Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 1)

«Сталин – Кагановичу
11 августа 1932 г.

… 3) Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 5и-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот – долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужество пойти в нужный момент против течения, – не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь – не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.

Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также ввиду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец – прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не видит этих опасностей.

Так дальше продолжаться не может. …»

Вступне слово

Починаючи з хроніки серпня 1932 року, починаємо серію матеріалів про трагічні події 1932-1933 років. З цього приводу варто нагадати, що трагедія Голодомору не обмежувалась часовими рамками 1933 року. Важкими і нестерпними для українського селянства і всього народу були всі роки з початку «розкуркулення» і колективізації – тобто з 1929 року. Весь цей період був позначений сотнями тисяч і мільйонами людських трагедій… Найстрашнішими стали 1932-1933 роки, і саме на 1933-й припав пік смертельного голоду. При цьому для мільйонів селян-жертв голоду у повсякденному житті 1932-й і 1933-й мало чим відрізнялися. Це підтверджують, зокрема, історичні факти, наведені в джерелах, використаних для підготовки цієї хроніки.

Але є й одна суттєва відмінність – в суспільно-правовій ситуації в названих роках. І полягає вона в тому, що саме в серпні 1932 року за ініціативою Й.Сталіна був прийнятий сумнозвісний «закон про три колоски». Голодна смерть була постійним супутником українського села весь 1932 рік, але саме восени цього року – після початку масового застосування названого «закону» – майбутнє селянства стало зовсім безнадійним…

Зима 1931/1932 та перше півріччя 1932-го ще сприймалися як «просто пєрєгіби» компартійного «господарювання» на селі, але «закон про три колоски», практика «хлібозаготівель» восени 1932-го, а також низка драконівських партійних та «совєтських» постанов і розпоряджень, прийнятих восени 1932-го та взимку 1933-го, засвідчили, що українському селянству винесений смертельний голодний вирок.

***

1932 рік. Серпень

Серпень, 1 1932 (понеділок) – Вінниця. Обком КП(б)У ухвалив таємну постанову про вилучення жорен у селян із метою запобігання таємному перемолу зерна

Серпень, 1 1932 (понеділок) – Село Софіївка, Бердянський район, Дніпропетровська область. Закінчено справу про обвинувачення гр. Б. в людоїдстві на ґрунті «голодного психозу» (вбивство власної дитини). Справу за Арт. 103 Кримінально-процесуального кодексу УСРР передано на розгляд Бердянській прокуратурі

1 серпня 1932 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про збирання врожаю і хлібозаготівлі

Серпень, 2 1932 (вівторок) – Москва. Постанова РНК СССР «Про збирання врожаю і план хлібозаготівель на серпень 1932 р.». Ухвалено організувати відправлення робочої сили з міст до радгоспів Північного Кавказу, України, Криму та інших місцевостей для збирання хліба

2 серпня 1932 р. Витяг із листа Л. Кагановича до Й. Сталіна про становище у сільському господарстві

2 серпня 1932 р. Довідка Наркомзему УСРР за матеріалами місцевої преси про втрати врожаю й невихід колгоспників на жнива під час голодування

Серпень, 3 1932 (середа) – Вінниця. У постанові бюро обкому КП(б)У про проведення збиральної кампанії повідомлялося про незадовільний хід збиральної кампанії: по області скошено озимих хлібів 45,6 %, заскиртовано – 18,4 %, а ранніх ярих скошено лише 7,7 %, з них заскиртовано – 6,1 %. По одноосібному сектору скошено 43 % озимих, а заскиртовано – 11,2 %

Серпень, 3 1932 (середа) – Москва. Телеграма ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У про затвердження Наркомземом СРСР завдань для України з озимої оранки в обсязі 7 млн 400 тис. га та зяблевої сівби – 10 млн 730 тис. га, в тому числі пшениці – 6 млн 500 тис. га, незернових культур – 130 тис. га. Місцевим органам УСРР заборонено зменшувати встановлені завдання

3 серпня 1932 р. Телеграма ЦК ВКП(б) Центральному комітету КП(б)У про затвердження наркоматом землеробства СРСР завдань для України з озимої сівби та зяблевої оранки

3 серпня 1932 р. З протоколу засідання правління сільськогосподарської артілі “Червона армія” с.Гарбарі Лебединського району Харківської області про нереальність плану хлібозаготівлі на 1932 р

Серпень, 4 1932 (четвер) – Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Повідомлялося про повернення проекту декрету про охорону суспільного майна з правками та додатками. Надано вказівку видати його якомога швидше. У пункті третьому запропоновано ОДПУ залучати озброєних осіб для охорони залізничних вантажів та надавати їм право розстрілювати на місці осіб, які посягнули на розкрадання залізничних вантажів

Серпень, 5 1932 (п’ятниця) – Дніпропетровська область. Виконано третину п’ятиденного завдання з заготівлі хліба, але менше від інших областей республіки

Серпень, 6 1932 (субота) – Книги запису актів цивільного стану м. Одеса. Померли від виснаження організму дві особи

Серпень, 7 1932 (неділя) – Москва. Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Визнано боротьбу за охорону громадського майна першочерговим завданням радянської влади. Осіб, які розкрадали громадську власність, оголошено ворогами народу. Прирівняно до державного майна вантажі на залізницях і водних шляхах, а також майно колгоспів і кооперативів (урожай на ланах, громадські запаси, склади, магазини). Запропоновано посилити охорону транспортних вантажів та майна колгоспів і кооперативів. Щодо розкрадачів визначено вищу міру покарання: розстріл із конфіскацією майна, який дозволялося замінювати за пом’якшуючих обставин на термін ув’язнення не менше 10 років, але з конфіскацією майна. Амністію заборонялося поширювати на осіб, засуджених у справах про розкрадання вантажів на транспорті, а також колгоспного та кооперативного майна. Визнано необхідним провести рішучу боротьбу з «куркульськими елементами», які застосовували насилля та погрози до колгоспників із метою примушення останніх до виходу з колгоспів. Застосовувати судову репресію – позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційному таборі

Серпень, 7 1932 (неділя) – Харків. Директивний лист Дніпропетровського обкому КП(б)У сільським райкомам партії про заходи щодо посилення хлібозаготівель та з вимогою виконати завдання за першу та другу п’ятиденки протягом першої десятиденки серпня. Пропонувалося виконати директиву обкому про форсування обмолоту, мобілізацію тягла, робсили для роботи «від зорі до зорі» для скиртування і вивозу хліба

Серпень, 7 1932 (неділя) – Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про недоліки в підготовці хлібозаготівельної кампанії. Повідомлялося, що за червень місяць на території області зафіксовано 12 масових антиколгоспних виступів селян, що супроводжувалися виходом із колгоспів і намаганням провести індивідуальну косовицю (Гайсинський, Барський, Бернадський, Брацлавський, Калинівський, Літинський і Вінницький райони)

7 серпня 1932 р. Постанова ЦВК і РНК СРСР “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації й зміцнення громадської (соціалістичної) власності

7 серпня 1932 р. З постанови ЦВК і РНК СРСР про застосування розстрілу та 10-річного ув’язнення за розкрадання колгоспного майна

7 серпня 1932 р. Директивний лист Дніпропетровського обкому КП(б)У до сільських райкомів партії про заходи з посилення хлібозаготівель

7 серпня 1932 р. Обов’язкова постанова Буринського райвиконкому Харківської області “Про порядок регулювання помелу зерна на млинах”

7 серпня 1932 р. Акт обстеження місцевими організаціями Томашпільського р-ну на Вінниччині господарств жителів с. Кислицького, виключених з колгоспу проти їх волі

Серпень, 8 1932 (понеділок) – Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило проект декрету ЦВК і РНК СРСР про охорону колгоспної, кооперативної і державної власності, ухвалено рішення про надання відпустки Г. Петровському з 7 серпня 1932 р.

8 серпня 1932 р. Лист колгоспника про занепад колгоспів й загрозу голодної смерті у селах Лебединського р-ну на Харківщині

Серпень, 9 1932 (вівторок) – Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про заходи боротьби зі спекуляцією хлібом (його торгівлею колгоспами до виконання хлібозаготівель по СРСР – до 15 січня 1933 р.). Зобов’язано органи ДПУ та міліцію забезпечити повне усунення з ринку перекупників зерна і борошна; застосовувати заходи адміністративної відповідальності за законом від 3 липня 1929 р., а також судові репресії щодо «куркульсько-заможних господарств («твердоздавців»), які продавали хліб; притягнути до судової відповідальності правління колгоспів, які продавали на базарі продукцію, спрямовуючи репресії насамперед проти голів колгоспів та завідувачів господарської частини, а також висвітлювати в пресі випадки порушення судових справ проти правлінь колгоспів; притягнути до судової відповідальності одноосібників-контрактників, які продавали свій хліб на базарі, не виконували договірних зобов’язань (проти колгоспників, одноосібників, бідняків і середняків мали застосовуватися товариські суди та інші заходи морального впливу). Підкреслювалося, що жоден акт репресій (арешт і конфіскація) щодо продавців хліба не мав проводитися на базарах, де фінінспектори мали з’ясовувати особу продавця. Факти незаконного продажу зерна та борошна колгоспниками мали обов’язково доводитися до відома колгоспів, а одноосібниками – до сільрад, до яких вони належали. Згідно з ухваленими рішеннями ДПУ і НКЮ пропонувалося вживати відповідних заходів

9 серпня 1932 р. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про заходи по боротьбі з спекуляцією хлібом.

9 серпня 1932 р. З протоколу засідання бюро Середино-Будського райкому КП/б/У про незадовільний стан постачання харчовими ресурсами керівного складу Середино-Будського району Київської області

9 серпня 1932 р. Лист Конотопського відділу державної торгівлі Київському обласному відділу постачання про незадовільне постачання продуктами харчування дитячих установ та інвалідних будинків Конотопського району Київської області

Серпень, 10 1932 (середа) – Книги запису актів цивільного стану Балтського району Одеської області. Місто Балта. Помер від виснаження організму 11-місячний хлопчик М. Березовський

10 серпня 1932 р. Лист інспектора Роменської комісії охорони материнства і дитинства до Чернігівського облздороввідділу про недостатність фінансування на утримання Роменського дитячого будинку та збільшення кількості підкидьків

10 серпня 1932 р. Інформація начальника Конотопського районного відділення ДПУ секретарю Конотопського райкому КП/б/У, голові Конотопського райвиконкому, голові районної КК РСІ про рішення мешканців сел Шаповалівка, Бондарі, Бочечки, хут.Капітанівка Жовтневої сільради Конотопського району Київської області не приймати план хлібозаготівлі

11 серпня 1932 р. Сталин – Кагановичу 11 августа 1932 г.

Серпень, 11 1932 (четвер) – Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Вимагав направити спеціального листа ЦК ВКП(б) до партійних і судово-каральних органів про застосування закону про охорону громадської власності та боротьбу проти спекулянтів. Підкреслював, що «саме головне зараз – Україна», оскільки справи на Україні дуже погані. Повідомлялося, що в двох областях України близько 50 райкомів висловилися проти плану хлiбозаготівель, визнавши його нереальним. Висловив звинувачення на адресу українських керівників (генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора, В. Чубаря та голови ДПУ УСРР С. Реденса), а також побоювання втратити Україну через підривну діяльність агентури Ю. Пілсудського та наявність свідомих і несвідомих петлюрівців, а також прямих агентів Пілсудського в ЦК КП(б)У. Пропонував вжити рішучих заходів для виправлення господарської і політичної ситуації в Україні: зняти з посади генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора та поставити на його місце Л. Кагановича; висунути на посаду голови українського ДПУ В. Балицького, пересунувши С. Реденса на посаду заступника; замінити В. Чубаря іншим керівником, наприклад Г. Гриньком; перетворити Україну в найкоротший строк на фортецю СРСР «і грошей на це не шкодувати»

12 серпня 1932 р. Сталин – Кагановичу 12 августа 1932 г.

12 серпня 1932 р. Лист секретаря Буринського райкому КП/б/У Чернігівської області до секретарів партосередків, уповноважених райкомів, фракцій райвиконкому про розбазарювання хліба через видачу на трудодні в колгоспі “Червоний партизан” с.Миколаївка Буринського району Харківської області

Серпень, 13 1932 (субота) – Книги запису актів цивільного стану м. Одеса. Померла від виснаження організму 21-річна дівчина О. Лопушак

13 серпня 1932 р. Постанова народного слідчого Пирятинського р-ну на Харківщині про віддання до суду колгоспного активіста Г. Т. Полонського за вбивство розкуркуленого селянина М. С. Хліпенка

Серпень, 14 1932 (неділя) – Золочівський район, Харківська область. План хлібоздачі за липень місяць виконано на понад 100 %. Річний план для району затверджено в обсязі 15 300 т. Проти цього плану як нереального виступили член правління артілі «8 Березня» Плужник, секретар рогозянського партосередку Подзикун та кандидат партії Личко. Як «куркульських агентів» їх виключено з партії та знято з відповідальних посад

Серпень, 14 1932 (неділя) – Новоушицький район, Вінницька область. Колгоспи «Нова зірка», ім. Сталіна, «Перше Травня» організували «червону валку» 800 пудів хліба до пленуму РВК та обласного з’їзду рад

Серпень, 15 1932 (понеділок) – Харків. Постанова Нарком’юсту УСРР «Про заборону продажу колгоспниками лишків хліба до виконання плану хлібозаготівель». Запропоновано вилучити з ринку та притягти до кримінальної відповідальності перекупників та спекулянтів хліба, застосовуючи до них «тверду репресію», особливо до куркулів, але так, щоб репресії не призвели до ліквідації господарств незаможних селян; репресії стосовно одноосібників-середняків, що не виконали умов контрактації колгоспів, не виконали планів хлібоздачі, не створили насіннєвих фондів, продавали хліб, навіть після засудження загальними зборами колгоспників. Визначено статті Кримінального кодексу, які мали застосовуватися при кримiнальній відповідальності у разі, коли колгоспники продавали хліб значними партіями; належало ставити питання перед Колгоспспілкою про перевірку такого колгоспу щодо видачі авансів (постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 6 липня 1932 р.). Підкреслювалося, що боротьбу зі спекуляцією хліба на ринкові належало проводити так, щоб не перешкоджати розвиткові колгоспної торгівлі іншою сільськогосподарською продукцією

15 серпня 1932 р. Витяг з листа Одеського Обласного Комітету Комуністичної Партії більшовиків України до всіх партійних комітетів та партійних колективів про перебіг збирання урожаю та хлібозаготівель

***
(хронологія другої половини серпня-1932 – у наступній статті)

***
Документи свідчать:

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Sumy-1932-33.php#nom-26
№ 26
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ “ЧЕРВОНА АРМІЯ”
С. ГАРБАРІ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО НЕРЕАЛЬНІСТЬ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА 1932 Р.

3 серпня 1932 р.

…Присутні: Крючко З.Г., Ярошенко Г.С., Дремлюга М.С., Клисенко Т.Ф., Солимашка М.С., Труфаненко І.В., Солимашка І.С.,Ольховик О.Н., представник від міськради т. Продан,
ревкомісія Солимашка А.М., Моргун І.П., Крамаренко Г.В., Клисенко П.Ф.

Слухали:

1) Доповідь представника міськради т. Продана про прийняття плану хлібозаготівлі.

Виступали в обговоренності:

Дремлюга М.С. зазначив,[що]урожай хліба плохий, плана прийнять цілком не можна, як план прийнять, так його надо і виконать, тоді народ зостанеться голодний, за що прийдеться відповідать перед масою.

Ярошенко Г.С. – план хлібозаготівлі дуже великий і прийняти не можна.

Ольховик Олек. Ник. зазначив: план хлібозаготівлі непосильний і його нужно обговорить не на засіданні правління, а на загальних зборах. Додав – індивідуальний сектор везе до млина два-три мішки, а колгоспник два-три пуди, індивідуальний сектор живе значно лучше.

Солимашка А.М. – бажається, щоб були норми хліба на трудодень.

На запитання т. Ольховика: “Чи будуть задоволені члени колгоспу хлібом, як прийнять та виконать намічений план хлібозаготівлі ?” Крючко З.Г. відповів: “Ні, не будуть”.

Ухвалили:

Зафіксувати резолюцію, предложену уповноваженим т. Проданом:

“План хлібозаготівлі 1932 р. в кількості 680 ц визначити за реальний і ствердить. План виконання вивозу хліба державі закінчити разом з закінченням молотьби і ні в якому разі не пізніше 1-го жовтня. Для успішного виконання плану утворити постійну бригаду та відповідальних за бригаду Труфаненка І.В. та Ярошенка Г.С., яким доручити оптимальність, чітку і якісну роботу в своєчасній здачі державі хліба.

Доручити т. Труфаненку під його відповідальність провести затвердження плана на бригаді. Виконання плану хлібозаготівлі по індивідуальному сектору покласти на бригадирів.

Вести рішучу боротьбу з потерями, ні жодного зерна поза колективною коморою, одночасно вести рішучу боротьбу з куркульською агітацією по зриву плану. Викликати Ворожбянську сільраду на соцзмагання, підтримати по всіх пунктах соцугоду.

6 серпня – 12-річчя Червоної Армії – визначити червоним вивозом сіна, для чого доручити голові правління організувати червону валку в 10 підвід.

Одночасно з молотьбою провадити отбір лучшого зерна для засипки на насіння”.

Усі перечислені в заголовці комісії за виключенням голови колгоспу т.Крючка з предложенням Продана про прийняття плана хлібозаготівлі в кількості 680 ц не згодились та ухвалили: план хлібозаготівлі в кількості 680 ц рахувати непосильним через те, що по орієнтовному розрахунку валовий збір всіх зернокультур передбачено бути 982,83 ц тільки, а тому прохати Лебединський РВК про перегляд та зменшення наданого плану хлібозаготівлі.

Голова Крючко

Секретар Клисенко

ф.Р-2711, оп.1, спр.23, арк.77-78. Оригінал. Рукопис.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-kolekt-1932.php#nom-279
№ 279
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА ПРО ЗАНЕПАД КОЛГОСПІВ Й ЗАГРОЗУ ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ
У СЕЛАХ ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ

5 серпня 1932 р.

Григорій Іванович!

Считаю своїм боргом повідомити Вас про життя села, життя колгоспів. Колгоспи в сучасний мент доживають останні дні, життям їхнім ніхто не цікавиться. Люди центра міркують, що село ще багате, колгоспи міцніють, але це не правда. Цього листа пише вірний син – колгоспник, агітатор і організатор перших днів 1929 р., котрий головує чесно уже від 1929 р. із Лебединщини. Пише цього листа Всеукраїнському старості, котрий боровся за покращення життя, за соціалізм, пише цього листа не одна особа, а декілька, та тільки не всі осмілюються написати правду, сказати, а собі журяться, що таке становище в колгоспах продовжуватися не може. Потрібні негайні заходи, откинути ту думку, що на селі все благополучно, немає голоду, не пухнуть люди.

Справа в тому, що в колгоспі люди працювати не бажають, люди, діти, старики голодні, худоба гине, люди стали злі. Радянську владу заклинають, ніхто їй нічого не віре. Земля очутилась в бур’янах, цукровий буряк неполений. Хлібні аванси видають по 400 гр. на день – здебільшого фуражних культур, надії немає на додержання, тому що плани в цьому році дані більші, або менші дуже незначно, а врожай через загибель озимини далеко менший. Чи нормально, що плани більші, ніж валовий врожай?

Треба вивчити стан, Григорій Іванович! Інакше наша справа з колгоспами проіграна. Візьміть убедіться, проїдьте самі, або пошліть серйозну особу в такі села на Лебединщину й Ви повірите*, що пише не опортуніст, не куркуль, а вірний колгоспник, которому не буде життя, коли колгоспи розпадуться. Ви вивчіть на Лебединщині такі села, як Бишкінь, Михайлівна, Ворожба, Великий Вистороп, Межиріччя, Нижня Сироватка – тут життя вмирає на селі. Крім комуніста, а тепер і комуністи кажуть, що десь є шкідництво, Ви не знайдете людину, котра б підтримувала радвладу, всі заклинають, люди готовляться до голодної смерті. У Великому Висторопі, у Ворожбі загроза з посівом озимини. Головам колгоспів далі працювати не можна.

Григорій Іванович, приїдьте на Лебединщину, скличте нараду, голів, вивчіть стан і Ви убедітесь, що плани нереальні, що колгоспи розпадуться при такому стані, може Вас обманюють райони. Цього листа написано як вихід, щоб опісля не сказали, що Ви не знали та райони винуваті. Спасайте колгоспи, спасайте людей од голодної смерті, нам іначе позор перед міжнародним пролетаріатом. Не слухайте тих людей, що кажуть плани реальні, влийтесь в колгоспну масу району й Ви повірите, що ми пишемо правду.

Думка активу, думка вірних синів, але прізвища сказати не можемо, поки не приїдете, а то скажете “опортуніст”.

8.VIII.1932 р.

З оригіналом згідно:
кореспондент приймальної Голови ВУЦВКу (підпис)

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 8, спр. 117, арк. 162. Засвідчена копія.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-kolekt-1932.php#nom-277
№ 277
З ПОСТАНОВИ ЦВК І РНК СРСР ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РОЗСТРІЛУ ТА 10-РІЧНОГО УВ’ЯЗНЕННЯ ЗА РОЗКРАДАННЯ КОЛГОСПНОГО МАЙНА
7 серпня 1932 р.

Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности*

ІІ.

1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т. п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты – расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

III.

1. Повести решительную борьбу с теми противообщественными кулацко-капиталистическими элементами, которые применяют насилие и угрозы или проповедуют применение насилия и угроз к колхозникам с целью заставить последних выйти из колхоза, с целью насильственного разрушения колхоза. Приравнять эти преступления к государственным преступлениям.

2. Применять в качестве меры судебной репрессия по делам об охране колхозов и колхозников от насилий и угроз со стороны кулацких и других противообщественных элементов лишение свободы от 5 до 10 лет с заключением в концентрационный лагерь.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по этим делам.

Коллективизация сельского хозяйства: Важнейшие постановления Коммунистической партии и Советского правительства, 1927-1935.- М., 1957.- С. 423-424.

* Опущено преамбулу та пункт 1-й про крадіжки на транспорті з ідентичним змістом.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Sumy-1932-33.php#nom-31
№ 31
ІНФОРМАЦІЯ НАЧАЛЬНИКА КОНОТОПСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛЕННЯ ДПУ ТРУФАНОВА
СЕКРЕТАРЮ КОНОТОПСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У, ГОЛОВІ КОНОТОПСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ, ГОЛОВІ РАЙОННОЇ КК РСІ
ПРО РІШЕННЯ МЕШКАНЦІВ СІЛ ШАПОВАЛІВКА, БОНДАРІ, БОЧЕЧКИ, ХУТ. КАПІТАНІВКА ЖОВТНЕВОЇ СІЛЬРАДИ
КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НЕ ПРИЙМАТИ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

10 серпня 1932 р.

СОВ. СЕКРЕТНО
Секретарю райпарткома
Председателю райисполкома
Председателю РКК РКИ

С момента рассылки на места плана хлебозаготовки 3 августа 1932 г. и по 8-е включи-тельно райотделением ГПУ были зафиксированы отрицательные факты к моменту при-нятия плана хлебозаготовок на местах, а именно: 4.VIII с.г. в с. Шаповаловке состоялся пленум сельсовета, на котором присутствовало до 20 человек. Председатель сельсовета названного села вынес предложение о том, чтобы план принять, но добиться снижения последнего перед РИК. Присутствовавшая на данном пленуме учительница Курган Наталия выступила против и категорически предлагала плана не принимать, а ходатайс-твовать перед РИК о снижении его, после чего ставить лишь вопрос принятия.

Аналогичное выступление было также и со стороны зам. председателя артели “Волна революции” Гребенец Федора Николаевича. По окончании прений вопрос о принятии плана был поставлен на голосование и за принятие последнего голосовало всего лишь 3 человека, остальные были против.

Таким образом, план принят не был.

Помимо изложенного, в названном селе отмечены факты отрицательного реагирования по вопросу хлебозаготовок со стороны колхозников и другой части населения, а именно:

5. VIII-1932 г. на базе колхоза сидело несколько колхозников и вели между собой разговоры, что: “нет никакой охоты работать, так как все равно придется сидеть голодными”.

Колхозник Величко Василий Антонович в беседе с колхозником Кузько Тимофеем Ивановичем высказывался: “Наше правление нас довело до того, что мы сошлись и те-перь сидим голодные и будем сидеть, пока не заберут весь хлеб, и все это по вине председателя артели, которого следовало бы убить его же наганом”.

Сеникоп Иван Прокофьевич, семья которого состоит в колхозе в с. Шаповаловке, в беседе с колхозниками Величко Михаилом Сергеевичем и Кнышом Григорием Петро-вичем говорит: “Видите, до чего мы дожили, что и хлеба не наедаемся. Раньше служили у панов, и хлеба было вдоволь, а теперь сидим голодные”.

Факт непринятия плана хлебозаготовок зафиксирован также в хут. Капитановке Октябрьского сельсовета по той причине, что председатель колхоза названного хутора Николаенко Герасим Павлович настроен предвзято и на собрании колхоза в момент обсуждения плана заявил: “Я голосую против плана, так как план не реальный, а вы как хотите”.

Присутствовавший при этом кладовщик колхоза Шпилька Митрофан в прениях вы-сказывался: “Цифры плана взяты с потолка без учета возможностей колхоза, и приемка плана ведет к “гробовщине”. Хлеба государству сдавать не можем до тех пор, пока не удовлетворят членов колхоза, не оставят посевной фонд, страховой фонд и проч., и пос-ле того лишь можно будет сдать государству хлеб. Пшеницы же мы сдавать не можем, ибо ее у нас мало, нужно дать колхозникам, а то они работают целое лето, а ест кто-то, и нам, товарищи, обидно смотреть, как крестьяне ходили с торбами, а рабочие нет”.

Выступления Николаенко и Шпильки и привели к непринятию плана.

Характерно отметить то обстоятельство, что Николаенко вовсе не изъявил согласия явиться на районное совещание по хлебозаготовке, а также отказался присутствовать на пленуме сельсовета, где обсуждался план хлебозаготовки, и, кроме того, на заседании правления колхоза в момент обсуждения плана и выступлений Николаенко и Шпильки присутствовали, как никогда, почти все колхозники хут. Капитановки.

Председатель сельсовета хут. Бондари т. Чмир на заседании бюро партячейки заявил, что план не реальный и выполнять его он отказывается.

Аналогичное заявление сделал также секретарь партячейки названного хутора Свердлов на партсобрании, где присутствовали 12 человек, причем добавил, что будет выполнять план тогда, когда разрешат выметать под метелку весь хлеб.

5. VIII с.г. в с. Бочечки, в артели им. Шевченко на общем собрании названной артели план также принят не был по мотивам нереальности его.

За указанный период времени при проведении уборки урожая были также отмечены некоторые ненормальности, а именно: в с. Октябрьском колхоз “Вольный труд” закончил уборку ранее всех, но оставил ячмень не повязанным в копнах, оставив много колосьев на поле, а также стали разбазаривать хлеб по методу прошлого года, раздавая членам, не придерживаясь трудодней.

Скирдование хлеба почти по всем колхозам с. Октябрьского не проводится, и обмолот предполагают провести, не скирдуя, а прямо с поля подвозить к молотилке, что ста-вит под угрозу массового воровства хлеба, а также гибели последнего при наступлении дождей. Кроме того, в хут. Капитановка председатель колхоза Николаенко мыслит про-извести обмолот хлеба без машин, по-своему, чтобы не показать всего хлеба. Указанное обстоятельство отмечается также и среди единоличников, которые спешат смолотить хлеб цепями, а не машиной, чтобы избегнуть учета хлеба.

Вышеизложенное сообщается для сведения и принятия соответствующих мер.

Для обеспечения регулярного освещения выполнения плана хлебозаготовок райотделом ГПУ высланы в села 4 оперативных работника, и по поступлении материалов [от них] будем немедленно информировать.

Нач. райотделения ГПУ Труфанов

Уполномоченный ГПУ Прохоренко

ф.П-42, оп.1, спр.175, арк.183-184. Оригінал.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Stalin-Kaganov.php#nom-248
№248
Сталин – Кагановичу 11 августа 1932 г.

[Фрагмент]

[…] 3) Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 5и-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот – долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужество пойти в нужный момент против течения, – не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь – не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.

Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также ввиду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец – прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не видит этих опасностей.

Так дальше продолжаться не может.

Нужно:

а) взять из Украины Косиора и заменить его Вами с оставлением Вас секретарем ЦК ВКП(б);
б) вслед за этим перевести на Украину Балицкого на постпреда украинского ГПУ (или ПП Украины, так как должности преда ГПУ Украины, кажется, не существует) с оставлением его замом председателя ОГПУ, а Реденса сделать замом Балицкого по Украине;
в) через несколько месяцев после этого заменить Чубаря другим товарищем, скажем Гринько или кем-либо другим, а Чубаря сделать замом Молотова в Москве (Косиора можно сделать одним из секретарей ЦК ВКП);
г) Поставить себе целью превратить Украину в кратчайший срок в настоящую крепость СССР, в действительно образцовую республику. Денег на это не жалеть.

Без этих и подобных им мероприятий (хозяйственное и политическое укрепление Украины, в первую очередь – ее приграничных районов и т.п.), повторяю – мы можем потерять Украйну.

Что Вы думаете на этот счет?

За это дело надо взяться поскорее, – немедленно по приезде в Москву[1].

Привет! И.Сталин.

11/VІІI-32

P. S. Насчет Балицкого и Реденса я уже говорил с Менжинским. Он согласен и всячески приветствует это дело[2].

РГАСПИ. Ф. 81. Oп. 3. Д. 99. Л. 144-151. Автограф.

1 См. документы № 174, 175, 251, 263. Подробнее см. введение к разделу.

2 Это предложение Сталина проводилось в жизнь постепенно. В ноябре 1932 г. В.А.Балицкий был назначен особоуполномоченным ОГПУ на Украине (С.Ф.Реденс при этом оставался руководителем ГПУ Украины). В феврале 1933 г. Балицкий официально сменил Реденса на посту председателя ГПУ УССР, полномочного представителя ОГПУ по Украине (Шаповал Ю., Пристайко В, Золотарев В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні. Киев, 1997. С. 47-48, 436).

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Stalin-Kaganov.php#nom-251
№ 251
Сталин – Кагановичу 12 августа 1932 г.

[Фрагмент]

Здравствуйте, т. Каганович!

1. Письмо об Украине, должно быть, уже получили. Просьба пока что держать в секрете детали плана, изложенного в письме.

2. Очень просят представители города Поти (Грузия) дать им три-четыре автобуса. Молотов, оказывается, обещал им пять штук автобусов, но выполнить обещание не смог ввиду того, что Москва (да, Москва!) перехватила (пе-ре-хва-тила!) весь резерв автобусов. Уступите несколько штук […]

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 99. Л. 153-155. Автограф.

(закінчення буде)

За матеріалами:
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/index.php?1932-08

 

Джерело:
http://krasnews.at.ua/publ/kultura_i_svit/tjagar_minulogo/skupa_khronika_1932_go_serpen_chastina_1/14-1-0-487
11.09.2013
Скупа хроніка 1932-го: серпень (частина 1)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *