на Варшавській книжковій виставці

Директор Фонду Європейської Культури і Мистецтва ARS LONGA має надію, що видання «Аеропорт» на польському ринку знову відкриє польські серця для України:

– Адже сьогодні Україна оберігає не тільки себе, а й усю Європу, її залишили на самоті. Поляки не хочуть, але мусять прикидатися, що вони не можуть допомагати. Проте, з другого боку, скільки ж українців рятує своє життя і свій бюджет у Польщі. Польща вже починає тепер говорити українською, – куди б не пішов, – скрізь українська мова. Поляки люблять українців, співпрацюють з ними.

Можливо, що оце 21 століття відродить велику ідею Міжмор’я, тобто вже не однієї держави, а Союзу народів. Я колись сказав у Києві, що важливість якоїсь справи ми часто усвідомлюємо тоді, коли цього вже немає.

Уявіть собі дитину, яка втратила маму, і цей факт фундаментально впливає на її життя. Відсутність України в Європі фундаментально вплинула на неї.

Європа була як стілець з трьома ногами, – без четвертої. Тобто, Азія входила без брами, бо та була відкритою, оскільки не було України. Так само й Німеччина могла напасти на Польщу у 39 році. Якби була Україна вона б цього не змогла зробити. У1939 році дві страшні армії увійшли на територію Польщі. А якби була незалежна Україна…

Скажу більше, якби була Україна, то у 13 столітті не розвалилася б Візантія. Бо звідки ж вона брала головні засоби своїх сил? З православної Руси. Розвалилася Русь, – припинила існування Візантія. Поки Русь терпіла від монгольскої навали, турки покінчили з Візантією.

Отже, відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це ІІ Світова війна, – каже Ян Павліцький.

Співрозмовник знову повертається до сучасності – “треба зробити все, щоб Україна існувала і щоб Польща, в міру можливостей, їй допомагала”:

– А проект цієї книжки дуже важливий, оскільки політики все знають, але люди повинні це прочитати, щоб також знали. Це політична лекція, написана чудовою літературною мовою, – каже Ян Павліцький.

Наостанок додам, що переклав «Аеропорт» Сергія Лойка на польську теж росіянин Владімір Штокман, який вже більше 20 років живе у Польщі. Яку наступну оригінальну справу у польсько-українських взаєминах придумає краків’янин Ян Павліцький розповімо іншим разом.

Володимир Прядко

Джерело:
http://www.polradio.pl/5/118/Artykul/258744
Від іконостасу Святої Софії до польського видання «Аеропорту»
24.06.2016 15:42

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.