Архів позначки: діалог

Як Польща підготувалася до саміту НАТО

160707_NATO_Warsaw1

Для президента США у Варшаві створили копію Овального кабінету Білого дому

У столиці Польщі 8-9 липня відбудеться саміт НАТО, який буде найбільшим за кількістю учасників і, як зауважують експерти, найважливішим за майже 20 років. Символічно, що вечеря лідерів країн Альянсу відбуватиметься саме в тому залі, де в 1955 році було підписано угоду про створення ворожого до НАТО військового блоку соціалістичних країн під назвою Варшавський договір.

ПРАВО НА ПОСТРІЛ ТА ІНШІ КОНТРТЕРОРИСТИЧНІ ЗАХОДИ

Нещодавні теракти у серці Європи – Парижі та Брюсселі, а також активні міграційні процеси з півдня змусили Польщу дуже уважно підійти до питань безпеки під час саміту. Попри те, що Польща з точки зору терористичної загрози є серед країн, де загроза є досить низькою, Варшава вирішила не випробовувати долю і пішла шляхом максимального посилення безпеки.

Загалом, на підготовку й проведення саміту Альянсу Польща запланувала витрати на рівні 160 млн злотих (майже 45 млн дол.). Однак, після цьогорічних терактів у Брюсселі, Варшава збільшила бюджет ще на понад 10 млн злотих (приблизно 3-4 млн дол.), витративши ці кошти, зокрема, на додаткову закупівлю за кордоном засобів моніторингу.

Читати далі Як Польща підготувалася до саміту НАТО

Українська проблема PiS

160624_Pawel_Smolenski
Відповідаючи на апель колишніх українських політиків, глав Церков та інтелектуалів зі словами «вибачаємо і просимо вибачення», у тому числі й за злочини на Волині влітку 1943 року, парламентарі PiS пишуть:

«Дорогі українські друзі,

(…) Дякуємо за декларацію дружби і спільності мети в майбутньому. Хочемо однозначно розвіяти побоювання, висловлені у Вашому листі. Ми цілком визнаємо цінність не тільки нинішньої української державності, але також і окремої української думки і чину незалежності. Ми визнаємо правильною і зрозумілою багатовікову боротьбу українців за право на вільний культурний і державний розвиток».

Розумні слова, але далі — вибоїни: «Різниця між нами, однак, стосується не минулого, а сучасної політики історичної пам’яті. Проблемою є нинішнє українське ставлення до винуватців геноциду, вчиненого проти поляків у роки Другої світової війни».
Читати далі Українська проблема PiS

Ребус ребусів

150523_populus1

Про соціально-психологічний вимір українських реформ

«В Україні відбуваються реформи, і їй допомагають Європа та США, внаслідок чого гривня впала втричі. А в Росії немає жодних реформ, а на додачу Європа та США оголосили їй санкції, внаслідок чого рубль упав удвічі. Висновок: для пересічних громадян куди вигідніші санкції Заходу, аніж його допомога, і відсутність реформ, аніж їхня наявність».

Така приказка в різних варіантах останніми місяцями гуляє Інтернетом, і попри її певну демагогічність (бо ж реальні економічні реформи в Україні навряд чи можна вважати розпочатими), вона здебільшого психологічно спрацьовує та наганяє смуток навіть на завзятих прихильників Революції Гідності. А з яким задоволенням і з якими коментарями поширює її в соціальних мережах різноманітна політична і біляжурналістська шелупонь
Читати далі Ребус ребусів

«Ми вже 200 років спостерігаємо за драмою Росії, ще Чаадаєв питав, чи можлива інша Росія?»

150326_Z_Naider
Здзіслав Найдер: Диктатор, як і сапер, помиляється тільки раз

Один з найвідоміших діячів польської антикомуністичної опозиції поділився з УСПР своїм поглядом на ситуацію в Росії та Україні

У Європі та США Здзіслава Найдера знають як одного з найліпших знавців творчості Джозефа Конрада, у Польщі ж він більше відомий як один з лідерів антикомуністичної опозиції. У 70-ті він заснував Польське порозуміння за незалежність, яке стало центром тодішнього демократичного руху.

У 80-і Найдер був призначений директором польської секції Радіо Вільна Європа (сьогодні – Радіо Свобода), за що в ПНР його визнали американським шпигуном і засудили до смерті. Після трансформації в Польщі Найдер отримав посаду радника президента Валенси, у 90-і був одним з промоторів ідеї вступу Польщі до ЄС.
Читати далі «Ми вже 200 років спостерігаємо за драмою Росії, ще Чаадаєв питав, чи можлива інша Росія?»