Архів категорії: Тягар минулого

Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Із фондів ЦДАЗУ: До 85-річчя відзначення Голодомору 1932–1933 років в Україні

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці,
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ.
Нінa Виноградська

Три Голодомори зазнала Україна під час панування комуністичного режиму, але найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні Голодомором був свідомо зорганізований сталінським режимом голод 1932–1933 рр., що призвів до багатомільйонних людських жертв на території радянської України й Кубані (переважну більшість населення якої становили українці) та придушення українського національно-визвольного руху. І хоч дослідники називають різні цифри загиблих українців під час Голодомору 1932–1933 рр., але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. І більшість загиблих від Голодомору – ДІТИ! Читати далі Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Скупа хроніка 1933-го: вересень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Сентябр
5/IX-33 г.
Одноосибников жмут что бы везли хлебо заготовку и чтобы плотили все налоги и страховку, а кто не выполняет тово и другово тово штрафуют и продают.
14/IX-33 г.
Осень сухая надо сеять но земля сухая колгоспы сеют в сухую землю. Одноосибников какие не выполнили хлебо-загот. то тех продают имущество.
15/IX-33 г.
Пошел дождь хороший и началась сейба жита и пшеницы.
29/IX-33 г.
В нашей артели на Керпичном заводе Председатель артели и он же зав. заводом Чуев А.С. в течение 2х годов его работы продавал лошадей коров инвентарь купленный на торгах кулацких хозяйств и не приходовал той суммы за какую продал а потом продал 1 вагон угля тоже не приходовал керпич продавал тоже себе брал деньги так его забрало Г.П.У. и он седит а здесь в с/с идет следствие и забрали Цыганка О.П. А у Чуева забрали муку всю из дому пудов 12ть и корову.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Вересень

Вересень 1933 р. План порайонного розміщення в областях УСРР переселенців з інших регіонів СРСР Читати далі Скупа хроніка 1933-го: вересень

“Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

Кар’єра, свобода або навіть життя – їх було небагато, втім вони заплатили високу ціну за свої вчинки.

Інформацію про Голодомор на території України у 1930-х роках радянська влада намагалася приховати будь-якими методами.

Але, попри заборони і загрозу смерті, дехто все одно не міг змовчати.

Український інститут національної пам’яті підготував для “Меморіалу жертв Голодомору” у Києві експозицію “Люди Правди” – про тих, хто зберігав і поширював свідчення про Голодомор. Читати далі “Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

50 років розстрілу Празької весни. Кінець казки про соціалізм із людським обличчям

Чому президент Чехії Земан не хоче згадувати про окупацію

П’ятдесят років тому танками було розчавлено паросток духу свободи й демократії в колишньому соціалістичному таборі, який дістав назву «Празької весни». Розчавлено, але не вирвано з коренем: через 20 з невеличким років розвалився і соцтабір, й імперія, яка зібрала його докупи.

У ніч з 20 на 21 серпня війська п’яти країн Організації Варшавського договору – СРСР, Польщі, НДР, Болгарії, Угорщини – увійшли на чехословацьку територію. Розпочалася операція «Дунай», офіційний підсумок втрат у якій – 108 убитими (понад 130, за даними Чеського радіо) і 500 пораненими з чехословацької сторони, 12 осіб загиблими і 25 пораненими й травмованими – з радянської. Читати далі 50 років розстрілу Празької весни. Кінець казки про соціалізм із людським обличчям

Скупа хроніка 1933-го: серпень

Такими рекламними проспектами запрошували «інтуристів» до совєтської «процвітаючої» України

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Август 1933-й год
1/VIII
Получил извещение на налог и на самообложение того на 23 рубля 22 коп. и самообложение на 23 руб 22 коп. Есть объявление на станциях ж.д. желающим на поселение в Полтавскую губ. дают лошадь корову и хату и желающие ехать только на уборки хлеба скосить и связать гектар 18 пудов, а связать за косилкой 10 пудов.

16/VIII-33
Из рассказов очевидцев работавших на Полтавщине по уборке хлеба что там люди так вымерли, что в деревне нет ни одной живой души и у многих хатах вся семья лежит умерша трупы разложились и некому убирать.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Серпень

Серпень, 1 1933 (вівторок) – Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Харківській області 50 тис. пудів жита для надання продовольчої допомоги колгоспам за умови повернення до 10 серпня 1933 р. Читати далі Скупа хроніка 1933-го: серпень

Скупа хроніка 1933-го: липень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

9/VII
Уже начинают срезать колосья жита и готовить кушать. И уже осудили 3 души за колосья и дали по 6 лет и по 8 годов лишения прав с высылкой в далекие табора.
15/VII-33
Умерла Мамаша в 11 часов вечера на 68 году жизни умерла по случаю недоедания.
16/VII-33
Разрешено косить жито у кого спелое. Охраняют красноармейцы чтобы не срезали колосья а кого поймают так приводют в сельсовет.
22/VII-33 г.
Косовица началась частично молоть без довидки с/с не дают не колхозам не единоличникам.
27/VII-33 г.
Жнива начались полным ходом но дожди мешают а сельсовет индувалов гонит косить но как людям ехать когда люди голодные и не дают молоть и у многих отобрали ступы говорят вези хлебо-загот. тогда дадут смолоть 16 кгр на душу а я когда косил траву то ели лягушок, на вкус хорошие мясо белое и на вкус как рыба.
29/VII-33 г.
У нас на кирпичном заводе хлеба нету варют на завтрик жито а на обед борщ и жито с молоком и на ужин тоже жито. Словом кормит с/власть крестьян хуже нежели когда-то кормили люди свиней.
31/VII-33 г.
В совхозе 1й Индустриальный сего числа рабочим выдано хлеба по 100 гр. на день та варили борщ а в перет давали хлеба по 800 гр. а варили овес словом кормлют как свиней да лошадей.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
*** Читати далі Скупа хроніка 1933-го: липень

Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Складна історія, на жаль, продовжує гальмувати розвиток українсько-польських відносин. Упродовж останнього року символом історичних непорозумінь у відносинах між двома країнами стало руйнування (у польській версії – демонтаж) українського місця пам’яті на кладовищі в Грушовичах у квітні 2017 року.

Нещодавно на місці пам’ятника проведено пошукові роботи, які мали відповісти на питання: чи є там останки вояків УПА? Від цього залежало, чи буде відновлено зруйнований пам’ятник або буде встановлений новий, а також можливе відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні. За результатами розкопок, до яких запрошено представників України, польська сторона офіційно повідомила, що в цьому місці немає останків упівців. Із цим рішення не згодна українська сторона. “Сухої нитки” на розкопках у Грушовичах не залишив також польський історик українського походження Євген Місило, який спеціалізується в українсько-польській історії першої половини XX століття й неодноразово брав участь у такого роду розкопках. Читати далі Євген Місило, польський історик українського походження: “Україна і Польща мають домовитися – як свого часу Польща з Німеччиною”

Скупа хроніка 1933-го: червень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

4/VI-33 г.
Дожди идут все время и очень холодно все заросло бурьянами так что надо полоть но дожди не дают. Цены на хлеб печеный кило стоит 8 – 10 рублей, пшена стакан чайный 3 руб. масло коровье 18 – 20 рублей фунт молока литра 2 руб. 50 коп. и 3 рубля.
10/VI-33 г.
Люди умерают голодной смертью как-то по станциях жел. дор. в Харькове на поле и некто не убирает. На пример Костенко Николай умер около Таганки уже целый месяц и некто не убрал трупа а каждый день мимо ездят командиры Красной армии. И нет дела некому что труп уже разложился что нельзя мимо идти.
28/VI-33 г.
Дожди все время идут очень большие день и ночь, так что все остается невыполоно а люди знай мрут голодной смертью.
29/VI
только из этого дня встановилась погода.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Червень

1 червня 1933 р. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про відпуск муки Дніпропетровській області

1 червня 1933 р. Постанова ЦК КП(б)У про надання продовольчої допомоги безпритульним дітям Читати далі Скупа хроніка 1933-го: червень

Скупа хроніка 1933-го: травень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

13/V-33 г.
Из 8/V началась теплая погода всходят все посевы, бураки и рассаду едят жучки и блохи надо дождя но нету. Колгоспы знай сеют наверно будут сеять до Петрова дня. Люди знай мрут из голоду. 12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки так она вечером на радощах в школе танцовала а теперь издохла из голоду как собака.
20/V-33 г.
Ежедневно мрут люди из голоду. Сельсоветом назначена санитарная комисия для уборки трупов и похорон их потому что хоронить тех людей некому так теперь сельсовет выгоняет людей и роют большую яму душ на 10 и тогда зарывают. Много людей взрослых и детей как посмотришь так это живые мертвецы.
31/V-33 г.
Дожди идут все время уже две недели и большие очень полоть уже надо край но невозможно. А люди мрут своим чередом.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php Читати далі Скупа хроніка 1933-го: травень

Скупа хроніка 1933-го: квітень

«…А за вікном сірий, похмурий день. Небо затягнуте волохатою ковдрою хмар, які і вдень і вночі пливуть собі й пливуть із заходу на схід, часто сіючи дощем. І що воно за весна така дощова! Хай би хоч сонце світило, земля швидше просихала, щоб не сидіти мені в хаті, а вештатись надворі, може, про голод не так би думалось. …

З настанням весни в селі майже кожен ранок починався голосінням. Голосили жінки. То на одному, то на другому кутку. Або й на двох водночас. Це означало, що вночі когось обікрадено. Крали різними способами. Ламали замки на дверях погребів і повіток, знімали двері з завіс, робили підкопи в чулани й хатини, забирали все, що в кого було у запасі придатне для їжі. …»

Іван Кирій, «Голодна весна» (1989)

«- Так, – підхопив Рубашов, – Ми такі послідовні, що заради справедливішого розподілу землі виморили голодом п’ять мільйонів селян протягом одного року. Ми такі послідовні, що, визволяючи робітників з ярма промислової експлуатації, послали десятки мільйонів людей до таборів примусової праці у тундру і тайгу, при тому створивши для них умови, як для рабів на галерах. …

– Ваша огида до наших методів, – провадив Іванов, – особливо з огляду на ваше минуле, видається мені майже штучною. … Так, ми ліквідували паразитичну частину селянства. Це була хірургічна операція, необхідна, щоб вилікувати організм раз і назавжди. …»

Артур Кестлер, «Ніч ополудні» (1940)

Читати далі Скупа хроніка 1933-го: квітень