Архів категорії: Україна і світ

Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

150319_EU

І на початок справа Криму, в контексті роковин його анексії, а це питання коментуватиме для нас гість Польського радіо – Януш Онишкєвич, який двічі займав посаду міністра національної оборони Польщі в урядах Ганни Сухоцької та Єжи Бузека.

Чи поведінку Євросоюзу щодо анексії Криму можна визнати послідовною?

Януш Онишкєвич: Здавалося б, що так. Євросоюз не погоджується визнавати цю анексію, виступає проти порушення основних засад міжнародного співіснування, під якими Росія ставила свої підписи. Проте, щиро кажучи, складається враження, що в Євросоюзі починають забувати про справу Криму, позаяк нині, на першому плані маємо те, що відбувається в Донбасі та Луганську.

Що зумовлює таку ситуацію, чи те, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії, чи може загальне переконання, що Крим втрачений, і тут нічого зробити вже не можна?
Читати далі Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

Путін має бути зупинений. Та іноді тільки зброєю можна зупинити зброю – Guardian

150203_stoput

Володимир Путін – це Слободан Мілошевич часів колишнього Радянського Союзу: такий же поганий, тільки ще гірше. За димовою завісою брехні він знову прагне створити маріонеткові невизнані держави у Східній Україні.

Невинні люди вбиті в азовському місті-порту Маріуполі. В оточеному Дебальцевому жінка черпає воду з гігантської калюжі на дорозі. Руїни, які колись були Донецьким аеропортом, нагадують сцени з багатостраждальної Сирії. Уже близько 5 тисяч людей убито в цьому збройному конфлікті та понад 500 тисяч залишили свої домівки. Європа, поглинута проблемами Греції та Єврозони, дозволяє з’явитися іншим Босніям на своєму власному дворі. Прокинься, Європо! Якщо ми винесли щось із нашої власної історії, Путін має бути зупинений. Але як це зробити?
Читати далі Путін має бути зупинений. Та іноді тільки зброєю можна зупинити зброю – Guardian

Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

1013_Vynnychuk1
У презентації німецького перекладу книжки Юрія Винничука (ліворуч) у Відні взяв участь і інший український письменник Андрій Курков (праворуч)

Український письменник Юрій Винничук в інтерв’ю DW поділився своїм баченням ситуації в Україні, а також розповів про книжку “Танго смерті”, яка з’явилася у перекладі німецькою мовою.

Deutsche Welle: Як події Майдану, а тепер і війна на Донбасі впливають на Вашу творчість? Чи відкриваєте Ви як письменник щось нове у собі?

Юрій Винничук: Під час Майдану неможливо було зосередитися. Уранці прокидаєшся, вмикаєш телевізор, чи інтернет і слідкуєш, чи вистояв Майдан, що відбувається. Кілька разів я приїжджав до Києва. Це відволікає страшно. Але нема лиха без добра. Я не сподівався, що ця путінська агресія так вплине на нас, щоб різні частини України раптом відчули себе, як одне ціле. Те, що раніше вважалося націоналізмом, ці гасла “Слава Україні!”, “Смерть ворогам!” та інші, які були ворожими, терористичними, ледь не фашистськими, раптом стали рідними для всієї України. Ця хвиля патріотизму в Україні дуже мене тішить. Ясно, що вона дорогою ціною нам дається, бо люди гинуть, але надія є.

Як написала Анастасія Дмитрук, “Никогда мы не будем братьями!” (у вірші молодої української поетки мова йде про українців і росіян. – Ред.), і це, нарешті, дуже добре. Тому що цей “старший брат” постійно нависав над нами, гнітив нас своєю волею, своїм презирством. Читати далі Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

1009_merkeput
Це один з висновків дебатів «Німеччина – безпорадний гегемон?», що відбулися в Польському інституті міжнародних справ

Чимало експертів критично оцінює участь Німеччини у врегулюванні конфлікту в Україні. А саме Берлін найбільше з-поміж усіх західноєвропейських столиць взяв на себе ініціативу в політиці стосовно Росії. Цього питання стосувалися дебати в Польському інституті міжнародних справ під заголовком «Німеччина – безпорадний гегемон?»

Організатори дебатів, що відбулися в четвер у Варшаві – Польський інститут міжнародних справ і редакція квартального видання «Міжнародні справи». Учасники дискусії звертали увагу, що Польща, яка спочатку була активною у політиці відносно України, опинилася на «боковій колії». Тим часом, німецька політика стосовно Кремля, на думку багатьох аналітиків, є занадто примирливою.
Читати далі Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

Польща: Новий уряд vs. зовнішня політика – час романтики минув?

1009_Pospolyta

Подібна романтика закінчилася й на загальноєвропейському рівні, відтоді, як сферу зовнішньої політики покинули Радослав Сікорський і Карл Більдт

Головна політична подія Польщі 1 жовтня – це програмна промова глави уряду Еви Копач. Вона в момент вступу на посаду прем’єра стала відома досить скандальним висловом на тему ситуації в Україні: на початку вересня Ева Копач сказала, що уряд повинен поводитися, як «розумна жінка, яка коли бачить загрозу – зачиняється вдома, захищаючи рідних». Що ж говорила пані прем’єр про Україну і про зовнішню політику політику Польщі у своєму експозе – на ці запитання відповідає публіцист видання «Культура ліберальна» Лукаш Ясіна.
Читати далі Польща: Новий уряд vs. зовнішня політика – час романтики минув?

Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

0804_germ-ukr-rasha
Некоторые немецкие политики пугают нас прямым вторжением России и пытаются принудить к миру. Интересно, им за это Кремль много платит?

Всю прошлую неделю информпространством гуляют высказывания уполномоченного немецкого правительства по сотрудничеству с Россией и странами “Восточного партнерства” Гернота Эрлера, пугающего нас и Европу прямым военным вторжением России в Украину. В интервью немецкой газете Passauer Neue Presse он предупредил: Владимир Путин вряд ли допустит, чтобы сепаратисты на Донбассе, которых он поддерживает, потерпели поражение. Доказательством возможного вторжения для Эрлера являются новые военные маневры на юге России. Чтобы не допустить полномасштабной войны он предлагает решать конфликт на востоке мирным путем. Как? “Между руководителями обоих государств (Украины и России) не хватает предметного диалога”, говорит Эрлер. При этом, по его мнению, экономические санкции ЕС против России являются “сигналом того, что Европа не до конца понимает поступки Москвы, особенно после падения малазийского пассажирского самолета”. Дескать, третий этап санкций был введен потому, что сбитый самолет – это уж слишком.
Читати далі Зачем Германии реалити-шоу «Война в Украине»

Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?

ukr-pol
Коли оприлюднено результати виборів до ЄП, стало відомо, що серед польських представників у Брюсселі не буде людей, які досі активно займалися справами України

Головна партія польського уряду, Громадянська платформа, стала переможцем виборів до Європарламенту. Друге місце посіла найбільша опозиційна партія – Право і справедливість, яка здобула ненабагато меншу підтримку. Ці два угруповання були головними учасниками змагань за європейські мандати – кожне з них матиме 19 депутатів. Третє місце зайняв Союз лівих демократів, у нього буде 5 євродепутатів, четверте – Нова правиця – яку представлятимуть 4 євродепутати і п’яте – Польська селянська партія – також 4 євродепутати.

До Брюсселя не повернеться частина депутатів з попереднього скликання Європарламенту. Зокрема, політики, які займалися справами України на її шляху до зближення з Європейською Спільнотою. Передусім, слід назвати таких людей, як Павел Залєвський, Павел Коваль, Марек Сівєц. Проте, це не означає, що Польща на форумі Євросоюзу перестане відстоювати інтереси України – каже Лукаш Полінцеуш експерт Фонду імені Казімєжа Пуласького.
Читати далі Хто відстоюватиме інтереси України в новому Європарламенті?

Потрібно заохотити європейців чути правду!

A_Hetmanchuk_pic1
Бо правда, як не крути, на нашому боці

Коли розпочалась агресія Росії проти України, багато з нас були майже впевнені: Європа такого безумства біля своїх кордонів не потерпить.

Уява малювала різноманітні звернення європейських інтелектуалів, де вони б закликали своїх лідерів покарати Путіна по самий “Газпром”. Європейських аналітиків, які будуть невтомно організовувати публічні дискусії, запрошуючи адекватних українських спікерів, а не російських лобістів. Відомих на Заході публіцистів, які бомбардуватимуть світові видання своїми авторськими колонками на тему, як зараз важливо захистити Україну. Уявляли європейських телевізійників, які запрошуватимуть на свої рейтингові ток-шоу послів України хоча б так само часто, як послів Росії, і критичних до дій Кремля політиків так само, як закоханих у Росію совєтологів чи інфікованих участю у Валдайському клубі при Путіні аналітиків.
Читати далі Потрібно заохотити європейців чути правду!

Туск vs Орбан: переможе Україна чи Кремль?

Orban
Якщо хочете дізнатися про те, які пристрасті насправді вирують у міжнародній політиці, посадіть поруч прем’єрів чотирьох країн, близьких партнерів і нібито друзів, і дайте змогу модератору чи комусь з аудиторії поставити невідрежисоване запитання про Україну. Ефект цілком може перевершити будь-які інтерв’ю, прес-конференції і дебати, коли кожен говорить поодинці.

На Форумі глобальної безпеки у Братиславі, де конфлікт України з Росією був топ-темою, саме так і зробили: поруч сиділи польський прем’єр Дональд Туск, угорський – Віктор Орбан, словацький – Роберт Фіцо та їхній чеський візаві – Богуслав Соботка. «Вишеградський квартет» у повному складі та на найвищому представницькому рівні. Читати далі Туск vs Орбан: переможе Україна чи Кремль?