Скупа хроніка 1933-го: лютий


– Нічого, – потішає Олекса, – то він з голоду; а він непоганий; часом оборонить. Завтра мій батько збирається по рибу, з ним підемо. Ви від якого місяця голодні?
– З осені дуже голодні, а зовсім – від грудня.
– Від грудня? Тепер нема такого місяця.
– Ні, є грудень.
– Нема, вже нема! Тепер місяці нові – вчора нам сусід сказав.
– Як по-новому грудень?
– Зветься: трупень.
– Січень – як?
– Зветься: могилень.
– А ті, що попереду?
– Вересень тепер розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень – худень, а листопад – пухлень.
– А після січня?
– Лютий – людоїдень, березень – пустирень, квітень – чумень, а далі я забув. Так приходь завтра!
– Чого ж ні? – прийду.
Вони розійшлися коло пустельних дворів, коло хаток з винесеними дверима і вирваними вікнами.

Василь Барка, «Жовтий князь» (1958-1961)

1933 рік. Лютий

Лютий, 1 1933 (середа) – Телеграма РНК СРСР про необхідність вручення кожному району, колгоспу, селянському господарству, дворам, окремо фермам плану м’ясозаготівель, перевірки їхнього виконання

Лютий, 1 1933 (середа) – Село Ковалин, Переяславський район. Інформація сількора про те, що в колгоспі є 200 дворів та 400 працездатних колгоспників, а на роботу виходять 8–12

Лютий, 2 1933 (четвер) – Доповідна записка Г. Ягоди Й. Сталіну та В. Молотову про запобігання масовому виїзду селян з УСРР, Північного Кавказу та Білоруської СРР. Транспортними органами ОДПУ сформовано на залізницях «заслони та оперативно-пошукові групи». Протягом 22–23 січня ними затримано 24 961 особу, з них 18 379 українців

Лютий, 3 1933 (п’ятниця) – Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) постановили збільшити посівний клин весною 1933 р. на 296 тис. га і довести його до 17,1 млн га в СРСР, з них 11,8 млн га в колгоспах. Збільшення зернових культур понад 1 млн га

Лютий, 5 1933 (неділя) – Харків. Постанова Наркомзему УСРР «Про доповнення статуту сільськогосподарської артілі». За відмову члена колгоспу, без поважних причин, від виконання дорученої йому колгоспом роботи, правління колгоспу накладало штраф до 5 трудоднів, за повторної відмови – виключення з колгоспу

Лютий, 6 1933 (понеділок) – Харків. Інструкція РНК УСРР про охорону насіннєвих фондів для весняної сівби 1933 р. Насіннєві фонди зберігаються окремо від харчових та фуражних фондів колгоспів, а сортове й однотипне насіння – окремо від звичайного. Одноосібні господарства зберігають насіння за культурами у власних приміщеннях

Лютий, 7 1933 (вівторок) – Резолюція пленуму ЦК КП(б)У. Зазначено, що Україна мала всі можливості виконати план хлібозаготівель, але не виконала через політику утворення засівних фондів, скиртування, засів, «благодушність» керівників Дніпропетровської, Харківської, Одеської областей. Ухвалено рішення про обрання П. Постишева секретарем Харківського обкому

Лютий, 7 1933 (вівторок) – Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Одеській та Дніпропетровській областям по 200 тис. пудів жита для забезпечення потреб робітників радгоспів, МТС, МТМ, а також партійного і безпартійного активу колгоспів

Лютий, 8 1933 (середа) – Харків. ЦК КП(б)У рекомендує обкомам та облвиконкомам терміново вжити заходів щодо локалізації випадків голодування в окремих містах і сім’ях колгоспників, перевірити «випадки симуляції або провокації», провести мобілізацію внутрішніх ресурсів, заборонити відправку на місця будь-яких офіційних комісій та проведення офіційного обліку в колгоспах, районах, містах

№ 160
ПОСТАНОВА ЦК КП(б) У ПРО ВИПАДКИ ГОЛОДУВАННЯ У СЕЛАХ ТА НЕВЕЛИКИХ МІСТАХ РЕСПУБЛІКИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

8 лютого 1933 р.

Ввиду имеющихся случаев голодания в отдельных мелких городах и отдельных семьях колхозников – предложить областкомам и облисполкомам не оставлять ни одного такого случая без принятия немедленных мер к локализации, обратив при этом особое внимание на проверку того, нет ли в том или ином случае симуляции или провокации.

В этих целях предложить областям немедленно принять меры к максимально возможной мобилизации ресурсов внутри колхозов, районов, городов и областей и в 7-дневный срок представить т. Чубарю данные об изысканных областью внутренних ресурсах и о той дополнительной помощи, которую необходимо оказать в централизованном порядке.

При проведении этой работы запретить посылку каких бы то ни было официальных комиссий и ведение официального учета в отношении колхозов, районов и городов.

Тов. Чубарю представить в ЦК соответствующие предложения.

ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. I. Оп. 16. Спр. 9. Арк. 151 – 156 зв.

Лютий, 8 1933 (середа) – Наркомзем УСРР інформував про те, що в колгоспах Київської області засипано насіння зернових культур 78,9 % від потреб

Лютий, 8 1933 (середа) – Повідомлення прокурора Дніпропетровської області Нарком’юсту УСРР про те, що в національних албанських селах Дівнинське, Гамівка, Георгіївка і Гірсівка Нововасильківського району протягом грудня–січня «значно виросла смертність як дорослих, так і дітей». Так, в с. Дівнинське померло 112, у с. Георгіївка – 90, в с. Гірсівка – 70, у с. Гамівка – 45 осіб. Деякі села охоплені тропічною малярією, яка спричиняє масову смертність. Село Дівнинське залишили 130 селянських дворів, а в с. Георгіївка із 166 господарств у колгоспі залишилося 80. Зазначається, що райвиконкомом «не було вжито належних заходів боротьби зі смертністю в зазначених селах»

Лютий, 9 1933 (четвер) – Спецповідомлення ДПУ УСРР про те, що на заводі «Красная звезда» в Зінов’євську від недоїдання та виснаження (опухання і безбілковий набряк) захворіло 237 робітників

Лютий, 10 1933 (п’ятниця) – Харків. ВУЦВК постановив застосовувати «довготермінове позбавлення волі» щодо голів сільських рад за незаконне звільнення одноосібних селянських господарств і колгоспних дворів від здавання державі м’яса та невручення зобов’язань

Лютий, 11 1933 (субота) – Лист колгоспника І. Олійника до газети «Колгоспне село» про те, що він «не получив авансу хлібом ні одного кілограма» на зароблені трудодні

Лютий, 11 1933 (субота) – Опубліковано постанову ВУЦВК і РНК УСРР «Про відповiдальність голів сільських рад за незаконне звільнення одноосібних селянських господарств та колгоспницьких дворів від здавання м’яса державі та невручення їм зобов’язань». Передбачалося позбавлення волі від одного до 10-ти років

11 лютого 1933 р. Директива заступника голови ОДПУ Прокофьєва та начальника ЕКУ ОДПУ Миронова всім ПП ОДПУ щодо продовження виявлення членів к.-р. організації в сільському господарстві.

Лютий, 12 1933 (неділя) – Заява колгоспниці Г. Луценкової колгоспу «Червоний партизан» Липецького району Харківської області про те, що вона працювала три роки, а «на сей рік мені хліба не дають, причина – не знаю яка», бо «голова ісключив, не дає аванс». Разом із нею працювали її два сина-підлітки, які заробили 140 трудоднів, і «теж голова ісключив аванс», тому «літо проробила, а на зиму хоч умирай, таких законів у совєтской власті немає, а він що хоче, то й робить»

Лютий, 13 1933 (понеділок) – Харків. Постанова РНК УСРР «Про весняний засів в одноосібних господарствах і засипку ними насіння порядком самозобов’язань». Зобов’язувала органи влади вручити до 20 лютого під розписку кожному одноосібному господарству обов’язковий план весняного засіву по культурах, провести збір насіння в обсязі 1727,75 тис. ц та передати його на збереження до колгоспів від кожного господарства, використовувати заходи позбавлення одноосібників присадибних дільниць за ухилення від засипки насіннєвих фондів

13 лютого 1933 р. Оперативний наказ по ДПУ УСРР “Про чергові завдання агентурно-оперативної роботи органів ДПУ УСРР”

Лютий, 14 1933 (вівторок) – Доповідна записка завідувача Вінницького облвідділу охорони здоров’я Г. Брилліанта про масове «підкидування дітей» у райцентрах області та перевантаження дитустанов

Лютий, 15 1933 (середа) – Кремлівський кабінет Сталіна відвідали С. Косіор, П. Постишев, Л. Каганович, В. Молотов. Розмова між ними тривала з 14.55 до 18.10, а П. Постишев приєднався до неї з 15.05

Лютий, 15 1933 (середа) – Київ. Доповідна записка секретаря Київського облвиконкому М. Василенка Раднаркому УСРР. Повідомляється, що за перевіреними даними випадки масового недоїдання та голоду зафіксовано у селах 16 районів, термінової допомоги потребують 15 колгоспів Білоцерківського та 10 колгоспів Володарського районів, про зменшення на 281 т постачання хлібом міст Біла Церква, Житомир, Сміла, Черкаси, Фастів, Коростень, Умань, про брак продовольства для утворення фондів допомоги селам, що голодують

Лютий, 15 1933 (середа) – Опубліковано доповідь В. Чубаря «Контрольні числа народного господарства УСРР на 1933 рік – перший рік другої п’ятирічки», виголошену на V сесії ВУЦВК ХІІ скликання. Підкреслив, що у 1933 р. заплановано 27,3 млн га засівних площ проти 25,7 млн у 1932 р. Осіння засівна кампанія озимини досягла 10,2 млн га (36,2 % плану), на лютий 1933 р. відремонтували 30 % тракторів

15 лютого 1933 р. Доповідна записка Київського облвиконкому Раднаркому УСРР про тяжкий продовольчий стан у області та необхідність надання допомоги населенню у постачанні продовольством

Лютий, 16 1933 (четвер) – Кремлівський кабінет Сталіна відвідали С. Косіор, В. Чубар, Л. Каганович, В. Молотов, П. Постишев, С. Реденс. Розмова тривала з 16.25 до 21.10, а Косіор, Чубар та Постишев були запрошені до кабінету з 17.00, Реденс перебував з 17.30 до 18.00

Лютий, 16 1933 (четвер) – Повідомлення ДПУ УСРР про масову смертність та випадки людоїдства в селах Петрашівка, Руде, Лобочеве, Пархомівка Володарського району Київської області, в с. Северинівка Таращанського, в селах Зубарі та Камнєве Фастівського, в с. Тимошівка Буцького районів, а також у селах Тростянчик, Северинівка, Китайгород, Ладижин, Козинці, Олександрівка, Демківка, Савинці, Оляниця, Тростянець, Кордієвка Тростянецького району, с. Романівка, Раци – Чуднівського району, с. Носківці Станіславчицького, с. Никонівка, Кукільня, Половецьке – Бердичівського району Вінницької області

Лютий, 16 1933 (четвер) – Доповідна записка Дніпропетровського обласного відділу ДПУ про те, що в артілі «Труд и воля» Великотокмацької сільради Великотокмацького району Дніпропетровської області протягом 5 хвилин колгоспники розтягнули трупи двох дохлих коней, а в с. Заградівка Високопільського району мати-селянка разом із сусідкою порубали труп померлого 12-річного сина для споживання

Лютий, 16 1933 (четвер) – Секретар ЦК КП(б)У С. Косіор доповідав на пленумі ЦК про те, що 88 % колгоспів Одеської, 95 % Дніпропетровської, 81,6 % Харківської, 69 % колгоспів Вінницької області не розрахувалися з колгоспниками за виробленими трудоднями

16 лютого 1933 р. Повідомлення ДПУ УСРР Центральному комітету КП(б)У про тяжкий продовольчий стан у ряді районів Вінницької та Київської областей

17 лютого 1933 р. Постанова ЦК КП(б)У про стан хлібопостачання Донбасу та надання продовольчої допомоги

Лютий, 17 1933 (п’ятниця) – Лист секретаря Вінницького обкому КП(б)У В. Чернявського до ЦК КП(б)У про факти масового опухання, голоду, смертності в селах Копайгородського, Липовецького, Любарського, Літинського, Чуднівського, Станіславчицького, Піщанського, Михнівського, Дзержинського, Могилівського, Джулинського, Лінецького, Вінницького районів, а також про опухання робітників від голодування в містах Бердичів, Полонне, Могилів. Зазначено, що в с. Сугаки Копайгородського району померло 24 особи, а 70 господарств голодує, з’їли 70 коней, сільських собак, траплялися випадки самогубства


№ 99
З ІНФОРМАЦІЙНИХ ЛИСТІВ ІНФОРМАТОРА КОЗАЧОЇ ДО ОХТИРСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У
ПРО СМЕРТЬ ЧЕРЕЗ СПОЖИВАННЯ ХЛІБА З ГНИЛОГО ЛУШПИННЯ ТА НЕСВОЄЧАСНЕ ПОХОВАННЯ ПОМЕРЛИХ ГРОМАДЯН В С. ЛИТОВКА ОХТИРСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 лютого 1933 р.

… Характерні моменти: Повідомлено з с. Литовка, що 16.ІІ померло 10 громадян по прийомі споживання ними хліба з гнилої шелухи. РПК надіслало спеціальну комісію.

Висновки комісії спеціальним листом повідомимо.

Інформатор РПК Козача
Прийняв Харченко

Лютий, 18 1933 (субота) – Кремлівський кабінет Сталіна відвідав В. Чубар. Розмова між ними тривала з 12.55 до 16.30

Лютий, 18 1933 (субота) – Лист колгоспника М. Яремчука з с. Новоселиці Літинського району Вінницької області до газети «Колгоспне село» про голодування його сім’ї з 4-х осіб, тому що «я зараз зостався без куска хліба та без бараболі, бо позабирали все»

19 лютого 1933 р. ПРОМОВА Й.В.СТАЛІНА НА ПЕРШОМУ З’ЇЗДІ КОЛГОСПНИКІВ-УДАРНИКІВ – “НАШЕ НАЙБЛИЖЧЕ ЗАВДАННЯ – ЗРОБИТИ ВСІХ КОЛГОСПНИКІВ ЗАМОЖНИМИ

Лютий, 19 1933 (неділя) – Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Запитує про те, хто дозволив американським кореспондентам у Москві поїхати на Кубань та написати «гнусность» про становище на Кубані, вимагав покласти цьому край і заборонити «цим панам роз’їжджати по СРСР», позаяк «шпигунів і так багато в СРСР»

Лютий, 19 1933 (неділя) – Лист селянина Г. Панасюка з с. Березівка Любарського району Вінницької області до газети «Колгоспне село» про те, що його було виключено з колгоспу «як кулака і майно моє розкуркулено і зовсім викинено з хати і розібрано мою хату», тому «нема змоги з непрацездатною сім’єю проживати»

№ 360
ЛИСТ СЕЛЯНИНА Г. І. ПАНАСЮКА ДО ГАЗЕТИ “КОЛГОСПНЕ СЕЛО”
ПРО НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ, РОЗКУРКУЛЕННЯ ТА ПРОДАЖ МАЙНА

19 лютого 1933 р.

Запитання

Я гр-н с. Березівки Панасюк Григор Іванович [в] дореволюційний період мав 2,50 га землі, одну половину хати і половину клуні. З худоби та реманенту не було нічого. Я в той час не господарював, бо не було змоги, а весь час ходив по наймах аж до 1915 р., а з 1915 р. служив в армії до 1918 р., з якого я оженився і став господарювати. Но після революції мені наділено 5,61 га землі, мав 2 коней, 1 корову, 6 вуликів пасіки, швейну машину, 1 хату, 1 клуню, 1 хлів та 8 їдців, з яких 2 працездатних, а 6 непрацездатних. Весь час займався хліборобством, найманою працею не користувався ні одного разу.

З 1 жовтня 1930 р. я вступив в колгосп цього ж с Березівки, в який усуспільнив двох коней та з буд[івель] 1 клуню, як цього вимагав закон. І сам працював аж до 1931 р. 15 жовтня, коли мене вилучили з колгоспу як кулака і майно моє розкулачено і зовсім викинено з хати і розібрано мою хату. І в сучасний мент нема змоги з непрацездатною сім’єю проживати.

При цьому прошу редакцію газети «Радянське село»* або розглянули моє запитання і дали на це належну відповідь, чи підлягало моє майно до розкулачення і чи мали право мене вилучити з колгоспу. І позбавили виборчих прав як кулака.

Надсилайте відповідь на таку адресу: с Березівка Любарського р-ну Вінницької обл. Панасюку Григору Івановичу.

19.ІІ.1933 р.

ЦДАЖР України, ср. 388, од. З, спр. 403, арк. 25. Оригінал. Рукопис.

* Так у тексті, йдеться про “Колгоспне село”.

20 лютого 1933 р. Доповідна записка секретаря Дніпропетровського обкому КП(Б)У М. Хатаєвича про тяжкий стан області

Лютий, 20 1933 (понеділок) – Постанова бюро Дніпропетровського обкому КП(б)У про розподіл 1 млн пудів продовольчої позики для надання допомоги партійному і колгоспному активу, робітникам МТС і радгоспів на період польових робіт. Рекомендовано насамперед надавати допомогу колгоспникам, які мали багато трудоднів, а у разі голодування та опухання колгоспників, що не мали трудоднів, – видавати борошно лише працюючим у полі шляхом організації колективного харчування, відпускати насіння для посівної у протруєному вигляді

Лютий, 20 1933 (понеділок) – Лист колгоспника П. Овдієнка з колгоспу «Червоний маяк» Білоцерківського району Київської області до газети «Колгоспне село» про те, чи «має право правління колгоспу, а також район задержати, не видавати хліба колгоспникам на трудодні від 1 жовтня 1932 р. по 1 січня 1933 р.»

Лютий, 20 1933 (понеділок) – Харків. Президія ВУЦВК звільнила з посади голову ДПУ УСРР С. Реденса та призначила В. Балицького з виконанням ним функцій повноважного представника ОДПУ СРСР, а його заступниками призначили К. Карлсона та І. Лєплєвського

Лютий, 20 1933 (понеділок) – Протокол засідання Центральної санітарної надзвичайної комісії боротьби з епідеміями НКОЗ УСРР. Зазначено, що в селах Томашпільського, Тульчинського, Брацлавського, Крижопільського, Тростянецького районів Вінницької області розгорнуто пункти боротьби з епідеміями – «вибухами різачки та черевного тифу»

Лютий, 21 1933 (вівторок) – Інформаційна довідка Вінницького обкому КП(б)У про масове голодування колгоспників та селян-одноосібників, про факти людоїдства. Повідомляється, що в колгоспах селяни виробили по 100–300 трудоднів, але не отримали хліба

Лютий, 22 1933 (середа) – Доповідна записка Новоайдарського райкому партії Донецькому обкому КП(б)У. Зазначено, що у другій половині лютого у селах Дмитрівка, Олексіївка, Колядівка, Співаківка, Мала Венделівка, Штормове, Новоайдар, Дєнєжниково виявлено факти голодування та смерті від голоду, а також звернено увагу на висловлювання комуніста Штормовського осередку партії, червоного партизана М. Чуприни: «Скажіть, товаришу секретар, яка різниця між капіталістичною системою з її урядом і соціалістичною з її урядом; на мою думку, перший знищував людство війною, а інший, хоча війни і не хоче, але однак знищує людей голодом»

Лютий, 23 1933 (четвер) – Москва. Постанова політбюро ЦК ВКП(б) «Про поїздки по СРСР іноземних кореспондентів». Дозволялося відвідувати міста країни, але виключно з дозволу Головного управління міліції

Лютий, 23 1933 (четвер) – Протокол закритого засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії боротьби з епідеміями. Звернено увагу на масову безпритульність дітей, на значне погіршення матеріальної бази дитячих установ, на «випадки вогнищ висипного тифу»

Лютий, 25 1933 (субота) – Харків. ВУЦВК призначив П. Любченка першим заступником голови Ради народних комісарів УСРР, звільнивши О. Сербиченка з цієї посади

Лютий, 25 1933 (субота) – Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії боротьби з епідеміями НКОЗ УСРР. Слухали питання про боротьбу з висипним тифом у Макіївському районі Донецької області

25 лютого 1933 р. Лист Сталіндорфського райкому партії до Дніпропетровського обкому КП(б)У про голод у районі

Лютий, 26 1933 (неділя) – Харків. Постанова РНК УСРР «Про обов’язкове постачання зерна державі від колгоспів та одноосібних господарств». Встановлено розміри постачання зерна колгоспами в центнерах по кожному району УСРР

Лютий, 26 1933 (неділя) – Заява колгоспника К. Смирного до Широчанської сільради Дніпропетровської області про те, що він заробив за 1932 р. 485 трудоднів і «увесь час робив конюхом, а в сучасний момент я і моя сім’я голодає; дружина моя опухла, а також діти, так що прохаю, не відмовити, дати мені і моїм дітям»

Лютий, 27 1933 (понеділок) – Харків. Економічна нарада УСРР зобов’язала облвиконкоми протягом декади опрацювати заходи боротьби з повінню

28 лютого 1933 р. Доповідна записка Одеського обкому партії секретарям ЦК КП(б)У С. В. Косіору та П. П. Постишеву про тяжкий продовольчий стан у області та необхідність надання допомоги населенню

Лютий, 28 1933 (вівторок) – Доповідна записка секретаря Одеського обкому КП(б)У Є. Вегера. Повідомляє С. Косіора та П. Постишева про зняття з централізованого постачання робітників та службовців підприємств і організацій Первомайська, Вознесенська, про брак фондів для продовольчої допомоги селу

Лютий, 28 1933 (вівторок) – Інформація Дніпропетровського облвиконкому про голодування сільського населення 22 районів, про розгортання дитячих ясель для 70 тис. дітей, про надання продовольчої допомоги 50 тис. дітей дошкільного віку, 50 тис. шкільного віку та 330 тис. осіб дорослого населення

Лютий, 28 1933 (вівторок) – Довідка інформаційно-посівної групи ЦК КП(б)У. Зазначено про факти голоду, людоїдства і смертності в селах Київської, Харківської, Дніпропетровської областей, у тому числі колгоспників, які мали 200–600 трудоднів, але не одержали натуральних авансів

Лютий, 28 1933 (вівторок) – Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії боротьби з епідеміями НКОЗ УСРР. Для подолання висипного тифу просили Харківський облвиконком виділити 5 автомашин, кошти на утримання протиепідемічних лiжок, про «розвантаження» камер попереднього ув’язнення, «негайно розгорнути 100 інфекційних ліжок та протягом декади заготовити резерв в 200 ліжок»

P.S.

И.В.Сталин: «Наша ближайшая задача – сделать всех колхозников зажиточными»

Первый Всесоюзный съезд колхозников-ударников происходил в Москве 15–19 февраля 1933 года. На съезде присутствовало 1513 делегатов. В работах съезда принял участие И.В. Сталин. Съезд избрал И.В. Сталина в почетный президиум и обратился к нему с приветствием от имени миллионов колхозного крестьянства. Съезд обсудил вопрос об укреплении колхозов и задачах весеннего сева. И.В. Сталин выступил с речью на заключительном заседании съезда 19 февраля. На съезде выступили также В.М. Молотов, Л.М. Каганович, М.И. Калинин, К.Е. Ворошилов, С.М. Буденный. В своем обращении ко всем крестьянам-колхозникам Союза ССР съезд призвал сделать колхозы большевистскими, развернуть всесоюзное социалистическое соревнование совхозов и колхозов за высокий урожай, образцовую подготовку и проведение весеннего сева.

Сталин И.В. Речь на Первом Всесоюзном съезде колхозников-ударников
19 февраля 1933 г.
(извлечения)

Товарищи колхозники и колхозницы! Я не думал выступать на вашем съезде. Не думал, так как в речах ораторов, выступавших до меня, сказано уже все, что нужно было сказать, – сказано хорошо и метко. Стоит ли после этого еще выступать? Но так как вы настаиваете, а сила в ваших руках (продолжительные аплодисменты), – я обязан подчиниться.
Скажу несколько слов по отдельным вопросам.

Первый вопрос – правилен ли тот путь, на который вступило колхозное крестьянство, правилен ли колхозный путь?

Должны ли мы рассеять эти сомнения? Должны ли мы выставить их, эти самые сомнения, на свет божий и показать – чего они стоят? Ясно, что должны.

Только наша советская революция, только наша Октябрьская революция поставила вопрос так, чтобы не менять одних эксплуататоров на других, не менять одну форму эксплуатации на другую, – а искоренить всякую эксплуатацию, искоренить всех и всяких эксплуататоров, всех и всяких богатеев и угнетателей, и старых и новых. (Продолжительные аплодисменты.)

Чем отличается старый строй от нового, колхозного строя?

Говорят, что путь колхозов есть правильный путь, но он трудный. Это верно лишь отчасти. Конечно, трудности на этом пути имеются. Хорошая жизнь даром не дается. Но дело в том, что главные трудности уже пройдены, а те трудности, которые стоят перед вами, не стоят даже того, чтобы серьезно разговаривать о них. Во всяком случае, в сравнении с теми трудностями, которые пережили рабочие лет 10–15 тому назад, ваши нынешние трудности, товарищи колхозники, кажутся детской игрушкой. Ваши ораторы выступали тут и хвалили рабочих Ленинграда, Москвы, Харькова, Донбасса. Они говорили, что у них, у рабочих, есть достижения, а у вас, у колхозников, гораздо меньше достижений. Мне кажется, что в речах ваших ораторов сквозила даже некоторая товарищеская зависть: дескать, как бы это было хорошо, если бы у нас, у крестьян-колхозников, были такие же достижения, как у вас, у рабочих Ленинграда, Москвы, Донбасса, Харькова…

Все это хорошо. А вы знаете, чего стоили эти достижения рабочим Ленинграда и Москвы, какие лишения пережили они для того, чтобы добиться, наконец, этих достижений? Я мог бы вам рассказать некоторые факты из жизни рабочих в 1918 году, когда целыми неделями не выдавали рабочим ни куска хлеба, не говоря уже о мясе и прочих продуктах питания. Лучшими временами считались тогда те дни, когда удавалось выдавать рабочим Ленинграда и Москвы по восьмушке фунта черного хлеба и то наполовину со жмыхами. И это продолжалось не месяц и не полгода, а целых два года. Но рабочие терпели и не унывали, ибо они знали, что придут лучшие времена и они добьются решающих успехов. И что же, – вы видите, что рабочие не ошиблись. Сравните-ка ваши трудности и лишения с трудностями и лишениями, пережитыми рабочими, и вы увидите, что о них не стоит даже серьезно разговаривать.

Для этого требуется, наконец, чтобы правительство поддерживало во-всю колхозных крестьян и людьми и финансами и не давало последышам враждебных классов разлагать колхозы. Есть ли у вас такое правительство? Да, есть. Оно называется рабоче-крестьянским советским правительством. Назовите мне страну, где бы правительство поддерживало не капиталистов и помещиков, не кулаков и прочих богатеев, а трудящихся крестьян. На свете нет и не бывало такой страны. Только у нас, в Советской стране, существует правительство, которое стоит горой за рабочих и крестьян-колхозников, за всех трудящихся города и деревни против всех богатеев и эксплуататоров. (Продолжительные аплодисменты.)

Второй вопрос – чего мы добились на новом пути, на нашем колхозном пути, и чего мы думаем добиться в ближайшие 2–3 года?
Социализм – дело хорошее. Счастливая социалистическая жизнь – дело бесспорно хорошее. Но все это – дело будущего. Главный вопрос теперь не в том, чего мы добьемся в будущем. Главный вопрос в том, чего мы уже добились в настоящем. Крестьянство стало на колхозный путь. Это очень хорошо. Но чего оно добилось на этом пути? Чего мы добились осязательно, идя по колхозному пути?
Мы добились того, что помогли миллионным массам бедняков войти в колхозы. Мы добились того, что, войдя в колхозы и пользуясь там лучшей землей и лучшими орудиями производства, миллионные массы бедняков поднялись до уровня середняков. Мы добились того, что миллионные массы бедняков, жившие раньше впроголодь, стали теперь в колхозах середняками, стали людьми обеспеченными. Мы добились того, что подорвали расслоение крестьян на бедняков и кулаков, разбили кулаков и помогли беднякам стать хозяевами своего труда внутри колхозов, стать середняками.

Развернув колхозное строительство, мы добились того что уничтожили эту кутерьму и несправедливость, разбили кулацкую кабалу, всю эту массу бедняков вовлекли в колхозы, дали им там обеспеченное существование и подняли их до уровня середняков, могущих пользоваться колхозной землей, льготами в пользу колхозов, тракторами, сельскохозяйственными машинами.

А что это значит? Это значит, что не менее 20 миллионов крестьянского населения, не менее 20 миллионов бедняков – спасли от нищеты и разорения, спасли от кулацкой кабалы и превратили благодаря колхозам в обеспеченных людей.

Это большое достижение, товарищи. Это такое достижение, какого не знал еще мир и какого не достигало еще ни одно государство в мире.

И если мы будем трудиться честно, трудиться на себя, на свои колхозы, – то мы добьемся того, что в какие-нибудь 2–3 года поднимем всех колхозников, и бывших бедняков, и бывших середняков, до уровня зажиточных, до уровня людей, пользующихся обилием продуктов и ведущих вполне культурную жизнь.

А теперь позвольте перейти к некоторым отдельным замечаниям.

Конечно, у Советской власти было в недавнем прошлом маленькое недоразумение с колхозницами. Дело шло о корове. Но теперь дело с коровой устроено, и недоразумение отпало. (Продолжительные аплодисменты.) Мы добились того, что у большинства колхозников уже имеется по корове на двор. Пройдет еще год – два, – и вы не найдете ни одного колхозника, у которого не было бы своей коровы. Уж мы, большевики, постараемся, чтобы все колхозники имели у нас по корове. (Продолжительные аплодисменты.)

Не то наша молодежь. Она свободна от старого груза и она легче всего усваивает ленинские заветы. И именно потому, что молодежь легче всего усваивает ленинские заветы, именно поэтому она призвана вести вперед отстающих и колеблющихся. Правда, у нее не хватает знаний. Но знания – дело наживное. Сегодня их нет, завтра они будут. Поэтому задача состоит в том, чтобы учиться и еще раз учиться ленинизму. Товарищи комсомольцы и комсомолки! Учитесь большевизму и ведите вперед колеблющихся! Болтайте поменьше, работайте побольше – и дело у вас выйдет наверняка. (Аплодисменты.)

Прошли те времена, когда вожди считались единственными творцами истории, а рабочие и крестьяне не принимались в расчет. Судьбы народов и государств решаются теперь не только вождями, но, прежде всего и главным образом, миллионными массами трудящихся. Рабочие и крестьяне, без шума и треска строящие заводы и фабрики, шахты и железные дороги, колхозы и совхозы, создающие все блага жизни, кормящие и одевающие весь мир, – вот кто настоящие герои и творцы новой жизни. Об этом, видимо, забыли наши безенчукские товарищи. Нехорошо, когда люди переоценивают свои силы и начинают кичиться своими заслугами. Это ведет к хвастовству, а хвастовство дело нехорошее. Но еще хуже, когда люди начинают недооценивать свои силы и не видят, что их “скромный” и “незаметный” труд является на самом деле трудом великим и творческим, решающим судьбы истории.

Я хотел бы, чтобы безенчукские товарищи одобрили эту мою маленькую поправку к их письму.

Давайте кончим на этом, товарищи.

(Долго не смолкающие аплодисменты, переходящие в овацию. Все встают и приветствуют тов. Сталина. Крики “ура”. Из зала несутся возгласы: “Да здравствует товарищ Сталин, ура! Да здравствует передовой колхозник! Да здравствует наш вождь товарищ Сталин!)

За матеріалами веб-ресурсів:
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/index.php?1933-02
http://grachev62.narod.ru/stalin/t13/t13_39.htm

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.