Архів категорії: Україна і світ

Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

150827_Belarus1
Микола Статкевич

Опозиційний політик Микола Статкевич, звільнений 22 серпня за президентським рішенням про помилування, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні президентських виборів.

Опозиційний білоруський політик Микола Статкевич, якого звільнили 22 серпня разом із іще п’ятьма політв’язнями за рішенням президента, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні виборів глави держави. На думку Статкевича, влада випустила опозиціонерів на свободу виключно сподіваючись на західне фінансування.
Читати далі Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

«…А що ми маємо? Засади не визначені, контакти відбуваються на найвищому рівні…»

150813_P_Koval
Павел Коваль: Санкції проти Росії незабаром скасують

На думку польського політика, якщо Путін утримається від мілітарних дій в Україні, за рік-півтора Євросоюз готовий відмінити економічні обмеження

«Росію не поставлять на коліна», «Росія без Заходу обійдеться, але Захід без Росії – ні» – такою, у вербальному полі, була реакція на впровадження у серпні минулого року євросоюзних санкцій проти Росії.

Обмеження, в основному, стосувалися доступу країни до ринків капіталу, продажу Росії сучасних технологій для застосування у нафтопереробній промисловості та ембарго на зброю. Чи цьогоріч ці гасла надалі існують? Питаємо кореспондента Польського радіо Мацєя Ястржембського. Як каже журналіст, останнім часом у розмовах з пересічними росіянами дедалі частіше звучить слово «санкції»:
Читати далі «…А що ми маємо? Засади не визначені, контакти відбуваються на найвищому рівні…»

Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

150618_merkeput

Українські політологи й публіцисти за останні рік-півтора висловили на адресу Ангели Меркель чимало критичних зауважень. І конструктивних, і не дуже. Автор цих рядків сам іноді не міг утриматися від випаду на адресу німецької канцлерін. Утім, з’ясувалося, що, за свідченням «буржуазної лженауки» соціології, главі уряду ФРН можна тільки поспівчувати. Бо ж із такими громадськими настроями, як у нинішній Німеччині, дуже важко воювати з Путіним, навіть використовуючи виключно політичні й економічні інструменти. Надто ненадійний тил у такій війні, навіть «м’якій» і «лагідній».

Утім, судіть самі.

Знана американська дослідницька структура Pew Research Center провела навесні 2015 року масштабне соціологічне дослідження у восьми ключових державах НАТО (шість із них на додачу є членами ЄС), Росії та Україні. Про результати, отримані у двох останніх країнах, – іншим разом, зараз же зверну вашу увагу на опубліковані 8 червня результати опитувань у США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Польщі, Іспанії, Франції й Італії. Перепрошую читачів за велику кількість цифр, але без них соціологія неможлива.
Читати далі Україна і Європа: хто кого підтримує? (погляд без рожевих окулярів)

Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, не повинна дивуватися, чому…

150528_ukrnow2

Цього року нас, тобто України, не було ні в Ляйпциґу, ні в Парижі. Маються на увазі два надзвичайно потужні книжкові ярмарки, що зазвичай відбуваються в березні. Нас там не було в сенсі окремого українського павільйону чи стенду, хоча книжки наших авторів, принаймні у перекладах, де-не-де вигулькували. Але це траплялося поза волею чи бажанням нашої, наприклад, держави або якихось інших благодійників.

Той факт, що цього року ніхто не повіз українських книжок та української програми на такі важливі – не тільки європейського, але й світового значення – форуми, слід розуміти просто: війна перемагає, і нам не до книжок. А те, що участь у такого штибу зібраннях можна було б активно і яскраво використати для формування потрібної нам громадської думки, тобто що це фактично ще один напрямок тієї ж боротьби за незалежність, до уваги, мабуть, не бралося. Якщо ми не хочемо спілкуватись із Заходом через друковане слово, то не варто нарікати на те, що він нас не розуміє. Не розуміє й не розумітиме. Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, бо вважає цю справу зайвим клопотом, не повинна дивуватися, чому громадяни інших країн не маніфестують на її підтримку й чому такі малочисельні акції протесту перед російськими амбасадами.
Читати далі Країна, яка не вміє чи не хоче презентувати свою культуру за кордоном, не повинна дивуватися, чому…

«Гойдалка» ЄС: Зберегти для України статус-кво «країни поміж Росією та Заходом»

150527_eu-ukr

“України в ЄС побоюються. ЄСу й без України несолодко, а тут ще цей failed state зі своєю жахливою кармою”, – Юрій Андрухович, спеціально для DW.

З наближенням Ризького саміту Східного партнерства частішають не надто оптимістичні прогнози, що для України він може виявитися пшиком. Що на ньому нам відверто не світить не тільки перспектива членства в ЄС, але й перспектива безвізового режиму. Якщо ці прогнози після 21-22 травня таки справдяться, то, на мій погляд, це стане першою з часів Майдану, але дуже серйозною зовнішньополітичною перемогою Путіна. Це означатиме, що він таки переконав (а краще сказати – дотиснув) європейців обміняти нашу євроінтеграцію на донбаський “поганий мир” чи то пак заморожений конфлікт. І європейці відступили, вкотре демонструючи цілковиту неспроможність свого млявого фірмового стилю.
Читати далі «Гойдалка» ЄС: Зберегти для України статус-кво «країни поміж Росією та Заходом»

Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

150319_EU

І на початок справа Криму, в контексті роковин його анексії, а це питання коментуватиме для нас гість Польського радіо – Януш Онишкєвич, який двічі займав посаду міністра національної оборони Польщі в урядах Ганни Сухоцької та Єжи Бузека.

Чи поведінку Євросоюзу щодо анексії Криму можна визнати послідовною?

Януш Онишкєвич: Здавалося б, що так. Євросоюз не погоджується визнавати цю анексію, виступає проти порушення основних засад міжнародного співіснування, під якими Росія ставила свої підписи. Проте, щиро кажучи, складається враження, що в Євросоюзі починають забувати про справу Криму, позаяк нині, на першому плані маємо те, що відбувається в Донбасі та Луганську.

Що зумовлює таку ситуацію, чи те, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії, чи може загальне переконання, що Крим втрачений, і тут нічого зробити вже не можна?
Читати далі Чи рік після анексії Криму, ЄС і світ погоджуються на зміну кордонів, яку дозволила собі Росія, і які нині перспективи має діалог між ЄС та Росією

Путін має бути зупинений. Та іноді тільки зброєю можна зупинити зброю – Guardian

150203_stoput

Володимир Путін – це Слободан Мілошевич часів колишнього Радянського Союзу: такий же поганий, тільки ще гірше. За димовою завісою брехні він знову прагне створити маріонеткові невизнані держави у Східній Україні.

Невинні люди вбиті в азовському місті-порту Маріуполі. В оточеному Дебальцевому жінка черпає воду з гігантської калюжі на дорозі. Руїни, які колись були Донецьким аеропортом, нагадують сцени з багатостраждальної Сирії. Уже близько 5 тисяч людей убито в цьому збройному конфлікті та понад 500 тисяч залишили свої домівки. Європа, поглинута проблемами Греції та Єврозони, дозволяє з’явитися іншим Босніям на своєму власному дворі. Прокинься, Європо! Якщо ми винесли щось із нашої власної історії, Путін має бути зупинений. Але як це зробити?
Читати далі Путін має бути зупинений. Та іноді тільки зброєю можна зупинити зброю – Guardian

Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

1013_Vynnychuk1
У презентації німецького перекладу книжки Юрія Винничука (ліворуч) у Відні взяв участь і інший український письменник Андрій Курков (праворуч)

Український письменник Юрій Винничук в інтерв’ю DW поділився своїм баченням ситуації в Україні, а також розповів про книжку “Танго смерті”, яка з’явилася у перекладі німецькою мовою.

Deutsche Welle: Як події Майдану, а тепер і війна на Донбасі впливають на Вашу творчість? Чи відкриваєте Ви як письменник щось нове у собі?

Юрій Винничук: Під час Майдану неможливо було зосередитися. Уранці прокидаєшся, вмикаєш телевізор, чи інтернет і слідкуєш, чи вистояв Майдан, що відбувається. Кілька разів я приїжджав до Києва. Це відволікає страшно. Але нема лиха без добра. Я не сподівався, що ця путінська агресія так вплине на нас, щоб різні частини України раптом відчули себе, як одне ціле. Те, що раніше вважалося націоналізмом, ці гасла “Слава Україні!”, “Смерть ворогам!” та інші, які були ворожими, терористичними, ледь не фашистськими, раптом стали рідними для всієї України. Ця хвиля патріотизму в Україні дуже мене тішить. Ясно, що вона дорогою ціною нам дається, бо люди гинуть, але надія є.

Як написала Анастасія Дмитрук, “Никогда мы не будем братьями!” (у вірші молодої української поетки мова йде про українців і росіян. – Ред.), і це, нарешті, дуже добре. Тому що цей “старший брат” постійно нависав над нами, гнітив нас своєю волею, своїм презирством. Читати далі Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

1009_merkeput
Це один з висновків дебатів «Німеччина – безпорадний гегемон?», що відбулися в Польському інституті міжнародних справ

Чимало експертів критично оцінює участь Німеччини у врегулюванні конфлікту в Україні. А саме Берлін найбільше з-поміж усіх західноєвропейських столиць взяв на себе ініціативу в політиці стосовно Росії. Цього питання стосувалися дебати в Польському інституті міжнародних справ під заголовком «Німеччина – безпорадний гегемон?»

Організатори дебатів, що відбулися в четвер у Варшаві – Польський інститут міжнародних справ і редакція квартального видання «Міжнародні справи». Учасники дискусії звертали увагу, що Польща, яка спочатку була активною у політиці відносно України, опинилася на «боковій колії». Тим часом, німецька політика стосовно Кремля, на думку багатьох аналітиків, є занадто примирливою.
Читати далі Польща і Європа потребують більш передбачуваної Німеччини

Польща: Новий уряд vs. зовнішня політика – час романтики минув?

1009_Pospolyta

Подібна романтика закінчилася й на загальноєвропейському рівні, відтоді, як сферу зовнішньої політики покинули Радослав Сікорський і Карл Більдт

Головна політична подія Польщі 1 жовтня – це програмна промова глави уряду Еви Копач. Вона в момент вступу на посаду прем’єра стала відома досить скандальним висловом на тему ситуації в Україні: на початку вересня Ева Копач сказала, що уряд повинен поводитися, як «розумна жінка, яка коли бачить загрозу – зачиняється вдома, захищаючи рідних». Що ж говорила пані прем’єр про Україну і про зовнішню політику політику Польщі у своєму експозе – на ці запитання відповідає публіцист видання «Культура ліберальна» Лукаш Ясіна.
Читати далі Польща: Новий уряд vs. зовнішня політика – час романтики минув?