Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Титульна сторінка «Граматики малоросійського наріччя», авторства Олексія Павловського, що була видана у 1818 році

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

– Перша українська граматика вийшла у 1818 році у Санкт-Петербурзі і називалася «Грамматика малороссийского наречия или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Зазначено також, що «сочинитель Алексей Павловский» і є присвячення: «Любителям соотечествеников и словесности». Читати далі Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Малгожата Госєвська: “У наших планах – розширення доповіді про злочини Росії на Донбасі й у Криму”

Цими днями у Варшаві відбулася прем’єра двох документальних фільмів: «Дружба в тіні Кремля. Cьогодні Грузія» та «Дружба в тіні Кремля. Завтра Україна», в яких розповідається про російську війну в Грузії в 2008 році та агресію Росії в Україні в 2014 році. Головним героєм фільму про Україну є депутат Сейму від правлячої у Польщі партії “Право і Справедливість” (PiS) Малгожата Госєвська. У ньому, зокрема, розповідається про роботу польських та українських волонтерів на чолі з Госєвською над доповіддю “Російські воєнні злочини в Україні в 2014 році” та власне самі свідчення безпосередніх героїв цієї доповіді.

Після варшавської презентації фільму депутат Госєвська в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу розповіла про фільм, роботу над доповіддю, її подальші перспективи в Гаазі, а також те, як світ сьогодні повинен будувати свої відносини з Росією. Читати далі Малгожата Госєвська: “У наших планах – розширення доповіді про злочини Росії на Донбасі й у Криму”

Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Складна історія, на жаль, продовжує гальмувати розвиток українсько-польських відносин. Упродовж останнього року символом історичних непорозумінь у відносинах між двома країнами стало руйнування (у польській версії – демонтаж) українського місця пам’яті на кладовищі в Грушовичах у квітні 2017 року.

Нещодавно на місці пам’ятника проведено пошукові роботи, які мали відповісти на питання: чи є там останки вояків УПА? Від цього залежало, чи буде відновлено зруйнований пам’ятник або буде встановлений новий, а також можливе відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні. За результатами розкопок, до яких запрошено представників України, польська сторона офіційно повідомила, що в цьому місці немає останків упівців. Із цим рішення не згодна українська сторона. “Сухої нитки” на розкопках у Грушовичах не залишив також польський історик українського походження Євген Місило, який спеціалізується в українсько-польській історії першої половини XX століття й неодноразово брав участь у такого роду розкопках. Читати далі Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Українські квіслінги

Немає ніякої точки компромісу з цими людьми…

«З точки зору того, що людина (Олег Сенцов – прим.ред.) готувала підпали та вибухи, для частини населення він є терористом. Для націоналістичної частини він, напевно, є героєм. Час розставить на свої місця, хто правий, хто не правий».

Це сказав український нардеп Євген Мураєв. Якщо ви не знали, як виглядає дно, то приблизно ось так і виглядає. Читати далі Українські квіслінги