Архів позначки: ЄС

«За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації

160318_refer1

6 квітня у Нідерландах відбудеться національний консультативний референдум. Питання порядку денного – чи підтримують голландці Угоду про асоціацію України з ЄС. Перед виборцями поставлять питання: «Чи підтримуєте Ви, чи Ви проти ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС ?». Попри консультативний статус волевиявлення, воно може мати для України серйозні репутаційні, а також, можливо, юридичні наслідки. Врешті його близькість Україна вже частково відчула на собі: неофіційно референдум став причиною затримки розгляду надання безвізового режиму для України, хоча, переконують юристи, жодного юридично впливу на нього голосування не може мати.

Чому голландці голосують?

Квітневий референдум стане першим у Нідерландах на виконання закону, який вступив у силу першого липня 2015 року. Особливість цього закону, Акту про консультативний коригуючий референдум, у тому, що він дозволяє громадянам ініціювати референдум і питати думку народу щодо більшості законів і договорів вже після того як їх затвердили обидві палати парламенту Нідерландів.
Читати далі «За» чи «Проти»: нідерландський вердикт українській асоціації

Санкції для Росії: Два роки тиску на агресора

160317_sanctions

Історія санкційного впливу на російські компаніїї, а також на російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців

Росіяни вже підрахували: за два роки дії санкцій сума збитків, завданих лише російській фінансовій галузі, склала 250 млрд доларів. І ця цифра невпинно зростатиме. Адже ЄС і партнери, спостерігаючи за діями Москви та її зухвалою демонстрацією своєї вкрай волюнтаристської позиції, не збираються послаблювати санкційні «лещата». Ні проти російських компаній, ні проти російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців.

Не останню роль у беззастережному продовженні санкцій відіграла й ситуація з Надією Савченко: події у справі української бранки та її непохитна позиція продемонстрували світу зневагу Москви до засад міжнародного та національного права і відповідно продовження санкцій.
Читати далі Санкції для Росії: Два роки тиску на агресора

Нащадки Геббельса у сучасній Німеччині

160311_germ1s

Якщо поглянути на фото цього політичного аналітика, розміщене на сайті німецької газети Die Zeit, ми побачимо поважного західного інтелектуала – в окулярах, сивочолого і з пронизливим поглядом. А от якщо вчитатися в його статтю, присвячену долі України, то це враження швидко зникає, й ось чому.
160311_germ_sommer
Головна теза статті (http://www.zeit.de/politik/ausland/2016-03/ukraine-eu-nato-mitgliedschaft-5vor8) винесена в її перші ж рядки: не можна ставити Україну в ситуацію вибору – ЄС чи Росія. А далі йде аргументація цієї тези. Мовляв, чинний президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Україна не має шансів у найближчі 20-25 років стати членом Євросоюзу й НАТО. Читати далі Нащадки Геббельса у сучасній Німеччині

Україна може змінити політичну структуру Європи

160306_bchs

Виникнення Балто-Чорноморського союзу і розділення ЄС на “стару” та “нову” Європу має давні передумови, але тепер, з початком війни в Україні, ця ідея наблизилася до реалізації

У червні 2014 року Україна підписала угоду про Асоціацію з ЄС. Скоро минає рік, проте заяви українських та європейських політиків вказують на те, що інтеграція не буде швидкою, а може взагалі відкластися на невизначений термін. Куди має рухатися далі українська держава?

ШЛЯХИ ЄВРОІНТЕҐРАЦІЇ

Підписавши угоду про Асоціацію, Україна стала на черговий щабель своєї ідентифікації як європейської країни.

На сьогодні Асоціацію з ЄС мають майже всі європейські країни. Асоціацією з ЄС пов’язані також географічно наближені до Європи країни північної Африки та близького Сходу – і навіть далекі географічно, але досить близькі за духом, Південна Африка, Південна Корея та деякі країни Латинської Америки, утворюючи спільний європейський цивілізаційний простір.
Читати далі Україна може змінити політичну структуру Європи

Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

151028_Beata1

Владу у Польщі перебирає націонал-консервативна партія “Право і Справедливість”. Це може обернутися далекосяжними наслідками для ЄС, вважає Бартош Дудек.

Це вражаюча перемога націонал-консервативної партії Ярослава Качинського “Право і Справедливість” (ПіС) на чолі з лідером виборчого списку Беатою Шидло. Ліберальній Громадянській платформі (ГП), яка була при владі останні вісім років, на чолі з прем’єркою Євою Копач доведеться вдовольнитися другим місцем. Якщо підтвердяться дані екзит-полів, то Польща вперше з моменту відновлення незалежності чверть століття тому матиме однопартійний уряд.

При цьому виборці дали гарбуза урядові, за якого країна впевнено пройшла крізь фінансову кризу і змогла продемонструвати солідне економічне зростання. Причин тому багато. Більшість мешканців сірих містечок і сіл у польській провінції, вочевидь, надто мало відчули це чудове економічне зростання на собі. До того ж перехід засновника ГП і багаторічного прем’єра Дональда Туска на роботу до Брюсселя залишив партію без її найсильнішого бійця і блискучого політика.
Читати далі Коментар: З Польщі може подути зустрічний вітер

Чи зуміє Європа адекватно оцінити новітні загрози?

150911_migrant1

«Захищаючи себе від біженців, запроваджуємо занепад Європи». Так зветься стаття Давида Варшавського, яку наприкінці минулого місяця опублікувала Gazeta Wyborcza. Автор статті слушно зазначає, що Європа зіштовхнулася з новою реальністю. Війни на Близькому Сході, тривала кризова ситуація на Африканському Розі, нестабільність у Північній Африці, – все це виливається у прагнення величезних мас людей із цих регіонів утекти до стабільної та ситої Європи.

Що ж, констатація загалом вірна. Як і схожі на це констатації низки інших авторів у німецьких, британських чи французьких виданнях. А разом із тим аналітики практично всіх європейських мас-медіа (боюся, що й урядові експерти також) засвідчують свої дуже серйозні теоретичні ґанджі, нечітко розрізняючи засадничі поняття (а то й змішуючи їх докупи); в результаті їхні висновки виявляються хибними. Тим часом ідеться про надзвичайно важливу для України проблему. Ще рік-другий – і жодну допомогу від ЄС Україна перестане отримувати, Євросоюз на це не матиме вільних коштів. Бо ж цього року лише Німеччина прийме не менше, ніж 800 тисяч нових жителів (майже всі – з арабського світу), а загалом їхнє число по ЄС перевищить мільйон. А наступний рік? А 2017-й? Людські потоки, видається, лише зростатимуть…

Але я відзначив концептуальний хаос у тих, хто осмислює цю проблему. Справді-бо, зверніть увагу: як синоніми вживаються поняття «мігранти», «біженці», «переселенці». А це глибоко невірно.
Читати далі Чи зуміє Європа адекватно оцінити новітні загрози?

Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

150911_Romanenko
Політолог Юрій Романенко прокоментував останні зміни у відносинах України, Росії та Заходу під час Економічного форуму у Криниці

На цьогорічний Економічний форум приїхало багато українських економістів та політологів. З одним із найвідоміших політичних аналітиків України Юрієм Романенком в Криниці розмовляла Олена Бабакова.

Минулого року, виступаючи на Форумі у Криниці, Ви говорили, що в Європі немає розуміння глибини української кризи та її можливих негативних наслідків. Сьогодні це розуміння з’явилося?

Ні, не з’явилося. Характер дій ЄС у справі реалізації хоча б Мінських домовленостей показує, що Брюссель не розуміє, які руйнівні наслідки матиме функціонування Мінська-2 у тій формі, на якій наполягають Меркель та Олланд. Керуючись короткозорими інтересами, європейці хочуть зменшити напруження на сході Європи коштом України. Європейська політика сьогодні є дуже дріб’язковою, сьогодні в ЄС немає персоналій масштабу Рузвельта та Черчілля, які б не боялися робити те, що вимагає часу, незважаючи на опір еліт та громадської думки. Чиновники-бюрократи діють виключно у рамках норм і бояться грати амбітно. Так що ЄС має всі шанси зіткнутися з тими ж проблемами, з якими зіткнувся СРСР наприкінці свого існування: радянська номенклатура не хотіла відповідати на виклики часу, а хотіла збереження старого ладу й косметичних реформ, цим же шляхом наразі йдуть єврократи.
Читати далі Санкції скасують? Україні треба змиритися? Чи існує «План Б»?

В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

150904_ass

Зростання напруженості внаслідок спротиву окремих політсил реформі Конституції може коштувати Києву підтримки Заходу. Утім, тиснути на Україну за умови бездіяльності Москви теж нерозумно, вважають німецькі експерти.

Парламентське голосування за президентський проект змін до української Конституції щодо децентралізації продемонструвало, наскільки далекою від безхмарності є перспектива остаточного затвердження цих змін у другому читанні. Криваві сутички під стінами Верховної Ради, внаслідок яких загинули троє бійців Нацгвардії, взаємні обвинувачення влади та ультраправих політсил у провині в трагедії та, зрештою, заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про вихід із владної коаліції вказують на новий рівень внутрішньополітичної напруженості у країні.

На кону – відносини Києва з Заходом

При цьому на кону стоїть чимало, адже запровадження конституційної реформи належить до зобов’язань, взятих на себе Києвом у рамках мінських домовленостей. На затвердженні реформи Основного закону України саме в президентському варіанті вже неодноразово і недвозначно наполягав Захід, зокрема і Берлін. У цьому процесі він вітав кожен крок у заданому напрямі і нагадував також і українській владі про необхідність виконання Мінська-2. При цьому акцент у заявах і коментарях із західних столиць завжди ставився саме на пункті гарантування особливого статусу контрольованим проросійськими сепаратистами районів Донбасу, нагадує в розмові з DW експертка з питань Східної Європи берлінського Фонду “Наука і політика” С’юзен Стюарт. Тобто саме того пункту президентського законопроекту, з яким радикально не погоджується не лише позапарламентська опозиція ультраправого штибу, але й низка парламентських фракцій. Окрім Радикальної партії, до них належать “Батьківщина”, а також більшість депутатів фракції партії “Самопоміч”.
Читати далі В глухому куті: Тиск з усіх сторін, Небезневинний Захід і Жодного «Плану Б»

Чому зміни до Конституції закладають міну уповільненої дії

150901_EU&Ukr1

З огляду на інвективи та закиди президента, висловлені в його промові під час святкувань Незалежності Україні, вважаю за необхідне повернутися до законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) номер 2217.

Перед і після цієї промови відбулося декілька знакових подій.

Найсерйознішою, звісно, стала зустріч канцлера Ангели Меркель, президентів Франсуа Оланда і Петра Порошенка у Берліні 25 серпня.

Але попередньо новообраний президент Польщі Анджей Дуда виступив з новими пропозиціями.

Ще інший формат запропонував Радослав Сікорський – екс-міністр закордонних справ Польщі.

З того, що доступне широкій публіці, головним результатом зустрічі є те, що жодного нового інструмента для вирішення питання агресії Росії в Україні не буде створено.
Читати далі Чому зміни до Конституції закладають міну уповільненої дії

«…А що ми маємо? Засади не визначені, контакти відбуваються на найвищому рівні…»

150813_P_Koval
Павел Коваль: Санкції проти Росії незабаром скасують

На думку польського політика, якщо Путін утримається від мілітарних дій в Україні, за рік-півтора Євросоюз готовий відмінити економічні обмеження

«Росію не поставлять на коліна», «Росія без Заходу обійдеться, але Захід без Росії – ні» – такою, у вербальному полі, була реакція на впровадження у серпні минулого року євросоюзних санкцій проти Росії.

Обмеження, в основному, стосувалися доступу країни до ринків капіталу, продажу Росії сучасних технологій для застосування у нафтопереробній промисловості та ембарго на зброю. Чи цьогоріч ці гасла надалі існують? Питаємо кореспондента Польського радіо Мацєя Ястржембського. Як каже журналіст, останнім часом у розмовах з пересічними росіянами дедалі частіше звучить слово «санкції»:
Читати далі «…А що ми маємо? Засади не визначені, контакти відбуваються на найвищому рівні…»