Архів позначки: 1917

Велика російська контрреволюція

Після більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року демократичний уряд Керенського розігнали, а за місяць почалася агресія проти УНР

У ніч із 7 на 8 листопада 1917 року — за григоріанським календарем — у Петрограді, тодішній столиці Російської республіки, стався державний переворот. Спираючись на багнети частини солдатів столичного гарнізону, на моряків Балтійського флоту та на групи озброєних робітників, до влади, скинувши тимчасовий уряд Керенського, прийшов інший тимчасовий уряд — Леніна й Троцького. Головним завданням для себе новий уряд поставив початок мирних переговорів країн Антанти з Центральними державами задля якнайшвидшого закінчення світової війни та скликання Всеросійських Установчих зборів, які мали бути обрані в тому-таки листопаді за партійними списками — для ухвалення Конституції, проведення земельної реформи та створення демократичної владної системи федеративної Російської держави.

Читати далі Велика російська контрреволюція

Третій Універсал Центральної Ради: помилка гірша за злочин

Проголошення Третього Універсалу на Софійській площі в Києві. У центрі – Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко. 1917 р.

Рівно сто років тому Українська революція мала можливість піти іншим шляхом, але…

Разом із «круглою» річницею Жовтневої революції не забути б відзначити ще одну дату: рівно 100 років тому в українському контексті сталася подія, що мала надихнути мільйони людей, але її не було реалізовано. 7 листопада 1917-го Центральна Рада проголосила свій Третій Універсал. Втім, це за старим стилем, Універсал і прихід більшовиків до влади в Петрограді, розділяє 13 днів: за юліанським календарем переворот стався 25 жовтня. Тобто документ, прийнятий у відповідь на нього, за новим, тобто нині чинним григоріанським календарем, було оприлюднено вже 20 листопада. Але не випадково, що вони все ж таки зійшлися у свідомості саме сьогодні. Почнемо з того, що військові називають диспозицією. Читати далі Третій Універсал Центральної Ради: помилка гірша за злочин

“Ожилі рептилії”. Як Центральна Рада Жовтневий переворот рятувала

Українські керівники визнали Тимчасовий уряд контрреволюційним і відмовили йому у підтримці

В ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1917-го, після тривалого і бурхливого обговорення новин з Петрограду, Мала Рада ухвалила рішення вважати “недопустимим перехід всієї влади до рук рад робітницьких та солдатських депутатів” та висловилась “проти повстання”. Але явного осуду перевороту не пролунало. Днем раніше, при створенні Комітету захисту революції, як незабаром і у постановах ІІІ Всеукраїнського військового з’їзду, йшлося про те, що українці не допустять відправлення військ із Києва на допомогу Тимчасовому уряду. Такі дії українців допомогли більшовикам зберегти щойно захоплену владу.

Після досягнутого на початку липня компромісу між УЦР та Тимчасовим урядом їхні подальші відносини не складалися, адже взяті на себе зобов’язання у Петрограді виконувати не збиралися. Ухвалену у серпні 1917-го дискримінаційну “Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні” Центральна Рада ані прийняла, ані відкинула. Незадоволення українців нехтуванням досягнутих раніше домовленостей було незаперечним, але на спротив вони не наважилися. Конфлікт поглиблювався. Читати далі “Ожилі рептилії”. Як Центральна Рада Жовтневий переворот рятувала

Містика і лють. Як у Центральній Раді про суверенність України сперечались

Сто років тому запеклі суперечки точились навколо того, чи може Україна сама вирішувати свою долю

Першого листопада (19 жовтня) втретє за останні десять днів у Центральній Раді стояло руба питання: чи стануть майбутні Українські Установчі Збори суверенними, тобто чи матимуть право визначати долю України, чи постануть лише як один із багатьох краєвих представницьких органів Росії? Інакше кажучи, чи Україна стане суб’єктом федерації чи лише її об’єктом? Дискусії між українськими та неукраїнськими (Бунд, російські есери та меншовики) фракціями УЦР були гарячими, у газетах йшлося про небезпеку “розколоти демократію України”. І лише на розпочатому 1 листопада (19 жовтня) засіданні Малої Ради вдалося досягти згоди.

Читати далі Містика і лють. Як у Центральній Раді про суверенність України сперечались

Спроби створити дієвий союз із Україною


Кримськотатарська революція: липень — вересень 1917-го

Усі революції (якщо це справді революції) мають певну логіку розвитку. А надто ті, які відповідають на типологічно споріднені історичні виклики. Відтак нічого дивного немає в тому, що кримськотатарська революція 1917 року багато в чому нагадувала революцію українську, паралельно з якою вона розгорталася. Був, звісно, і певний вплив, оскільки українці назагал дещо випереджали кримців, була і певна взаємодія — на жаль, її виявилося не досить для беззастережної перемоги обох революцій.

Сказане стосується й періоду липня — вересня 1917-го у Криму. Нагадаємо, перед цим у квітні в Сімферополі відбувся перший Всекримський мусульманський з’їзд, на який зібралися близько двох тисяч делегатів. Обраний на з’їзді Мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком) очолив 32-річний богослов, юрист і публіцист, автор кримськотатарського національного гімну під назвою «Я присягнувся» Нуман Челебіджихан, котрий виступав також як Челебі Челебієв. Розпочалася спочатку повільна, а потім — коли Челебіджихан повернувся до Криму (він перебував на фронті) — більш швидка розбудова кримськотатарських управлінських структур. Читати далі Спроби створити дієвий союз із Україною

«На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні…»

Мапа України, яку було видано у Відні у 1919 або в 1920 році у видавництві «Крістоф Райсер та сини». Художник «Verte», автор ідеї – Г. Гасенко

У чеській столиці в рамках виставки про історію української, російської та білоруської імміграції в міжвоєнній Чехословаччині виставлена унікальна мапа України, видана майже 100 років тому, на якій зображені визвольні змагання українців та їхні зусилля, спрямовані на збереження державності в добу Української Народної Республіки. Чеські фахівці кажуть, що тодішні спроби України втримати незалежну державу не мали успіху через брак підтримки з боку провідних західних держав, і радять нині Україні не забувати про цей історичний урок.

Виставка під назвою «Досвід вигнання: Долі емігрантів з території колишньої Російської імперії в міжвоєнній Чехословаччині» працює в Літньому павільйоні «Hvězda» (Зірка), що на околиці Праги в мальовничому парку.

Павільйон «Hvězda» (Зірка), околиця Праги

Ідея виставки – показати життя емігрантів із України, Росії та Білорусі, які приїхали до Чехословаччини в міжвоєнний період після відновлення нею свої державності в 1918 році. Читати далі «На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні…»

Харків український (до 100-річчя Української Національної Революції)

Про Харків часів Громадянської війни здебільшого згадують як про цілком червоне місто, щонайменше – білогвардійське. Харків був місцем виникнення Червоного козацтва, столицею Донецько-Криворізької Радянської Республіки. Він радо вітав прихід Добровольчої армії генерала Денікіна. Все це, звісно, було. Проте були й інші приклади, які свідчать про прихильність значної частини населення Слобожанщини саме до української справи

Мазепинське училище

Чугуївське військове училище вважалося в Росії рекордсменом за кількістю Георгіївських кавалерів серед своїх випускників. Менш відомий інший бік цього навчального закладу – офіцери царської армії називали його «розсадником мазепинства». Серед викладачів училища було чимало патріотів України, які, попри опір керівництва, виховували у курсантів-українців національну свідомість. Про це писав герой бою під Крутами капітан Гончаренко: «Хочу підкреслити заслуги ґенерала Астафієва, що зумів ширити ще задовго до революції національну свідомість серед нас («малограмотних» українців). На це у російськім війську до революції було дуже мало відважних одиниць серед вищої військової ґенераліції». Читати далі Харків український (до 100-річчя Української Національної Революції)

1917 рік. Як починалися українські збройні сили


Мітинг Української чорноморської громади на Історичному бульварі в Севастополі. Весна 1917 року

5 травня 1917 року в Києві відкрився І Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому вирішили створити українську армію, запланували заходи з організації військової освіти і розглянули включення до збройних сил України Чорноморського флоту і шляхи його подальшої українізації.

Українізація Чорноморського флоту почалася в березні, щойно Микола ІІ зрікся трону.

У Севастополі вийшов із підпілля гурток “Кобзар”, утворений ще 1905 року. Його членами були два десятки флотських офіцерів.

“Кобзар” швидко очолив національний рух Севастополя – скликав збори українських моряків, на яких сформували Українську чорноморську громаду. На той час у складі Чорноморського флоту було 65% українців.
Читати далі 1917 рік. Як починалися українські збройні сили

1 травня в історії Української революції

1917, 1 травня (18 квітня) – створено 1-й український полк імені Богдана Хмельницького. Це був початок українізації військових частин російській армії.

Вимога про організацію 1-го українського добровольчого полку імені Богдана Хмельницького постала ще 29 березня 1917-го на установчих зборах українців-вояків київської залоги, коли було створено Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.


Прапор 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького.

За ініціативою клубу черниці Флорівського жіночого монастиря вишили для майбутнього полку прапор, а 1 квітня його освятили у Володимирському соборі.
Читати далі 1 травня в історії Української революції

СТОРІЧЧЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ


19 квітня, сто років тому, в Києві розпочав роботу Всеукраїнський національний конгрес – перший представницький форум українського руху. Конгрес став однією з переломних подій Української революції, оскільки підтримав гасла національно-територіальної автономії України та легітимізував Центральну Раду як всеукраїнський парламент.

У центрі інформаційної кампанії Українського інституту національної пам’яті– 11 видатних постатей Української революції 1917-21 років, які творили українську державність сто років тому: Володимир Винниченко, Михайло Грушевський, Софія Русова, Євген Коновалець, Микола Міхновський, Симон Петлюра та інші.

Ідея Українського національного з’їзду, як його в той час називали, вдало вписалася в тодішні політичні реалії: стрімке розгортання українського визвольного руху та необхідність заміни культурно-просвітницьких гасел гаслами державної автономії.
Читати далі СТОРІЧЧЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ