Архів категорії: Важливо сьогодні

Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси

151130_climat01
У фонд боротьби з глобальним потеплінням планують закласти 100 млрд доларів

У паризькому передмісті Ле Бурже, під егідою ООН, 30 листопада стартувала Міжнародна кліматична конференція – СОР21. Вона зібрала близько 50 тисяч учасників і триватиме до 11 грудня. У перші дні форуму очікують на 143 глави держав і урядів. Інтерес до СОР21 не зменшився попри серію терактів, що сталися в Парижі за три тижні до її початку.

Здається, прогресивне людство вже чітко усвідомлює: щороку шанси та можливості захисту довкілля тануть прямо пропорційно до підвищення температури. Втім, ніхто не береться спрогнозувати успіх чи провал форуму. Обережні копірайтери порадили організаторам відмовитися від назви «конференція останнього шансу», як це було у Копенгагені, Лімі чи Дурбані.
Читати далі Кліматичний армагеддон? У Ле Бурже підраховують шанси

Над АТОвським морем

151114_Mariupol1

Пишіть про нас, обов’язково про нас пишіть, просить вона. Не забувайте, що ми тут, не забувайте про нас.

Здається, російською. Втім я не впевнений – може, й українською. Тепер мене можна впіймати на тому, що іноді я перестаю вмикати свідомість, розрізняючи ці дві мови. Закони воєнного часу. Рефлекс упізнавання своїх працює винятково на рівні кольорів. Синього й жовтого, звичайно.

Я відповідаю їй, що в жодному разі, ніколи не забудемо. Не забуваємо і весь час про них думаємо. А хтось і молиться. Вони опинилися в цілком особливому місті. Особливішого сьогодні в цій країні немає. «Ви цього собі не вибирали, – кажу я їй, – навіщо комусь таке задоволення – цілий рік на лінії фронту? І якби тільки рік. Ви цього не вибирали, але з вами це трапилося. Як нам про вас забути, якщо саме з вами це трапилося й ви тепер тут, де ви є?».
Читати далі Над АТОвським морем

Що нас чекає в майбутньому?

151031_zhnyva1

Ми майже ніколи не наважувалися сказати іноземним порадникам жорстке «ні», коли йшлося про реальні порушення наших національних інтересів

Зараз багато дискусій йде про те, чи треба продовжувати мораторій на продаж землі. Справа не лише в мораторії. Проблема набагато ширша. Справа в усіх діях нашої влади. Свідомих і несвідомих. Скажімо так: якщо зараз мораторій продовжать, усе одно ризики, що ситуація розвиватиметься не в кращий бік, дуже великі.

І проблема не лише в підступних МВФ і Світовому банку, які, як дехто думає, сплять і бачать, щоб віддати нашу країну на розтерзання транснаціональним корпораціям. Більшість співробітників цих міжнародних фінансових інститутів навіть не замислюються, що такі завдання існують і що ці інститути якраз задумувалися для цих цілей. Вони звикли так діяти. Деякі з них цілком вірять у те, що роблять. Так заточена світова економічна система. Свого часу я місяцями вивчав результати роботи МВФ і СБ у різних країнах. І з кожним новим здуванням чергової фінансової бульбашки, з кожною новою економічною кризою різні країни одна за одною потрапляли в боргові ями, з яких виходили змінившись. А я нагадаю, що за останні 40 років учені нарахували півсотні більш-менш великих фінансових бульбашок у різних куточках Землі.
Читати далі Що нас чекає в майбутньому?

Збита репутація

151011_syria1

«По-перше, я не брав ваш глек, по-друге, це був мій глек, а по-третє, я вам його давно повернув». Приблизно так виглядає позиція різних представників російських державних органів, експертів і ЗМІ напередодні й після публікації доповіді Ради безпеки Нідерландів щодо катастрофи малайзійського «Боїнга».

Головний висновок доповіді — «Боїнг» був збитий ракетою 9М-38 з комплексу «Бук». Радбез Нідерландів не назвав імена винних, що дало підставу багатьом російським коментаторам радісно повідомити, що в доповіді нічого немає й доказів чиєїсь провини ми не отримаємо ніколи.

Максим Кононенко в «Известиях» від 14.10.2015 публікує статтю «Доказів не буде», де повідомляє: «Ми виразно бачимо, що всі щось не договорюють. А якщо не договорюють, то ніхто ні в чому не впевнений. А якщо ніхто ні в чому не впевнений, то правди ми ніколи не дізнаємося».

Едуард Лимонов у тих же «Известиях»: «Результати дослідження досить банальні. Усього лише стверджується, що малайзійський Boeing був збитий ракетою «Земля — повітря», випущеною комплексом «Бук». Слизькі, як риби Північного моря, вони не наважуються все-ж прямо звинуватити Росію». Стаття Лимонова називається: «А Нідерланди ж які?! От бестії!».

Письменник Лимонов, як і людина з прізвищем Кононенко, мабуть, ніколи не зможуть зрозуміти різницю між собою й тими, хто звик відповідати за свої слова, між Росією й тим світом, де люди дорожать своєю репутацією. Назвати Голландію «бестією» й порівняти авторів доповіді з рибами Північного моря дуже легко, для цього треба лише кілька секунд, щоб натиснути кілька клавіш. Для того, щоб усупереч запеклому опору російської влади встановити істину й спростувати гори брехні, які російська влада й російські ЗМІ нагромадили довкола катастрофи Боїнга, знадобилося більше року.
Читати далі Збита репутація

Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

150601_V_Skurativsky1

Україна отримала незалежність ще в 1991 році, але тільки зараз на законодавчому рівні ми відмовляємося від радянської символіки та всього, що притаманно тій ідеології. Дехто з українців сприйняли це з полегшенням: «Нарешті!». Дехто, переважно люди старшого покоління, з певною образою, адже ця символіка супроводжувала їх все життя. Мистецтвознавці і художники заговорили про естетичну та художню цінність тих чи інших об’єктів радянської доби. А деякі міжнародні організації навіть заявили про загрозу обмеження свободи слова. Про те, чому треба на законодавчому рівні дистанціюватися від символіки радянської доби Укрінформу розповів культуролог і філософ Вадим Скуратівський.

ВОГНИК ЗА ТЮРЕМНИМИ ГРАТАМИ

– Як ви вважаєте, чи існує і де вона та межа, перетнувши яку, можна зруйнувати те, що має естетичну чи моральну цінність?

– Одверто кажучи, я не знаю де та межа, і ніхто, ні в цій країні, ні в усьому світі не знає де ця межа. Десь на початку XVI століття людство вирішило перетворити свою соціальну долю і імплікувати до свого існування абсолютну справедливість. На це витратили своє життя найкращі мислителі. А закінчилося все посередині XX століття величезним скандалом. Письменник Набоков примусив одного із своїх героїв замислитися над тим, що ж трапилося, що оцей самий вогник, який манив все людство, перетворився на світло лампи за гратами, де сидить тюремний наглядач. Це геніальна метафора. Прагнення до справедливості  закінчилося грандіозним скандалом, радянським скандалом з 1918 до 1987 року, тому що потім вже дуже швидко вибудовувалася нова система. Річ у тім, що оця сама ідея абсолютної справедливості, на превеликий жаль, скінчилася побудовою велетенського так званого тоталітарного монстра. Зрештою оцей газетний образ нам нічого не скаже, але все це закінчилося неймовірною несвободою, неймовірною несправедливістю.
Читати далі Те, що асистувало Биківні, треба знищити на всіх рівнях – Вадим Скуратівський

Facebook чи FSBook? або «Умиротворитель» Цукерберг проти «екстреміста» Черчілля

150601_fcbook1

Уже кілька тижнів український сегмент Інтернету лихоманить. Бо проти тих активних блогерів, хто мав нещастя створити акаунт у всесвітньо відомій соціальній мережі «Фейсбук» (ФБ, Facebook) і мати чималу кількість інтернет-друзів та читачів, розгорнули справжню війну. Їх цілеспрямовано один за одним блокують і вилучають із «Фейсбуку». Станом на середину травня було забанено на різний термін — від доби до півроку — сотні українських юзерів, зараз це число, ймовірно, вже налічує кілька тисяч.

Знаний український художник і громадський активіст Олександр Ройтбурд став однією з жертв блокування свого акаунту й різко на це відповів у Google+ (зберігаю специфіку тексту оригіналу): «…Из Цукерберга Путин, кажется, уже сделал «полезного идиота», как Сталин из Ромена Роллана, Лиона Фейхтвангера или Герберта Уэллса. Почему же забанили меня и Andrij Bondar? Мы оба опубликовали скриншоты переписки с журналисткой из «Лайфньюс», она пригрозила пожаловаться на нас модератору российского «Фейсбука» Скоробогатовой (хотя Цукерберг утверждает, что такой позиции в администрации «Фейсбука» нет). После чего сами скриншоты не удалили (какой смысл палиться?), но нас забанили за якобы не отвечающие нормам «Фейсбука» прошлые, совершенно нейтральные посты (особенно это касается поста Бондаря). Не исключено, что на эти посты были организованы атаки российских ботов, что привело к автоматическому бану. В любом случае, ситуация, когда людей, которых читают тысячи подписчиков, вышибают из «Фейсбука» по отмашке российских пропагандонов, считаю унизительной. Тем более что синхронно с нами были забанены многие топовые украинские и оппозиционные российские блогеры».
Читати далі Facebook чи FSBook? або «Умиротворитель» Цукерберг проти «екстреміста» Черчілля

Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

150319_EU

І на початок справа Криму, в контексті роковин його анексії, а це питання коментуватиме для нас гість Польського радіо – Януш Онишкєвич, який двічі займав посаду міністра національної оборони Польщі в урядах Ганни Сухоцької та Єжи Бузека.

Чи поведінку Євросоюзу щодо анексії Криму можна визнати послідовною?

Януш Онишкєвич: Здавалося б, що так. Євросоюз не погоджується визнавати цю анексію, виступає проти порушення основних засад міжнародного співіснування, під якими Росія ставила свої підписи. Проте, щиро кажучи, складається враження, що в Євросоюзі починають забувати про справу Криму, позаяк нині, на першому плані маємо те, що відбувається в Донбасі та Луганську.

Що зумовлює таку ситуацію, чи те, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії, чи може загальне переконання, що Крим втрачений, і тут нічого зробити вже не можна?
Читати далі Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство

150121_george-orwell-bbc-1942

65 років тому, 21 січня 1950 року, відійшов у Вічність англійський письменник і публіцист Джордж Орвелл (1903-1950) – один з небагатьох інтелектуалів ХХ століття, який вчасно розгледів «принади» тоталітаризмів всіх кольорових відтінків.

Більше того – його передбачення майбутнього вже багато раз підтвердилися і знаходять підтвердження в наші дні…

На жаль… Але це не його вина.

***

Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство

«В марте или апреле, утверждают любители пророчеств, по Англии будет нанесен сокрушительный удар… Трудно сказать, каким способом Гитлер намерен его нанести. Его ослабленные и распыленные военные части в настоящее время, по-видимому, не намного превосходят силы итальянцев, перед тем как их проверили делом в Греции и в Африке».

«Воздушное могущество немцев почти иссякло. Их авиация не отвечает современному уровню, а лучшие летчики либо погибли, либо вымотались и утратили боевой дух».

«В 1914 году за Гогенцоллернами была лучшая армия в мире. А за этим крикливым берлинским пигмеем нет ничего, с нею сопоставимого… И все равно наши военные «эксперты» твердят об ожидаемом наступлении, хотя это только фантом. Им грезится, будто немецкие войска великолепно оснащены и безупречно выучены. То нам говорят, что будет осуществлен решающий «удар» через Испанию и Северную Африку, то рассуждают о броске через Балканы, о наступлении от Дуная к Анкаре и дальше — на Персию, на Индию, — то об «уничтожении» России, то о «лавине», которая обрушится на Италию через перевал Бреннер. Проходит неделя за неделей, а фантом все остается фантомом, и ни одно из этих предсказаний не сбывается — по очень простой причине. А причина та, что ничего этого немцы осуществить не могут. Их пушки, их снаряжение слишком несовершенны, да и то, что у них было, большей частью бессмысленно потеряно из-за глупых попыток Гитлера вторгнуться на Британские острова. А вся их примитивная выучка наспех идет прахом, едва появилось понимание, что блицкриг провалился и что война — дело долгое».

Приведенные цитаты заимствованы не из кавалерийского журнала, а из серии газетных статей Герберта Уэллса, написанных в начале этого года, а теперь изданных книгой под заглавием «Путеводитель по новому миру». С тех пор как они были напечатаны, немецкая армия оккупировала Балканы и снова заняла Киренаику, она может, как только сочтет это целесообразным, двинуться и через Турцию, и через Испанию, она вторглась в Россию. Чем закончится эта последняя ее кампания, сказать не берусь, но все-таки замечу, что германский Генеральный штаб, чьи расчеты следует принимать всерьез, не начал бы операцию без твердой уверенности, что ее можно успешно завершить месяца за три. Вот так обстоит дело с немецкой армией, которой всего лишь пугают, не сообразив, как плохо она оснащена, как ослабела боевым духом и пр.
Читати далі Джордж Оруэлл. Уэллс, Гитлер и Всемирное государство

Самі лише санкції – це ще не політика…

0730_ptn

Штайнмаєр: Самі лише санкції – це ще не політика

Умовами для продовження політичного діалогу щодо розв’язання конфлікту на Донбасі, на думку голови МЗС Німеччини, можуть бути припинення постачання зброї сепаратистам та перемир’я на Донбасі.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наполягає на подальшому діалозі щодо конфлікту в Україні попри запровадження Євросоюзом економічних санкцій проти РФ. “Самі лише санкції – це ще не політика“, – заявив політик у середу, 30 липня, у Берліні, повідомляє інформаційне агентство dpa. Штайнмаєр переконаний, що необхідно й надалі шукати можливостей політичного розв’язання конфлікту на Сході України.
Читати далі Самі лише санкції – це ще не політика…

«Щоб ті, хто грабував, ті, хто насаджував острах та знищення людей, отримали по заслугах»

0713_slavyansk
На тлі успішного просування українських військовиків, які стискують кільце навколо опорних пунктів проросійських терористів на Донбасі та відбивають спроби бойовиків контратакувати, кричущим дисонансом прозвучала заява голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути про те, щоб сформовані в інших регіонах добровольчі формування залишили область. Як передають інформагенції, Тарута заявив: «Ми будемо захищати себе самі, і в цьому зв’язку не бачу необхідності перебування воєнізованих підрозділів з ​інших областей». Ба більше: за його словами, уже досягнута домовленість із представниками правоохоронних органів, що «батальйон «Дніпро» заберуть» – мовляв, область має свої формування, наприклад, батальйон «Азов» у Маріуполі. При цьому Тарута особливо відзначив, що добровольці повинні перестати ходити в балаклавах і займатися самоуправством, а всю свою діяльність повинні чітко координувати з представниками силових структур. Читати далі «Щоб ті, хто грабував, ті, хто насаджував острах та знищення людей, отримали по заслугах»