День відкритих дверей у музеї Кошиця

Олександр Кошиць після виступу у Мексиці

Олександр Кошиць – видатний культурний дипломат та головний світовий промоутер «Щедрика»

В київському музеї Олександра Кошиця відбувся День відкритих дверей. Олександр Кошиць – персона надзвичайно вагома для світової культури та історії української культури і політики. Це видатний композитор, хоровий диригент, а також державний діяч. Сто років тому він очолював музичний відділ Міністерства освіти УНР, яке потім переформатувалося в Головне Управління мистецтв (аналог нинішнього Міністерства культури). Олександр Кошиць став засновником і головним диригентом Української республіканської капели, яка з тріумфом гастролювала впродовж п’яти з половиною років в 17 країнах світу (десятьох країнах Європи і сімох Північної і Південної Америк). Читати далі День відкритих дверей у музеї Кошиця

Російські політичні вбивства за кордоном

Троцький, Петлюра, Бандера, Литвиненко, Бєрєзовський, Скрипаль – історія політичних убивств за кордоном – це довга традиція Росії

Ми повертаємося до питання отруєння колишнього подвійного агента Сєрґєя Скрипаля та його доньки Юлії у Великобританії. Британці заявляють, що вони знають, хто хотів вбити колишнього російського шпигуна. Цими днями тамтешня поліція і прокуратура ідентифікувала двох росіян, які в оцінці Лондона є агентами російської військової розвідки тобто ГРУ. Також США, Франція, Німеччина і Канада підтримали версію Великобританії про те, що російська влада «майже напевно» схвалила замах на Сєрґєя і Юлію Скрипалів. Читати далі Російські політичні вбивства за кордоном

Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

Якщо ходить мов качка і крякає мов качка – це качка. Якщо ходить мов качка, крякає мов качка і заперечує, що качка, – це російська качка“. Цей жарт про закордонну політику Кремля гуляє англомовним інтернетом уже кілька років. Він з’явився у відповідь на численні недолугі заперечення Москвою очевидних фактів. Від російських військ, яких у Криму “не було”, а на Донбасі – “і немає”, боїнга MH17, який “збив” льотчик Волошин, що “підтверджено” авіадиспетчером Карлосом, до втручання в американські вибори, якого “чесне слово, не було”; від “Брекзіту” до отруєння Скрипалів і хімічних атак у Сирії. “Не вірте ні у що, поки Кремль це не заперечив,” – ще так жартують у англомовній мережі.

Читати далі Як Кремль втручатиметься в українські вибори 2019 року

Одномірні уявлення про норми демократії, як засвідчує досвід історії, часто-густо не спрацьовують

Після наших попередніх спільних статей у «Дні» дехто з експертів уже встиг звинуватити нас у зневазі до демократії та в апології диктатур. Що ж, діло хазяйське.

Проте кваліфікованим експертам, та й усім іншим читачам газети, не слід забувати: тоталітаризм у Європі народжувався не з диктатур, а з «безберегої демократії», з майже безмежної політичної свободи та позірного торжества лібералізму. Читати далі Одномірні уявлення про норми демократії, як засвідчує досвід історії, часто-густо не спрацьовують

Дмитро ДОРОШЕНКО: СВЯТО ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА І. КОТЛЯРЕВСЬКОМУ В ПОЛТАВІ ВЛІТКУ 1903 РОКУ

115 років тому, 12 вересня 1903 року (за н.ст.), в Полтаві відкрили перший пам’ятник Іванові Котляревському

У кінці літа 1903 року сталася подія, певною мірою переломна для українського руху в Росії: це було урочисте відкриття у Полтаві пам’ятника батькові нової української літератури Івану Котляревському. Ця подія несподівано для усіх обернулася на величаву національну маніфестацію, зробилася справжнім „святом української інтелігенції”, як влучно назвав його Сергій Єфремов, подаючи звіт зі свята на сторінках „Киевской старини”, одинокого в тих часах українського органу в Росії. Читати далі Дмитро ДОРОШЕНКО: СВЯТО ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА І. КОТЛЯРЕВСЬКОМУ В ПОЛТАВІ ВЛІТКУ 1903 РОКУ

“Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

Кар’єра, свобода або навіть життя – їх було небагато, втім вони заплатили високу ціну за свої вчинки.

Інформацію про Голодомор на території України у 1930-х роках радянська влада намагалася приховати будь-якими методами.

Але, попри заборони і загрозу смерті, дехто все одно не міг змовчати.

Український інститут національної пам’яті підготував для “Меморіалу жертв Голодомору” у Києві експозицію “Люди Правди” – про тих, хто зберігав і поширював свідчення про Голодомор. Читати далі “Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор