Архів категорії: Важливо сьогодні

Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Суспільство стало однорідним, але намітилися інші лінії поділу

В Україні три роки йде війна. Війна, яку можна уявити, як серію різних гравюр. Це і село, що стоїть на колінах і зустрічає на під’їзді труну з солдатом. Нещодавно такі труни отримали вісім родин. І дипломатичні битви, мобілізація, паралельні фронти, і тут же ресторани, фестивалі, концерти, не завжди благодійні. Як суспільство приймає війну? Адже соцмережі дуже часто – просто ілюзія в порівнянні з тим, що відбувається в чорному ящику під назвою «народ».

Такої форми матеріал, можна сказати, набув випадково. Я прийшла на інтерв’ю до заступника директора Інституту соціології НАН Євгена Головахи, але через кілька хвилин до нього в кабінет зазирнула керівник центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. І я вирішила поставити питання одночасно двом соціологам. Тим більше, що найпомітніші вітчизняні представники цієї науки дещо відрізнялися в оцінках того, що відбувається. Читати далі Чи є світло в кінці тунелю? Соціологія від песиміста і соціологія від оптиміста

Шантаж, якого не було

161030_nederland1

20 жовтня президент України, Петро Порошенко, відвідав саміт Європейської Народної Партії, що пройшов в Маастрихті.

Відповідаючи на запитання журналісту голландської інформаційної агенції NOS, президент прокоментував прогрес з ратифікацією Нідерландами Угоди про асоціацію України та ЄС:
“Ми ефективно співпрацюємо з Нідерландами. Починаючи з розслідування терористичної атаки на МН17. І це було моє рішення, коли я довірив голландським слідчим провідну роль у розслідуванні, оскільки Нідерланди найбільше постраждали через цю катастрофу. І закінчуючи безвізовим режимом та іншими європейськими програмами співпраці. В цій ситуації, якщо ратифікація не відбудеться, я думаю, це буде дуже небезпечним прецедентом. І ми віримо у Нідерланди, ми абсолютно впевнені, що все буде добре.”

Того ж дня на вечірній прес-конференції, присвяченій результатам першого дня засідань Європейської Ради в Брюсселі, голландський прем’єр-міністр Марк Рютте отримав питання, яке стосувалось заяви українського Президента.
Читати далі Шантаж, якого не було

Де він, «план Маршалла» для України?

160430_west&ptn

Ті з читачів «Дня», кому, як то кажуть, «за тридцять із гаком», пам’ятають мабуть, що на початку 1994 року ЦРУ США представило аналітичну доповідь, у якій, зокрема, йшлося про майже неминучий розкол України на дві держави, більше того – про можливу втрату української державності як такої. Все у тій доповіді було на місці: статистичні та соціологічні дані, думки експертів, наукова аргументація висновків… От тільки нічого схожого на той прогноз не сталося. Тож, виходить, іноді не тільки багаті плачуть, а й високооплачувані аналітики потрапляють пальцем у небо.

Після того багато було песимістичних, а часом навіть катастрофічних прогнозів західних експертів щодо майбутнього України. Проте, попри всі труднощі та трагічні події, найгіршого не сталося. Це не означає, що на розмисли зарубіжних аналітиків не треба зважати; просто потрібно розуміти, що вони – не боги й не святі, а водночас жити слід передовсім власним розумом, бо ніхто краще за нас самих не знає нашої ситуації…
Читати далі Де він, «план Маршалла» для України?

«За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації

160318_refer1

6 квітня у Нідерландах відбудеться національний консультативний референдум. Питання порядку денного – чи підтримують голландці Угоду про асоціацію України з ЄС. Перед виборцями поставлять питання: «Чи підтримуєте Ви, чи Ви проти ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС ?». Попри консультативний статус волевиявлення, воно може мати для України серйозні репутаційні, а також, можливо, юридичні наслідки. Врешті його близькість Україна вже частково відчула на собі: неофіційно референдум став причиною затримки розгляду надання безвізового режиму для України, хоча, переконують юристи, жодного юридично впливу на нього голосування не може мати.

Чому голландці голосують?

Квітневий референдум стане першим у Нідерландах на виконання закону, який вступив у силу першого липня 2015 року. Особливість цього закону, Акту про консультативний коригуючий референдум, у тому, що він дозволяє громадянам ініціювати референдум і питати думку народу щодо більшості законів і договорів вже після того як їх затвердили обидві палати парламенту Нідерландів.
Читати далі «За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації

У союзі з Туреччиною? Плацдарм опору зазіханням Росії в Чорноморському регіоні

151229_bbsu1

Посилення військового співробітництва між Туреччиною, Азербайджаном і Грузією вплине на ситуацію у регіоні

Inimicus, inimica – Amicus meus

Слова цього римського прислів’я певною мірою описують всю історію людства. Ворог ворога – мій друг. Людям і державам завжди було притаманно мати ворогів і шукати союзників. Ця суто людська риса пізніше за римлян знайшла відображення навіть у Біблії. Але для нас, для тих, хто подолав рубіж другого тисячоліття і ризикує будувати плани на майбутнє, праісторичний характер людської природи є слабкою втіхою. Змінюються часи й технології, але «людина розумна», як і тисячі років тому, продовжує бавитися пошуком ворогів і природних союзників.
Читати далі У союзі з Туреччиною? Плацдарм опору зазіханням Росії в Чорноморському регіоні

Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси

151130_climat01
У фонд боротьби з глобальним потеплінням планують закласти 100 млрд доларів

У паризькому передмісті Ле Бурже, під егідою ООН, 30 листопада стартувала Міжнародна кліматична конференція – СОР21. Вона зібрала близько 50 тисяч учасників і триватиме до 11 грудня. У перші дні форуму очікують на 143 глави держав і урядів. Інтерес до СОР21 не зменшився попри серію терактів, що сталися в Парижі за три тижні до її початку.

Здається, прогресивне людство вже чітко усвідомлює: щороку шанси та можливості захисту довкілля тануть прямо пропорційно до підвищення температури. Втім, ніхто не береться спрогнозувати успіх чи провал форуму. Обережні копірайтери порадили організаторам відмовитися від назви «конференція останнього шансу», як це було у Копенгагені, Лімі чи Дурбані.
Читати далі Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси

Над АТОвським морем

151114_Mariupol1

Пишіть про нас, обов’язково про нас пишіть, просить вона. Не забувайте, що ми тут, не забувайте про нас.

Здається, російською. Втім я не впевнений – може, й українською. Тепер мене можна впіймати на тому, що іноді я перестаю вмикати свідомість, розрізняючи ці дві мови. Закони воєнного часу. Рефлекс упізнавання своїх працює винятково на рівні кольорів. Синього й жовтого, звичайно.

Я відповідаю їй, що в жодному разі, ніколи не забудемо. Не забуваємо і весь час про них думаємо. А хтось і молиться. Вони опинилися в цілком особливому місті. Особливішого сьогодні в цій країні немає. «Ви цього собі не вибирали, – кажу я їй, – навіщо комусь таке задоволення – цілий рік на лінії фронту? І якби тільки рік. Ви цього не вибирали, але з вами це трапилося. Як нам про вас забути, якщо саме з вами це трапилося й ви тепер тут, де ви є?».
Читати далі Над АТОвським морем

Що нас чекає в майбутньому?

151031_zhnyva1

Ми майже ніколи не наважувалися сказати іноземним порадникам жорстке «ні», коли йшлося про реальні порушення наших національних інтересів

Зараз багато дискусій йде про те, чи треба продовжувати мораторій на продаж землі. Справа не лише в мораторії. Проблема набагато ширша. Справа в усіх діях нашої влади. Свідомих і несвідомих. Скажімо так: якщо зараз мораторій продовжать, усе одно ризики, що ситуація розвиватиметься не в кращий бік, дуже великі.

І проблема не лише в підступних МВФ і Світовому банку, які, як дехто думає, сплять і бачать, щоб віддати нашу країну на розтерзання транснаціональним корпораціям. Більшість співробітників цих міжнародних фінансових інститутів навіть не замислюються, що такі завдання існують і що ці інститути якраз задумувалися для цих цілей. Вони звикли так діяти. Деякі з них цілком вірять у те, що роблять. Так заточена світова економічна система. Свого часу я місяцями вивчав результати роботи МВФ і СБ у різних країнах. І з кожним новим здуванням чергової фінансової бульбашки, з кожною новою економічною кризою різні країни одна за одною потрапляли в боргові ями, з яких виходили змінившись. А я нагадаю, що за останні 40 років учені нарахували півсотні більш-менш великих фінансових бульбашок у різних куточках Землі.
Читати далі Що нас чекає в майбутньому?

Збита репутація

151011_syria1

«По-перше, я не брав ваш глек, по-друге, це був мій глек, а по-третє, я вам його давно повернув». Приблизно так виглядає позиція різних представників російських державних органів, експертів і ЗМІ напередодні й після публікації доповіді Ради безпеки Нідерландів щодо катастрофи малайзійського «Боїнга».

Головний висновок доповіді — «Боїнг» був збитий ракетою 9М-38 з комплексу «Бук». Радбез Нідерландів не назвав імена винних, що дало підставу багатьом російським коментаторам радісно повідомити, що в доповіді нічого немає й доказів чиєїсь провини ми не отримаємо ніколи.

Максим Кононенко в «Известиях» від 14.10.2015 публікує статтю «Доказів не буде», де повідомляє: «Ми виразно бачимо, що всі щось не договорюють. А якщо не договорюють, то ніхто ні в чому не впевнений. А якщо ніхто ні в чому не впевнений, то правди ми ніколи не дізнаємося».

Едуард Лимонов у тих же «Известиях»: «Результати дослідження досить банальні. Усього лише стверджується, що малайзійський Boeing був збитий ракетою «Земля — повітря», випущеною комплексом «Бук». Слизькі, як риби Північного моря, вони не наважуються все-ж прямо звинуватити Росію». Стаття Лимонова називається: «А Нідерланди ж які?! От бестії!».

Письменник Лимонов, як і людина з прізвищем Кононенко, мабуть, ніколи не зможуть зрозуміти різницю між собою й тими, хто звик відповідати за свої слова, між Росією й тим світом, де люди дорожать своєю репутацією. Назвати Голландію «бестією» й порівняти авторів доповіді з рибами Північного моря дуже легко, для цього треба лише кілька секунд, щоб натиснути кілька клавіш. Для того, щоб усупереч запеклому опору російської влади встановити істину й спростувати гори брехні, які російська влада й російські ЗМІ нагромадили довкола катастрофи Боїнга, знадобилося більше року.
Читати далі Збита репутація

Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

150601_V_Skurativsky1

Україна отримала незалежність ще в 1991 році, але тільки зараз на законодавчому рівні ми відмовляємося від радянської символіки та всього, що притаманно тій ідеології. Дехто з українців сприйняли це з полегшенням: «Нарешті!». Дехто, переважно люди старшого покоління, з певною образою, адже ця символіка супроводжувала їх все життя. Мистецтвознавці і художники заговорили про естетичну та художню цінність тих чи інших об’єктів радянської доби. А деякі міжнародні організації навіть заявили про загрозу обмеження свободи слова. Про те, чому треба на законодавчому рівні дистанціюватися від символіки радянської доби Укрінформу розповів культуролог і філософ Вадим Скуратівський.

ВОГНИК ЗА ТЮРЕМНИМИ ГРАТАМИ

– Як ви вважаєте, чи існує і де вона та межа, перетнувши яку, можна зруйнувати те, що має естетичну чи моральну цінність?

– Одверто кажучи, я не знаю де та межа, і ніхто, ні в цій країні, ні в усьому світі не знає де ця межа. Десь на початку XVI століття людство вирішило перетворити свою соціальну долю і імплікувати до свого існування абсолютну справедливість. На це витратили своє життя найкращі мислителі. А закінчилося все посередині XX століття величезним скандалом. Письменник Набоков примусив одного із своїх героїв замислитися над тим, що ж трапилося, що оцей самий вогник, який манив все людство, перетворився на світло лампи за гратами, де сидить тюремний наглядач. Це геніальна метафора. Прагнення до справедливості  закінчилося грандіозним скандалом, радянським скандалом з 1918 до 1987 року, тому що потім вже дуже швидко вибудовувалася нова система. Річ у тім, що оця сама ідея абсолютної справедливості, на превеликий жаль, скінчилася побудовою велетенського так званого тоталітарного монстра. Зрештою оцей газетний образ нам нічого не скаже, але все це закінчилося неймовірною несвободою, неймовірною несправедливістю.
Читати далі Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський