Меркель ставить на Фійона


Ми всі стаємо останнім часом свідками того, як лопаються найбільш «залізні» прогнози

Цього тижня канцлер ФРН Ангела Меркель вирішила прийняти в Берліні одразу двох французьких політиків – президента Франсуа Олланда та його можливого наступника Франсуа Фійона. Прийняти окремо, звичайно. Першого – опівдні 27 січня. Другого – опівдні 23-го. Темою обох зустрічей анонсовано “обговорення майбутнього Європейського Союзу“.
Читати далі Меркель ставить на Фійона

Мезальянсна незалежність


schozavtra:
Чимало викладених нижче думок та оцінок занадто суб’єктивні, а часом і зовсім несправедливі. Зокрема, це стосується оцінки ролі «комуністів» (які не були аж такою однорідною масою) та українського суспільства у 1991 році і пізніше. Тим не менше, цікаво і корисно зробити такий ретроспективний погляд в минуле на 25 років…

***

Постання незалежної України в 1991: розрахунок, ідеалізм та збіг обставин

2016 рік був ювілейним роком для України, адже 25 років тому канула у небуття УРСР і на її місці повстала незалежна Україна. Поява в 1991 році на політичній мапі української держави була несподіванкою як для світу, так і великою мірою для самих українців. Як так склалося, що Україна змогла стати незалежною, що цьому сприяло і яким був шлях українців до власної держави? Про це розмовляємо з політологом Єжи Тарґальським з Академії Військового Мистецтва.
Читати далі Мезальянсна незалежність

Кілька міркувань про українське Слово

На початку було Слово. Ця теза Святого Письма справедлива щодо найрізноманітніших сфер людського буття впродовж усієї історії. Згадаймо, що вільні античні греки вважали мешканців сусідніх деспотичних держав варварами не тому, що у них не було розвиненої матеріальної культури. Ні, просто піддані деспотичних правителів не мали можливості вільно висловлювати й обстоювати свої думки, і тому підпорядковувалися примхам самодержців.

Розпад варварської тоталітарної деспотії, знаної як Радянський Союз, також почався зі слова. З книги «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, з глушених-переглушених західних «радіоголосів», з ліричної поезії, де йшлося не про Леніна й партію, а про нормальні людські почуття. І, як це не парадоксально, з радянської Конституції. Записавши до неї красиві слова про демократію, аби мати пристойний вигляд на міжнародній арені, тоталітарна влада потрапила у пастку. Кілька десятиліть людей садовили за ґрати лише за те, що вони вимагали дотримання конституційних норм. Як наслідок, урешті-решт радянська система стала виглядати варварською в очах не тільки дисидентів і міжнародної спільноти, а й в очах більшості населення і навіть частини партноменклатури. І ця система впала під тиском не лише матеріальних труднощів, а і Слова. Бо мусила впасти.
Читати далі Кілька міркувань про українське Слово

Чи це кінець того Заходу, який ми знаємо?

Коротка відповідь, так. Відомий політичний оглядач Енн Еплбом попереджала ще у березні-2016 – до Брекзіта та Трампа-президента, що Захід знаходиться від катастрофи на відстані двох-трьох невдалих виборів. Пропонуємо до уваги переклад її статті у WaPo.

Автор: Енн Еплбом

Ще в 1950-ті роки, коли інститути були новими та хитким, я впевнена багато людей боялися, що західний альянс ніколи не “злетить”. Можливо, в 1970-і роки, в епоху Червоних Бригад і В’єтнаму, багато інших людей побоювалися, що Захід не виживе. Але за мого дорослого життя, я не можу пригадати настільки драматичний момент: прямо зараз, ми знаходимось на відстані двох або трьох “поганих” виборів від кінця для НАТО, кінця для Європейського союзу і, можливо, до кінця ліберального світового порядку.

(Двоє з таких виборів вже пройшли саме так, як застерігала автор, за цей час стався Брекзіт та “президент Трамп”. Чекаємо на треті у Франції? – «Тексти»)
Читати далі Чи це кінець того Заходу, який ми знаємо?