Архів категорії: Віхи історії

День відкритих дверей у музеї Кошиця

Олександр Кошиць після виступу у Мексиці

Олександр Кошиць – видатний культурний дипломат та головний світовий промоутер «Щедрика»

В київському музеї Олександра Кошиця відбувся День відкритих дверей. Олександр Кошиць – персона надзвичайно вагома для світової культури та історії української культури і політики. Це видатний композитор, хоровий диригент, а також державний діяч. Сто років тому він очолював музичний відділ Міністерства освіти УНР, яке потім переформатувалося в Головне Управління мистецтв (аналог нинішнього Міністерства культури). Олександр Кошиць став засновником і головним диригентом Української республіканської капели, яка з тріумфом гастролювала впродовж п’яти з половиною років в 17 країнах світу (десятьох країнах Європи і сімох Північної і Південної Америк). Читати далі День відкритих дверей у музеї Кошиця

Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

Титульна сторінка «Граматики малоросійського наріччя», авторства Олексія Павловського, що була видана у 1818 році

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

– Перша українська граматика вийшла у 1818 році у Санкт-Петербурзі і називалася «Грамматика малороссийского наречия или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Зазначено також, що «сочинитель Алексей Павловский» і є присвячення: «Любителям соотечествеников и словесности». Читати далі Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського

12 червня 1918 р. – Прелімінарний мирний договір України з РСФСР

12 червня 1918 року делегації Української Держави та РСФРР, «зібравшись у Києві для утворення між названими двома незалежними державами договору про мир», уклали попередній мирний договір, умови якого мали діяти до завершення переговорів. Згідно документу, який було «складено і підписано на двох мовах – українській і російській», «на весь час ведення мирових переговорів» припинялися будь-які бойові операції, між країнами встановлювалися дипломатичні відносини, поновлювалося залізничне сполучення, визначались умови репатріації громадян обох держав тощо. На початку жовтня російська делегація спочатку призупинила, а після революції в Німеччині відмовилася від поновлення переговорів й Мирного договору так і не було укладено. Читати далі 12 червня 1918 р. – Прелімінарний мирний договір України з РСФСР

Про порядок кольорів українського прапора на старих фотографіях

Присяга Директорії, Кам’янець-Подільський, 14 жовтня 1919 року

За останні роки особливого розмаху набули нападки на український синьо-жовтий прапор з різними вигадками та фантазіями щодо його історії та змісту, де основний акцент робився на ніби «невідповідному» порядку кольорів. При цьому активно експлуатувалися різноманітні чорно-білі кінохроніки та фотодокументи, на підставі яких пробувалося знайти додаткові «аргументи». Але, як видно і з окремих публікацій, і з різних «навколонаукових» дискусій, подані на чорно-білих зображеннях з періоду початку ХХ ст. реальні кольори не завжди визначаються правильно.

Особливо багато спекуляцій виникає навколо передачі синього та жовтого кольорів на монохромних матеріалах. Можемо розглянути складність ідентифікації колористики на прикладі фотографії присяги Директорії, яка відбувалася в Кам’янці-Подільському 14 жовтня 1919 року. Читати далі Про порядок кольорів українського прапора на старих фотографіях

Події 100-річної давнини. Співпраця Української Народної Республіки з Білоруською Народною Республікою

Да 100-годзьдзя Беларускай Народнай Рэспублікі

В Україні революцію 1917–1921 років, яка призвела до створення Української Народної Республіки (УНР), вважають початком формування державної незалежності. До 100-річчя Української революції приурочена низка урочистих заходів, які на державному рівні в цьому році відбуваються в Києві та інших містах України. Історію уряду і парламенту в Україні відраховують саме відтоді. У Білорусі спадок Білоруської Народної Республіки (БНР) влада на такому рівні не визнає. Про історію відносин БНР і УНР розповідає український історик, викладач кафедри історії Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артем Папакін. Читати далі Події 100-річної давнини. Співпраця Української Народної Республіки з Білоруською Народною Республікою

Окремий Запорізький загін. Як в Україні з’явилась своя регулярна армія

Симон Петлюра (в центрі) серед козаків Гайдамацького коша Слобідської України. Київ, березень 1918 р.

Сто років тому у селі Гнатівка на Київщині були закладені початки українського війська

З початком збройного протистояння з російськими більшовицькими загонами у середині грудня 1917-го уряд УНР припустився низки помилок та прорахунків у військовій сфері, що негативно відбилося на організації оборони країни. Наслідком таких прорахунків стала окупація значної території УНР.

Жорстокі багатоденні бої та артилерійські обстріли Києва на початку лютого 1918-го призвели до значних руйнувань та загибелі цивільного населення. 7 лютого (25 січня) 1918-го полковник Олександр Жуковський доповів голові уряду Всеволоду Голубовичу про загрозливу ситуацію, що склалася у столиці. Читати далі Окремий Запорізький загін. Як в Україні з’явилась своя регулярна армія

IV Універсал Центральної Ради та його значення. Розмова з професором Юрієм Шаповалом

Розмова з українським істориком професором Юрієм Шаповалом

22 січня (за новим стилем) 1918 року на закритому засіданні Малої Ради, органа Української Центральної Ради, під гуркіт більшовицьких гармат ухвалено Четвертий універсал. В ньому проголошувалася самостійність Української Народної Республіки: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”. 25 січня зміст Універсалу був врочисто оголошений на відкритому засіданні в будинку Центральної Ради її головою Михайлом Грушевським.

Читати далі IV Універсал Центральної Ради та його значення. Розмова з професором Юрієм Шаповалом

Четвертий універсал. Грушевський закликав не зволікати з незалежністю України

Четвертий Універсал Української Центральної Ради. 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року

Сто років тому – 9 (22) січня 1918 року – Центральна Рада ухвалила Четвертий універсал, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки.

Хто, як і чому ухвалив Четвертий універсал? Про це Радіо Свобода поговорило з істориком Світланою Паньковою – директором Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

– Третій універсал, ухвалений у листопаді 1917 року, проголошував Українську Народну Республіку, але у складі Російської Республіки, яку мали намір перебудувати на федеративних засадах. Минає два місяці та два дні – і проголошується незалежність. Чому сталася така різка зміна курсу?

У колах істориків найрадикальнішим вважається, як не дивно, Третій універсал. Тому що Перший універсал навіть не проголошував автономію України – це була радше декларація про наміри проголосити автономію, але Тимчасовий уряд злякався навіть такої декларації. Потім був Другий універсал – такий собі компроміс із петроградським урядом, а Третій універсал проголошував Українську Народну Республіку у складі федерації. Читати далі Четвертий універсал. Грушевський закликав не зволікати з незалежністю України

Копчені гуси, подарунки від “Ґедзя” і пальмове гілля. Як у Києві 1918-й зустрічали

Кияни веселились на балах-маскарадах, а керівництво УНР зустріло новий рік з песимізмом

Новий 1918 рік українці зустрічали з неділі на понеділок, за чинним тодішнім календарем (за сучасним – це ніч з 13 на 14 січня). Рівно через сто років Новий 2018-й ми так само будемо зустрічати з неділі на понеділок. Це випадковий збіг. Та, незважаючи на цю випадковість, сьогодні ми звертаємо особливу увагу на доленосні історичні події на збігу 1917-го й 1918-го. І так само, як і сто років тому, сповнені тривоги і сподівання, що Україна своє осягне (Ukraine fara da se!). Як не раз повторював Михайло Грушевський… Читати далі Копчені гуси, подарунки від “Ґедзя” і пальмове гілля. Як у Києві 1918-й зустрічали

100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості

100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості

Перші багатопартійні вибори в Україні: 100 років тому

Нове — це добре забуте старе. Справедливість цієї народної мудрості ми бачимо на кожному кроці. Скажімо, перші в історії України вибори за партійними списками відбулися не 26 березня 2006 року, а значно раніше, якраз сто років тому, і про них забули, схоже, навіть деякі професійні історики. Читати далі 100 років тому “Караул устал!”. На довгі сім десятиліть запанувала диктатура агресивної “пролетарської” меншості