Архів позначки: 1933

Одна з мільйонів історій про Голодомор

Історію країни можна краще зрозуміти за історією родин. Я живу на Заході, де Голодомор вважали геноцидом задовго до законодавчого визнання на державному рівні. Я живу на Заході, де Голодомору не було. Схід досі страждає від наслідків винищення своїх кращих – господарів, підприємців, письменників, науковців – українців. Але мої спогади про Голодомор стосуються Центру.

В тридцятих роках минулого сторіччя мій прадід по маминій лінії очолював один із районів Чернігівської області. В сімейних переповідках він рідко герой – суворий, байдужий, завжди зайнятий. Він не надто любить малих; без нього не можна розпочинати вечері, навіть якщо на годиннику північ; він вийшов із глибокого села і назавжди порвав зі своєю родиною. Його фото – усі паспортного формату, зі штампами, у посвідченнях і у формі. Прадід Сергій, начальник, який нікого сильно не любив.

Ми не були знайомі, він помер за років п’ятнадцять до мого народження. Дідусь, його син і повний антипод – ласкавий, надміру добрий і життєлюбний ніколи не зачіпав зі мною серйозних тем далекого минулого. Але звідкись я знала, що прадід сидів у тюрмі. Де, коли і – головне – чому я не з’ясувала за життя мого діда і все могло б і лишитися таємницею чи моторошними сумнівами, якби не одна стара шкіряна папка. Читати далі Одна з мільйонів історій про Голодомор

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 3)

(закінчення)

20 листопада 1932 р. Постанова РНК УСРР “Про хлібозаготівлі в господарствах родин червоноармійців та комскладу РСЧА”

20 листопада 1932 р. Постанова РНК УСРР “Про заходи до посилення хлібозаготівель

20 листопада 1932 р. Телеграма В. Молотова до керівників Чубарівського району Дніпропетровської області, до голови Дніпропетровського облвиконкому про партійне керівництво хлібозаготівлями в районі

20 листопада 1932 р. Телеграма В. Молотова до Й. Сталіна про роботу в зв’язку з хлібозаготівлями в Україні

20 листопада 1932 р. Телеграма С. Косіора до секретарів обкомів партії про встановлення остаточних планів хлібозаготівель для кожного району Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 3)

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 2)

(продовження)

16 листопада 1932 р. Постанова бюро Шосткинського райкому КП/б/У про покарання партійних та радянських працівників району, занесених на “чорну дошку” сел Івот, Чуйківка, Шатрище, Прокопівка, Каліївка, Ображіївка за незадовільний стан хлібозаготівлі

16 листопада 1932 р. Витяг з протоколу № 50/11 засідання бюро Новоайдарського РПК

16 листопада 1932 р. Резолюція бюро Конотопського райкому КП/б/У про занесення на “чорну дошку” сел Бочечки , Козацьке, Малий Самбір, Хижки Конотопського району Чернігівської області та посилення роботи по виконанню хлібозаготівлі Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 2)

Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 1)

1 листопада 1932 р. З протоколу засідання Раднаркому УСРР про знижений план хлібозаготівлі по Україні у розмірі 282 млн. пуд

1 листопада 1932 р. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про поліпшення матеріально-побутових умов керівних районних працівників

2 листопада 1932 р. Рішення бюро Донецького обкому КП (б) України щодо заходів з посилення хлібозаготівель

3 листопада 1932 р. Доповідна записка Вінницької облпрокуратури ВУЦВК про результати перевірки колективної скарги жителів с Горчичне Дунаєвецького району щодо самоуправства сільських властей Читати далі Скупа хроніка 1932-го: листопад (частина 1)

Скупа хроніка 1932-го: жовтень

З щоденника жителя с. Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н.М. Білоуса:

6/X-32 г.
Посеяли жито Федору по случаю что дождь ишел ночью 5го, под 6е но не очень намочил землю.
16/X-32 г.
Все время сеют и пашут но всходы очень плохие потому что земля сухая дождя нету. Получил я повидомлення чтобы посеял на зиму подсолнуха 15% га да изорать глубокой пахоти 10% га и обыкновенной пахоти 1 га 80%. Да получил извещение на самообложение на 63 рубля 03 копейки.
17/X-32г.
Посеяли жито Федору, погода сухая смотрел я на зерно какое посеяно уже 2 недели то оно пустило росток и так лежит если только дождя не будет то все посевы какие не взошли на верх погибнут потому что очень уже зерно истощало и как будто вже сохнет.
Читати далі Скупа хроніка 1932-го: жовтень

Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

Американська журналістка, письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум

Сьогодні, 10 жовтня, у США офіційно виходить друком книжка Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine).

Для України подібні англомовні книжки від відомих авторів є вкрай важливими: саме через них світ матиме змогу дізнатися і про українську історію, і про нинішні події.

Голодомор 1932-1933 років був однією з найтрагічніших подій європейської історії ХХ століття (4-5 мільйонів загиблих — принаймні такі цифри наводять історики, хоча жертв могло бути набагато більше). Утім, для міжнародної спільноти він і досі залишається не надто відомим.

Не можна сказати, що тема замовчується: є блискучі книжки Роберта Конквеста, Тимоті Снайдера, Андреа Граціозі тощо. Однак увага до Голодомору у світі явно менша за масштаб трагедії. Саме тому дуже важливим є будь-яке нове англомовне дослідження про Голодомор. Читати далі Чому Голодомор був геноцидом: нова книжка Енн Епплбаум «Червоний голод» — інтерв’ю з авторкою

1933-й: «Бывшие люди» – Й.Сталін про більшість селянства та інші «антирадянські елементи»

Як би там не було, але історію краще вивчати за першоджерелами. Навіть якщо це мутні джерела тоталітарних режимів, де не особливо клопоталися про правду, адекватне сприйняття і відображення дійсності…

Ці «джерела» треба читати хоча б тому, щоб знати, ЯК ЦЕ БУЛО, в яку добу, в яких умовах довелося жити нашим дідам і прадідам. Жоден підручник не здатен передати атмосфери тих років, не звертаючись до рясного цитування. Жоден підручник не зможе «описати своїми словами» вершини лицемірства, фарисейства, пересмикування, цинізму і словоблуддя, яких досягли партійні вожді «першої у світі держави робітників і селян». Читати далі 1933-й: «Бывшие люди» – Й.Сталін про більшість селянства та інші «антирадянські елементи»

Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Нова книга американського історика і журналістки Енн Епплбаум «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною» (Red Famine. Stalin’s War on Ukraine) присвячена історії масового голоду 1932-1933 років в Україні, який забрав життя мільйонів людей. Авторка книги, досліджуючи причини Голодомору, приходить до висновку про умисне винищення значної частини українського народу більшовицькою владою і покладає провину за це на Йосипа Сталіна.

У постанові Верховної Ради України Голодомор 1932-1933 років названий актом геноциду українського народу. І хоча Енн Епплбаум зазначає, що саме поняття «Голодомор» не підлягає під визначення поняття «геноцид» в міжнародному праві, на її думку, масштаб штучно викликаного голоду і його умисний характер близькі до цього поняття. І вже 18 країн визнали Голодомор в Україні геноцидом: зокрема, США, Канада, Італія, Польща, Австралія.

Читати далі Голодомор був навмисно спричинений Сталіним – Епплбаум про свою книжку «Червоний голод. Війна Сталіна з Україною»

Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

161124_mace_james
Джеймс Мейс (1952-2004)
Історик, дослідник Голодомору

17 листопада 2016 року Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” та видавництво “КЛІО” презентували книгу Джеймса МейсаУкраїна: матеріалізація привидів“. До книги увійшли статті історика, що публікуються вперше, та найвагоміші праці, які побачили світ на шпальтах періодичних видань України та у книгах, виданих газетою “День”.
161124_j_mace_article3
З люб’язного дозволу Наталії Дзюбенко-Мейс, “Історична правда” публікує виступ Джеймса Мейса, який був виголошений 7 листопада 2002 року у Києві, на конференції “Три Голодомори в Україні у ХХ столітті: погляд із сьогодення”. Деякі із тверджень звучать пророчо, деякі – як постановка домашнього завдання для українського суспільства. Через 14 років після написання цього тексту частину цих завдань українське суспільство виконало.

Читати далі Джеймс Мейс: Юридичні аспекти Голодомору

«Бернарде Шоу, ласкаво просимо у пекло!»

151004_B_Shaw1
До 82-х роковин відвідання Бернардом Шоу СРСР

До листопадових днів вшанування пам’яті жертв Голодомору 2014 р. в центрі Запоріжжя по вул. Дзержинського (колишня вул. Рози Люксембург, 7) відкрили пам’ятну дошку, на якій вказується, що поряд із цим будинком стояв будинок немовляти, в якому впродовж півтора року — з травня 1932 по листопад 1933 р. — померло майже 800 дітей віком від двох тижнів до трьох років. Дошка була відкрита завдяки старанням демократичної громадськості міста, вчених, зокрема депутата обласної ради, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Ф. Г. Турченка. До розмови про ті страшні події запрошую також директора Запорізького краєзнавчого музею, доктора історичних наук Г. І. Шаповалова, а також доцента кафедри дитячих хвороб факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету, кандидата медичних наук Ю. В. Котлову.

З. П.: — Шановний Федоре Григоровичу, коли і як вам вдалося виявити ці матеріали?

Ф. Т.: — Документи про цю трагедію виявив у місцевому архіві  краєзнавець Андрій Пеньок. Було це в 2007 р. Він скопіював акти смерті за цією адресою з травня 1932 по листопад 1933 р.  Саме тоді готувалася  «Національна Книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Запорізька область». Дані про трагедію в місцевому сиротинці він передав мені як керівнику науково-редакційної групи цього видання. Імена цих дітей внесено до Книги пам’яті. Звичайно, померло значно більше. При ретельнішому дослідженні цифра точно встановлених жертв піднялася до 788. Але й це не всі. Просто відповідні документи збереглися лише за вказані півтора року. Вмирали і до травня 1932 р., і після листопада 1933 р.

З. П.: — Як трапилося так, що в цьому будинку немовляти за півтора року померло стільки дітей — щодня майже по дві дитини? Яким за розмірами був цей будинок?
Читати далі «Бернарде Шоу, ласкаво просимо у пекло!»