Архів категорії: Тягар минулого

Скупа хроніка 1933-го: листопад

“На невиданный уровень поднята в этом году сила и могущество колхозного строя. Скреплена обороноспособность страны. Нанесен серьезнейший удар по остаткам паразитических классов и особенно кулачества, ликвидированного как класс.”
/Приказ Государственного Политического Управления УССР № 536 от 5 ноября 1933 года/

1933 рік. Листопад

2 листопада 1933 р. Повідомлення німецького консула у Києві Андора Генке в Посольство Німеччини в СРСР про становище в Україні

3 листопада 1933 р. Наказ ДПУ УСРР “Про заборону проведення арештів спеціалістів без санкції ДПУ УСРР” Читати далі Скупа хроніка 1933-го: листопад

У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»

Масовий голод, що охопив у 1932–1933 роках всю територію Української РСР у межах, що існували на той період, став однією з жахливих трагедій ХХ століття. Станом на 2018 рік Голодомор визнаний геноцидом українського народу в 24 країнах світу.

Але Росії серед них нема. У цій країні теми Голодомору взагалі воліють не торкатися, розцінюючи навіть згадку про цю сталінську політику знищення як ворожий випад. У сучасній Росії зараз тенденція «своїх не здавати», не звертаючи увагу на те, що ці «свої» – кати, каже доктор історичних наук Андрій Зубов. Читати далі У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»

Скупа хроніка 1933-го: жовтень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

6/X-33 г.
Посев производют все колгоспы и Индувидуальные хозяйства но озим неважная потому что осень сухая да кроме того какая может быть сейба как пашеш и сееш.
20/X
Все время мыши скрозь ив поле ив доме такая сила что и кошка уже не хочет душить, мышеловкой по 50 штук за ночь ловить.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Жовтень

Жовтень, 1 1933 (неділя) – Постанова Всесоюзного переселенського комітету при РНК СРСР «Про переселення 20 000 господарств в Україну». Зобов’язала органи влади Західної області РСФРР завербувати 7500 господарств, Білорусії – 4500, ЦЧО – 4500, Івановської області – 4500, Горьковського краю – 2500 та переселити їх в Донецьку область – 3500, Одеську – 6600, Дніпропетровську – 6500, Харківську – 3500. На Раднарком та Наркомзем УСРР покладено завдання про підготовку протягом жовтня 20 тис. хат Читати далі Скупа хроніка 1933-го: жовтень

Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

Меморіал у Долині Загиблих

Іспанія завершує період “амнезії минулого”. Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої “історичної амнезії”. Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

У серпні Мадрид розпочав монументальні зміни головного місцевого “Леніна” – Меморіалу в “Долині полеглих” з могилою диктатора (ісп. Valle de los Caidos). Меморіал будували каторжани-республіканці, яких Франко переміг у війні. Читати далі Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство

Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Із фондів ЦДАЗУ: До 85-річчя відзначення Голодомору 1932–1933 років в Україні

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці,
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ.
Нінa Виноградська

Три Голодомори зазнала Україна під час панування комуністичного режиму, але найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні Голодомором був свідомо зорганізований сталінським режимом голод 1932–1933 рр., що призвів до багатомільйонних людських жертв на території радянської України й Кубані (переважну більшість населення якої становили українці) та придушення українського національно-визвольного руху. І хоч дослідники називають різні цифри загиблих українців під час Голодомору 1932–1933 рр., але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. І більшість загиблих від Голодомору – ДІТИ! Читати далі Що знав світ та зарубіжне українство про Голодомор 1932–1933 років в Україні?

Скупа хроніка 1933-го: вересень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Сентябр
5/IX-33 г.
Одноосибников жмут что бы везли хлебо заготовку и чтобы плотили все налоги и страховку, а кто не выполняет тово и другово тово штрафуют и продают.
14/IX-33 г.
Осень сухая надо сеять но земля сухая колгоспы сеют в сухую землю. Одноосибников какие не выполнили хлебо-загот. то тех продают имущество.
15/IX-33 г.
Пошел дождь хороший и началась сейба жита и пшеницы.
29/IX-33 г.
В нашей артели на Керпичном заводе Председатель артели и он же зав. заводом Чуев А.С. в течение 2х годов его работы продавал лошадей коров инвентарь купленный на торгах кулацких хозяйств и не приходовал той суммы за какую продал а потом продал 1 вагон угля тоже не приходовал керпич продавал тоже себе брал деньги так его забрало Г.П.У. и он седит а здесь в с/с идет следствие и забрали Цыганка О.П. А у Чуева забрали муку всю из дому пудов 12ть и корову.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Вересень

Вересень 1933 р. План порайонного розміщення в областях УСРР переселенців з інших регіонів СРСР Читати далі Скупа хроніка 1933-го: вересень

“Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

Кар’єра, свобода або навіть життя – їх було небагато, втім вони заплатили високу ціну за свої вчинки.

Інформацію про Голодомор на території України у 1930-х роках радянська влада намагалася приховати будь-якими методами.

Але, попри заборони і загрозу смерті, дехто все одно не міг змовчати.

Український інститут національної пам’яті підготував для “Меморіалу жертв Голодомору” у Києві експозицію “Люди Правди” – про тих, хто зберігав і поширював свідчення про Голодомор. Читати далі “Щоб світ знав”: люди, які не мовчали про Голодомор

50 років розстрілу Празької весни. Кінець казки про соціалізм із людським обличчям

Чому президент Чехії Земан не хоче згадувати про окупацію

П’ятдесят років тому танками було розчавлено паросток духу свободи й демократії в колишньому соціалістичному таборі, який дістав назву «Празької весни». Розчавлено, але не вирвано з коренем: через 20 з невеличким років розвалився і соцтабір, й імперія, яка зібрала його докупи.

У ніч з 20 на 21 серпня війська п’яти країн Організації Варшавського договору – СРСР, Польщі, НДР, Болгарії, Угорщини – увійшли на чехословацьку територію. Розпочалася операція «Дунай», офіційний підсумок втрат у якій – 108 убитими (понад 130, за даними Чеського радіо) і 500 пораненими з чехословацької сторони, 12 осіб загиблими і 25 пораненими й травмованими – з радянської. Читати далі 50 років розстрілу Празької весни. Кінець казки про соціалізм із людським обличчям

Скупа хроніка 1933-го: серпень

Такими рекламними проспектами запрошували «інтуристів» до совєтської «процвітаючої» України

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Август 1933-й год
1/VIII
Получил извещение на налог и на самообложение того на 23 рубля 22 коп. и самообложение на 23 руб 22 коп. Есть объявление на станциях ж.д. желающим на поселение в Полтавскую губ. дают лошадь корову и хату и желающие ехать только на уборки хлеба скосить и связать гектар 18 пудов, а связать за косилкой 10 пудов.

16/VIII-33
Из рассказов очевидцев работавших на Полтавщине по уборке хлеба что там люди так вымерли, что в деревне нет ни одной живой души и у многих хатах вся семья лежит умерша трупы разложились и некому убирать.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Серпень

Серпень, 1 1933 (вівторок) – Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Харківській області 50 тис. пудів жита для надання продовольчої допомоги колгоспам за умови повернення до 10 серпня 1933 р. Читати далі Скупа хроніка 1933-го: серпень

Скупа хроніка 1933-го: липень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

9/VII
Уже начинают срезать колосья жита и готовить кушать. И уже осудили 3 души за колосья и дали по 6 лет и по 8 годов лишения прав с высылкой в далекие табора.
15/VII-33
Умерла Мамаша в 11 часов вечера на 68 году жизни умерла по случаю недоедания.
16/VII-33
Разрешено косить жито у кого спелое. Охраняют красноармейцы чтобы не срезали колосья а кого поймают так приводют в сельсовет.
22/VII-33 г.
Косовица началась частично молоть без довидки с/с не дают не колхозам не единоличникам.
27/VII-33 г.
Жнива начались полным ходом но дожди мешают а сельсовет индувалов гонит косить но как людям ехать когда люди голодные и не дают молоть и у многих отобрали ступы говорят вези хлебо-загот. тогда дадут смолоть 16 кгр на душу а я когда косил траву то ели лягушок, на вкус хорошие мясо белое и на вкус как рыба.
29/VII-33 г.
У нас на кирпичном заводе хлеба нету варют на завтрик жито а на обед борщ и жито с молоком и на ужин тоже жито. Словом кормит с/власть крестьян хуже нежели когда-то кормили люди свиней.
31/VII-33 г.
В совхозе 1й Индустриальный сего числа рабочим выдано хлеба по 100 гр. на день та варили борщ а в перет давали хлеба по 800 гр. а варили овес словом кормлют как свиней да лошадей.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
*** Читати далі Скупа хроніка 1933-го: липень