Архів позначки: Бессарабія

2015_1 – 4 липня

1 липня

150701_Sophia_Kyiv
День архітектури України. Відзначається згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року (№ 456/95), щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів  та  містобудівників, їх творчих спілок, працівників  проектних  організацій  і  місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», – так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, 1026 року вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, 1072 року, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. Нині понад 1000 українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує громадська творча організація Національна спілка архітекторів України.

150701_Canada Day Living Flag
Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року набрав чинності, ухвалений англійським парламентом у березні 1867 року, «Акт про Британську Північну Америку», згідно з яким була утворена Канадська конфедерація, або ж «Домініон Канада».
Читати далі 2015_1 – 4 липня

2015_28 – 30 червня

28 червня

150628_Constitution_Ukraine
День Конституції України. 19 років тому, 28 червня 1996 року, на засіданні V-ї сесії Верховної Ради України був ухвалений Основний Закон нашої держави – Конституція України. Новітній конституційний процес в Україні розпочався з ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України». 28 червня 1996 року після 24 годин безперервної праці Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи.

У 2004 році в умовах гострої політичної кризи, з метою зменшення рівня конфронтації між основними політичними гравцями, які боролися за владу під час президентських виборів, було досягнуто домовленості щодо внесення змін до Основного закону. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закони про внесення змін до Конституції та про внесення змін до закону про вибори Президента (так звана політреформа 2004 року). Закон про зміни до Конституції передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, закон набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року, за часів президента Віктора Ющенка.

Утім, вже 30 вересня 2010 року Конституційний суд визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року у зв’язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення. Це означало відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року: повернення президентові Януковичу повноважень, які мав президент Леонід Кучма в період з 1996-го по 2004 рік і президент Віктор Ющенко до 2006 року; існування коаліції ставало не обов’язковим, а всі рішення ухвалювалися простою більшістю голосів.

21 лютого 2014 року на тлі кризи владної вертикалі Верховна Рада України проголосувала за відновлення Конституції України в редакції 2004 року («за» – 386 депутатів). На початку березня 2015 року Президент Порошенко створив Конституційну Комісію, як спеціальний допоміжний орган при Президентові України з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Конституції України з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства. Нині триває конституційна реформа стосовно децентралізації влади, яка є одним із пунктів мінських домовленостей, підписаних 12 лютого 2015 року.

150628_Youth_day_ussr
День молоді. Відзначається в Україні, згідно з Указом Президента (№ 323/94, від 22 червня 1994 року) останньої неділі червня. В Україні молоддю вважаються особи віком від 15 до 34 років. На початок 2014 року їх чисельність становила 12,723 млн осіб. На тлі скорочення загальної чисельності населення країни, молоді поменшало на понад 5 %. Згідно з демографічним прогнозом, здійсненим Інститутом демографії та соціальних досліджень, чисельність молоді у нашій країні скорочуватиметься й надалі і до 2020 року становитиме 10,867 млн осіб. Молодь в Україні «старіє» – більш численними є вікові групи 30-34-річних і 25-29-річних, народжених ще до зниження демографічних показників, аніж наймолодших представників молодіжного контингенту – їх майже на мільйон менше. Частка молодих городян становить 70 %, у сільській місцевості вона близька до 27 %. Найбільше сільської молоді мешкає на заході нашої країни. У абсолютному вимірі найбільше скорочення молодіжного контингенту в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій (на 183 тис. осіб), Дніпропетровській (на 123 тис. осіб), Луганській (на 107 тис. осіб). У Києві навпаки молоді побільшало (на 17,1 тис. осіб). Найпривабливішими щодо життєвих перспектив і можливостей трудової реалізації для молоді є Київ, а також Харківська і Одеська області. «Наймолодіжнішим» є населення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях (за рахунок високого рівня народжуваності).
Читати далі 2015_28 – 30 червня

2015_25 – 27 червня

25 червня

150625_BSEC
День Організації чорноморського економічного співробітництва. Відзначається щороку в країнах-учасницях ОЧЕС за рішенням Ради міністрів закордонних справ – членів ОЧЕС (червень 2004 року). Цього дня (1992) у Стамбулі (Туреччина) була підписана Декларація про створення міжнародної організації Чорноморського економічного співробітництва. Серед держав-засновниць – Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина та Україна. Пізніше до Організації приєдналася Сербія. Статут Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) був підписаний 5 червня 1998 року під час Ялтинського Саміту Глав держав та Урядів країн-членів ЧЕС, а 1 травня 1999 року він набув чинності.

150625_bsec1

Тим самим ОЧЕС трансформувалася з міжурядового механізму співробітництва у повноцінну міжурядову регіональну організацію. Відповідно до Статуту, країни-члени співпрацюють за такими напрямками: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв’язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров’я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.
Читати далі 2015_25 – 27 червня

Кремлівські фейки – це не жарти, або Про так звану Народну раду Бессарабії та історичні паралелі

150410_bes-fake

В останні дні у мас-медіа з’явилися повідомлення про створення «Народної ради Бессарабії», яке, мовляв, відбулося на досить-таки велелюдному (сотня учасників) з’їзді в Одесі. Мовляв, у цьому з’їзді брали участь делегати від болгарської, гагаузької, російської, української, ромської, молдовської та польської громад «Південної Бессарабії», а також представники іноземних держав: лідер молодіжного крила болгарської проросійської партії «Атака», вождь партії «Патріоти Молдови» й екс-депутат парламенту Молдови. Водночас лідер «Народної ради», голова Союзу придністровців України Дмитро Затуливітер начебто заявив: «Свою місію ми бачимо в тому, щоб Бессарабія отримала статус національно-культурної автономії. Наші народи повинні бути гідно представлені в політичному й економічному житті України, наші громади повинні впливати на рішення, які торкаються нашого краю». На додачу до цього, «бессарабці» погрожують: у разі вступу України до НАТО вони залишають за собою «право на самовизначення Бессарабії».

Реакція на повідомлення такого роду з боку речників офіційних структур була однозначною: типовий пропагандистський фейк. «Жодних «рад», «республік», «з’їздів» та «конференцій» немає в природі. Вони – у хворобливій уяві кремлівських пропагандонів та їхніх найманих одеських лакеїв. Не множте фейки. Не допомагайте ворогам. Одеса – виключно українське місто. Було. Є. Буде», – написала у Facebook радник голови Одеської ОДА Зоя Казанжи. І додала, що Одеса завжди – з моменту, як Україна стала незалежною, – привертала увагу кремлівських пропагандистів-покидьків. Водночас відпрацьовувалися найнепристойніші і найбрудніші політичні технології. «Варто про це пам’ятати і не брати в цьому участі».
Читати далі Кремлівські фейки – це не жарти, або Про так звану Народну раду Бессарабії та історичні паралелі