Архів позначки: Франція

2015_1 – 2 травня

1 травня

150501_May1_ukr
1-2 травня – День міжнародної солідарності трудящих. Рішення про проведення 1 травня щорічних робітничих демонстрацій прийняв у липні 1889 року Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу на знак солідарності з робітниками Чикаго, які організували 1 травня 1886 року страйк з вимогою 8-годинного робочого дня і демонстрацію, яка закінчилась кровопролитним зіткненням з поліцією.

150501_May1_1886

У Російській Імперії відзначався вперше у 1890 році. День пролетарської солідарності з 1890 р. відзначався і в Києві. Український письменник Євген Максимович Кротевич у романі-хроніці «Понад Славутичем-Дніпром» досить яскраво зображує тогочасні події. Зокрема він оповідає про випадок, коли понад сто робітників зібрались на таємну сходку в Голосієвському лісі, а в самому місті, щоб відвернути увагу поліції був спровокований стихійний виступ. «Учитывая обстоятельства того времени, организаторы праздненства перенесли его на следующий после 1 мая воскресный день, чтобы в этот свободный от работы день не обнаружилось отсутствие на работе участников празднования. И, наконец, чтобы ввести в заблуждение полицию и жандармов, был пущен слух, что демонстрация состоится на Крещатике недалеко от Думской площади. План удался. Перед рассветом на Крещатике и на прилегающих к нему улицах, во дворах и подъездах домов были собраны полицейские, жандармы и шпики со всего Киева. А возле ворот стояли дворники – тогдашние верные слуги охранки. Слух о намечающейся в центре города, на Крещатике, массовой демонстрации привел сюда множество зевак, да и обычно в выходные дни здесь гуляло немало нарядно одетой публики. А теперь здесь собралось также много рабочей и учащейся молодежи. Все тротуары и мостовая были запружены толпой. И вот то там, то здесь послышались молодые звонкие голоса: «Да здравствует Первое мая!» И тут же, как по сигналу, отовсюду высыпали полицейские и жандармы со свистками. С криком «Не собираться! Наза-ад! Расхо-одитесь!» они двинулись на людей. Гулко загремели по мостовой копыта нескольких сотен коней. С гиком и свистом вылетели из боковых улиц казаки 1-го Уральского полка. Толпа бросилась врассыпную прочь, а за нею – еще не подготовленная к массовым выступлениям молодежь».
Читати далі 2015_1 – 2 травня

2015_7 – 8 квітня

7 квітня відбулося:

***
150407_ms1
220 років тому (1795) у Франції був прийнятий декрет про введення так званої метричної системи мір. Розроблена ця система була ще за часів Великої французької революції. Саме вчені цієї країни й запропонували взяти за одиницю довжини один метр. Але використовуватися іншими країнами ця одиниця почала лише з 1875 року, коли 17 держав (у тому числі й Російська імперія) підписали так звану Метричну конвенцію.
***

***
80 років тому (1935) ЦВК і РНК СРСР «з метою боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх» прийняли постанову «Про заходи боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх». Ця постанова знизила вік кримінальної відповідальності до 12 років і включала усі заходи кримінального покарання у тому числі і розстріл. Постанова діяла до 1941 року, коли вік повної відповідальності був підвищений до 14 років (зараз – до 18 років).
***

***
150407_R_Sudkovskyi
165 років від дня народження Руфіна Гавриловича Судковського (1850-1885), українського живописця-мариніста. Навчався в Одеській рисувальній школі та Петербурзькій академії мистецтв (з 1882 р. – її академік). Найвідоміші роботи: «Очаківська пристань», «Тиша на морі», «Дар’яльська ущелина», «Штиль». Картини митця зберігаються в Державній Третьяковській галереї (Москва) та інших музеях Росії та України.
***
Читати далі 2015_7 – 8 квітня

2015_12 – 13 лютого

12 лютого відбулося:

***
150212_VVR-M_1
55 років тому (1960) вперше в Україні в Києві відбувся пуск першого дослідницького ядерного реактора ВВР-М.
150212_VVR-M_2

150212_VVR-M_3

150212_VVR-M_4
150212_VVR-M_5
***
Читати далі 2015_12 – 13 лютого

Чи капітулює світ перед радикальними ісламістами?

150110_hebdo

Поки що ані Європа, ані США, ані Україна не готові навіть назвати вголос сутність того, що спричинило теракт у Парижі і незримо стоїть за ним. До такого сумного висновку спонукає як реакція офіційних осіб у Старому та Новому світі, так і більшість коментарів у ЗМІ та соціальних мережах.

Почнімо з того, що практично у всіх повідомленнях про теракт тривалий час ішлося про «невідомих», потім з’явилися абстрактні «терористи», хоча з самого початку були зафіксовані на відео гасла, які вигукували бойовики: «Аллах акбар!» і «Ми помстилися за пророка!». Як на мене, це такого ж роду «політкоректність», як і в повідомленнях про події в Фергюсоні (США), де поліцейський «застрелив беззбройного темношкірого підлітка», коли ЗМІ «забували», що той 18-річний майже двометровий гевал щойно пограбував крамницю та доскочу накурився марихуани… Можуть сказати, що релігійні вірування терористів – то їхня приватна справа і щось другорядне. Насправді ж ідеться не про релігію як таку, а про політику в релігійних шатах. У стилі середньовічного мракобісся чи чорносотенства початку ХХ століття. Хоча, можливо, більш точним визначенням ідеології та практики терористів є поняття «ісламістського фашизму», адже йдеться про суто тоталітарні ідеї та методи і про претензію на глобальне панування («всесвітній халіфат»).
Читати далі Чи капітулює світ перед радикальними ісламістами?

«Довіра, якою Франція і Німеччина обдаровують Москву, повинна стати для нас приводом для неспокою…»

150106_Berlin_summit
«Кожна сторона конфлікту має свої цілі» – Косьцінський. «Засмучує той факт, що французи і німці, попри розчарування з минулого року, досі цього не зрозуміли» – Пісарська.

У Берліні зустрілися представники Міністерств закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України на рівні політичних директорів.

Це чергова спроба дипломатичного вирішення російсько-українського конфлікту. На зустрічі обговорювано серед іншого реалізацію мінських домовленостей та питання планованого в Астані саміту президентів України, Росії і Франції та канцлера Німеччини.

Берлінські переговори мають зменшити напругу, але їх успіх сумнівний – вважає Піотр Косьцінський з Польського Інституту міжнародних відносин. Експерт наголосив у розмові з Польським радіо, що ситуація на фронті дещо зміниться, але радше не в результаті переговорів, а у зв’язку з Різдвяними святами.
Читати далі «Довіра, якою Франція і Німеччина обдаровують Москву, повинна стати для нас приводом для неспокою…»

2014_29-30 травня

29 травня відбулося:
***
Chesterton1
140 років тому народився Гілберт Кіт Честертон (1874–1936), англійський романіст (класик англійського детективу), новеліст, есеїст, християнський мислитель. Честертон вважав себе передусім журналістом, жодним чином не белетристом і тим паче не мислителем. В 1901 році він з тріумфом дебютував в англійській періодиці. Для читачів кінця ХХ – початку ХХІ століть ім’я Честертона пов’язане не лише з його романами («Наполеон з Ноттінг-Хілла», «Людина, що була Четвергом») та детективними оповіданнями про сищика отця Брауна («Таємниця отця Брауна», «Недовірливість отця Брауна»), а передусім з його блискучою, часом парадоксальною есеїсткою.

Сергій Авєрінцев навдивовижу точно характеризував творчість Честертона: «…Честертоновское видение вещей сплошь да рядом бывает вызывающе неверным в конкретных частностях и неожиданно верным, даже точным, в том, что касается общих перспектив, общих пропорций… Любая тема – предлог, чтобы еще, и еще, и еще раз поговорить о самом главном: о том, ради чего люди живут и остаются людьми, в чем основа, неотчуждаемое ядро человеческого достоинства… Неистощимый, но немного приедающийся поток фигур мысли и фигур речи, блестки слога, как поблескивание детской игрушки, – и после всего этого шума одна или две фразы, которые входят в наше сердце. Все ради них и только ради них».
Chesterton
***
Читати далі 2014_29-30 травня

Чи зміниться курс Франції після перемоги правого «Національного фронту» на виборах до ЄП?

M_le_Pen1
Лідерка правопопулістського “Національного фронту” Марин Ле Пен

“Національний фронт”, який є символом хвилі правого популізму в Європі, після виборів до Європарламенту виявився найбільшою політичною силою у Франції. Чи зміниться після його перемоги курс країни?

У Франції відбувся політичний землетрус – так більшість політиків та журналістів оцінили французькі результати виборів до Європарламенту 25 травня. Адже вперше в історії країни правопопулістська партія отримала більшість голосів на виборах, які проходили по всій Франції. “Національний фронт” буде представлений у Брюсселі та Страсбурзі 24-ма депутатами, тоді як французькі консерватори отримали 20 мандатів, а соціалісти – лише 13.
Читати далі Чи зміниться курс Франції після перемоги правого «Національного фронту» на виборах до ЄП?