Архів позначки: Білорусь

Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі»

160721_M_Moser

Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі»

Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.

Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком його книжка «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, назву якої можна перекласти як «Нові причинки до історії української мови» («New Contributions to the History of the Ukrainian Language»). На ту саму тему Міхаель Мозер прочитав лекцію в столичній Книгарні «Є». Опісля Тиждень поспілкувався з професором, аби з’ясувати, про що йтиметься в «Нових причинках». Ми поцікавилися, чому він вважає цінними для нашої мови запозичення з польської XVII–XIX століть і як варто ставитися до суржику, не обійшли увагою і наболіле питання російської мови як другої державної.
Читати далі Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі»

«Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

160606_Intermarium

Політичні стосунки України та Польщі охолонули на найвищому рівні і це потрібно змінювати. Про це, а також про перспективи Балто-Чорноморського союзу розповів політичний аналітик Євген Жеребецький у коментарі до Рекомендацій фундації «Центр досліджень Польща-Україна» для уряду України у відносинах з Республікою Польща. “POLUKR.net” публікує коментар аналітика повністю.

“У нас зараз доволі дивна диспозиція склалася на європейському напрямку. Маю на увазі стосунки з ЄС та, зокрема, з Польщею. Наприклад, у нас так склалося, що нині ми маємо доволі тісні стосунки з німецькими політиками, зокрема на президентському рівні з Ангелою Меркель. А в Польщу  президент Порошенко з офіційним візитом завітав аж у грудні 2014, через 7 місяців після інаугурації. Хоча раніше, якщо не перший, то другий або третій візит попередників президента Порошенка був до Польщі. Зараз так не сталось. Президент Анджей Дуда завітав в Україну через 4 місяці і це теж не був його ані перший, ані третій закордонний візит. І це при тому, що у Польщі часто виголошується теза про те, що “без незалежної України не може бути незалежної Польщі”. Тому ситуація така, що з одного боку Україна важлива для поляків, оскільки із стратегічної точки зору є таким собі буфером між поляками і нашими “братами”-москалями. А з іншого боку політичні стосунки дещо охолонули. Про це треба говорити і це потрібно змінювати.
Читати далі «Балто-Чорноморський союз – непоганий страховий проект на випадок, якщо розвалиться ЄС», – Євген Жеребецький

Мода на Мову: Русифікація в Білорусі згортається?

160204_smak_movy1

Білоруси зрозуміли – їхня країна будь-якої миті може бути де-факто відторгнута. Як Крим

Ще зовсім недавно в ЮНЕСКО були стурбовані тим, що білоруська мова поринає в забуття. Але ситуація змінилася. Місцеві патріоти завзято взялися за відродження білоруської. І, схоже, держава готова допомогти.

УРОК УКРАЇНИ

Останнім часом у Білорусі намітилася сприятлива тенденція, пов’язана з відродженням білоруської мови. Місцева молодь називає таке явище «модою на мову». Звичайно, прогулюючись міськими вулицями, як і раніше, чуєш російську мову, що приносить комфорт тутешнім численним туристам-росіянам. Але дедалі частіше стало чути «тутэйшы» білоруську. Чиновники називають її мовою титульної нації.
160204_smak_movy2

Читати далі Мода на Мову: Русифікація в Білорусі згортається?

Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

160131_pol-ukr

Події в Україні зими 2013-2014 року, що отримали назву «Євромайдан» та подальша агресія Росії стали чинником, що вплинув на двосторонні відносини України з багатьма країнами. Зокрема, ці події серйозно вплинули на двосторонні відносини з найближчим сусідом України – Польщею. Польщу довгий час називали адвокатом та головним лобістом України в ЄС. Події Євромайдану з одного боку підсилили цю роль Польщі, з іншої – поставили ряд викликів у двосторонніх відносинах. У статті автор аналізує вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на двосторонні польсько-українські відносини.
Читати далі Вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на польсько-українські відносини

Нова надія Середньої Європи

160124_BBSU_1

У новий 2016 рік Європа входить, можливо, як ніколи більше після ІІ Світової війни, переобтяжена проблемами і поділами: московитська анексія Криму і московитсько-українська війна на сході України підірвали сякий-такий порядок, який давав хоч якусь певність. Вал біженців й мусульманський тероризм, що поставили під сумнів безпеку, загострив протиріччя між ліволіберальними урядами Старої Європи та консервативними керівниками країн Нової Європи, здається, ось-ось виллється у війну санкціями усередині ЄС.

Проблеми Старого континенту можна ще довго перелічувати й аналізувати їхні причини, можливі наслідки, пропонувати спроби їхнього вирішення. Але на тлі європейських проблем, особливо безпекових та світоглядних, дуже цікавим виглядає воскресіння ідеї Середньої Європи, але без німців: Середземелля, Міжмор’я, Балто-Чорноморського союзу, Чорноморсько-Балтійського-Адріатичного об’єднання.

Це мало б у якийсь спосіб об’єднати Польщу, Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Словенію, Хорватію, Боснію і Герцеговину, можливо, Чорногорію, Албанію, Косово, Болгарію та Македонію.
Читати далі Нова надія Середньої Європи

Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

150911_Romanenko
Політолог Юрій Романенко прокоментував останні зміни у відносинах України, Росії та Заходу під час Економічного форуму у Криниці

На цьогорічний Економічний форум приїхало багато українських економістів та політологів. З одним із найвідоміших політичних аналітиків України Юрієм Романенком в Криниці розмовляла Олена Бабакова.

Минулого року, виступаючи на Форумі у Криниці, Ви говорили, що в Європі немає розуміння глибини української кризи та її можливих негативних наслідків. Сьогодні це розуміння з’явилося?

Ні, не з’явилося. Характер дій ЄС у справі реалізації хоча б Мінських домовленостей показує, що Брюссель не розуміє, які руйнівні наслідки матиме функціонування Мінська-2 у тій формі, на якій наполягають Меркель та Олланд. Керуючись короткозорими інтересами, європейці хочуть зменшити напруження на сході Європи коштом України. Європейська політика сьогодні є дуже дріб’язковою, сьогодні в ЄС немає персоналій масштабу Рузвельта та Черчілля, які б не боялися робити те, що вимагає часу, незважаючи на опір еліт та громадської думки. Чиновники-бюрократи діють виключно у рамках норм і бояться грати амбітно. Так що ЄС має всі шанси зіткнутися з тими ж проблемами, з якими зіткнувся СРСР наприкінці свого існування: радянська номенклатура не хотіла відповідати на виклики часу, а хотіла збереження старого ладу й косметичних реформ, цим же шляхом наразі йдуть єврократи.
Читати далі Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

150827_Belarus1
Микола Статкевич

Опозиційний політик Микола Статкевич, звільнений 22 серпня за президентським рішенням про помилування, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні президентських виборів.

Опозиційний білоруський політик Микола Статкевич, якого звільнили 22 серпня разом із іще п’ятьма політв’язнями за рішенням президента, дав у інтерв’ю DW свою оцінку ситуації в країні напередодні виборів глави держави. На думку Статкевича, влада випустила опозиціонерів на свободу виключно сподіваючись на західне фінансування.
Читати далі Статкевич: Влада Білорусі імітуватиме лібералізацію в надії на фінансування з Заходу

2015_1 – 4 липня

1 липня

150701_Sophia_Kyiv
День архітектури України. Відзначається згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року (№ 456/95), щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів  та  містобудівників, їх творчих спілок, працівників  проектних  організацій  і  місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», – так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, 1026 року вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, 1072 року, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. Нині понад 1000 українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує громадська творча організація Національна спілка архітекторів України.

150701_Canada Day Living Flag
Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року набрав чинності, ухвалений англійським парламентом у березні 1867 року, «Акт про Британську Північну Америку», згідно з яким була утворена Канадська конфедерація, або ж «Домініон Канада».
Читати далі 2015_1 – 4 липня

«Сегодня старый спор между ВКЛ и Московским царством приобретает новые черты»

0827_merkeput
О планах разделения Украины между Россией и ЕС, выгоде для Беларуси от кризиса и возможности возрождения ВКЛ рассуждает политолог Юрий Романенко.

Справка Еврорадио: Юрий Романенко — политолог. С февраля по ноябрь 2004 года — спичрайтер премьер-министра Виктора Януковича, аналитик Института европейской интеграции и развития, с декабря 2004-го по май 2006 года — заместитель директора Института глобальных стратегий, сейчас — директор киевского Центра политического анализа “Стратагема”, шеф-редактор аналитического портала “Хвиля”. Принимал участие практически во всех избирательных кампаниях с 1998 года. Инициатор акции протеста “Достали!” в декабре 2008 года, которая стала первой демонстрацией мобилизационных возможностях соцсетей в Украине. Сфера экспертной деятельности: Украина, международная политика, украинско-российские отношения, информационные войны, избирательные кампании.

Еврорадио: Сделайте, пожалуйста, политический анализ того, что происходит сегодня в Украине.

Юрий Романенко: Начну с того, о чём сейчас много говорят: вероятность широкомасштабного вторжения российских войск в Украину. На мой взгляд, оно не реально. Во-первых, все прекрасно понимают, что Россия и так уже ведёт наступление на Донбассе, потому что местных боевиков банально “выбили” за эти четыре месяца. И наши военные открыто говорят, что там преимущественно воюют россияне. Так что, мы уже имеем военное вторжение — Россия ежедневно туда загоняет десятки танков, БТР и солдат, и там реально идёт война. Но для того, чтобы развернуть полномасштабное вторжение, у России нет ни средств, ни такого количества армии.

Ведь если бы она хотела оккупировать половину Украины, то ей бы для этого потребовалось не менее нескольких сотен тысяч человек армии и полицейских сил. А боеспособная армия России составляет по оценкам экспертов от 50 до 100 тысяч человек. И поэтому России проще уничтожать инфраструктуру Донбасса, чтобы создать тяжёлую экономическую ситуацию в Украине. Когда 2 миллиона человек из того региона начнут “расползаться” по стране и создавать излишнее напряжение в другие регионах Украины, то будет создаваться социальная база для того, чтобы раскачивать политическую ситуацию. Тем более, что есть объективные обстоятельства, которые способствуют этому. Плюс, большие ошибки власти, которая не желает меняться и хочет жить по-старому. Это также усиливает радикализацию в обществе и способствует тому, что поздней осенью — зимой Украина может войти в новый этап революции, которая, собственно говоря, и не заканчивалось. Произойдёт дестабилизация, которая приведёт к серьёзным проблемам и ставка Путина может сработать.
Читати далі «Сегодня старый спор между ВКЛ и Московским царством приобретает новые черты»

У судженнях білоруського суспільства однозначно переважає російська концепція

0620_Bel-EU_1
Про причини кардинальної зміни геополітичних симпатій жителів Білорусі на тлі подій в Україні DW розповів професор Варшавського університету Андрій Вардомацький.

Дані чергового загальнонаціонального дослідження, проведеного наприкінці квітня Білоруською аналітичною майстернею у Варшаві (BAW), свідчать про кардинальну зміну геополітичних уподобань білорусіввід проєвропейського вектора розвитку до проросійського. Дослідження BAW ґрунтується на опитуванні більше тисячі респондентів з усіх регіонів Білорусі у віці від 18 років.

Аналізуючи висновки квітневого опитування, керівник BAW, професор Варшавського університету Андрій Вардомацький назвав унікальним явищем настільки різку зміну настроїв громадян Білорусі, що, на його думку, стало відображенням розвитку подій в Україні. Професор пояснив у розмові з DW причини змін у масовій свідомості білорусів.

Читати далі У судженнях білоруського суспільства однозначно переважає російська концепція