Архів категорії: Цей день в історії

Український прапор над Києвом 1 травня 1966 року

160503_1966-05-01_1
Більшість борців із радянським режимом і досі залишаються «кримінальними злочинцями»

Рівно півстоліття тому, у ніч проти 1 травня 1966 року, над будівлею Київського інституту народного господарства (сьогодні це Київський національний економічний університет) двоє молодих хлопців вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний – радянський – зірвали, а національний український підняли. Вчинили цей подвиг 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко. Обоє – київські робітники, а Георгій – ще й студент-вечірник того самого інституту народного господарства. Задум хлопців був такий: будівля інституту розташована на Брест-Литовському проспекті (зараз – проспект Перемоги) якраз навпроти заводу «Більшовик». Рано-вранці на проспекті формуватимуться першотравневі колони робітників заводу, щоб потім пройтися Хрещатиком. Ось вони і мали б побачити замість червоного жовто-блакитний прапор.
160503_1966-05-01_2

Читати далі Український прапор над Києвом 1 травня 1966 року

Битва, яка врятувала континент від «Європейського Союзу Совєтів»

150815_Warsaw_battle1
1920-ий рік, після битви – польські солдати з хоругвами більшовиків.

15 серпня – День Війська польського та 95 річниця Варшавської битви.

Перемога у Варшавській битві 1920-го року забезпечила Польщі незалежність і захистила Європу від більшовицької навали

Літо 1920-го. Червона армія на півночі Польщі веде Варшавську операцію, у результаті якої більшовики відкинули поляків від Німану аж до Варшави. Для поляків ситуація була катастрофічною. Як відкинути росіян, коли вони окупували схід твоєї держави і стоять в кількох кілометрах від твоєї столиці і як врятувати Європу – про це нижче.

Ішлося не про конфлікт, а про існування держави

Ніщо в Польщі так не описується в категоріях альтернативної історії, як Варшавська битва. «А що було б, якби?» – питають найчастіше про неї. У середині серпня 1920 року на околиці Варшави розігралася вирішальна битва польсько-більшовицької війни. Вона увійшла в канон польської історії під іменем «чудо над Віслою». Вважається, що це вісімнадцята вирішальна для історії людства битва. Завдяки перемозі в ній Польща зберегла крихку, щойно відновлену незалежність і врятувала цілу Європу від більшовизму.

150815_Warsaw_battle2
Польський пропагандистський плакат, 1920 рік
Читати далі Битва, яка врятувала континент від «Європейського Союзу Совєтів»

2015_5 – 7 липня

5 липня

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Відзначається згідно з Указом Президента України № 331/2015 від 12 червня 2015 року. Уперше День ВМС України був святково відзначений у Севастополі 1 серпня 1997 року. Підставою став Указ Президента України Леоніда Кучми № 708 від 17 серпня 1996 року, в якому зазначалося: «Враховуючи значення Військово-Морських Сил як невід’ємної частини Збройних Сил України у захисті незалежності, територіальної цілісності України, постановляю: Установити в Україні свято – День Військово-Морських Сил, яке відзначати щорічно 1 серпня». Святкування дня ВМС стало всенародним оглядом бойової готовності українського флоту і визначенням його авторитету як у Севастополі, так і в Україні в цілому. Крім того, воно засвідчило перемогу не лише військових моряків, а всього українського народу у виснажливій боротьбі за флот, за право України бути морською державою. Згодом, згідно з Указом Президента Віктора Ющенка (№ 259/2006 від 24 березня 2006 року) День Військово-морських Сил Збройних Сил України відзначався щорічно в першу неділю липня. З 2012 року, за президентства Януковича святкування перенесли на останню неділю липня (поєднавши зі святкуванням дня ВМФ Росії). І ось, цьогоріч ми знову відзначаємо День Військово-Морських Сил Збройних Сил України в першу неділю липня. Нині, у зв’язку з російською окупацією Криму, штаб ВМС України знаходиться в Одесі.
Читати далі 2015_5 – 7 липня

2015_1 – 4 липня

1 липня

150701_Sophia_Kyiv
День архітектури України. Відзначається згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року (№ 456/95), щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів  та  містобудівників, їх творчих спілок, працівників  проектних  організацій  і  місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», – так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, 1026 року вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, 1072 року, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. Нині понад 1000 українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує громадська творча організація Національна спілка архітекторів України.

150701_Canada Day Living Flag
Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року набрав чинності, ухвалений англійським парламентом у березні 1867 року, «Акт про Британську Північну Америку», згідно з яким була утворена Канадська конфедерація, або ж «Домініон Канада».
Читати далі 2015_1 – 4 липня

2015_28 – 30 червня

28 червня

150628_Constitution_Ukraine
День Конституції України. 19 років тому, 28 червня 1996 року, на засіданні V-ї сесії Верховної Ради України був ухвалений Основний Закон нашої держави – Конституція України. Новітній конституційний процес в Україні розпочався з ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України». 28 червня 1996 року після 24 годин безперервної праці Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи.

У 2004 році в умовах гострої політичної кризи, з метою зменшення рівня конфронтації між основними політичними гравцями, які боролися за владу під час президентських виборів, було досягнуто домовленості щодо внесення змін до Основного закону. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закони про внесення змін до Конституції та про внесення змін до закону про вибори Президента (так звана політреформа 2004 року). Закон про зміни до Конституції передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, закон набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року, за часів президента Віктора Ющенка.

Утім, вже 30 вересня 2010 року Конституційний суд визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року у зв’язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення. Це означало відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року: повернення президентові Януковичу повноважень, які мав президент Леонід Кучма в період з 1996-го по 2004 рік і президент Віктор Ющенко до 2006 року; існування коаліції ставало не обов’язковим, а всі рішення ухвалювалися простою більшістю голосів.

21 лютого 2014 року на тлі кризи владної вертикалі Верховна Рада України проголосувала за відновлення Конституції України в редакції 2004 року («за» – 386 депутатів). На початку березня 2015 року Президент Порошенко створив Конституційну Комісію, як спеціальний допоміжний орган при Президентові України з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Конституції України з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства. Нині триває конституційна реформа стосовно децентралізації влади, яка є одним із пунктів мінських домовленостей, підписаних 12 лютого 2015 року.

150628_Youth_day_ussr
День молоді. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 323/94, від 22 червня 1994 року) останньої неділі червня. В Україні молоддю вважаються особи віком від 15 до 34 років. На початок 2014 року їх чисельність становила 12,723 млн осіб. На тлі скорочення загальної чисельності населення країни, молоді поменшало на понад 5 %. Згідно з демографічним прогнозом, здійсненим Інститутом демографії та соціальних досліджень, чисельність молоді у нашій країні скорочуватиметься й надалі і до 2020 року становитиме 10,867 млн осіб. Молодь в Україні «старіє» – більш численними є вікові групи 30-34-річних і 25-29-річних, народжених ще до зниження демографічних показників, аніж наймолодших представників молодіжного контингенту – їх майже на мільйон менше. Частка молодих городян становить 70 %, у сільській місцевості вона близька до 27 %. Найбільше сільської молоді мешкає на заході нашої країни. У абсолютному вимірі найбільше скорочення молодіжного контингенту в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій (на 183 тис. осіб), Дніпропетровській (на 123 тис. осіб), Луганській (на 107 тис. осіб). У Києві навпаки молоді побільшало (на 17,1 тис. осіб). Найпривабливішими щодо життєвих перспектив і можливостей трудової реалізації для молоді є Київ, а також Харківська і Одеська області. «Наймолодіжнішим» є населення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях (за рахунок високого рівня народжуваності).
Читати далі 2015_28 – 30 червня

2015_25 – 27 червня

25 червня

150625_BSEC
День Організації чорноморського економічного співробітництва. Відзначається щороку в країнах-учасницях ОЧЕС за рішенням Ради міністрів закордонних справ – членів ОЧЕС (червень 2004 року). Цього дня (1992) у Стамбулі (Туреччина) була підписана Декларація про створення міжнародної організації Чорноморського економічного співробітництва. Серед держав-засновниць – Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина та Україна. Пізніше до Організації приєдналася Сербія. Статут Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) був підписаний 5 червня 1998 року під час Ялтинського Саміту Глав держав та Урядів країн-членів ЧЕС, а 1 травня 1999 року він набув чинності.

150625_bsec1

Тим самим ОЧЕС трансформувалася з міжурядового механізму співробітництва у повноцінну міжурядову регіональну організацію. Відповідно до Статуту, країни-члени співпрацюють за такими напрямками: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв’язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров’я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.
Читати далі 2015_25 – 27 червня

2015_22 – 24 червня

22 червня

150622_Kyiv22-06-1941
День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 1245/2000, від 17 листопада 2000 року). 74 роки тому, попри таємні угоди, співпрацю та палкі завіряння у дружбі, нацистська Німеччина та її сателіти – Угорщина і Румунія атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря; перші німецькі бомби цього дня впали і на Київ. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Другої світової війни.
Читати далі 2015_22 – 24 червня

2015_19 – 21 червня

19 червня

150619_13th Amendment Abolishes Slavery_1
День визволення рабів у США. Відзначається в день прийняття закону про скасування рабства. Відповідний закон був підписаний президентом Авраамом Лінкольном в 1862 році і доповнений випущеної в 1863 році Декларацією незалежності, в якій Лінкольн закликав армію Півночі звільняти всіх рабів. Обидва документи були прийняті в період Громадянської війни між Північними і Південними штатами США. Проте, лише тільки після закінчення війни в 1865 році і перемоги Півночі скасування рабства відбулося в дійсності. У цей же рік була прийнята 13-а поправка до Конституції США, що остаточно скасувала рабство на території країни. Цікаво, що ратифікація цієї поправки затягнулася в США на півтора століття. Останнім штатом, який ратифікував поправку, став Міссісіпі. Відбулося це у 1995 році, а повна процедура ратифікації завершилася у 2013 році. В інших країнах світу з рабством покінчили у 1926 році, коли Лігою націй була прийнята Конвенція про повну заборону рабства і работоргівлі.
150619_13th Amendment Abolishes Slavery
Читати далі 2015_19 – 21 червня

2015_16 – 18 червня

16 червня

150616_bloomsday2
Свято «Блумсдей» в Ірландії. Вперше Блумсдей відзначили в 1954 році, коли художник Джон Райан і письменник Фланьо О’Брайен організували в Дубліні «паломництво» за маршрутом Леопольда Блума, головного героя найвідомішого твору ірландського письменника Джеймса Джойса (1882-1941) – «Улісс» (1922).

150616_Bloomsday1

Саме цього дня 1904 року Леопольд Блум вирушив у подорож по Дубліну, відвідавши протягом 18-годинної «прогулянки» чимало ресторанів та пабів, а також зустрів свою майбутню дружину. Як правило, в Дубліні організовуються численні заходи, маршрут подорожі всесвітньовідомого літературного персонажа щороку намагаються повторити тисячі шанувальників Джеймса Джойса. Одним із цікавих моментів свята «Блумсдей» є публічні читання книги «Улісс» учасниками цього свята.
150616_bloomsday3

Читати далі 2015_16 – 18 червня

2015_13 – 15 червня

13 червня

В Естонії, Латвії, Литві – День вшанування жертв комуністичних репресій. Після підписання таємної угоди між Німеччиною та СРСР (пакт Молотова-Ріббентропа) території Естонії, Латвії і Литви потрапили у  «сфери впливу» Радянського Союзу. 16 червня 1940 року Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу та в агресивних намірах. 17 червня до Латвії та Естонії введено радянські війська. 21 червня створено новий уряд Естонії на чолі з І.Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А.Ждановим. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках і звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. В ніч з 13 на 14 червня 1941 року на окупованих СРСР країнах Балтії почалися масові депортації громадян до Сибіру.

13 червня відбулося:

***
95 років тому (1920) розпочався відступ армії УНР за р. Збруч, спричинений проривом 1-ю Кінною армією С. Будьонного фронту 6-ї польської армії.
***
Читати далі 2015_13 – 15 червня