Архів позначки: агресія

Чи наважиться Путін на «різдвяний бліцкриг»?

1220_koryto

Попри всі гучні заяви про зменшення напруженості на Донбасі та про нові перспективи, пов’язані з реалізацією Мінських угод, експертне середовище сьогодні обговорює не механізми мирного врегулювання на сході України та у відносинах між Росією й демократичним світом, а зовсім інші питання. По-перше, за допомогою яких методів та інструментів Путін найближчим часом збирається дестабілізувати ситуацію в Україні. По-друге, коли чекати нового більш чи менш масштабного вторгнення путінських військ на українську територію. По-третє, якими стануть напрями головних ударів цих військ.

Як бачимо, практично ні в кого, крім офіційних політтехнологів й аналітиків, не виникає сумніву, що нинішнє відносне затишшя – явище тимчасове, що характер чинного російського режиму залишається агресивно-імперським, що від Кремля слід очікувати нових експансіоністських акцій щодо сусідів та нових репресивних утисків щодо «внутрішніх ворогів», тобто тих 10-12 мільйонів російських громадян, чия свідомість не сп’яніла від «кримнаш».
Читати далі Чи наважиться Путін на «різдвяний бліцкриг»?

«…Це все одно, що назвати заколот організованих і фінансованих з Берліна судетських німців 1938 року «чехословацькою кризою», а зимову війну СРСР проти Фінляндії 1939—1940 років «фінською кризою»

1213_invasion1

Михайло Горбачов від імені Путіна лякає Захід

Недаремно-таки Михайло Горбачов здобув у юності вищу юридичну освіту радянського зразка, побудовану на фундаментальних працях лауреата Сталінської премії Андрія Януарійовича Вишинського, як-от «Теория судебных доказательств в советском праве», «Ленин и Сталин — великие организаторы Советского государства», «Вопросы международного права и международной политики», «Вопросы теории государства и права». Школа Вишинського — це вміння жонглювати поняттями, використання неправдивих аргументів, уміння представити чорне білим і навпаки та приписати злочини свого уряду іншим, як-от було з убивством польських офіцерів у Катині.
Читати далі «…Це все одно, що назвати заколот організованих і фінансованих з Берліна судетських німців 1938 року «чехословацькою кризою», а зимову війну СРСР проти Фінляндії 1939—1940 років «фінською кризою»

Как жить дальше в стране, где четыре пятых населения то ли повредились рассудком, то ли вовсе потеряли совесть? (ч.1)

1112_sbriendili

Психолог: россияне подверглись ковровой бомбардировке пропагандой

Вильнюс, 03 Ноября (Новый Регион, Таня Деккер)Российское общество оказалось эмоционально изнасилованным — от самых наивных, до самых продвинутых, от молодых до старых. Однако представить всех россиян только и исключительно жертвами в этой истории было бы неверно. Да, они подверглись психологическому насилию, но многим, похоже процесс понравился. Так считает Людмила Петрановская, психолог из Латвии, автор нескольких книг, создатель Института развития семейного устройства. По ее мнению, этим вопросом должны уже заниматься профессиональные психологи и психиатры.

В своем блоге на портале spektr.delfi.lv Петрановская дает полное обоснование своей теории: «Что это с ними?! Это тот вопрос, который был за последние несколько месяцев повторен моими друзьями и знакомыми, наверное, многие тысячи раз. Потому что происходило вокруг странное и пугающее, такая лайт-версия романа Стивена Кинга «Мобильник», в котором, получив по телефону некий сигнал, добропорядочные граждане вдруг превращались в агрессивных каннибалов, а потом начинали функционировать как единая колония с общей психикой.»
Читати далі Как жить дальше в стране, где четыре пятых населения то ли повредились рассудком, то ли вовсе потеряли совесть? (ч.1)

Ні про яке «прозріння» російського суспільства говорити не доводиться…

1109_rashyzm
Війна проти України і росіяни, об’єднані ненавистю

Експерти, що коментують результати чергового соціологічного опитування “Левада-центру”, наголошують на зростанні критичних настроїв росіян щодо війни в Україні. Але це – скоріше самозаспокоєння самих аналітиків, які намагаються знайти позитивні тенденції в настроях російського суспільства. Дійсно, частка опитаних, які вважають, що Росія несе відповідальність за кровопролиття і загибель людей на сході України, дещо зросла, порівняно з серпнем – із 17 до 20 відсотків. Але таке зростання – в межах статистичної похибки.
Читати далі Ні про яке «прозріння» російського суспільства говорити не доводиться…

Йому потрібна та цікава війна як рана на тілі України…

1030_rasha-war
Лавров з Москви, а Путін із Сочі дали зрозуміти світові, що Кремль буде воювати. Не за Донбас, не за Україну, не за прохід у Крим. Путін буде воювати за війну.

Голова МЗС Сергій Лавров продемонстрував цілковиту недоговороздатність РФ, заявивши, що Росія визнає результати виборів 2 листопада у “ДНР” та “ЛНР” як такі, що сповна відповідають мінським угодам. Те саме, спеціально для тих, хто ще має ілюзії, ніби президент Росії при здоровому глузді, повторив і речник Путіна Дмітрій Пєсков. Мовляв, визнаємо та поставимось із повагою. Як поставились із повагою до результатів “референдуму” 11 травня.

На запитання “Що це було?” за кілька днів до цього дав розгорнуту та недвозначну відповідь у виступі на клубі “Валдай” у Сочі і сам Володимир Путін.
Читати далі Йому потрібна та цікава війна як рана на тілі України…

Лєшек Бальцерович: Затягування санкцій спонукає Путіна до подальшої агресії

1020_Baltserovych
Лєшек Бальцерович вважається батьком “польського економічного дива”. В інтерв’ю DW він розкритикував політику “дешевих грошей” у Європі та слабку реакцію Заходу на дії державного керівництва Росії.

Лєшек Бальцерович – польський економіст та політик ліберальних поглядів. Як міністр фінансів в урядах епохи руху “Солідарність”, він запровадив радикальний план економічний реформ, який до тепер пов’язують з його іменем. Таким чином, Бальцерович перевів централізовану планову економіку своєї країни часів комунізму на ринкові рейки. З 2001 по 2007 рік він очолював польський національний банк.

Deutsche Welle: Пане Бальцеровичу, чи можна сьогодні вже говорити про те, що криза в Європі позаду?

Лєшек Бальцерович: Ідеться про кризу не загалом у Європі, а лише в деяких європейських країнах, а саме в тих, де проводиться погана економічна політика. Коли економічна політика погано функціонує лише в окремій країні, це не створює великих проблем для інших країн. Хоч у рамках допомоги Греції було витрачено багато коштів, це відносно невелика країна в порівнянні з Францією чи Італією. Також немає єдиних європейських рішень для окремих країн та їхніх проблем. У кожній з цих країн має бути достатня кількість людей, які знаходять відповідні рішення проблем та впроваджують їх. Французи повинні вирішувати власні проблеми самостійно, так само як італійці чи поляки. До того ж, я хочу наголосити, наскільки важливим у цьому випадку є громадянське суспільство. Ось чому я зараз працюю в Польщі в цьому напрямку.
Читати далі Лєшек Бальцерович: Затягування санкцій спонукає Путіна до подальшої агресії

Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

1013_Vynnychuk1
У презентації німецького перекладу книжки Юрія Винничука (ліворуч) у Відні взяв участь і інший український письменник Андрій Курков (праворуч)

Український письменник Юрій Винничук в інтерв’ю DW поділився своїм баченням ситуації в Україні, а також розповів про книжку “Танго смерті”, яка з’явилася у перекладі німецькою мовою.

Deutsche Welle: Як події Майдану, а тепер і війна на Донбасі впливають на Вашу творчість? Чи відкриваєте Ви як письменник щось нове у собі?

Юрій Винничук: Під час Майдану неможливо було зосередитися. Уранці прокидаєшся, вмикаєш телевізор, чи інтернет і слідкуєш, чи вистояв Майдан, що відбувається. Кілька разів я приїжджав до Києва. Це відволікає страшно. Але нема лиха без добра. Я не сподівався, що ця путінська агресія так вплине на нас, щоб різні частини України раптом відчули себе, як одне ціле. Те, що раніше вважалося націоналізмом, ці гасла “Слава Україні!”, “Смерть ворогам!” та інші, які були ворожими, терористичними, ледь не фашистськими, раптом стали рідними для всієї України. Ця хвиля патріотизму в Україні дуже мене тішить. Ясно, що вона дорогою ціною нам дається, бо люди гинуть, але надія є.

Як написала Анастасія Дмитрук, “Никогда мы не будем братьями!” (у вірші молодої української поетки мова йде про українців і росіян. – Ред.), і це, нарешті, дуже добре. Тому що цей “старший брат” постійно нависав над нами, гнітив нас своєю волею, своїм презирством. Читати далі Юрій Винничук: Через путінську агресію різні частини України відчули себе, як одне ціле

«Вони все скаржаться, що з їхніх медій непросто скласти цілісне зрозуміле бачення…»

1007_Odesa
Юрій Андрухович: Усі ми західні

Раз Росія нас ненавидить і намагається знищити – значить ми точно всі тепер західні.

Можливо, я десь зовсім не там шукаю, але от ніяк не можу знайти те, що мене тепер цікавить і що мені тепер дуже незайво знати. Йдеться про одну цифру – про хоч би приблизний відсоток української території, що на сьогоднішній момент перебуває під контролем терористичних “республік”. Чи, точніше висловлюючись, під контролем російських агресорів і їхніх посіпак донбаських сепаратистів.
Читати далі «Вони все скаржаться, що з їхніх медій непросто скласти цілісне зрозуміле бачення…»

Андрій Окара про взаємовиключні ідентичності – російську та українську

1001_Okara
Почему не складываются отношения между россиянами и украинцами – Окара

Известный эксперт Андрей Окара лично решил разъяснить общественности основные нынешние проблемы внутри Российской Федерации, а также последствия агрессивной внешней деятельности Кремля. Совсем недавно прошло заседание круглого стола «Укринформа», в рамках которого известные российские и украинские специалисты общались на тему реально существующих проблем. Москва в настоящий момент организовывает самый настоящий железный занавес для своей государственности. Здравомыслящие эксперты прекрасно понимают то, что установление подобных ограничений приведет исключительно к негативным последствиям для российского гражданского населения. Избежать их можно лишь сегодня, ведь завтра уже может быть слишком поздно.

Окара сразу же отметил довольно интересный факт того, что украинские военнослужащие и добровольцы на сегодняшний день сражаются с самыми настоящими российскими захватчиками. Приезжие кремлевские террористы попросту хаотично наносят удары, ведь у них нет конкретной цели. Этим бандитам гораздо важнее, чтобы ситуация на Донбассе была максимально долго накалена, а инфраструктура в регионе еще больше пострадала. При этом всем странно выглядит то, что представители украинской интеллигенции собираются за круглым столом для того, чтобы предложить тем самым россиянам пути спасения от изоляции.
Читати далі Андрій Окара про взаємовиключні ідентичності – російську та українську

Чи подякують «житєлі Донбаса» своїм улюбленим російським каналам за свою сплюндровану землю?

0916_piervy2
Пропонована стаття ніяк не може претендувати ні на об’єктивність, ні тим більше на повноту. По меншій мірі несерйозно вважати, що основним (а тим більше «первинним») розпалювачем та «автором» війни Росії з Україною були «російські постмодерністи», «політтехнологи» та «славнозвісне» російське телебачення. Принаймні смішно уявити, що «жителі» Кремля та Лубянки спостерігали за цим усим з роззявленими ротами та «плелися у хвості» подій…

Але все ж стаття цікава і корисна – тим, що дозволяє створити повнішу картину травматично-реваншистської та глибинно-українофобської свідомості російського суспільства. Звісно ж, що війну з Україною – перш за все світоглядну – вели і ведуть не тільки російське телебачення та аматори-«реконструктори». На епідемію реваншизму та шовінізму хворе все російське суспільство. Принаймні ті «80 процентів», які підтримують дії Путіна…
***

Сергей Медведев

«Войны в Донбассе не было»: как телевидение создало украинский конфликт

Нынешняя власть яростно отрицает «лихие девяностые», но сама страстность этого отречения говорит о глубинном с ними родстве

Среди карнавала типажей, до недавнего времени возглавлявших Донецкую народную республику, — политтехнолога Александра Бородая, реконструктора Игоря Гиркина, писателя-фантаста Федора Березина (того, что уверен, что мы живем в Матрице) — своей незаурядной биографией выделялся помощник Бородая Сергей Кавтарадзе. «Хипстер с автоматом», кандидат исторических наук, пишущий докторскую диссертацию, посвященную архетипам войны, он также снимает кино. Выпустил короткометражку «Гарь» про рабочего, инсценирующего самосожжение, и фильм «Молокобезумия» про психологию насилия. Рассуждая в недавнем интервью о своем участии в войне на востоке Украины, он признался: «Мне это интересно с точки зрения науки и кино».
Читати далі Чи подякують «житєлі Донбаса» своїм улюбленим російським каналам за свою сплюндровану землю?