Скупа хроніка 1933-го: вересень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Сентябр
5/IX-33 г.
Одноосибников жмут что бы везли хлебо заготовку и чтобы плотили все налоги и страховку, а кто не выполняет тово и другово тово штрафуют и продают.
14/IX-33 г.
Осень сухая надо сеять но земля сухая колгоспы сеют в сухую землю. Одноосибников какие не выполнили хлебо-загот. то тех продают имущество.
15/IX-33 г.
Пошел дождь хороший и началась сейба жита и пшеницы.
29/IX-33 г.
В нашей артели на Керпичном заводе Председатель артели и он же зав. заводом Чуев А.С. в течение 2х годов его работы продавал лошадей коров инвентарь купленный на торгах кулацких хозяйств и не приходовал той суммы за какую продал а потом продал 1 вагон угля тоже не приходовал керпич продавал тоже себе брал деньги так его забрало Г.П.У. и он седит а здесь в с/с идет следствие и забрали Цыганка О.П. А у Чуева забрали муку всю из дому пудов 12ть и корову.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Вересень

Вересень 1933 р. План порайонного розміщення в областях УСРР переселенців з інших регіонів СРСР

Вересень 1933 р. Відозва українських соціалістичних партій до соціалістичних організацій усіх країн

Вересень 1933 р. Циркуляр заступника Голови ОДПУ Прокофьєва та начальника ЕКУ ОДПУ Миронова ПП ОДПУ в Криму та всім ПП ОДПУ про хід виконання у регіонах директив ОДПУ № 7580 та № 50596 щодо проведення рішучих заходів по забезпеченню охорони хліба від розкрадання та псування.

Вересень, 1 1933 (п’ятниця) – Книги запису смерті Пісківської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Померла однорічна дитина Г. Шило

Вересень, 2 1933 (субота) – Москва. Лист Л. Кагановича до Й. Сталіна. Зазначено, що Саркіса призначено першим секретарем Донецького обкому КП(б)У, а питання про «оформлення» другим секретарем Р. Терехова відкладено, тому що «українці, і він сам, і Саркіс навряд чи цього захочуть»

Вересень, 3 1933 (неділя) – Постанова Козелецької районної міліції Харківської області про вилучення 100 кг зерна із трудоднів колгоспниці М. Лобась за зрізані колоски

Вересень, 4 1933 (понеділок) – Промова Г. Петровського на обласному «зльоті» передових колгоспів Дніпропетровщини. Зазначив, що «колгоспний лад остаточно переміг усіх своїх ворогів»

4 вересня 1933 р. Циркуляр начальника ЕКУ ОДПУ Миронова та начальника 9-го відділу ЕКУ ОДПУ Лоєва начальнику ЕКВ ПП ОДПУ в Криму та всім начальникам ЕКВ ПП ОДПУ про виявлення, розробку та арешти осіб, які спекулюють валютою, книжками “Торгзіну” та продуктами.

Вересень, 5 1933 (вівторок) – Чернігів. Повідомлення газети «Більшовик» про незадовільну явку учнів до школи: в Остерському районі – 52 %, у Варвинському – 70 %, у Березівському – 77 %, Коропському – 74 %, Мало-Дівицькому – 54 % учнів

Вересень, 6 1933 (середа) – Книги запису смерті Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Помер 6-річний хлопчик І. Кулик

Вересень, 7 1933 (четвер) – Москва. Лист Л. Кагановича до Й. Сталіна. Повідомляє, що деякі члени Української Академії наук – галичани, що живуть у Львові, – демонстративно хочуть позбутися звань академіків, тому «українці ставлять питання» про їх виключення

7 вересня 1933 р. Постанова бюро Дніпропетровського обкому КП(б)У “Про недоліки у відвантаженні і перевезенні хліба

7 вересня 1933 р. Довідка ОДПУ про зарахування зернової натуроплати в рахунок державних поставок у Дніпропетровській і Харківській областях

Вересень, 8 1933 (п’ятниця) – Раднарком СРСР зобов’язав «Експортхліб» забезпечити прийомку в портах 66 млн пудів експортного хліба

8 вересня 1933 р. Постанова РНК СРСР про концентрацію зернових на експорт

9 вересня 1933 р. Постанова Комітету заготівель при РНК СРСР про зняття з роботи і віддання під суд завідувачів пунктами Заготзерна у Дніпропетровській і Харківській областях

Вересень, 9 1933 (субота) – Москва. Лист Кагановича до Сталіна про порядок денний пленуму ЦК КП(б)У: про підсумки жнив, про хід хлібозаготівель, осіннього засіву та організаційно-господарське зміцнення колгоспів, про підсумки здійснення ленінської національної політики в Україні

Вересень, 10 1933 (неділя) – Протокол засідання Епідемічної комісії при РНК УСРР. Зазначено, що в Дніпропетровській області за 8 місяців розгорнуто 75 % «примітивних лазень» по районах, ізопропускпунктів, а також запропоновано здійснити «рішучий перелом у виконанні плану щеплень проти черевного тифу і різачки»

11 вересня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про доприселення в степові райони

Вересень, 11 1933 (понеділок) – Повідомлення генерального консульства Німеччини в Україні про перебування колишнього французького прем’єр-міністра Е. Ерріо в Україні та Росії

11 вересня 1933 р. Витяг з протоколу № 134 засідання Політбюро ЦК від 11 вересня 1933 року “Про переробку колгоспами, колгоспниками та одноосібниками масляних культур”

11 вересня 1933 р. Витяг з протоколу № 72 засідання бюро Обкому та Президії Облвиконкому від 11 вересня 1933 року “Про розподіл фонду пшениці, яку дозволено замінити іншими культурами при поставці зерна державі з урожаю 1933 року”

Вересень, 12 1933 (вівторок) – Телеграма члена політбюро, секретаря ЦК ВКП(б) Л. Кагановича та кандидата в члени політбюро ЦК ВКП(б), наркома постачання СРСР А. Мікояна генеральному секретареві ЦК ВКП(б) Й. Сталіну. Вказано на необхідність заборони колгоспної торгівлі і децентралізованих заготівель картоплі до виконання річного плану обов’язкового постачання картоплі державі. Водночас із метою боротьби зі спекуляцією та покращання постачання картоплею груп населення, яких не було прийнято на централізоване постачання, видано директиву організувати вільну торгівлю картоплею в низці магазинів Москви, Ленінграда та Харкова. Зокрема, в Москві – щоденний продаж 400 т у 80 магазинах, Ленінграді – 250 т у 50 магазинах та Харкові – 60 т у 20 магазинах. Ціну накреслено в розмірі 1 крб. 20 коп. за кг (ціна за нормованого продажу – 25 коп., базарна ціна – від 1 крб. 25 коп. до 2 крб. 50 коп.). Відпуск в одні руки накреслено обмежити трьома кілограмами. Торгівлю запропоновано розпочати в Москві та Ленінграді з 25 вересня, а в Харкові з 1 жовтня

Вересень, 13 1933 (середа) – Лист Арбузинського райкому КП(б)У до Одеської комісії з чистки партії. Просив обком партії вжити заходів до облсуду і «допомогти вдарити по класовому ворогові»

13 вересня 1933 р. З протоколу засідання президії Курганоозацької сільради Лебединського району Харківської області про передачу на патронування дітей-сиріт до сільгоспартілі “Червоний день”

Вересень, 14 1933 (четвер) – Передова стаття газети «Вісті» ВУЦВК. Підкреслено, що ЦК КП(б)У зобов’язав «всі парторганізації за всяку ціну зберегти високі темпи хлібоздачі». Зазначено про «небезпечне зниження» хлібозаготівель в Одеській, Київській, Чернігівській і Донецькій областях: у Дніпропетровській 24 райони із 48 «мають рівень хлібозаготівель набагато нижчий за пересічно-обласний», на Київщині з 74 районів 40 «дають нижчі показники», на Чернігівщині 26 районів із 36 знизили темпи

Вересень, 15 1933 (п’ятниця) – Лист вчителя Бесарабова до редакції газети «Вісті» ВУЦВК про голодування педагогів Одеської області. Назвав централiзоване постачання учителів «центромучительством», тому що «замість минулої голодухи і отікання від голоду наприкінці року, – в цьому році голод у весь розмах розпочався з початку учбового року», бо «як же не голодувати, як видали централізовано за серпень по 30 кг борошна на працюючого та 15 кг на утриманців»

Вересень, 16 1933 (субота) – Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про вільний продаж висівок у державних магазинах. Серед 21 міста, у яких було дозволено продаж, були також Харків, Дніпропетровськ і Київ

Вересень, 17 1933 (неділя) – Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про збір мірчука в Україні. Зобов’язано ЦК КП(б)У протягом жовтня виконати жовтневий план надходження мірчука, а також припинити недобір за липень–серпень та попередити С. Косіора і секретарів обкомів України, що недобір мірчука до 1 жовтня буде вилучено з обсягу постачання хліба за місяць

17 вересня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про гарнцевий збір в Україні

17 вересня 1933 р. Витяг із протоколу засідання Бородянського райвиконкому на Київщині про індивідуальне оподаткування селян за спекуляцію

Вересень, 18 1933 (понеділок) – Доповідна записка експерта посольства Німеччини в СРСР Отто Шіллера. Зазначив про низький врожай, але «при практичному розподілі можна було б мати, якщо не достатнє харчування, то таке, якого б вистачило, щоб уникнути великої смертності від голоду». Вважав причиною голоду не експорт зерна, а що він «викликаний тільки з-за брутальних методів реквізування». Допускав, що кількість померлих від голоду становила від 25 до 50 % населення, або 10 млн жертв

18 вересня 1933 р. Відповідь Тростянецької райКК-РСІ редакції газети “Колгоспне село” з виправданням незаконних дій сільради щодо М. М. Василенкової в с. Боромлі на Харківщині

Вересень, 19 1933 (вівторок) – Рішення Бабанського райвиконкому на Київщині про посилення покарання одноосібників за невиконання хлібозаготівель. Вирішено замінити двократний штраф за невиконання хлібозаготівель п’ятикратним

19 вересня 1933 р. Витяг з протоколу № 73 засідання бюро Донецького Обкому КП/б/У від 19 вересня 1933 року “Про обрання лінії партії в постачанні зерна Уповкомзагот РНК по Лисичанському району”

Вересень, 20 1933 (середа) – Заготовлено в СРСР 886 млн пудів зернових культур проти 441 млн пудів минулого року

Вересень, 21 1933 (четвер) – Повідомлення сількора М. Наумова до редакції газети «Колгоспне село» про примусове відбирання корів на м’ясозаготівлю у колгоспників с. Іскрівка Лубенського району Харківської області. Зазначалося, що на скарги селян голова колгоспу відповідав: «Мені лише б сільраді було добре, а ви хоч повиздихайте»

Вересень, 22 1933 (п’ятниця) – Постанова РНК УСРР «Про впорядкування обліку та запису трудоднів» від 21 вересня. Визнано за недолік запізнення запису трудоднів до трудових книжок і в табелі бригадирів, відсутність перевірки правильності нарахування трудоднів, неправильну оцінку праці в трудоднях, «трудові книжки не роздаються на руки колгоспникам»

22 вересня 1933 р. Постанова Донецького Обласного Виконавчого Комітету Обкому КП/б/У від 22 вересня 1933 року “Про боротьбу з втратами врожаю”

Вересень, 23 1933 (субота) – Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи з доприселення в степові райони». На підрозділи Наркомзему УСРР покладалося завдання з організації переселення колгоспників та одноосібників із північних та центральних областей України у південні

23 вересня 1933 р. Постанова бюро Донецького Обкому КП/б/У від 23 вересня 1933 року “Про перевірку виконання закону про зернопостачання”

Вересень, 24 1933 (неділя) – Лист Л. Кагановича до Й. Сталіна про хід хлібозаготівель в СРСР. Зазначив, що порівняно з 1931 та 1932 роками «ми побігли далеко вперед», але «небезпека “запаморочення від успіху” існує». Питав Сталіна, «чи не треба реагувати на зниження темпів»

Вересень, 25 1933 (понеділок) – Директива заступника голови ОДПУ Г. Ягоди про посилення боротьби з розкраданням державної і громадської власності. Вимагав негайного завершення слідчих справ про розкрадання.

Вересень, 26 1933 (вівторок) – Постанова РНК СРСР про валовий збір 1932 р. Визначено підрахунки ЦУНГО в обсязі 698,7 млн ц

Вересень, 27 1933 (середа) – Звернення Європейської федерації українців за кордоном до міністра іноземних справ Великої Британії Д. Саймона про допомогу голодуючому населенню в УСРР. Висловлено сподівання, що «англійські делегати в Лізі Націй, у Міжнародному Допомоговому Союзі і в інших міжнародних органах, здатних подавати допомогу потерпілому населенню, порушать і наполягатимуть на вирішенні питання про організацію допомоги Україні»

Не раніше 27 вересня 1933 р. З обвинувального висновку Гельм’язівського районного відділу ДПУ по обвинуваченню жителя с.Каврай-ІІ Я. П. Резника у розповсюдженні листівок із закликом проти радянської влади, хлібозаготівель, комсомолу

Вересень, 28 1933 (четвер) – Харків. ЦК КП(б)У одержав листа від В. Винниченка, у якому зазначалося, що самогубство Скрипника і Хвильового відбулося на ґрунті національного питання, позаяк Москва розглядала Україну з позиції панівної російської національної культури і нації

Вересень, 28 1933 (четвер) – Й. Сталін відповів на лист Л. Кагановича від 24 вересня: «Натиск на хлібозаготівлі треба розпочати вже тепер. “Потім” буде пізно»

28 вересня 1933 р. Обвинувальний висновок Шполянського районного відділу ДПУ по обвинуваченню жителя с. Коротине І.М.Гонтара у вбивстві людей ним та його матір’ю з метою людоїдства і торгівлі людським м’ясом

28 вересня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про зменшення зернопоставок одноосібними господарствами УСРР

Вересень, 29 1933 (п’ятниця) – Книги запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер однорічний хлопчик І. Ушака як «слабкий від народження»

Вересень, 30 1933 (субота) – Власні кореспонденти газети «Вісті» ВУЦВК повідомляли, що на залізничних станціях України зосереджено понад 1700 тис. т невивезеного зерна – 110 036 вагонів. Значна частина зерна лежала просто неба

***
Документи свідчать:

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-kolekt-1933.php#nom-394
№ 394
ВІДПОВІДЬ ТРОСТЯНЕЦЬКОІ РАЙКК-РСІ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ “КОЛГОСПНЕ СЕЛО” З ВИПРАВДАННЯМ НЕЗАКОННИХ ДІЙ СІЛЬРАДИ ЩОДО М. М. ВАСИЛЕНКОВОІ З С. БОРОМЛІ НА ХАРКІВЩИНІ
18 вересня 1933 р.

До редакції “Колгоспне село”

На Ваше запитання про незаконне вилучення корови у громадянки с. Боромлі Василенкової Мотрі Михайлівни райбюро скарг Тростянецької КК – РСІ повідомляє, що перевіркою факту нештатним інспектором райкКК – РСІ та Боромлянською секцією РСІ виявлено, що до громадянки Василенкової М. М. м’ясоподаток було доведено згідно з законом. Повідомлення вручено своєчасно, але не дивлячись на це, громадянка Василенкова план м’ясоподатку не виконувала в строк, через що сільрадою був наданий штраф і за невиконання штрафу сільрадою було вилучено в неї корову.

Зав. бюро скарг при Тростянецькій райКК-РСІ
Євтушенко

ЦДАЖР України, ф, 388, оп, 4, спр, 492, арк. 54. Відпуск.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Famine-Cherk-1933.php#nom-52
№52
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БАБАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПОСИЛЕННЯ ПОКАРАННЯ ОДНООСІБНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ
19 вересня 1933 р.

…Слухали: Обговорення постанови президії Бабанської сільради від 16.IX.33 р. про оштрафування одноосібних господарств за невиконання ними завдань по хлібоздачі, а саме: Сновида К. за нездачу 52 кг – в 2-кратнім розмірі ринкової вартості в сумі 190 крб.; Сновида А. за нездачу 119 кг – в 2-кратнім розмірі 450 крб.: Мовчан М. за нездачу 99 кг – в 2-кратнім розмірі в сумі 360 крб.: Чернієнко М. (твердоздавець) за нездачу 212 кг – в 2-кратнім розмірі в сумі 700 крб. (внесено уповкомзаг РНК).

Ухвалили: Постанову президії Бабанської сільради про оштрафування одноосібних господарств за ухилення від виконання завдань по хлібоздачі 2-кратнім розмірі – відмінити, оштрафувати такі в 5-кратнім розмірі, а саме: 1. Сновида К. за нездачу ним встановленого урядом терміну оштрафувати в 5-кратнім розмірі в сумі 625 крб.; 2. Сновида А. – в сумі 1050 крб.; 3. Мовчана М. – в сумі 900 крб.; 4. На гр. Чернієнка справу вилучить і запропонувати сільраді негайно дати повну характеристику його господарства як до, так і після революції, по якій була б можливість судити, чи правдиво сільрада довела тверде завдання як кулацькому господарству. Протокол і довідку-характеристику доставити до РВК не пізніше 22.IX.33 р. на затвердження.

Голова РВК Пінчук
Секретар Лелека

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф.1, on. 9, спр. 150, арк. 50-51. Засвідчена копія.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-kolekt-1933.php#nom-396
№ 396
З ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА М. Є. НАУМОВА ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ “КОЛГОСПНЕ СЕЛО” ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДІБРАННЯ КОРІВ НА М’ЯСОЗАГОТІВЛЮ У КОЛГОСПНИКІВ С. ІСКІВЦІ ЛУБЕНСЬКОГО Р-НУ
21 вересня 1933 р.

В першій половині вересня голова сільради Лисенко, його замісник Антоненко та секретар партосередку Сапа, без попереджень й при відсутності поквартальних завдань по м’ясоздаванню забрали дійних корів у багатьох колгоспників. За 1 день виконання плану було доведено майже до 100 % річного. Прохання колгоспників виконати останню частину зобов’язання птицею або молодняком [замість] вилучення дійних корів не приставили. Бугай, що поставляв за дійних корів голова колгоспу “Жовтневий”,- і той не був прийнятий. Лисенко каже: “Бугая мені не потрібно, потрібні корови”. Увечері біля сільради зігнали корів, а вночі їх хазяї погнали на Лубни. Майже 20 колгоспників позбавилися корів. Корів брали на дворах, ловили на вигоні…*

Що ж, район нажав, а сільрада виконала. На жалоби колгоспників Лисенко гордо заявляє: “Мені лиш би по сільраді було добре, а ви хоч повиздихайте…” Пояснювальної роботи не проводилося, ніякої й зараз не проводиться. Сільські керівники роблять виключно адміністративно…

21.ІХ.33 р.

М. Є. Наумов

ЦДАЖР України, ф. 388, оп. 4, спр. 492, арк. 86. Копія.

* Крапки у тексті.

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Famine-Cherk-1933.php#nom-53
№53
З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ГЕЛЬМ’ЯЗІВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДПУ ПО ОБВИНУВАЧЕННЮ ЖИТЕЛЯ с. КАВРАЙ-ІІ Я. П. РЕЗНИКА* У РОЗПОВСЮДЖЕННІ ЛИСТІВОК ІЗ ЗАКЛИКОМ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ, КОМСОМОЛУ
Не раніше 27 вересня 1933 р.

…Гельмязевскому райаппарату ГПУ стало известно, что в с. Каврай-ІІ Гельмязевского района Киевской области, начиная с мая месяца 1933 г. неизвестно кем распространяются периодически контрреволюционные листовки, писанные от руки, призывающие колхозников государству хлеб не сдавать, разбивать с хлебом колхозные амбары, организовано начать борьбу против соввласти, в первую очередь начать расправу с активом села и комсомольцами.

В результате агентурной проработки установлено, что автором распространяемых листовок в с. Каврай-ІІ является гражданин того же села Каврай-ІІ Резник Яким Павлович** 1911 года рождения, член колхоза “Серп и Молот”, бедняк, комсомолец (исключен из комсомола в июне месяце 1933 г.), в работе в колхозе симулировал, родственник, его дядя, в 1921 г. – эссер, – за контрреволюционную деятельность расстрелян соввластью.

Будучи арестованным, Резник Яким Павлович сознался в том, что действительно он писал контрреволюционные листовки и при удобных моментах распространял их в своем селе, начиная с мая месяца 1933 г. им было изготовлено в разное время пять таких листовок, при том Резник изложил ряд обстоятельств, побудивших его заняться контрреволюционной деятельностью, как то:

1. Будучи комсомольцем, совместно с активом села принимал активное участие в раскулачивании и выселении кулачества, а также в проведении хлебозаготовок.., когда село находилось в тяжелом положении, в последствии которого настал период острого недоедания, влекшее смертность от голода, переживал он и актив села, не получая продпомощи. На основе чего стало возрастать недоверие к соввласти, понимая так, что политика партии в конечном итоге не верна в отношении села, острое недоедание возросло лишь [из-за] специально проводимой политики партии, колхозы себя не оправдывают и в них село добиться для себя ничего лучшего не сможет.

2. Кулацкое влияние, внедряемое оставшимися кулацкими элементами, пользуясь продзатруднениями, особенно весной 1933 г., повело обработку актива, в т. ч. и его, указывая, что раньше актив раскулачивал и грабил кулаков, а теперь все вместе сдыхают с голода…

3. Что село находится в кабале, колхозы – это панщина для крестьян, крестьянство производит хлеб, но хлеба не имеет, умирают с голода пачками, валяются трупы по селам и городам…

В процессе соответсвующей обработки Резника Я.П. установлено, что он, Резник,., имеет крайне враждебное отношение к советской власти, исходным положением считает для себя вести борьбу против мероприятий советской власти и партии путем подготовки к этому населения, и что распространение контрреволюционных листовок является для него необходимым как метод к борьбе против мероприятий партии и соввласти на селе.

На основачи вышеизложенного
Постановил:

Следственное дело № 103 по обвинению гр. с. Каврай-ІІ Гельмязевского района Киевской области Резника Якима Павловича, 1911 года рождения, грамотного, безпартийного (бывшего члена ВЛКСМ), бедняка-колхозника, несудимого, обвиняемого по ст.ст. 54-10 и 54-11 УК УССР за изготовление и распространение контрреволюционных листовок на протяжении длительного периода времени, этим призывая колхозную массу вести борьбу против мероприятий соввласти – государству хлеб не сдавать, громить колхозные амбары и разбирать хлеб, начать расправу с активом села и комсомольцами, а также, усмотрев явно контрреволюционную деятельность Резника, как активного антисоветского элемента, – направить через Киевский облотдел ГПУ УССР на рассмотрение судтройки при Коллегии ГПУ УССР с ходатайством о применении к обвиняемому Резнику Якиму Павловичу заключения в концлагерь сроком на семь лет.

Справка: Обвиняемый содержится в Черкасском ДОПРе. с пречислением за Киевским облотделом ГПУ УССР.

Уполномоченный Гельмязевского райаппарата КООГПУ УССР
[підпис] Шигаев
Согласен: Райуполномоченный ГПУ по Гельмязевскому району
[підпис] Антошко

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on. І, спр. 5305. арк. 33-34. Оригінал.

* реабілітований 29 червня 1989 p.
** засуджений 23 жовтня 1933 p. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УРСР на три роки виправно-трудових лагерей. Див документи № 47 та № 58

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Famine-Cherk-1933.php#nom-54
№54
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДПУ ПО ОБВИНУВАЧЕННЮ ЖИТЕЛЯ с. КОРОТИНЕ І. М. ГОНТАРА У ВБИВСТВІ ЛЮДЕЙ НИМ ТА ЙОГО МАТІР’Ю З МЕТОЮ ЛЮДОЇДСТВА І ТОРГІВЛІ ЛЮДСЬКИМ М’ЯСОМ
28 вересня 1933 р.

Шполянскому райотделению ГПУ стало известно, что гр. Гонтар Иван Моисеевич зарезал комсомольца Кармалиту и ряд других лиц, мясом которых питались и продавали на базаре в с. Малая Калигорка Шполянского района.

Производством следствия установлено, что в апреле месяце 1933 г. возле колхозной скирды соломы был комсомолец Кармалита и Гонтар Иван, где брали полову, и с тех пор Кармалиты не стало и неизвестно, куда девался.

Когда предсельсоветом Перебейносом при участии Диденка Ивана на основании заявления (устного) сестры Кармалиты – Кармалиты Марии, был совершен обыск у гр. Гонгаря Ивана и его матери Пелагеи, то были обнаружены части черепа и ребра, принадлежащие возрасту старше 16 лет.

При отправлении Гонтаря Ивана и ею Матери Гонтар Пелагеи, то не доходя до Шполы, Гонтар Иван и Гонтар Пелагея свалили сопровождавшего сельисполнителя Люльку Андрея, накинули на него веревку, перевязали шею, и, забрав от него охотничье ружье, скрылись, а Люлька, прийдя в чувство, снял с себя веревку и явился в раймилицию и об этом сообщил, причем при медицинском осмотре у него обнаружены побои и стремления к удушению, т.к. на шее был образован белый круг.

Неделя тому назад, т.е. 15/ІХ-33 г., Гонтар Иван вернулся обратно в с. Коротино, где был задержан сельсоветом и направлен в Шполу в ГПУ.

Гонтар Иван Моисеевич в предъявленном ему обвинении полностью не признался, а показал, что приблизительно в конце апреля 1933 г. пришел домой с работы и застал людское мясо из женщины, которую мать зарезала, этим мясом они питались, причем это мясо и он ел, а в воскресенье мать набрала нажаренных кусков мяса людского и вместе с ним пошла в Малую Калигорку на базар, где она это мясо продала, заявляя покупателям, что мясо – конина.

В части совершения убийства комсомольца Кармалиты совершенно отвергает.

По отношению к сельисполнителю Люльке, что его душили и вырвали ружье, то полностью подтверждает, однако отвергает свое участие в этом, а что все это делала мать. После совершенного насилия над сельисполнителем Люлькой они переночевали в поле и утром отправились на ж.д. станцию и уехали в г. Керчь к отцу.

Учитывая, что данное преступление совершено не только по нужде, а с целью торговли людским мясом, и что, продавая мясо на базаре, как конское мясо, этим самым подвергли людоедству ряд лиц посредством обмана

Полагал бы

Следственное дело № 241 по обвинению гр. Гонтаря Ивана Моисеевича. 1915 г. рождения, уроженца с. Соболевки, житель с. Коротино Шполянского района, по профессии хлебопашца, середняк-единоличник, украинец, малограмотный, безпартийный, со слов не судимый обвиняется по ст. 174 п. 4 УК УССР.

Направить Киевскому облотделу ГПУ для дальнейшего направления в судебную Тройку при коллегии ГПУ УССР.

Справка: 1. Проходящая по делу Гонтар Пелагея, ввиду ее отсутствия, на нее выделено дело в особое производство и послано требование об ее аресте и доставлении в Шполу.

2. Арестованный Гонтар Иван содержится под стражей при Шполянской раймилиции и с сего числа числится за Киевским облотделом ГПУ.

Составлено: м. Шпола, 28 сентября 1933 г.

Уполномоченный СПО Медник
Согласен и утверждаю: начальник райотдела ГПУ Кучеренко
Верно: Секретарь РО ГПУ [підпис не розбірливий]

Державний архів Черкаської області, ф. Р-5625, on. 1, спр. 949, арк. 37-37 зв. Засвідчена копія.

За матеріалами веб-ресурсів:
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/index.php?1933-09

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.