Архів позначки: дохлятина

Скупа хроніка 1933-го: квітень

«…А за вікном сірий, похмурий день. Небо затягнуте волохатою ковдрою хмар, які і вдень і вночі пливуть собі й пливуть із заходу на схід, часто сіючи дощем. І що воно за весна така дощова! Хай би хоч сонце світило, земля швидше просихала, щоб не сидіти мені в хаті, а вештатись надворі, може, про голод не так би думалось. …

З настанням весни в селі майже кожен ранок починався голосінням. Голосили жінки. То на одному, то на другому кутку. Або й на двох водночас. Це означало, що вночі когось обікрадено. Крали різними способами. Ламали замки на дверях погребів і повіток, знімали двері з завіс, робили підкопи в чулани й хатини, забирали все, що в кого було у запасі придатне для їжі. …»

Іван Кирій, «Голодна весна» (1989)

«- Так, – підхопив Рубашов, – Ми такі послідовні, що заради справедливішого розподілу землі виморили голодом п’ять мільйонів селян протягом одного року. Ми такі послідовні, що, визволяючи робітників з ярма промислової експлуатації, послали десятки мільйонів людей до таборів примусової праці у тундру і тайгу, при тому створивши для них умови, як для рабів на галерах. …

– Ваша огида до наших методів, – провадив Іванов, – особливо з огляду на ваше минуле, видається мені майже штучною. … Так, ми ліквідували паразитичну частину селянства. Це була хірургічна операція, необхідна, щоб вилікувати організм раз і назавжди. …»

Артур Кестлер, «Ніч ополудні» (1940)

Читати далі Скупа хроніка 1933-го: квітень