Архів категорії: Україна і світ

Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

161019_stop_aggression1

Мінський процес виглядає приреченим. Останні заяви українських очільників та політиків нагадують підготовку до його похорону.

Це знаходить розуміння та підтримку всередині країни, та водночас є викликом для дипломатії.

Що Київ може запропонувати західним партнерам, які вклали в Мінськ купу зусиль та сподівалися на його успішність?

Спочатку – передача кордону під контроль ОБСЄ, потім – під контроль України; відведення важкої техніки та артилерії; безперешкодний доступ інспекторів ОБСЄ до всієї території“, – такі умови проведення на окупованих територіях Донбасу виборів, амністії та передбаченої мінськими угодами зміни Конституції України оголосив минулої суботи президент Порошенко.
Читати далі Домогтися зміни підходу союзників і формату врегулювання – справа української дипломатії

«Кавказ-2016»: Російський сценарій війни з Україною і з НАТО

160930_kavkaz-2016_1

Своїми навчаннями РФ провела «репетицію» повномасштабної війни зі США/НАТО та Україною з застосуванням ядерної зброї

Головним воєнно-політичним заходом Російської Федерації в 2016 році стало стратегічне командно-штабне навчання (СКШН) ЗС РФ «Кавказ-2016», що було проведене Кремлем з 5 по 10 вересня ц.р. з метою демонстрації військової сили перед США, НАТО і Україною. Це навчання стало завершальним етапом комплексу заходів оперативної та бойової підготовки Збройних сил Російської Федерації, які проводилися з початку 2016 року, і закінчилися т.зв. раптовою перевіркою ЗС РФ 28-31 серпня цього року.  Безпосередньо на етапі підготовки до СКШН «Кавказ-2016» у серпні цього року росіяни провели 12 спеціальних навчань за видами всебічного забезпечення, у тому числі вперше – за видами забезпечення Військово-морського флоту Росії.

Активна фаза комплексу широкомасштабних військових заходів, об’єднаних у рамках СКШН «Кавказ-2016», яке проводилось у Південному військовому окрузі (ВО) ЗС РФ, за участю з’єднань і частин Західного та Центрального ВО, а також Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП), Повітрянодесантних військ (ПДВ), Повітряно-космічних сил (ПКС) та сил Чорноморського, Північного і Балтійського флотів, завершилася 10 вересня ц.р.
Читати далі «Кавказ-2016»: Російський сценарій війни з Україною і з НАТО

«…відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна»

160717_pol-ukr1
Директор Фонду Європейської Культури і Мистецтва ARS LONGA Ян Павліцький

Ян Павліцький: відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна

Польського архітектора Яна Павліцького з Кракова українці знають як керівника проекту реставрації срібних Царських врат головного іконостасу Софійського собору в Києві. Але, пан Павліцький ще й поет, сценограф, організатор різноманітних культурних заходів, зокрема спектаклю «Записки з Майдану».
Читати далі «…відсутність України – це падіння Візантії, це 1939 рік, це Друга світова війна»

Варшавський саміт. Як НАТО укріплюватиме східний фланг

160708_NATO-Ukraine

На саміті у Варшаві НАТО прагне дати РФ зрозуміти, що збільшення військової присутності у Східній Європі є вимушеним заходом для запобігання російським провокаціям

Україна братиме участь у роботі історичного саміту НАТО 8-9 липня 2016 року, який відбудеться в польській столиці на Стадіоні Народовому. На саміт НАТО до Варшави прибудуть 28 делегацій країн-членів альянсу, 26 делегацій країн-партнерів, представники ЄС, ООН, Світового банку. Одне з найважливіших засідань відбудеться в залі президентського палацу,  де  1955-го року СРСР та країни соцтабору підписали Варшавський договір на противагу Північноатлантичній угоді, яка відкрила шлях до створення НАТО. Досить символічний підхід організаторів заходу, оскільки на поточний момент відносини НАТО та Росії досить схожі на міжблокове протистояння часів «холодної війни».
Читати далі Варшавський саміт. Як НАТО укріплюватиме східний фланг

Декілька думок про НАТО

160707_Ukr-NATO

Завтра у Варшаві розпочнеться саміт НАТО.

Саме через це, а не тому, що «ось бачите, поляки нас не люблять!», Польща на місяць обмежила малий прикордонний рух з Україною (хоча, якщо добре подумати, то чому і за що поляки мають нас любити?). Зараз зайвої безпеки не буває.

Якщо стисло – на цьому саміті в НАТО Україну не приймуть.

Причин кілька:

– Україна не проситься в НАТО (навіть у законодавстві не визначила такої мети – вступ до НАТО);

– Україна не запровадила в усіх сферах суспільного життя принципи й цінності, які поділяють країни НАТО, а тому не може викликати довіру членів цього блоку – ні з огляду на судову і правову систему, ні з точки зору боротьби з корупцією, ні з точки зору стабільності демократичної системи;

– Україна не має економіки. І тут питання не в стандартах ЄС, а в реальному стані розвитку виробничої, фінансової бази, рівня життя населення.
Читати далі Декілька думок про НАТО

Чи Штайнмаєр шукає посади в Путіна?

160706_put-stein

Станіслав Янецький: Чи Штайнмаєр шукає посади в Путіна?

Польський публіцист гостро критикує заяву глави МЗС Німеччини Штайнмаєра, що НАТО розмахує шаблею перед Росією

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр цими днями висловив пересторогу, щоб у політиці відносно Росії не обмежуватися відлякуванням і розмахуванням шаблею. У недільному виданні «Bild am Sonntag» глава німецького МЗС критично оцінив маневри на східному фланзі НАТО. За його словами, не слід підігрівати атмосфери. Публіцист видання «wSieci» Станіслав Янецький вважає можливими два пояснення такої позиції.
Читати далі Чи Штайнмаєр шукає посади в Путіна?

Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

160617_false1

Провідні держави Євросоюзу висловилися проти надання Грузії безвізового режиму. Як повідомляють інформагенції, реальною причиною цього є побоювання, що грузинський криміналітет (знаний далеко за межами цієї країни) негайно скористається таким режимом і розкине свої щупальця по всій Європі. Щоправда, офіційно висувається інша версія – мовляв, ЄС ніяк не встигає модернізувати свої правила надання та скасування безвізового статусу, проте в це навряд чи вірять навіть ті, хто озвучує цю версію
Читати далі Західні «партнери» України твердо налаштовані провести «вибори» в окупованому Донбасі ще цього року…

«Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

160606_Intermarium

Політичні стосунки України та Польщі охолонули на найвищому рівні і це потрібно змінювати. Про це, а також про перспективи Балто-Чорноморського союзу розповів політичний аналітик Євген Жеребецький у коментарі до Рекомендацій фундації «Центр досліджень Польща-Україна» для уряду України у відносинах з Республікою Польща. “POLUKR.net” публікує коментар аналітика повністю.

“У нас зараз доволі дивна диспозиція склалася на європейському напрямку. Маю на увазі стосунки з ЄС та, зокрема, з Польщею. Наприклад, у нас так склалося, що нині ми маємо доволі тісні стосунки з німецькими політиками, зокрема на президентському рівні з Ангелою Меркель. А в Польщу  президент Порошенко з офіційним візитом завітав аж у грудні 2014, через 7 місяців після інаугурації. Хоча раніше, якщо не перший, то другий або третій візит попередників президента Порошенка був до Польщі. Зараз так не сталось. Президент Анджей Дуда завітав в Україну через 4 місяці і це теж не був його ані перший, ані третій закордонний візит. І це при тому, що у Польщі часто виголошується теза про те, що “без незалежної України не може бути незалежної Польщі”. Тому ситуація така, що з одного боку Україна важлива для поляків, оскільки із стратегічної точки зору є таким собі буфером між поляками і нашими “братами”-москалями. А з іншого боку політичні стосунки дещо охолонули. Про це треба говорити і це потрібно змінювати.
Читати далі «Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

Міжмор’я: умови для реалізації геостратегічного проекту у 21 столітті

160606_Intermarium

У 21-му столітті Європі як повітря потрібна так звана «третя сила», яка зможе стабілізувати ситуацію в середині континенту та убезпечити його від гібридної, в тому числі і суто військової, загрози ззовні. Вже вкотре цю важливу геостратегічну нішу не лише може, а, скоріше, мусить зайняти союз країн Центрально-Східної Європи між Балтійським і Чорним морями із можливими відгалуженнями в бік Кавказу та Адріатики. Після оприлюднення гучного прогнозу на найближче десятиріччя американської приватної розвідки «Стратфор» та не менш гучної заяви одразу після обрання президентом Польщі Анджея Дуди внесення питання інтеграції у Балто-Чорноморському регіоні в актуальний порядок денний є доконаним фактом. Більше того, необхідність якнайшвидшої інституалізації оновленого проекту Міжмор’я вимагає сама логіка сучасного геополітичного процесу на континенті.
Читати далі Міжмор’я: умови для реалізації геостратегічного проекту у 21 столітті

Де він, «план Маршалла» для України?

160430_west&ptn

Ті з читачів «Дня», кому, як то кажуть, «за тридцять із гаком», пам’ятають мабуть, що на початку 1994 року ЦРУ США представило аналітичну доповідь, у якій, зокрема, йшлося про майже неминучий розкол України на дві держави, більше того – про можливу втрату української державності як такої. Все у тій доповіді було на місці: статистичні та соціологічні дані, думки експертів, наукова аргументація висновків… От тільки нічого схожого на той прогноз не сталося. Тож, виходить, іноді не тільки багаті плачуть, а й високооплачувані аналітики потрапляють пальцем у небо.

Після того багато було песимістичних, а часом навіть катастрофічних прогнозів західних експертів щодо майбутнього України. Проте, попри всі труднощі та трагічні події, найгіршого не сталося. Це не означає, що на розмисли зарубіжних аналітиків не треба зважати; просто потрібно розуміти, що вони – не боги й не святі, а водночас жити слід передовсім власним розумом, бо ніхто краще за нас самих не знає нашої ситуації…
Читати далі Де він, «план Маршалла» для України?