Квітослава. Кейсі. Квітка

Америка могла оплатити її спів, а Україна – збагнути й відчути серцем. Володарка унікального голосу, українка Квітка Цісик була золотою знахідкою для американської рекламної індустрії. Водночас вона випустила перші платівки з українськими піснями, записані на високому професійному рівні. Феноменальним є не лише голос співачки, а й манера виконання, в якій відчувається збережений і переданий її родом культурний код. Цього квітня Квітка святкувала би своє 65-річчя, якби двадцять років тому 29 березня недуга, що переслідувала більшість жінок в її родині, не забрала молоду й талановиту співачку у малого сина, люблячого чоловіка й мільйонів шанувальників.

Тепер вона світить нам небесною зорею. Це була би метафора, якби продюсер Алекс Гутмахер не втілив її в дійсність – найбільший популяризатор творчості Квітки Цісик купив зірку в сузір’ї Овна і назвав її на честь співачки. Читати далі Квітослава. Кейсі. Квітка

Про порядок кольорів українського прапора на старих фотографіях

Присяга Директорії, Кам’янець-Подільський, 14 жовтня 1919 року

За останні роки особливого розмаху набули нападки на український синьо-жовтий прапор з різними вигадками та фантазіями щодо його історії та змісту, де основний акцент робився на ніби «невідповідному» порядку кольорів. При цьому активно експлуатувалися різноманітні чорно-білі кінохроніки та фотодокументи, на підставі яких пробувалося знайти додаткові «аргументи». Але, як видно і з окремих публікацій, і з різних «навколонаукових» дискусій, подані на чорно-білих зображеннях з періоду початку ХХ ст. реальні кольори не завжди визначаються правильно.

Особливо багато спекуляцій виникає навколо передачі синього та жовтого кольорів на монохромних матеріалах. Можемо розглянути складність ідентифікації колористики на прикладі фотографії присяги Директорії, яка відбувалася в Кам’янці-Подільському 14 жовтня 1919 року. Читати далі Про порядок кольорів українського прапора на старих фотографіях

Події 100-річної давнини. Співпраця Української Народної Республіки з Білоруською Народною Республікою

Да 100-годзьдзя Беларускай Народнай Рэспублікі

В Україні революцію 1917–1921 років, яка призвела до створення Української Народної Республіки (УНР), вважають початком формування державної незалежності. До 100-річчя Української революції приурочена низка урочистих заходів, які на державному рівні в цьому році відбуваються в Києві та інших містах України. Історію уряду і парламенту в Україні відраховують саме відтоді. У Білорусі спадок Білоруської Народної Республіки (БНР) влада на такому рівні не визнає. Про історію відносин БНР і УНР розповідає український історик, викладач кафедри історії Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артем Папакін. Читати далі Події 100-річної давнини. Співпраця Української Народної Республіки з Білоруською Народною Республікою

Польща-Україна: є криза, буде катастрофа

Єжи Тарґальський: Нині у польських ЗМІ і в польській політиці проросійський чинник стає дедалі сильнішим, і що гірше – знаходить підтримку серед польського суспільства

Ситуація, яку маємо нині, назрівала два роки. Партія влади не подбала про те, щоб не допустити до розбурхання антиукраїнських настроїв

Про стан нинішніх взаємин між Варшавою та Києвом і потенційні загрози, перед якими опинилися наші країни, говорить історик і публіцист Єжи Тарґальський. Читати далі Польща-Україна: є криза, буде катастрофа

Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 3)

1933 рік. Березень

***
21 березня 1933 р. Доповідна записка Дніпропетровського обкому партії Наркоматові постачання СРСР та ЦК КП(б)У про погіршення продовольчого постачання промислових підприємств області

Березень, 21 1933 (вівторок) – Доповідна записка Дніпропетровського обкому партії Наркомату постачання СРСР про призупинення централізованого постачання робітників і службовців міст, про складне продовольче забезпечення на окремих заводах

Березень, 22 1933 (середа) – Газета «Вісті» ВУЦВК повідомила, що всі 12 радгоспів Одеського зернорадгоспу не готові до сівби: Бузький мав 6 % насіння, Бериславський – 29 %, Інгульський – 14 %, «Червоний Перекоп» – 22 % насіння від потреб Читати далі Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 3)

Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 2)

1933 рік. Березень

***

Березень, 11 1933 (субота) – Доповідна записка Вінницького обласного відділу ДПУ про факти масового голоду в селах області, у яких «за неповними даними налічується голодуючих сімей колгоспників понад 1000, майже така ж кількість одноосібників», про брак продовольчих ресурсів у районах та про невідкладну допомогу прикордонним селам, ураженим голодом

Березень, 11 1933 (субота) – Доповідна записка Вінницького обласного відділу ДПУ про голодування населення в Тростянецькому, Жмеринському, Брацлавському, Калинівському, Піщанському, Копайгородському, Любарському, Бердичівському, Літинському, Станіславчицькому, Михнівському та Немирівському районах. Зазначено про смертність колгоспників та селян-одноосібників від голоду, факти людоїдства

Читати далі Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 2)

Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 1)

«…Ще не світ і не зоря, прокинулись! – безсонні, бо голод будить.

Господиня пішла з рукавцем по городах – назбирати бросток з дерев, де почало бубнявіти та братися зеленкавістю. Пальці чорніли і ставали клейкі. Довелося брати бростки разом з галузками, вламуючи їх. Нарвала трохи лопуцьків, що недавно витягнулися з землі. Вернувшися, зразу взяла залишок лузги, схований під постіллю, і надібрала половину: для печива. Пожаліла, що нема висівок. Обчистила від гнилля бурячки і картоплю, з зольністю додала їх до лузги. …»

Василь Барка, «Жовтий князь» (1958-1961)

1933 рік. Березень

Не раніше 1 березня 1933 р. Записка по прямому проводу Київського обласного відділу ДПУ голові ДПУ УСРР про кількість голодуючих районів та населених пунктів області та надання продовольчої допомоги населенню

Не раніше 1 березня 1933 р. Із записки по прямому проводу Київського обласного відділу ДПУ УСРР про кількість голодуючих районів та населених пунктів Черкащини

Читати далі Скупа хроніка 1933-го: березень (частина 1)

Курт Волкер, спеціальний представник США по Україні: “Росія розв’язала війну – Україна захищається”

Курт Волкер – один із небагатьох серед дипломатів і політиків, який чітко називає речі своїми іменами. Його призначення спецпредставником Держдепу по Україні надало нового поштовху до складного процесу переговорів та консультацій з Росією, яка уперто не бажає виконувати свої міжнародні зобов’язання, продовжує агресію проти України, тероризує ядерною мультиплікацією цивілізований світ.

Про деякі актуальні питання Мінського процесу, ситуації з Кримом, реінтеграції Донбасу американський дипломат розповів в ексклюзивному бліц-інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу. Читати далі Курт Волкер, спеціальний представник США по Україні: “Росія розв’язала війну – Україна захищається”

Олег Кузьміних, підполковник, захисник Донецького аеропорту: “Задовго до 2014 року в російських штабах тривав конкурс на кращий план війни проти України”

У січні 2015 року на той час командир аеромобільного батальйону легендарних «кіборгів» підполковник Олег Кузьміних, виконуючи бойове завдання з оборони Донецького аеропорту, разом із 14 побратимами потрапив у полон до російських терористичних військ.

Після 124 днів ув’язнення, офіцера, який не зрадив присязі й Батьківщині, було звільнено.

Сьогодні підполковник Кузьміних продовжує військову службу, а також разом із братом Сергієм й іншими небайдужими волонтерами опікується реабілітацією військовослужбовців, які пройшли через АТО.

На початку березня представники Благодійного фонду братів Кузьміних відвідали Брюссель, де в Європарламенті й штаб-квартирі НАТО розповіли про власний бойовий досвід на розв’язаній Росією війні проти України. Читати далі Олег Кузьміних, підполковник, захисник Донецького аеропорту: “Задовго до 2014 року в російських штабах тривав конкурс на кращий план війни проти України”

Окремий Запорізький загін. Як в Україні з’явилась своя регулярна армія

Симон Петлюра (в центрі) серед козаків Гайдамацького коша Слобідської України. Київ, березень 1918 р.

Сто років тому у селі Гнатівка на Київщині були закладені початки українського війська

З початком збройного протистояння з російськими більшовицькими загонами у середині грудня 1917-го уряд УНР припустився низки помилок та прорахунків у військовій сфері, що негативно відбилося на організації оборони країни. Наслідком таких прорахунків стала окупація значної території УНР.

Жорстокі багатоденні бої та артилерійські обстріли Києва на початку лютого 1918-го призвели до значних руйнувань та загибелі цивільного населення. 7 лютого (25 січня) 1918-го полковник Олександр Жуковський доповів голові уряду Всеволоду Голубовичу про загрозливу ситуацію, що склалася у столиці. Читати далі Окремий Запорізький загін. Як в Україні з’явилась своя регулярна армія