Архів категорії: Больові точки

Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Складна історія, на жаль, продовжує гальмувати розвиток українсько-польських відносин. Упродовж останнього року символом історичних непорозумінь у відносинах між двома країнами стало руйнування (у польській версії – демонтаж) українського місця пам’яті на кладовищі в Грушовичах у квітні 2017 року.

Нещодавно на місці пам’ятника проведено пошукові роботи, які мали відповісти на питання: чи є там останки вояків УПА? Від цього залежало, чи буде відновлено зруйнований пам’ятник або буде встановлений новий, а також можливе відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні. За результатами розкопок, до яких запрошено представників України, польська сторона офіційно повідомила, що в цьому місці немає останків упівців. Із цим рішення не згодна українська сторона. “Сухої нитки” на розкопках у Грушовичах не залишив також польський історик українського походження Євген Місило, який спеціалізується в українсько-польській історії першої половини XX століття й неодноразово брав участь у такого роду розкопках. Читати далі Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Українські квіслінги

Немає ніякої точки компромісу з цими людьми…

«З точки зору того, що людина (Олег Сенцов – прим.ред.) готувала підпали та вибухи, для частини населення він є терористом. Для націоналістичної частини він, напевно, є героєм. Час розставить на свої місця, хто правий, хто не правий».

Це сказав український нардеп Євген Мураєв. Якщо ви не знали, як виглядає дно, то приблизно ось так і виглядає. Читати далі Українські квіслінги

Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Серед зовнішніх факторів, що протидіють отриманню православними українцями Томосу від Константинопольського патріарха, домінує російський чинник. Він складається із релігійної та світської складових (поділ на які, правда, в нинішній Росії є умовним).

На зовнішній арені Москва продовжує протистояти визнанню української автокефалії, активно залучаючи не тільки кліриків Російської ПЦ, а й свій дипломатичний корпус. Особливо це помітно у країнах, де є православні автокефальні церкви. Йдеться про спроби переконати місцевий релігійний і світський (передусім – політичний) істеблішмент у недоцільності та майбутніх загрозах такого розвитку подій. Різними способами стимулюються посадові особи, в т.ч. й авторитетні церковні ієрархи, для впливу на процес з метою не допущення визнання української православної автокефалії. Читати далі Пропагандистська війна проти отримання Україною Томосу

Генадь Побережний: “Є три речі, які відрізняють концепцію Лемкіна від Конвенції ООН про геноцид…”

З Конвенції ООН було викреслено питання про геноцид як колоніальний злочин

Професор Генадь Побережний про дві важливі речі: про геноцид в європейському і не лише європейському суспільстві у ХХ столітті та про трансформацію авторитарних режимів у режими демократичні

“Геноцид” – це термін, який дуже часто використовується в нашій мові, причому доречно і недоречно. Очевидно, ми говоримо про Голодомор як геноцид, і дуже багато країн визнають Голодомор геноцидом. Про геноцид говорять, коли наводять приклади Холокосту або винищення вірмен. Кримські татари називають геноцидом трагедію їхнього виселення, коли більша половина народу загинула. А часом геноцидом називають і зовсім інші явища в суспільстві, особливо політики-популісти, які люблять говорити або про тарифний геноцид, або ж про ще якісь геноциди. Читати далі Генадь Побережний: “Є три речі, які відрізняють концепцію Лемкіна від Конвенції ООН про геноцид…”

Росія: культ «Великої Перемоги» як культ смерті

Коли у січні 1654 року у Переяславі гетьман Зиновій-Богдан Хмельницький зібрав своїх полковників, щоб легітимізувати перехід Козацької держави «під високу руку» московського царя, одним із тих, хто категорично відмовився підтримати це, виявився Іван Богун. Хмельницький закинув Богунові: як же так, адже цар московський і народ московський з нами однієї православної віри, вони стануть надійними союзниками. На це полковник Богун відрізав: ні, і цар, і всі вони не православні люди, і взагалі не християни, а язичники, власне, дикуни, які мають відповідні звичаї і яким вірити не можна.

Читати далі Росія: культ «Великої Перемоги» як культ смерті

Боялися дратувати Росію? Ото з барлоги й вилізло — стримуйте тепер гуртом

Лондон створює альянс союзників для захисту від Москви. Терпець йому урвався

Навіть стримані британці зрозуміли, що домовлятися з Росією не можна, бо ніякий це не партнер, а навпаки, ворог біснуватий. Тому Велика Британія найближчим часом планує використати низку міжнародних самітів, аби зорганізувати своїх потенційних союзників у боротьбі із загрозами, що йдуть від Росії. Головні напрямки роботи такого блоку – кібербезпека, політика НАТО щодо російської загрози, санкції проти російських олігархів і вироблення спільної стратегії протистояння російській дезінформації та переосмислення традиційного дипломатичного діалогу з Москвою. Про це йдеться в публікації The Guardian. Здається, у геополітиці назріває щось серйозне і дуже неприємне для Росії… Читати далі Боялися дратувати Росію? Ото з барлоги й вилізло — стримуйте тепер гуртом

Грамота Діонісія: документальне свідчення анексії Української православної церкви

В оригінальних документах грецькою мовою від 1686 року ні слова про те, що Київську митрополію з Константинопольського патріархату “довічно” передано Москві

Укрінформ продовжує серію матеріалів про нинішню ситуацію з можливим і дуже бажаним наданням автокефалії для української православної церкви. Цього разу ми досліджуємо історичне коріння: грамоту Константинопольського патріарха Діонісія IV 1686 року, за якою Київська метрополія нібито “довічно” перейшла під владу московських церковників. А приводом для нашого матеріалу стала свіжа (але не нова) заява російського “православного експерта” Кирила Фролова (“жириновського” від РПЦ): “Згідно з грамотою Константинопольського патріарха Діонісія 1686 року, Київська православна митрополія передається Московському патріархату навічно. І цей документ не має зворотної сили”. Читати далі Грамота Діонісія: документальне свідчення анексії Української православної церкви

«Висококультурна» Росія та «дика» Україна: про наші бренди у світі

…на моє глибоке переконання в ситуаціях, коли на Заході щось українське звуть «російським», а і когось із українців називають «росіянами», наші дипломати повинні вживати не стандартну дипломатичну лексику, а куди різкіші формулювання

У Західній Європі прийнято все, створене на території Російської імперії та СРСР, вважати «російським». За винятком хіба що надбань тих поляків, які до 1918 року були російськими підданими, і то не завжди; так, киянина Вацлава Ніжинського вважають «генієм російського балету». А на початку цього року інформагенції розповіли, що семирічний Захар Лісковий, який живе з батьками у США, знайшов помилку у Британській енциклопедії – там літак Ан-225 «Мрія» названо російським. Захар записав відеозвернення до редакторів та видавців енциклопедії, висловивши надію, що помилка буде виправлена, й читачів цієї уславленої енциклопедії не вводитимуть в оману… Читати далі «Висококультурна» Росія та «дика» Україна: про наші бренди у світі

Загроза Україні йде не лише з Росії

На жаль, є й така, що виходить з протилежної частини Європи. І нею не варто легковажити

Напруга у стосунках заходу і Росії через отруєння Сергія Скрипаля та його доньки не спадає. Кожного дня маємо новини на цю тему. Однак, на жаль, є й іншого характеру новини з Європи. Ось, з останнього. Читати далі Загроза Україні йде не лише з Росії

Польща-Україна: є криза, буде катастрофа

Єжи Тарґальський: Нині у польських ЗМІ і в польській політиці проросійський чинник стає дедалі сильнішим, і що гірше – знаходить підтримку серед польського суспільства

Ситуація, яку маємо нині, назрівала два роки. Партія влади не подбала про те, щоб не допустити до розбурхання антиукраїнських настроїв

Про стан нинішніх взаємин між Варшавою та Києвом і потенційні загрози, перед якими опинилися наші країни, говорить історик і публіцист Єжи Тарґальський. Читати далі Польща-Україна: є криза, буде катастрофа