Неотвратимость бытия. Виталий Портников – о грядущей катастрофе

Российские политики и эксперты соревнуются в утешительных комментариях относительно новых американских санкций. И российская финансовая система достаточно прочна, чтобы эти новые санкции выдержать. И российской экономике эти новые санкции только на пользу пойдут. И вообще это все Трамп специально придумал, чтобы смягчить возможный эффект от введения конгрессом так называемых “санкций из ада”. Вот это действительно страшные санкции, страшнючие просто. А новые санкции – не такие страшные. И вообще президент США сам может решать, какие из них вводить, а какие нет. И, конечно же, он самые страшные не введет. А самые страшные вообще будут через три месяца, а может, и не будет их вовсе. А потом и состав конгресса поменяется. И новый состав конгресса уже не будет такой русофобский…

Читати далі Неотвратимость бытия. Виталий Портников – о грядущей катастрофе

Віталій Портников: Грузія була репетицією тотального зла

…і справа вже йде не до кризи, а до катастрофи із непередбачуваними наслідками

Російсько-грузинська війна призвела до цілої серії неправильних оцінок ситуації всіма сторонами майбутнього світового конфлікту. В результаті цього каскаду помилок Росія перетворилася на дикого хижого звіра

За 10 років після нападу Росії на Грузію важко не помітити, що та війна була генеральною репетицією до переходу Кремля до політики тотальної агресії проти цивілізованого світу, генерації конфліктів на пострадянському просторі і спробам знищення української державності. Читати далі Віталій Портников: Грузія була репетицією тотального зла

Скупа хроніка 1933-го: серпень

Такими рекламними проспектами запрошували «інтуристів» до совєтської «процвітаючої» України

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

Август 1933-й год
1/VIII
Получил извещение на налог и на самообложение того на 23 рубля 22 коп. и самообложение на 23 руб 22 коп. Есть объявление на станциях ж.д. желающим на поселение в Полтавскую губ. дают лошадь корову и хату и желающие ехать только на уборки хлеба скосить и связать гектар 18 пудов, а связать за косилкой 10 пудов.

16/VIII-33
Из рассказов очевидцев работавших на Полтавщине по уборке хлеба что там люди так вымерли, что в деревне нет ни одной живой души и у многих хатах вся семья лежит умерша трупы разложились и некому убирать.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
***

1933 рік. Серпень

Серпень, 1 1933 (вівторок) – Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Харківській області 50 тис. пудів жита для надання продовольчої допомоги колгоспам за умови повернення до 10 серпня 1933 р. Читати далі Скупа хроніка 1933-го: серпень

Чи розіграє Путін «донбаський гамбіт» або Знову про кола історії

Не встигла з’явитися на шпальтах газети наша стаття «Чи допоможуть Україні ілюзії щодо «благородного Заходу»? або «Зачаровані кола» історії» («День» №129, 2018), як Україна знов опинилася на порозі чергового такого кола, яке матиме наслідком чергову руйнацію ілюзій, якщо не щось більше.

Отже: спеціальний представник США у справах України Курт Волкер дав інтерв’ю українській службі «Голосу Америки». У ньому він наголосив, що Україна опиниться у невигідній ситуації, якщо не подовжить дію закону про «особливий статус» Донбасу (зробити це слід у жовтні-листопаді). «Я розумію розчарування українських законодавців і суспільства. Вони робили такі необхідні кроки, як ухвалення цього закону про «особливий статус», та закону про «амністію». Натомість Росія не зробила нічого для завершення конфлікту та виведення військ, — заявив Волкер. — На сьогодні немає і «особливого статусу». Він запрацює тільки за тих умов, коли буде домовленість, коли Росія виведе війська та будуть проведені місцеві вибори». Читати далі Чи розіграє Путін «донбаський гамбіт» або Знову про кола історії

Пірат чи не пірат?

Пригадуєте?

«Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибутку,
Чуже віддав в печать;
Без сорома, без Бога бувши,
І восьму заповідь забувши,
Чужим пустився промишлять.»

Так ми дивимося на пірата-«мацапуру», описаного Іваном Котляревським, як на псевдонім Максима Парпури, замість пошани до історичної особи. Читати далі Пірат чи не пірат?

«Енеїда» Котляревського: туга за втраченою Україною

Фрагмент портрета Енея з мультфільму “Енеїда”, що вийшов 1991 року. Робота над фільмом тривала три роки. Його замовили студії “Укранімафільм” у 1988 році. Його визнали найкращою екранізацією “Енеїди”.

Уже 220 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, “парубка моторного”, що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії. Читати далі «Енеїда» Котляревського: туга за втраченою Україною

«Енеїда» Котляревського: витоки національного відродження

Іван Котляревський. Портрет роботи художника Григорія Коваленка

220 років тому побачило світ перше видання “Енеїди” Івана Котляревського. З висоти нашого часу подія сприймається як свідчення початку нової доби: зародження нової української літератури і українського національного відродження.

Слід одразу зазначити, що Котляревський був зовсім не першим автором, який взяв за основу героїчну поему Публія Вергілія Марона. Наприклад, 1791 року з’явилася “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” за авторством Миколи Осипова, пізніше продовжена Олександром Котельницьким. Через три роки – твір вихованця Києво-Могилянської академії Опанаса ЛобисевичаВергилиевы пастухи, в малороссийский кобеняк переодетые”. На жаль, ця поема не збереглася. Проте літературознавці вважають Опанаса Лобисевича прямим попередником Івана Котляревського. Читати далі «Енеїда» Котляревського: витоки національного відродження

«Енеїді» Івана Котляревського – 220 років!

2018-й – ювілейний рік для такого знакового твору української літератури, як «Енеїда» Івана Котляревського (1769-1838). Рівно 220 років назад було опубліковано перші три частини поеми. Ця подія є символом народження нової української літератури. Ще до офіційної публікації «Енеїда» була надзвичайно популярною серед народу, швидко поширювалася у рукописах.

Іван Котляревський

Читати далі «Енеїді» Івана Котляревського – 220 років!

Скупа хроніка 1933-го: липень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

9/VII
Уже начинают срезать колосья жита и готовить кушать. И уже осудили 3 души за колосья и дали по 6 лет и по 8 годов лишения прав с высылкой в далекие табора.
15/VII-33
Умерла Мамаша в 11 часов вечера на 68 году жизни умерла по случаю недоедания.
16/VII-33
Разрешено косить жито у кого спелое. Охраняют красноармейцы чтобы не срезали колосья а кого поймают так приводют в сельсовет.
22/VII-33 г.
Косовица началась частично молоть без довидки с/с не дают не колхозам не единоличникам.
27/VII-33 г.
Жнива начались полным ходом но дожди мешают а сельсовет индувалов гонит косить но как людям ехать когда люди голодные и не дают молоть и у многих отобрали ступы говорят вези хлебо-загот. тогда дадут смолоть 16 кгр на душу а я когда косил траву то ели лягушок, на вкус хорошие мясо белое и на вкус как рыба.
29/VII-33 г.
У нас на кирпичном заводе хлеба нету варют на завтрик жито а на обед борщ и жито с молоком и на ужин тоже жито. Словом кормит с/власть крестьян хуже нежели когда-то кормили люди свиней.
31/VII-33 г.
В совхозе 1й Индустриальный сего числа рабочим выдано хлеба по 100 гр. на день та варили борщ а в перет давали хлеба по 800 гр. а варили овес словом кормлют как свиней да лошадей.

http://golodomor.kharkov.ua/diary.php
*** Читати далі Скупа хроніка 1933-го: липень

Навіщо читати ще одну книжку про Голодомор?

Головна теза Епплбом: для Сталіна, “українське питання” було одночасно загрозою як планам колективізації на селі, так і загрозою реваншу націоналізму в місті. Ішлося про тотальну війну на знищення проти внутрішніх і зовнішніх капіталістичних ворогів, як всередині Союзу та навіть партії, так і за межами. Епплбом бачить пряме продовження більшовицької політики від 1917 року й навіть як продовження ще царистської лінії боротьби з українським націоналізмом до 1933-го, де українізація була лише тактикою.

Український переклад книжки Енн Епплбом “Червоний голод” став однією з очікуваних новинок “Книжкового Арсеналу”. Це історичне дослідження було написане для широкої західної аудиторії, й авторка презентувала його як в університетах, так і в популярних телепрограмах у США, де про Голодомор мало знають поза кафедрами історії і українською діаспорою. Читати далі Навіщо читати ще одну книжку про Голодомор?

Тексти для нетривіального читання





Каталог сайтів

Flag Counter